79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
14.02.2024 Справа № 914/2450/22(914/3502/23)
Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З., за участю секретаря судового засідання Артишук В.І., розглянувши матеріали справи за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «БНК-Україна», м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД», м. Запоріжжя
про стягнення 1 637 516,69 грн
у межах провадження у справі №914/2450/22
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЛ-ПЕТРОЛ ТРЕЙДІНГ", м. Львів
про банкрутство: Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-УКРАЇНА" (79012, м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031)
Представники сторін:
від позивача: Коваль В.В.
від відповідача: Зелений С.М.
5 жовтня 2022 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЛ-ПЕТРОЛ ТРЕЙДІНГ" у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-УКРАЇНА" (79012, м.Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031).
Ухвалою суду від 07.10.2022 заяву ТОВ "БЕЛ-ПЕТРОЛ ТРЕЙДІНГ" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "БНК-УКРАЇНА" (79012, м.Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031) - прийнято до розгляду.
Ухвалою суду від 02.11.2022 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-УКРАЇНА" про зупинення провадження у справі за вх. №3562/22 від 01.11.2022 - відмовлено; відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-УКРАЇНА"(79012, м.Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031). Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЛ-ПЕТРОЛ ТРЕЙДІНГ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-УКРАЇНА" у розмірі 325 736 124,00 грн заборгованості та 24 810,00 грн судового збору. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника. Введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «БНК-Україна» строком на сто сімдесят календарних днів. Призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-УКРАЇНА" (арбітражного керуючого Коваля Віталія Валерійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №122 від 07.02.2013; адреса: АДРЕСА_1 .
Офіційно оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-УКРАЇНА" (79012, м.Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031) у встановленому законодавством порядку.
Постановою суду від 24.05.2023 припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-УКРАЇНА" (79012, м.Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031); припинено повноваження розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-УКРАЇНА" (79012, м.Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031) - арбітражного керуючого Коваля Віталія Валерійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №122 від 07.02.2013; затверджено звіт про нарахування і виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого Коваля Віталія Валерійовича за виконання ним повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-УКРАЇНА" за період з 02.11.2022 по 22.05.2023 на загальну суму 134 000,00 грн; визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "БНК-УКРАЇНА"; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-УКРАЇНА" арбітражного керуючого Коваля Віталія Валерійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №122 від 07.02.2013; адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Судом оприлюднено на офіційному веб-сайті Касаційного господарського суду у складі Верховного суду повідомлення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-УКРАЇНА" (79012, м.Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031) банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Хід розгляду справи викладено в відповідних ухвалах суду.
Справа №914/2450/22 перебуває на стадії ліквідаційної процедури.
29.09.2023 через систему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю "БНК-УКРАЇНА" подало позовну заяву до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД", в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за Додатковою угодою № 1 від 28.12.2022 року до Договору №№511-А92-21/Д від 12.05.2021 в сумі 845 107,57 грн., заборгованість із сплати 3 % річних (за період із 29.04.2022 р. по 24.11.2023) в сумі 39 940,01 грн., інфляційні нарахування (за період із 01.05.2022 р. по 31.10.2023) в сумі 148 828,47 грн. та пеню в розмірі 603 640,64 грн. Визначити Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення (в тому числі приватному виконавцю) право нараховувати 3% річних за формулою: сума 3% річних = С х 3 х Д : 365 : 100 (С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення): - на суму боргу 845 107,57 гривень за період з 25.11.2023 р. до моменту виконання рішення суду товариством з обмеженою відповідальністю «ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД» (код ЄДРПОУ 24316073). Судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 04.12.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БНК-Україна» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД» про стягнення 1 637 516,69 грн прийнято до розгляду в межах провадження справи №914/2450/22 про банкрутство ТОВ «БНК-Україна». Справу призначено до розгляду на 10.01.2024.
07.01.2024 відповідач сформував в системі «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову.
