Справа №766/3075/23
Пров. №3/766/882/24
05.02.2024
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Черниш О.Л., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 -
встановила:
До Херсонського міського суду Херсонської області 07.08.2023 року із Управління патрульної поліції в Херсонській області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 141989 за ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Згідно змісту протоколу суть правопорушення полягає в наступному: «28.07.2023 року о 08:35 год у м. Херсоні по вул. Стрітенська,11-а, водій ОСОБА_1 керував т/з Opel Astra днз НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Зі згоди водія огляд у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп'яніння проводився у лікаря нарколога в медичному закладі ХПП ХОНД ОХОР, висновок №153 від 28.07.2023 року від чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП».
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнав. Пояснив суду, що підстав для зупинки його транспортного засобу не було, підстав зупинки поліцейський не пояснив, під час зупинки його транспортного засобу поліцейськими в стані алкогольного сп'яніння не перебував, ознак алкогольного сп'яніння у нього не було, і на ці ознаки поліцейські не вказували, а тому підстав для медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння не було, але погодився пройти його не на алкотестері, бо не довіряє цьому прибору, а в лікарні шляхом відбору і дослідження біологічних зразків. Вимушений був погодитися, оскільки поліцейські повідомили, що складуть протокол про відмову від проходження медогляду на стан сп'яніння. В лікарні лікар провів огляд шляхом продування на якомусь приборі. Не згоден був з результатами, але іншого не запропонували. Просив закрити справу про адміністративне правопорушення.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши додані до протоколу документи, оглянувши відеозапис з бодікамери з надписом «Денисенко. 141989.28.07.23» суддя прийшла до висновку, що справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю з наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний серед іншого з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно вимог ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідивши наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган(посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), яка використовується при нагляді за використанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожньому руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей, а також іншими документами
Частина перша ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу на швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу на швидкість реакції.
Згідно вказаної норми об'єктивною стороною адміністративного правопорушення є наявність одночасно двох обставин - керування транспортним засобом і перебування у стані сп'яніння (алкогольного чи наркотичного)
Керування транспортним засобом під час зупинки автомобіля 27 липня 2023 року поліцейськими із відеозапису не вбачається, оскільки на відеозаписі поліцейські підходять до вказаного автомобіля, який не рухається, але особа, яка притягується до адміністративної відповідальності визнає на відеозаписі, що здійснювала керування вказаним транспортом. Пунктом 11 частини 1 статті 23 та пунктом 1 частини 1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Згідно відеозапису з бодікамери поліцейський, підходячи до водія і вимагаючи пред'явити документи, не пояснює причину зупинки його автомобіля, а тільки запитує про самопочуття та зазначає, що водій має «вигляд уставший», при цьому зразу ж запитує у ОСОБА_1 чи вживав той алкогольні напої, на що отримує негативну відповідь, але водію зразу ж пропонується пройти тест на алкотестер, повідомляючи про відеофіксацію «їх бесіди».
Відповідно до частини 1 ст.266 КУПАП, пункту 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ від 17 грудня 2008 р. №1103 та пункту 2 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.20015 №1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015року за №1413/27858 (далі - Інструкції) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п.3 розділу 1 Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п.1 розділу ІІ Інструкції за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І вказаної Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Наведене дає підстави стверджувати, що процедурі проведення огляду на стан сп'яніння має передувати виявлення у водія ознак алкогольного сп'яніння, перелік яких визначений у п.3 Інструкції. Тобто, підставою для проведення огляду на стан сп'яніння має бути не формальне посилання на наявність однієї чи декілька ознак із перелічених у п.3. Інструкції, не бажання поліцейського запропонувати будь-якому водії пройти обстеження на стан алкогольного чи іншого сп'яніння, а саме встановлення цих ознак у водія та їх фіксація у передбаченому законом порядку.
До протоколу про адміністративне правопорушення додано рапорт інспектора взводу №2 роти №4 батальйону УНП в Херсонській області УПП Руслана (прізвище нерозбірливо), в якому він зазначає, що «28.07.2023 під час несення служби в ході вільного патрулювання за адресою: м. Херсон, вул. Стрітенська, буд.11-а, було зупинено т/з Opel Astra днз НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ст.35 п.1.10 ЗУ «Про Національну поліцію» В ході спілкування у водія ОСОБА_2 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіряного покриву обличчя, тремтіння пальців рук».
Але згідно відеозапису з бодікамери 141989 ніхто з поліцейських не встановлював ознак алкогольного сп'яніння у водія ОСОБА_1 (його запитували тільки про самопочуття) і такі ознаки алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 відсутні.
