Справа № 589/2521/23
Провадження № 1-кп/589/254/24
22 лютого 2024 року м. Шостка
Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора Сумської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Середнє, Ужгородського району, Закарпатської області, українець, громадянин України, військовослужбовця ЗСУ, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
ОСОБА_4 , який є військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, старшим розвідником - снайпером (2 кат.) розвідувального відділення розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , грубо порушуючи встановлений порядок проходження військової служби, в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, п. 1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та Військової присяги, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , діючи з прямим умислом, з особистих мотивів, з метою тимчасового ухилення від військової служби, в умовах воєнного стану, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, після завершення відпустки 19.09.2022 та за відсутності поважних причин, після звільнення у відпустку, не повернувся 19.09.2022 до військової частини НОМЕР_1 , дислокованої за адресою: АДРЕСА_2 , та перебував за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 . 07.12.2022 ОСОБА_4 самостійно прибув до пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , заявив про себе, як про військовослужбовця, який не прибув вчасно до місця проходження служби, та приступив до виконання службових обов'язків.
ОСОБА_4 внаслідок нез'явлення вчасно на службу без поважних причин не виконував обов'язки військової служби з 20.09.2022 по 07.12.2022, будь-яких заходів для повернення на службу та продовження несення відповідних обов'язків у зазначений період часу не вживав, а займався особистими справами, не пов'язаними з проходженням військової служби.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому діянні визнав повністю.
У вчиненому щиро кається. Просить суд суворо не карати та надати йому можливість продовжити військову службу.
Враховуючи, що фактичні обставини вчинення ОСОБА_4 злочину учасниками судового провадження не оспорюються, суд, дослідивши докази в межах ч. 3 ст. 349 КПК України, приходить до висновку, що його дії, які виразились у нез'явленні вчасно на службу без поважних причин, вчиненому військовослужбовцем в умовах воєнного стану, необхідно кваліфікувати як злочин, передбачений ч. 5 ст. 407 КК України.
Обставинами які, відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшують покарання, судом визнаються щире каяття обвинуваченого, визнання ним своєї вини, Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
При призначенні покарання суд враховує, особу обвинуваченого, позитивну характеристику з місця попередньої служби в органах МВС, відсутність судимості
Враховуючи вищенаведені обставини, що пом'якшують покарання та особу обвинуваченого, виходячи зі змісту загальної та спеціальної превенції, яка має на меті попередження вчинення нових злочинів та перевиховання засудженого, суд вважає за можливе застосувати ст. 69 КК України та призначити йому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 5 ст. 407 КК України, а саме, в виді позбавлення волі на строк один рік. Крім того, на підставі ст. 58 КК України, враховуючи обставини справи та особу обвинуваченого, суд вважає за можливе замість позбавлення волі призначити ОСОБА_4 (як військовослужбовцю) службове обмеження на той самий строк.
Процесуальні витрати та речові докази у справі відсутні.
Враховуючи відсутність в матеріалах кримінального провадження доказів наявності будь-яких ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до обвинуваченого до набрання вироком суду законної сили.
Керуючись ст. 370, 374 КПК України,
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі строком на один рік.
На підставі ч. 1 ст. 58 КК України, замість позбавлення волі строком на один рік призначити ОСОБА_4 покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців строком на один рік з відрахуванням в дохід держави 10 відсотків із суми його грошового забезпечення.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 до набрання вироком суду законної сили не обирати.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1