05.01.2024 позивач сформував в системі «Електронний суд» відповідь на відзив.
Підстави відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суду від 10.01.2024, розгляд справи відкладено на 14.02.2024.
09.02.2024 канцелярією суду зареєстровано заяву позивача про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за Додатковою угодою № 1 від 28.12.2022 до Договору №511-А92-21/Д від 12.05.2021 в сумі 745 107,57 грн, заборгованість з сплати 3 % річних (за період із 29.04.2022 по 24.11.2023) в сумі 39 940,01 грн., інфляційні нарахування (за період із 01.05.2022 по 31.10.2023) в сумі 148 828,47 грн. та пеню в розмірі 603 640,64 грн. Також, просить визначити Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення (в тому числі приватному виконавцю) право нараховувати 3% річних за формулою: сума 3% річних = С х 3 х Д : 365 : 100 (С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення): - на суму боргу 745 107,57 гривень за період з 30.11.2023 до моменту виконання рішення суду товариством з обмеженою відповідальністю «ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД».
У заяві про зменшення позовних вимог позивач зазначає, що 24 листопада 2023 ТОВ «БНК-Україна» подано позов до відповідача ТОВ «ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД» про стягнення 1 637 516,69 грн. ТОВ «ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД» 30 листопада 2023 здійснено часткову оплату в розмірі 100 000,00 грн, копія платіжної інструкції долучена до заяви. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.12.2023 року у справі № 914/2450/22(914/3502/23) позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «БНК-Україна» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД» про стягнення 1 637 516,69 грн прийнято до розгляду в межах провадження справи №914/2450/22 про банкрутство ТОВ «БНК-Україна». Позивач посилається на те, що з огляду на часткову сплату заборгованості слід зменшити суму заборгованості на 100 000,00 грн. Також, позивач вказує на те, що з огляду на зменшення суми основного боргу, слід здійснювати нарахування суми 3% річних із 30.11.2023 на суму 745 107,57 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження як збільшити, так і зменшити розмір позовних вимог. На будь-якій стадії судового процесу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) (п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку заяву про зменшення розміру позовних вимог прийняти до розгляду та розгляд позовних вимог здійснювати в межах визначених заявою про зменшення позовних вимог.
У судове засідання 14.02.2024 ліквідатор позивача з'явився, просив задовольнити позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві, поясненнях, наданих у судовому засіданні.
Представник відповідача у судове засідання з'явився, просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, поясненнях, наданих у судовому засіданні.
Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, відповідно до ст. 13 ГПК України, учасникам справи створювались необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
У судовому засіданні 14.02.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позиції сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12 травня 2021 між товариством з обмеженою відповідальністю «БНК-УКРАЇНА» як постачальником та товариством з обмеженою відповідальністю «ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД», як покупцем укладено Договір № 511-А92-21/Д поставки товару. 28 грудня 2021 між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору. Пунктом 1 Додаткової угоди №1 до Договору передбачено, що постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти бензин неетильований АИ-92-К5-Євро виробництва ВАТ «МОЗИРСЬКИЙ НПЗ» та оплатити його за попередньою ціною і в обсягах, визначених в таблиці п. 1 Додаткової угоди №1. Позивач просить стягнути з відповідача 745 107,57 грн заборгованості, 39 940,01 грн 3 % річних, 148 828,47 грн втрат від інфляції та 603 640,64 грн пені.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позову посилаючись на таке. Відповідно до п. 2.3 договору поставки № 511-А92- 21/Д від 12.05.2021 оплата за поставлений товар повинна здійснюватися протягом 5 банківських днів від дати виставлення рахунку на умовах попередньої оплати, або у разі відсутності попередньої оплати протягом 5 банківських днів від дати виставлення рахунку.
