Справа № 577/71/24
Провадження № 2-а/577/10/24
16 лютого 2024 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області
в складі:
головуючого судді Кравченка В.О.
за участю секретаря
судового засідання Степаненко Л.В.
адвоката Сусліна В.Т.
позивача ОСОБА_1
представника відповідачів Сівер А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного провадження адміністративний позов ОСОБА_2 до тимчасово виконуючого обов'язки начальника Конотопського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі по тексту Конотопський РТЦ та СП) Мартиненка Дмитра Павловича, Конотопського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом, у якому просить постанову у справі про адміністративне правопорушення від 19.12.2023 року винесену відносно нього за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП (далі по тексту Постанова) визнати незаконною та скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю складу правопорушення.
Вимоги обґрунтовує тим, що оскаржувана Постанова є незаконною та прийнята з порушенням вимог чинного законодавства з огляду на таке.
Жодної повістки про виклик до Конотопського РТЦ та СП на 08:00 год. 27.11.2023 року йому не вручалося, а підпис у розписці про отримання особисто зазначеного документа 25.11.2023 року є підробленим. Також стверджує, що про ці обставини повідомляв уповноважену особу центру під час складання адміністративного протоколу від 06.12.2023 року, але його ніхто не хотів слухати і без будь-яких доказів доведеності вини у подальшому притягли до адміністративної відповідальності за правопорушення, яке він не вчиняв.
Вважає, що відповідачем при винесенні Постанови порушено норми процесуального та матеріального права, тому просить її скасувати, а провадження в справі закрити.
Представник відповідачів ОСОБА_3 , як і в раніше поданих відзивах, заперечує задоволенню вимог наполягаючи, що оскаржувана Постанова прийнята з дотриманням норм діючого законодавства, а посилання позивача на неотримання повістки спростовується поясненнями військовослужбовців Конотопського РТЦ та СП ОСОБА_4 і ОСОБА_5 .
Вислухавши доводи сторін, дослідивши представлені докази суд дійшов такого висновку.
Відповідно до «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою КМУ від 23.02.2022 року №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки). Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства. Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя (пункти 1, 7 Положення).
Частиною 2 статті 210-1 КУпАП встановлена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період.
Із дослідженої справи № 843 про адміністративне правопорушення за ознаками ч. 2 ст. 210-1 КУпАП на ОСОБА_2 видно, що підставою притягнення до відповідальності стало неприбуття останнього під час мобілізації без поважних причин на збірний пункт Конотопського РТЦ та СП 27.11.2023 року після отримання ним особисто 25.11.2023 року повістки про необхідність явки до зазначеного центру.
За положеннями ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Із постанови про адміністративне правопорушення № АП 843 від 19.12.2023, винесеної ТВО начальника Конотопського РТЦ та СП майором ОСОБА_6 , вбачається, що ОСОБА_2 притягнутий до відповідальності за порушення вимог абзацу другого частини першої та частини третьої ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме: був оповіщений під особисту підпис щодо необхідності прибуття під час мобілізації до збірного пункту Конотопського РТЦ та СП на 08:00 год 27.11.2023 року, однак не з'явився без поважних причин, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.
На підтвердження правомірності прийнятого рішення відповідач представив розписку про отримання ОСОБА_2 повістки про явку до зборного пункту, у якій стоїть підпис.
Разом з тим позивач стверджує, що підпис у розписці не його, а відтак жодної повістки не отримував про що зазначав ще під час складання адміністративного протоколу.
Відповідно до ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами. Позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Із дати винесеної Постанови та штампу на поштовому конверті видно, що ОСОБА_2 звернувся до суду в межах визначеного законодавцем строку.
За приписом ст. 9 КАС розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтями 74-76 КАС регламентовано, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За правилами ст. 242 КАС рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Поняття адміністративного правопорушення визначено у ст. 9 КУпАП - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
При цьому особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по - перше, встановити склад правопорушення, по - друге, дослідити докази та оцінити за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Допитані в якості свідків військовослужбовці Конотопського РТЦ та СП ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , кожен окремо, пояснили, що вже не пам'ятають про обставини вручення повістки позивачу. Разом з тим, свідок ОСОБА_7 стверджує, що протягом дня 25.11.2023 року (дата вручення повістки) з 08:00 до 16:00 год. спільно з ОСОБА_2 та ще з одним чоловіком на ім'я ОСОБА_8 , за адресою АДРЕСА_1 , заготовляли (пиляли та рубали) дрова, а тому запевняє, що у цей проміжок часу ніхто ОСОБА_2 повістку не вручав і ніякі співробітники Конотопського РТЦ та СП за вказаною адресою не приходили.
Крім того, слід зауважити, що у дослідженій розписці, на яку посилається відповідач як підставу правомірності винесеної Постанови, стоїть підпис жодним чином не маючий нічого спільного з особистим підписом ОСОБА_2 , що видно візуально.
Судом роз'яснювалось представнику суб'єкта владних повноважень право на призначення почеркознавчої експертизи, але така пропозиція була відхилена.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, яка притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
За таких обставин, на переконання суду, відповідачем не доведена правомірність прийнятого рішення, а тому Постанова підлягає скасуванню із закриттям провадження в справі за відсутності складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.
Слід зазначити, що законодавець не встановлював такого способу захисту прав фізичних осіб, як визнаня Постанови незаконною, а тому належним і достатнім - буде скасування рішення суб'єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушення (п.4 ч.3 ст.286 КАС).
Вирішуючи питання розподілу судових витрат понесених позивачем суд зазначає таке.
Статтею 139 КАС унормовано, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судові витрати складаються, зокрема із судового збору.
Згідно поданої квитанції позивачем був сплачений судовий збір в розмірі 536 грн. 80 коп., який підлягають відшкодуванню суб'єктом владних повноважень, а саме Сумським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, який є юридичною особою.
Керуючись: ст.ст. 286, 72-77, 139, 271, 272 КАС України, ст.ст. 9, 210-1, 251 КУпАП,-
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № АП 843 від 19.12.2023 року про притягнення ОСОБА_2 до адмінвідповідальності за частиною 2 статті 210-1 КпАП України і накладення штрафу в розмірі 3400 грн., винесену ТВО начальника Конотопського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки майором Мариненком Д.П., а провадження у справі закрити за відсутності складу правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на користь ОСОБА_2 на відшкодування судових витрат 536 грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з дня проголошення.
Суддя Кравченко В. О.