Справа №766/4305/23
н/п 1-кс/766/1047/24
15 лютого 2024 року
Слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , слідчої ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши скаргу захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 на постанову слідчого від 15.01.2024 про часткову відмову у задоволенні клопотання та зобов'язання вчинити дії
встановила:
Захисник підозрюваної ОСОБА_5 - ОСОБА_4 звернулася зі скаргою, в якій просила скасувати постанову слідчого СВ Херсонського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області ОСОБА_3 від 15.01.2024 про часткову відмову у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 від 12.01.2024, зобов'язати слідчого у кримінальному провадженні провести слідчі експерименти за участю свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (за участю сторони захисту).
Слідчим відділом Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023232010000020 від 28.04.2023 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України.
Стороні захисту було вручено клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із доданими матеріалами, які обґрунтовують необхідність застосування запобіжного заходу. Серед іншого, до клопотання додані копії протоколів допиту свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Допитані в якості свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 показали, що вони були свідками обставин у вересні 2022 року у м. Херсоні, а саме: бачили події з власних балконів. Вихід сторони захисту на місце проведення описуваних подій можливість свідків споглядати події на місці ставить під сумнів.
У зв'язку з цим стороною захисту заявлене клопотання про проведення слідчих експериментів за участю свідків з метою з'ясуванння можливості фізично
15.01.2024 слідчим фактично відмовлено в повному обсязі у задоволенні клопотання, про що винесено постанову про часткову відмову в задоволенні клопотання.
У постанові про відмову в задоволенні клопотання слідчий зазначив, що зі свідком ОСОБА_7 проведено слідчий експеримент, свідок Золото ОСОБА_9 виїхала до іншого населеного пункту, а в телефонній розмові слідчому повідомили про те, що вони відмовляються від додаткового допиту.
Відповідно до положень ч.2 ст.66 КПК України свідок зобов'язаний прибути за викликом слідчого. А за відмову свідка від давання показань слідчому, свідок несе кримінальну відповідальність.
Відповідно до положень ст.240 КПК України з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий. Прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.
При винесенні постанови про відмову у задоволенні клопотання слідчим не взято до уваги, що слідчий експеримент зі свідком ОСОБА_7 проводився зі встановлення інших обставин(місцезнаходження дільниці).
Положенням ч.11 ст.615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі, одночасного допиту двох свідків чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадках, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
Відмова слідчого від проведення слідчого експерименту зі свідками ставить під сумнів у майбутньому, в разі прийняття судом рішення про використання відеозаписів їх допитів чи настання інших подій, пов'язаних з постійними обстрілами м. Херсона) можливість сторони захисту поставити додаткові запитання для з'ясування обставин, які мають суттєве значення для встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні.
Таким чином, слідчим допускається грубе порушення права підозрюваної на захист.
Відповідно до ст.20 КПК України підозрюваний має право має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні та письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право обирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
Відповідно до положень ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчинення кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження.
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Відповідно до положень ст.92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Відповідно до положень ст.93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом, в тому числі, ініціювання проведення слідчих(розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Ініціювання стороною захисту проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому ст.220 КПК України. Постанова слідчого. прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.
В порушення ст.ст.20,42,93 КПК України слідчим безпідставно та необгрунтовано відмовлено у реалізації права підозрюваного на захист, права збирати та подавати докази, хоча саме на слідчого покладено обов'язок доказування, в тому числі обставин, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження.
Відповідно до положень ст.220 КПК України клопотання сторони захисту про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий зобов'язаний розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова.
Так, при винесенні постанови слідчим не враховано положень ст.ст.91,92,93 КПК України, якими на слідчого покладено обов'язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, мотиви відмови у збиранні доказів слідчим не зазначено.
Крім того, в порушення ст. ст. 20, 42, 93 КПК України слідчим безпідставно та необґрунтовано відмовлено у реалізації права підозрюваного на захист, права підозрюваного на захист, права збирати докази, хоча саме на слідчого покладено обов'язок доказування, в тому числі, обставин, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження.
Безпідставно відмовляючи стороні захисту в проведенні слідчих дій, слідчий фактично порушує право підозрюваного на захист, так як підозрюваний та його захисник не наділені повноваженнями щодо допиту свідка та проведення слідчих експериментів, а отримати відомості, що можуть бути доказами у кримінальному провадженні іншим чином, неможливо.
Відповідно до положень ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України. Відповідно до положень ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих(розшукових) дій - особою, якій відмовлено в задоволенні клопотання, її представником чи захисником протягом 10 днів з дня отримання рішення.
У судовому засіданні захисник підозрюваної ОСОБА_5 підтримала клопотання, просила його задовольнити.
Слідча ОСОБА_10 пояснила, що запитання свідкам, які були зазначені у клопотанні захисника, були важливими для кримінального провадження, вона в телефонному режимі спілкувалася зі свідками з приводу їх додаткового допиту за участю сторони захисту, але вони відмовилися давати додаткові свідчення у присутності сторони захисту, повідомили, що нададуть всі показання в суді, а тому не були допитані.
Мотивація суду.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом ХРУП ГУНП в Херсонській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023232010000020 від 28.04.2023 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України.
На даний час досудове розслідування здійснює слідча ОСОБА_11 .
Після ознайомлення із протоколом допиту свідків, копії яких були надані з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у сторони захисту виникли сумніви щодо можливості свідків спостерігати обличчя ОСОБА_5 на певній відстані, захисник підозрюваної звернувся до слідчої із клопотанням про проведення слідчих експериментів за участю свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у присутності сторони захисту. При цьому у клопотанні захисник зазначила які обставини, зазначені свідками у протоколах допиту, необхідно перевірити. Зокрема, з'ясування питання чи дозволяла відстань та висота розташування квартири в будинку АДРЕСА_1 об'єктивно та безсумнівно бачити обличчя підозрюваної ОСОБА_5 , яка перебувала на вулиці Суворова.