Згідно з п. 9.9 договору поставки № 511-А92-21/Д від 12.05.2021 сторони взаємно визнають, що вся кореспонденція, що стосується умов даного Договору - повідомлення, Додаткові угоди та/чи Специфікацій, чи інші супровідні документи, які утворюються при його виконанні, будуть визнаватись належним чином відправленими і доставленими за умови відправки такої кореспонденції за допомогою поштового відправлення (рекомендованим листом з повідомленням), електронного поштового відправлення на Е-mail Постачальника: info@beloil.com.ua, телефонного зв'язку з використанням факс-апарату Постачальника: +38(044)594-92-83; на Е-mail Покупця: ved@parallel.ua, телефонного зв'язку Покупця НОМЕР_2 . Пунктом 9.10 договору поставки № 511-А92-21/Д від 12.05.2021 передбачено, що у випадку направлення кореспонденції за допомогою факсимільного зв'язку подальше направлення оригіналу документа (вручення особисто чи відправлення рекомендованим листом з повідомлення) на паперовому носії є обов'язковим. Відповідно до п. 9.11 договору поставки № 511-А92-21/Д від 12.05.2021 датою відправлення кореспонденції вважається дата поштового штампу на конверті і дата реєстрації в експедиції місця отримання кореспонденції, у разі направлення кореспонденції за допомогою факсимільного або електронного зв'язку - технічно зафіксованими засобами зв'язку на кореспонденції позначки, що реєструє її отримання та підтверджує дату та час отримання.
Відповідач посилається на те, що сторони у договірному порядку домовились про обов'язкове складання та обмін документів у паперовій формі. Також, зазначає, що на виконання умов договору поставки № 511-А92-21/Д від 12.05.2021, додаткової Угоди №1 від 28.12.2021 по теперішній час від позивача так і не було надано (надіслано) відповідний рахунок у будь-якій формі.
У відзиві відповідач вказує на те, що у господарських відносин між ТОВ «Параллель - М ЛТД» та ТОВ «БНК-УКРАЇНА» жодного разу не виникало будь-яких взаємних вимог, щодо неналежного виконання договірних зобов'язань, але у лютому 2022 через повномасштабне вторгнення військ російської федерації, у тому числі через територію Білорусі, будь-які економічні та політичні зв'язки із Білорусією були припинені. ТОВ «Параллель - М ЛТД» звертає увагу, що зазнало значних втрат, через захоплення окупаційними військами частин територій Луганської, Донецької та Запорізької областей, на яких були розташовані належні на праві власності АЗС. У зв'язку із місцезнаходженням ТОВ «Параллель - М ЛТД» у м. Запоріжжя, більша частина працівників ТОВ «Параллель - М ЛТД» залишили територію України або припинили трудові відносини із ТОВ «Параллель - М ЛТД».
Відповідач зазначає, що через повномасштабне вторгнення, банківські установи припинили будь-які перерахування грошових коштів, у тому числі до резидентів України, кінцевим бенефіціаром яких є юридичні або фізичні особи, із місцем реєстрації у Білорусі. Засновниками ТОВ «БНК-УКРАЇНА» були ЗАТ «БІЛОРУСЬКА НАФТОВА КОМПАНІЯ» та Республіканське унітарне підприємство «Виробниче об'єднання «БІЛОРУСНАФТА». У подальшому, відповідно до Рішення РНБО України від 19.10.2022, та Указу Президента України №726/2022 від 19.10.2022 відносно Республіканське унітарне підприємство «Виробниче об'єднання «БІЛОРУСНАФТА» введено обмежувальні заходи, відповідно до Закону України «Про санкції».
Відповідач заперечуючи щодо позовних вимог посилається на те, що враховуючи п. 15 Постанови НБУ № 18, у редакції станом на 08.03.2022, обслуговуючий банк ТОВ «Параллель - М ЛТД» не приймав жодного платежу на користь ТОВ «БНК-УКРАЇНА» через наявність у складі кінцевих бенефіціарних власників резидентів Республіки Білорусь.
