21.02.2024 Справа №607/1454/24
21 лютого 2024 року м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
- головуючої судді Черніцької І.М.
- за участю секретаря судового засідання Демборинського М.Р.
-з участю: заявника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про встановлення факту, що має юридичне значення,-
ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою, в порядку окремого провадження, та просив встановити факт належності йому трудової книжки серії НОМЕР_1 (дата заповнення 31 травня 1983 року), в якій вказано прізвище на російській мові « ОСОБА_1 ».
В обґрунтування заяви вказав, що згідно паспорту громадянина України він є ОСОБА_1 . Враховуючи свій передпенсійний вік, він звернувся до заінтересованої особи з метою здійснення підрахунку його страхового стажу. У відповідь йому було повідомлено про те, що в трудовій книжці серії НОМЕР_1 (дата заповнення 31 травня 1983 року) його прізвище зазначено на російській мові « ОСОБА_2 », що не відповідає його паспортним даним та у майбутньому при призначенні пенсії необхідно буде представити документи про приналежність трудової книжки. Відтак, у зв'язку з наявністю вказаних розбіжностей, при призначенні йому пенсії або настанні будь-яких інших фактів чи подій, у разі пред'явлення його трудової книжки до відповідних органів, підприємств чи установ виникатимуть перешкоди, труднощі та інші обставини у визнанні факту належності йому вказаної трудової книжки.
Посилаючись на наведене, просив заяву задовольнити.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 січня 2024 року відкрито провадження у справі.
06 лютого 2024 року представник Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подав письмові пояснення. Вказав, що Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області вважає вимоги заявника безпідставними з огляду на наступне. Так, у поданій заяві не надано доказів того, що трудова книжка серії НОМЕР_1 від 31 травня 1983 року належить заявнику. Окрім того, ОСОБА_1 зазначає, що встановлення даного факту необхідне йому для подальшого звернення до органів Пенсійного фонду України для призначення пенсії. Відтак, встановлення даного факту пов'язане з вирішенням спору право, а саме права на пенсію.
Посилаючись на наведене, вважає, що заява про встановлення факту повинна бути залишена без розгляду. Окрім того, просив розгляд справи проводити без їх участі.
В судовому засіданні заявник заяву підтримав та просив задовольнити.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце був повідомлений у встановленому законом порядку.
Судом встановлено, що у паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 , виданому Тернопільським МВ УДМС України в Тернопільській області 18 листопада 2015 року та довідці про присвоєння ідентифікаційного номера від 04 вересня 2000 року, прізвище, ім'я та по батькові заявника зазначено « ОСОБА_1 ».
Згідно трудової книжки серії НОМЕР_3 від 31 травня 1983 року, остання видана російською мовою на ім'я « ОСОБА_1 ». Окрім того, вказана трудова книжка містить другу частину, де прізвище, ім'я та по батькові заявника зазначено « ОСОБА_1 ». Оригінал трудової книжки оглянуто судом в судовому засіданні.
Таким чином, встановлено, що у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 31 травня 1983 року, складеній на російській мові допущено помилку, зокрема прізвище заявника помилково зазначено як « ОСОБА_2 ».
Заявник позбавлений можливості іншим шляхом виправити допущену помилку. Вказаний факт необхідний заявнику для подальшого звернення в органи Пенсійного фонду України з метою призначення пенсії.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, вважає, що дана заява підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факт ів, у тому числі, про належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті .
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 1 постанови №5 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:
-згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;
-чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;
-заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;
-встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.
Заяви про встановлення із зазначених підстав факту належності особі вироку або рішення суду, квитка про членство в об'єднанні громадян, військового квитка, посвідчення до ордена або медалі, паспорта, чи свідоцтв, що їх видають органи реєстрації актів громадянського стану, та інших документів, що посвідчують особу, не підлягають розгляду в порядку, передбаченому главою 37 ЦПК, оскільки ці питання вирішуються органом, який видав документ. Судами також не встановлюється тотожність особи. Разом з тим, суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв'язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв'язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.
Встановлено, що під час внесення відомостей та заповнення трудової книжки серії НОМЕР_1 від 31 травня 1983 року допущено помилку, а саме помилково вказано прізвище заявника на російській мові « ОСОБА_2 ». Однак, у документах, що посвідчують особу заявника, зокрема а паспорті та картці платника податків, прізвище останнього зазначене « ОСОБА_2 ». При цьому, у другій часті зазначеної трудової книжки прізвище заявника зазначено вірно « ОСОБА_2 ». Іншої можливості встановити даний факт законом не встановлено.
Дані розбіжності у документах можуть стати підставою для відмови заявнику у призначенні відповідної пенсії у випадку звернення до пенсійних органів.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, суд вважає, що слід встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трудової книжки серії НОМЕР_1 від 31 травня 1983 року, виданої на російській мові на ім'я « ОСОБА_1 ».
Суд не приймає до уваги доводи заінтересованої особи про те, що встановлення даного факту пов'язане з наступним вирішенням спору про право як безпідставні та необґрунтовані, оскільки ні із заяви ОСОБА_1 , ні з пояснень Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області, що є в матеріалах справи, не вбачається в чому саме полягає такий спір.
Керуючись ст. ст. 293, 294, 315-319, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд ,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про встановлення факту, що має юридичне значення, задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трудової книжки серії НОМЕР_1 від 31 травня 1983 року, виданої на російській мові на ім'я « ОСОБА_1 ».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення можу бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заявник: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .
Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, вул. Майдан Волі, 3, м. Тернопіль; код ЄДРПОУ - 14035769.
Повне судове рішення складено 21 лютого 2024 року.
Головуюча суддя І.М. Черніцька