Постановою про часткову відмову у задоволенні клопотання від 15 січня 2024 року слідча ОСОБА_10 відмовила у задоволенні клопотання повним обсягом, хоч формально зазначила, що відмовляє частково.
Вимоги до постанови слідчого визначені ч.5 ст.110 КПК України. Відповідно до вказаної норми КПК України мотивувальна частина постанови повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставою для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Оскаржувана постанова слідчого абсолютно не вмотивована, а резолютивна частина постанови аж ніяк не випливає з її мотивувальної частини.
Стаття 110 КК України не зобов'язує слідчого давати найменування постанові, що зробила у даному випадку слідча, оскільки найменування постанови не позбавляє слідчого обов'язку виконати вимоги частини 5 ст.110 КПК України щодо змісту постанови.
У клопотанні захисник просить провести слідчий експеримент за участю свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , зазначивши які обставини мають бути перевірені під час слідчого експерименту, але в оскаржуваній постанові слідча жодним чином не обмовилася про зміст заявленого клопотання, натомість виклавши зміст підозри ОСОБА_5 , зазначила про раніше проведений допит свідків під повну відеофіксацію, про відмову свідків від додаткового допиту, відмітивши, що відповіді на всі питання сторони захисту свідки нададуть у суді, зазначила, що свідок ОСОБА_8 виїхала до м. Хмельницького. При цьому відмова свідків не зафіксована у визначеному законом порядку, оскільки телефонна розмова слідчого зі свідком не передбачена КПК України.
Зазначені обставини вказують на те, що клопотання захисника розглянуто і в його задоволенні відмовлено повним обсягом, хоч формально зазначено про часткове задоволення клопотання. При цьому не вказано в якій частині клопотання задоволено, а в якій відмовлено.
Із змісту клопотання захисника, пояснень слідчої у судовому засіданні та змісту оскаржуваної постанови слідує, що обставини, на перевірці яких у ході проведення слідчого експерименту наполягає сторона захисту, є суттєвими для кримінального провадження, зазначені у питаннях обставини мають бути підтверджені або спростовані під час досудового розслідування, але обставини не можуть бути з'ясовані, оскільки свідки не бажають повторно бути допитаними.
Відповідно до абз. 2 ч.2 ст.93 КПК України сторона захисту має право на збирання доказів шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку ст.220 цього Кодексу і слідчим це право не повинно обмежуватись.
Відповідно до ч.5 ст.223 КПК України у разі отримання під час проведення слідчої (розшукової) дії доказів, які можуть вказувати на невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий , прокурор зобов'язаний провести відповідну слідчу (розшукову). В повному обсязі, долучити процесуальні документи до матеріалів досудового розслідування та надати їх суду.
На досудовому розслідуванні мають бути встановлені всі обставини кримінального правопорушення, встановлення цих обставин не може перекладатися на суд під час судового провадження. А зміст оскаржуваної постанови слідчого вказує на те, що встановлення важливих обставин кримінального провадження перекладається на суд, зокрема, слідчий зазначає, що «на всі запитання сторони захисту свідки дадуть відповіді у залі судових засідань», що є недопустимим.
Відповідно до ч.2 ст.307 КПК України слідчий суддя може зобов'язати слідчого вчинити певну дію, а допит свідків є однією із таких дій.
Оскільки захисник просить скасувати оскаржувану постанову, і слідчий суддя прийшла до висновку, що у клопотанні захисника відмовлено безпідставно, то вона має бути скасована, а слідчого необхідно зобов'язати провести слідчий експеримент за участю свідків за клопотанням захисника ОСОБА_6 від 12.01.2024. тобто необхідно перевірити обставини, про які у клопотанні зазначила захисник ОСОБА_6 .
У судовому засіданні встановлено, що свідок ОСОБА_8 перебуває за межами м. Херсона, з урахуванням небезпекової ситуації у зв'язку з постійними обстрілами м. Херсона військовими рф, вказаного свідка не можна зобов'язати приїхати до м. Херсона для участі у слідчому експерименті. Свідок ОСОБА_7 перебуває у м. Херсоні і є можливість провести з нею слідчий експеримент. Сторона захисту має бути присутня при проведенні слідчого експерименту, оскільки має на це право і є можливість.
Проте слідчий має врахувати, що проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_8 є необхідним для перевірки обставин, зазначених свідком під час її допиту, і при першій можливості слідчий експеримент має бути проведено.
Досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснюється не тільки слідчою ОСОБА_10 , а й іншими слідчими, тому слідчий експеримент можуть провести й інші слідчі у кримінальному провадженні в разі неможливості здійснити ці дії слідчою ОСОБА_11 .
Керуючись п.7 ч.1 ст.303, ч.2 ст.307 КПК України, слідчий суддя -
постановила:
Скаргу захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 на постанову слідчого від 15.01.2024 про часткову відмову у задоволенні клопотання та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Скасувати постанову слідчого СВ Херсонського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області ОСОБА_3 від 15.01.2024 про часткову відмову у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 від 12.01.2024 про проведення слідчого експерименту.
Зобов'язати слідчого СВ Херсонського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області ОСОБА_3 або іншого слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023232010000020 від 28.04.2023, провести слідчий експеримент за участю свідка ОСОБА_7 за клопотанням захисника ОСОБА_6 від 12.01.2024, за участю сторони захисту.
В решті вимог відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1