05.01.2024 позивач сформував в системі «Електронний суд» відповідь на відзив, в якій зазначив, що на підставі п.2.3 договору №511-А92-21/Д від 12.05.2021 на підставі рахунку відповідачем здійснена передоплата за товар. 21 квітня 2022 між сторонами підписаний Акт звіряння взаємних розрахунків, що відповідачем не заперечується. Умовами договору не передбачено виставлення рахунка продавцем в разі встановлення нестачі при звірці взаємних розрахунків. Як визначено в пп. «а» п. 3.16 Договору, якщо за результатами звіряння буде встановлено, що сума здійсненої оплати за Товар недостатня для покриття (оплати) остаточної вартості поставленого Товару, Покупець зобов'язаний протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня підписання сторонами Акта звіряння взаєморозрахунків перерахувати суму нестачі.
Позивач вказує на те, що постановою Правління НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» № 18 від 24 лютого 2022 року (п. 15) зупинено здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів Російської Федерації/Республіки Білорусь, за рахунками юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Російської Федерації/Республіки Білорусь. Сплата відповідачем на користь позивача заборгованості є видатковою операцією відповідача, а не позивача, тому посилання відповідача на п. 15 постанови Правління НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» № 18 від 24 лютого 2022 є необгрунтованим. На підтвердження можливості здійснення видаткових операцій позивач долучив до відповіді на відзив банківську виписку за одним з рахунків ТОВ «БНК-УКРАЇНА», з якої вбачається здійснення оплати на користь позивача одним із покупців нафтопродуктів під час дії постанови правління НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» № 18 від 24 лютого 2022.
Щодо введення санкцій щодо одного з засновників ТОВ «БНК-УКРАЇНА» позивач зазначає наступне. Вимога про сплату заборгованості та позовна заява пред'явлена відповідачу під час ліквідації позивача. Постановою Господарського суду Львівської області від 24.05.2023 у справі №914/2450/22 ТОВ «БНК-УКРАЇНА» визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором Товариства арбітражного керуючого Коваля Віталія Валерійовича (свідоцтво №122 від 07.02.2013). На підставі вказаної постанови відповідні відомості внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. З дня ухвалення Господарським судом Львівської області постанови у справі №914/2450/22 про визнання ТОВ «БНК-УКРАЇНА» банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури (тобто, з 24.05.2023) повноваження генерального директора Товариства припинилися, а учасники Товариства втратили право на здійснення вирішального впливу на діяльність Товариства. Натомість, функції з управління та розпорядження майном банкрута одноосібно виконує ліквідатор, який, в силу положень ч. 1 ст. 13 КУПБ є незалежним та діє в інтересах кредиторів Товариства, якими є виключно юридичні та фізичні особи - резиденти України.
12.02.2024 позивач сформував в системі «Електронний суд» додаткові пояснення у справі, в яких посилається на наступне. У судовому засіданні, яке відбулось 10.01.2024 представник ТОВ «ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД» поставив під сумнів справжність поданих Позивачем ТОВ «БНК-УКРАЇНА» Акту звірки взаємних розрахунків та листа ТОВ «ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД» вих. № 1 від 20 квітня 2022, а також зазначив, що акт звірки не містить дати його складання. Щодо дати складання Акту звірки взаємних розрахунків, то вона міститься внизу в акті під підписом ТОВ «БНК-УКРАЇНА» - 21.04.2022.
Ліквідатор посилається на те, що заявлено позовну заяву з огляду на отриману в попереднього менеджменту ТОВ «БНК-УКРАЇНА» сукупність первинних документів та їх копій. Тому до доказів, які підтверджують позовні вимоги, надано копію Акту звірки взаємних розрахунків та листа ТОВ «ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД» вих. № 1 від 20 квітня 2022 року, підписаний між сторонами, якими фактично зменшено суму заборгованості ТОВ «ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД» за додатковою угодою № 1 фактично на 1 000 000,00 грн. Ретельно перевіривши оригінали документів переданих попереднім керівництвом ТОВ «БНК-УКРАЇНА», ліквідатором встановлено, що Акту звірки взаємних розрахунків від 21.04.2022 року та листа ТОВ «ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД» вих. № 1 від 20 квітня 2022 року передані ліквідатору лише в електронній (сканованій) формі. Такі документи отримані ТОВ «БНК-УКРАЇНА» з електронної пошти ТОВ «ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД».