Відповідно до частини 1 ст.266 КУПАП, пункту 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ від 17 грудня 2008р. №1103 та пункту 2 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.20015 №1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015року за №1413/27858 (далі - Інструкції) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п.3 розділу 1 Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є : запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п.1 розділу ІІ Інструкції за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І вказаної Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Наведене дає підстави стверджувати, що процедурі проведення огляду на стан сп'яніння має передувати виявлення у водія ознак алкогольного сп'яніння, перелік яких визначений у п.3 Інструкції.
Тобто, підставою для проведення огляду на стан сп'яніння має бути не формальне посилання на наявність однієї чи декілька ознак із перелічених у п.3. Інструкції, а саме встановлення цих ознак у водія та їх фіксація у передбаченому законом порядку.
Ознаки алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 згідно відео з бодікамери відсутні.
Таким чином, за відсутності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння подальше проведення огляду на стан сп'яніння вже є незаконним.
ОСОБА_1 не погодився проходити тестування технічним засобом, а виявив бажання пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі.
Матеріали справи не доводять факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується наступним.
Як доказ підтвердження факту перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння матеріали справи містять Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28.07.2023.
Так, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу на швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ від 17 грудня 2008р №1103 передбачено, якщо водій транспортного засобу відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, - він направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше, ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав (пункти 6 та 7 Порядку).
Відповідно до п.4 Розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи.
Як вбачається із відеозаписів з БК у медичному закладі огляд на стан сп'яніння не проводився, лабораторні дослідження біологічних зразків не відбиралися і не досліджувалися.
Відповідно до п. п. 10, 12, 13 Інструкції зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів, предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
Згідно п 9 Інструкції використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки
Відповідно до п.14 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу на швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ від 17 грудня 2008р №1103, Висновок може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що у медичному закладі в разі незгоди особи із результатами тестування, проведеного поліцейським газоаналізатором Драгер, (та й і в інших випадках) стан сп'яніння може бути встановлений тільки шляхом проведення лабораторних досліджень біологічних зразків. Адже тільки при наявності біологічних зразків особі може бути гарантоване право на оскарження медичного висновку, для чого і передбачено збереження біологічних зразків протягом 90 днів.
У п.9 Інструкції йдеться тільки про лабораторні дослідження вимірювальною технікою та обладнанням. Застосування технічних засобів для проведення тестування у лікувальних закладах вищезазначена Інструкція не передбачає.
Згідно Інструкції у медичному закладі предметом лабораторних досліджень можуть бути слина, сеча, змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, кров.
Згідно відеозапису з бодікамери 141989 у медичному закладі лікар повідомляє ОСОБА_1 , що необхідно буде продути у тестер (відео 08:51), при цьому ОСОБА_1 не погоджується, після чого медпрацівник дуже обурюється з того чому ОСОБА_1 не заявляв цього раніше, після цього ОСОБА_1 продуває прилад. Прилад, у який здійснювалося «продування», лікар не зазначає, показники приладу на відео не показані, у висновку не зазначені. Ніхто не роз'яснює ОСОБА_1 право на оскарження висновку протягом 90 днів.
Таким чином, визначення стану алкогольного сп'яніння у медичному закладі відбулося у спосіб, не передбачений нормативним актом - Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і відповідно до п.22 цієї Інструкції висновки, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
За викладених обставин стверджувати про доведеність матеріалами справи про адміністративне правопорушення «поза розумним сумнівом» факту перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння відсутні.
Згідно зі ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений і обов'язок доводити свою невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі зазначив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип “in dubio pro reo”, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ "Надточій проти України" (рішення від 15.05.2008 року, заява N 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні ст. 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Частина 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення". Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції "кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку". А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Отже, в розумінні наведеного Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
У відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).
Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п.43 рішення від 14.02.2008року у справі «Кобець про України»( з посиланням до п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини») , «доказування, зокрема, має випливати із сукупності чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Склад адміністративного правопорушення це сукупність законодавчо-визначених ознак, наявність яких дає підстави дійти висновку у кожному конкретному випадку щодо належної правової кваліфікації дій особи, та як наслідок прийняти рішення щодо можливості притягнення такої особи до юридичної відповідальності.
Відсутність (недоведеність) хоча б однієї із ознак складу адміністративного правопорушення унеможливлює прийняття рішення про притягнення особи до відповідальності та застосування щодо неї заходів державного примусу, зокрема накладення стягнення у виді штрафу.
Оскільки матеріали справи не містять належних доказів керування транспортним засобом ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, то відсутня об'єктивна сторона правопорушення, а відповідно і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 245, 252, 280, п.1 ч.1 ст.247, Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
постановила:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти днів з дня винесення постанови.
У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
СуддяО. Л. Черниш