Відповідно до ч. 6 ст. 91 ГПК України, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Позивач у додаткових поясненнях посилається на те, що якщо представник відповідача підтвердить, що його довіритель - ТОВ «ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД» не підписував Акту звірки взаємних розрахунків від 21.04.2022 та листа ТОВ «ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД» вих № 1 від 20 квітня 2022, ліквідатором буде заявлено клопотання про збільшення розміру позовних вимог. В такому разі ТОВ «БНК-УКРАЇНА» буде просити суд стягнути з ТОВ «ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД» остаточну ціну товару, визначену Доповненням № 1 до Додаткової угоди № 1 до Договору на суму 1 848 407,77 грн. Оригінал вказаного доповнення підписаний сторонами наявний в ліквідатора ТОВ «БНК-УКРАЇНА».
12.02.2024 відповідач сформував в системі «Електронний суд» додаткові пояснення, в яких зазначає, що справжність підпису на документах, поданих позивачем не оскаржується відповідачем. Представником відповідача звернуто увагу саме на дату складання акту звіряння, та на дату належним чином отримання цього акту, у відповідності до п. 9.9 договору поставки № 511-А92-21/Д від 12.05.2021. Позивач у позовній заяві вказує на дату прострочення виконання зобов'язань - 29.04.2022, відповідач вважає, що позивачем не доведено належним чином, що акт звіряння було складено саме 21.04.2022. Відповідач звертає увагу суду, що сам акт містить інформацію лише щодо певного періоду та дати, станом на яку перевірялась наявність заборгованості, яка визнавалась сторонами. Відповідач просить врахувати, що до дати надіслання вимоги від ліквідатора ТОВ «БНК-УКРАЇНА», від попереднього керівництва не надходило жодного зауваження чи вимоги про необхідність сплати заборгованості.
На підставі викладеного, ТОВ «Параллель - М ЛТД» заперечує, що отримало акт 21.04.2022, і вважає, що позивачем не надано належних доказів, які підтверджують факт отримання акту звіряння саме 21.04.2022.
Обставини справи встановлені судом.
Як вбачається з матеріалів справи, 12 травня 2021 між товариством з обмеженою відповідальністю «БНК-УКРАЇНА» як постачальником та товариством з обмеженою відповідальністю «ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД» (надалі - «відповідач» або «Покупець»), як покупцем укладено Договір № 511-А92-21/Д поставки товару (надалі - «Договір»). 28 грудня 2021 між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору (надалі також - «Додаткова угода»).
Пунктом 1 Додаткової угоди №1 до Договору передбачено, що Постачальник зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти бензин неетильований АИ-92-К5-Євро виробництва ВАТ «МОЗИРСЬКИЙ НПЗ» (далі - «Товар») та оплатити його за попередньою ціною і в обсягах, визначених в таблиці п. 1 Додаткової угоди №1.
До матеріалів справи долучено копію акта звіряння взаємних розрахунків за період з 01.03.2022 по 21.04.2022 січень-вересень 2022, підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб 21.04.2022. Відповідачем не заперечується факт підписання вказаного акта звіряння взаємних розрахунків.
Позивач посилається на те, що кінцевим днем терміну оплати заборгованості відповідача на користь позивача з врахуванням пп. «а» п. 3.16 Договору за Додатковою угодою № 1 було 28 квітня 2022. У вказаний строк зобов'язання відповідачем не виконане, заборгованість не повернута.
На думку відповідача, позивачем не доведено належним чином, що акт звіряння взаємних розрахунків складено саме 21.04.2022, акт містить лише інформацію щодо певного періоду та дати, станом на яку перевірялась наявність заборгованості, яка визнавалась сторонами.
Суд зазначає, що в акті звіряння взаємних розрахунків вказано дату його складання - 21.04.2022.
Щодо посилання відповідача на п. 9.9, п. 9.10, п. 9.10 договору поставки №511-А92-21/Д від 12.05.2021 про обов'язкове складання та обмін документів у паперовій формі та надсилання рахунку, суд зазначає таке.
Пунктом 2.3. договору поставки визначено умови оплати: 100% передоплата протягом п'яти банківських днів від дати виставлення Продавцем рахунку на оплату узгодженої місячної партії Товару. У разі відсутності 100% передоплати протягом п'яти банківських днів від дати виставлення Продавцем рахунку на оплату узгодженої місячної партії Товару, Продавець має право скасувати номінацію неоплаченої партії (частини партії) і перепродати даний обсяг. Згідно з п. 2.4 договору підставою для здійснення оплати за Товар, що поставляється у відповідності до цього договору, є рахунок-фактура Постачальника.
На підставі рахунку відповідачем здійснена передоплата за отримай товар. Умовами договору поставки не передбачено виставлення рахунка продавцем в разі встановлення нестачі при звірці взаємних розрахунків.
Згідно з пп. «а» п. 3.16 Договору, якщо за результатами звіряння буде встановлено, що сума здійсненої оплати за Товар недостатня для покриття (оплати) остаточної вартості поставленого Товару, Покупець зобов'язаний протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня підписання сторонами Акта звіряння взаєморозрахунків Перерахувати суму нестачі.
10.11.2023 позивачем на електронну адресу відповідача відправлена вимога вих. № 01-27/914/2450/22/324 про сплату заборгованості у розмірі 845 107,57 грн протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання вказаної вимоги, однак вказана вимога не виконана.
У позовній заяві позивач зазначав, що заборгованість ТОВ «ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД» перед ТОВ «БНК-УКРАЇНА» за Додатковою угодою № 1 становила 845 107,57 грн. 30 листопада 2023, після подання позовної заяви, ТОВ «ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД» здійснено часткову оплату в розмірі 100 000,00 грн. Враховуючи часткову оплату заборгованості у заяві про зменшення позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 745 107,57 грн заборгованості. Також, просить стягнути з відповідача 39 940,01 грн 3 % річних, 148 828,47 грн втрат від інфляції та 603 640,64 грн пені.
Заперечуючи щодо задоволення позовних вимог відповідач, зокрема, посилається на те, що не мав можливості виконати свої грошові зобов'язання перед позивачем у зв'язку з тим, що засновниками ТОВ «БНК-УКРАЇНА» є юридичні особи, які є резидентами Республіки Білорусь, відповідачу починаючи з 24.02.2022 заборонено здійснювати платежі на користь позивача відповідно до положень п. 15 постанови Правління Національного банку України №18 від 24.02.2022 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (з врахуванням змін, внесених постановою правління Національного банку України №44 від 08.03.2022).
Суд зазначає, що вказані твердження відповідача є необґрунтованими з огляду на наступне.
Як вбачається з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником ТОВ «БНК-УКРАЇНА» є ЗАТ «БІЛОРУСЬКА НАФТОВА КОМПАНІЯ», Республіканське унвтарне підприємство «БЄЛОРУСНАФТА» (країна резидентства - Республіка Білорусь).
Відповідно до п. 15 постанови Правління НБУ №18 від 24.02.2022 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» з наступними змінами, встановлено наступні обмеження: зупинити здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів Російської Федерації/Республіки Білорусь, за рахунками юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Російської Федерації/Республіки Білорусь, за винятком здійснення на території України:
1) переказу коштів з таких рахунків на спеціальний рахунок Національного банку України для збору коштів на підтримку Збройних Сил України та/або на рахунки Кабінету Міністрів України, міністерств та інших державних органів України;
2) соціальних виплат, виплат заробітної плати, оплати комунальних послуг, сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів;
3) видаткових операцій з таких рахунків фізичних осіб - резидентів Російської Федерації та Республіки Білорусь, що містяться в переліках Служби безпеки України та/або державних органів України, попередньо погоджених Службою безпеки України, щодо можливості здійснення банками таких операцій (далі - Переліки);
4) продажу безготівкової іноземної валюти, крім російських рублів та білоруських рублів;
5) сплати банку комісій та інших платежів за здійснення банком операцій з надання банківських та інших фінансових послуг, а також з метою виконання власних зобов'язань за кредитними договорами (уключаючи проценти) перед банками;
6) переказу коштів на інші власні поточні рахунки таких осіб, відкриті в банках на території України (крім коштів у російських рублях/білоруських рублях);
7) страхових виплат (страхових відшкодувань) за договорами страхування, укладеними до дати набрання чинності рішенням Національного банку України про застосування до страховика заходу впливу у вигляді тимчасового зупинення ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг у сфері страхування, включаючи страхові виплати шляхом оплати закладам охорони здоров'я вартості медико-санітарної, іншої допомоги, що була надана застрахованій особі такими закладами, у зв'язку із настанням страхового випадку;
9) сплати внесків до централізованих страхових резервних фондів Моторного (транспортного) страхового бюро України відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;
10) виплати доходів, сум погашення грошовими коштами за випусками власних цінних паперів, оплати послуг депозитарних установ за здійснення такої виплати/погашення;
11) страхових платежів за договорами обов'язкового та добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а також добровільного страхування від нещасних випадків (на транспорті) та наземного транспорту на користь страховиків щодо транспортних засобів, переданих у фінансовий лізинг до 23 лютого 2022 року (включно);
12) видаткових операцій з таких рахунків фізичних осіб - резидентів Російської Федерації/Республіки Білорусь, які є клієнтами банків України, у межах укладених договорів щодо реалізації зарплатних проєктів з військовими частинами Збройних Сил України та Національної гвардії України без окремого погодження зі Службою безпеки України;
13) оплати фізичною особою медичних послуг у закладах охорони здоров'я України.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» видаткова фінансова операція - фінансова операція, яка призводить до зменшення активів на рахунку клієнта - власника активів.
Тобто обмеження, встановлені у п. 15 постанови правління Національного банку України №18 від 24.02.2022 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», стосуються саме видаткових операцій за рахунками резидентів російської федерації/республіки Білорусь, за рахунками юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти російської федерації/республіки Білорусь. Таким чином, обмеження, встановлені п. 15 постанови правління Національного банку України №18 від 24.02.2022, не розповсюджуються на правовідносини сторін у даній справі.
Оцінка суду.
Згідно з ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).
Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 662 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 664 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Частиною 2 ст. 693 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.
Матеріалами справи встановлено, а відповідачем не спростовано факт виконання ТОВ «БНК-УКРАЇНА» умов договору поставки товару за №АИ-92-К5-Євро від 12.05.2021 в рамках Додаткової угоди №1 від 28.12.2021, що підтверджується належними доказами, які долучені до матеріалів справи.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу на загальну суму 745 107,57 грн.
Крім основного боргу, за прострочення виконання грошових зобов'язань за укладеним договором позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних (за період із 29.04.2022 по 24.11.2023) на суму 39 940,01 грн, інфляційні нарахування (за період із 01.05.2022 по 31.10.2023) на суму 148 828,47 грн та пеню в розмірі 603 640,64 грн.
Відповідальність за порушення грошового зобов'язання передбачена статтею 625 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України).
Відтак, враховуючи положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Аналогічна правова позиція наведена у Постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18.
Судом перевірено доданий позивачем розрахунок 3% річних та втрат від інфляції, визнано його арифметично правильним та обґрунтованим.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 3 % річних на суму 39 940,01 грн та втрат від інфляції на суму 148 828,47 грн є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині стягнення пені, суд зазначає таке.
Згідно зі статтями 230, 231 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку відповідач зобов'язаний сплатити за невиконання чи неналежне виконання господарського зобов'язання. Якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
З огляду на ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 4.2.2. Договору поставки товару за №АИ-92-К5-Євро від 12.05.2021 передбачено, що у разі порушення Покупцем терміну перерахування грошових коштів, що узгоджений Сторонами в Договорі та відповідній Додатковій угоді, Покупець зобов'язаний на вимогу Постачальника сплатити пеню в розмірі до 0,05% від несплаченої вчасно суми за кожен календарний день прострочення оплати, включаючи день зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, а при простроченні платежу понад 50 (п'ятдесят) банківських днів від дати відвантаження - розмір пені становить 2% від несплаченої вчасно суми за кожен календарний день прострочення оплати. У разі порушення Покупцем своїх платіжних зобов'язань і зобов'язань з надання рознарядок на термін більше2 (двох) днів Постачальник має право в односторонньому порядку відмовитися від виконання зобов'язань з поставки Товару за Договором, письмово повідомивши про це Покупця.
Відповідно до п. 4.4. Договору поставки товару за №АИ-92-К5-Євро від 12.05.2021 сторони узгодили, що до нарахування штрафних санкцій діє подовжений строк нарахування 3 (три) роки. Також Сторонами погоджено, що строк позовної давності по стягненню штрафних санкцій становить 3 (три) роки.
Перевіривши розрахунки позивача щодо стягнення пені, суд дійшов висновку про правомірність здійснених позивачем нарахувань пені у розмірі 603 640,64 грн.
Відповідно до ч. 1. ст. 62 Кодексу України з процедур банкрутства, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладене, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами та підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 10 ст. 238 ГПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Приписи ч. 10 ст. 238 ГПК України носять диспозитивний характер та надають право виключно суду вирішувати питання доцільності застосування механізму стягнення відсотків, пені. Вимога позивача про зазначення в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення за своєю правовою природою є клопотанням заявленим до суду, задоволення якого убезпечує позивача від повторних звернень з вимогами про стягнення нарахування після ухвалення рішення.
Подальша реалізація ч. 10 ст. 238 ГПК України після ухвалення рішення та видачі виконавчого документу відображена у ч. 11, 12 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», якими передбачено, що якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі.
До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.
Враховуючи наведені норми, суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача щодо визначення органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення (в тому числі приватному виконавцю) права нараховувати 3% річних за формулою: сума 3% річних = С х 3 х Д : 365 : 100 (С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення): - на суму боргу 745 107,57 гривень за період з 30.11.2023 до моменту виконання рішення суду Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД».
Судові витрати.
Згідно з ч. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За змістом статті 129 ГПК України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.
Відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 18 449,57 грн.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Керуючись ст.ст. 13, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-241 ГПК України, ст.ст. 1, 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД» (69091, м. Запоріжжя, бульвар Шевченка, буд. 71-А, кім. 901; код ЄДРПОУ 24316073) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БНК-УКРАЇНА» (79012, м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031) 745 107,57 грн - основного боргу, 39 940,01 грн - 3% річних, 148 828,47 грн - втрат від інфляції, 603 640,64 грн - пені та 18 449,57 грн - судового збору.
3. Визначити Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення (в тому числі приватному виконавцю) право нараховувати 3% річних за формулою: сума 3% річних = С х 3 х Д : 365 : 100 (С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення): - на суму боргу 745 107,57 гривень за період з 30.11.2023 до моменту виконання рішення суду Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД».
Наказ видати згідно з ст. 327 ГПК України після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складений 22.02.2024.
Суддя Чорній Л.З.