Справа 484/451/24
Провадження № 2-а/484/8/24
20.02.2024 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді - Літвіненко Т.Я.
секретар судового засідання - Шаповалова В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Первомайську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування Постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованих в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА № 00016422 від 10.01.2024 року
25.01.2024 року до суду надійшов позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування Постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованих в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА № 00016422 від 10.01.2024 року за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення.
В позовній заяві представник позивача вказує, що постановою головного спеціаліста відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Тимощук А.М., серії АА № 00016422 від 10.01.2024 року, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, відповідно до якої, 22.12.2023р. о 18 год 33 хв., за адресою М-30, 949+608 (М-04, км 186+337), Дніпропетровська обл., автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб MAN TGA 28.480, ДНЗ НОМЕР_1 . Відповідальна особа, допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 6,088% (2,435 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон. Вказує, що транспортний засіб є контейнеровозом, тому максимальна дозволена маса становить не 40 т., а 44 т., отже позивачем не допущено перевищення загальної маси транспортного засобу, оскільки його маса, відповідно до товарно - транспортної накладної, складала 44.550т. Також, відповідачем не надано жодної інформації щодо методики розрахунку даного перевищення. Крім того, представник позивача вказує, що зазначена постанова складена з порушенням чинного законодавства, без дослідження всіх обставин справи, передчасною та такою, що підлягає скасуванню, так як не містить визначених законодавством обов'язкових відомостей, а саме: не містить марки, моделі, державного номерного знаку причепу, відсутня інформація щодо смуги руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, повна маса транспортного засобу, ширина, висота, довжина, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу, фактична міжосьова відстань, а також допустимі габаритно- вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги. Представник позивача вважає, що також має бути враховано властивості вантажу, який є сипучим та постійно переміщується під час руху, а тому, на думку останнього, проведення зважування у русі без дотримання часу, необхідного для врівноваження сипучого вантажу, не може дати достовірних результатів навантаження на транспортний засіб та причіп.
Представник позивача, Шалару О.І., в судове засідання не з'явився, надав суду заяву в кій вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив їх задовольнити та справу слухати без його участі та участі позивача.
Представник відповідача, Державної служби України з безпеки на транспорті, в судове засідання не з'явилася, надала суду відзив, в якому просила в задоволенні позову відмовити вказуючи, що твердження позивача не відповідають дійсності, а вимоги є безпідставними та необґрунтованими. Так, під час руху транспортного засобу позивача технічним засобом в автоматичному режимі було зафіксовано перевищення нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України, про що уповноваженою особою складено постанову та притягнуто позивача до адміністративної відповідальності. Перевищеннях нормативних параметрів було встановлено із урахуванням похибки вагових та габаритних параметрів транспортного засобу, які перевищували нормативно вагові та/або габаритні параметри транспортного засобу на ділянці автомобільної дороги. В даному випадку позивачем здійснено порушення нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: загальну масу транспортного засобу перевищено на 6.088 %. Крім того, фіксація порушення була здійснена за допомогою вимірювального приладу автоматичного пункту, який відповідає вимогам Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, про що наявні відповідні сертифікати. Зміст оскаржуваної постанови відображає усі істотні ознаки складу правопорушення. Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком №1174. Представник відповідача вказує, що оскаржувана постанова у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, відповідає усім вищенаведеним критеріям та містить необхідну інформацію, передбачену КУпАП України як Законом України. Крім того, позивач здійснював вантажні перевезення транспортним засобом, який не є контейнеровозом в розумінні законодавства та не здійснював перевезення контейнеру, тому фактична маса транспортного засобу повинна бути не більше 40 тон.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що головним спеціалістом відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Тимощук А.М., винесена постанова серії АА № 00016422 від 10.01.2024 року, згідно якої 22.12.2023р. о 18 год 33 хв., за адресою М-30, 949+608 (М-04, км 186+337), Дніпропетровська обл., автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб MAN TGA 28.480, ДНЗ НОМЕР_1 , при русі якого, відповідальна особа ОСОБА_1 , допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 6,088% (2,435 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, чим порушила п. 22.5 Правил дорожнього руху по перевищенню встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, тобто скоїла правопорушення передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, та її було піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 8 500 грн.
Правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM 20, WAGA - WIM35, № 7, свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 1626, чинне до 22.11.2024р.
При цьому, матеріали справи не містять доказів на підтвердження наявності у позивача дозволу на рух транспортного засобу автомобільними дорогами України з перевищенням допустимих вагових параметрів або внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів.
Згідно з п. 1.1 ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
В позовній заяві представник позивача вказував, що транспортний засіб є контейнеровозом, тому максимальна дозволена маса становить не 40 т., а 44 т., отже позивачем не допущено перевищення загальної маси транспортного засобу, оскільки його маса, відповідно до товарно - транспортної накладної, складала 44.550т.
Однак, дані твердженні представника позивача не заслуговують на увагу та суперечать вимогам чинного законодавства виходячи з наступного.
Підпунктом 3 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 27.06.2007 р. № 879, передбачено, що великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. При цьому, транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 %.
Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30 установлено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України установлено Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. № 1306, відповідно до пункту 22.5 яких за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, 3,75 м), за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах 4,35 м), за довжиною 22 м (для маршрутних транспортних засобів 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах до 46 т), навантаження на одиночну вісь 11 т (для автобусів, тролейбусів 11,5 т), здвоєні осі 16 т, строєні 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь 11 т, здвоєні осі 18 т, строєні 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами передбачено частиною 2 статті 132-1 КУпАП, санкція якої передбачає накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно.
Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у п. 22.5 ПДР України, зокрема, фактичну масу, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративна відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі понад 16 т, строєні осі понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі понад 18 т, строєні осі понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Згідно з положеннями статті 1 Закону України Про автомобільний транспорт причіп - транспортний засіб без власного джерела енергії, пристосований для буксирування автомобілем; напівпричіп - причіп, вісь (осі) якого розміщено позаду центра мас транспортного засобу (за умови рівномірного завантаження) і який обладнано зчіпним пристроєм, що забезпечує передачу горизонтальних і вертикальних зусиль на інший транспортний засіб, що виконує функції тягача.
Положеннями п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363 визначено, що сідельний тягач - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для буксирування напівпричепа.
Таким чином, напівпричіп - це транспортний засіб без джерела енергії та самостійно пересуватись і перевозити вантажі по дорогах не може, отже рушійною силою для нього є саме тягач, який є основним транспортним засобом, котрий здійснює перевезення вантажів.
Відповідно до наказу Міністерства транспорту України від 14.01.1997 року №363 Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі наказ №363) дано визначення н/причеп-контейнеровоз - транспортний засіб спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій-контейнерів.Згідно з п.п.17.2-17.5 наказу №363, забороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють стіни і підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно-розвантажувальних механізмів. Універсальні автомобільні контейнери, що належать перевізникам, повинні мати єдину нумерацію, а також нанесене фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера, таке маркування: розпізнавальний знак; номер контейнера; найменування власника контейнера; вантажність і маса тари контейнера, кг; внутрішній об'єм контейнера, куб.м, місце, місяць і рік виготовлення контейнера; час останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера. Номер контейнера наноситься на всіх бокових стінках, даху і всередині контейнера. Універсальні автомобільні та спеціальні контейнери, які належать власникам вантажу, повинні мати маркування, яке запроваджене власником майна. При цьому обов'язково наноситься вантажність і маса тари контейнера, а також внутрішній об'єм контейнера (куб.м).
Пунктом 17.9. наказу №363 приймання вантажів для перевезення в контейнерах здійснюється: при наявності договору - на підставі заявки, а при відсутності договору - разового договору.
Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що не є контейнерними перевезеннями вантажні перевезення, зокрема, сипучі вантажів без тари.
В свою чергу, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки MAN TGA 28.480, ДНЗ НОМЕР_1 , тип: спеціалізований вантажний сідловий тягач.
Крім того, ОСОБА_1 є власником напівпричепу марки SCHMITZ, ДНЗ НОМЕР_3 , тип: спеціалізований напівпричіп, н/пр-контейнеровоз, переобладнання 2022р. зміна конструкції н/пр. для перевезення контейнерів типу 1А або доопрацьованих контейнерів типу 1А для перевезення насипних вантажів, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 .
Згідно товарно - транспортної накладної № 170 від 22.12.2023р. вищевказаний автомобіль здійснював перевезення сипучого вантажу, а саме кукурудзи. Загальна маса транспортного засобу склала 44.550т.
При цьому, суд вважає, що в межах спірних правовідносин спеціалізований напівпричіп, марки SCHMITZ, ДНЗ НОМЕР_3 , не використовувався як контейнеровоз, оскільки перевезення вантажу не здійснювалось у контейнері.
Саме собою зазначення у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 «спеціалізований напівпричіп н/пр контейнеровоз» не є свідченням того, що перевезення вантажу здійснювалось у контейнері.
В даному випадку на площадку для перевезення контейнерів установлено кузов із переобладнаних контейнерів (зрізано їх верхню частину) з метою збільшення ваги перевезення вантажу.
Разом з тим, така зміну функціонального призначення контейнеровоза не надає можливості збільшити норматив навантаження транспортного засобу.
Факт переобладнання контейнера із зрізанням його верхньої частини підтверджується фотознімками та відеозаписом, які наявні в матеріалах справи і були досліджені судом.
Отже, суд приходить до висновку, що в даному випадку норматив перевищення ваги транспортного засобу становить 40т.
При цьому, представник позивач у позовній заяві не заперечує того, що транспортний засіб перевозив сипучий вантаж, кукурудзу, та його загальна вага становить 44.550т, про що ним неодноразово наголошувалось. Позиція представника позивача лише зводиться до того, що перевезення вантажу здійснювалось саме контейнеровозом, що вказує про неправильність доводів останнього стосовно того, що в даному випадку масою перевищення для транспортних засобів є 44т.
Крім того, представник позивача у позовній заяві зазначав, що відповідачем не надано жодної інформації щодо методики розрахунку даного перевищення. Крім того, представник позивача вказує, що зазначена постанова складена з порушенням чинного законодавства, без дослідження всіх обставин справи, передчасною та такою, що підлягає скасуванню, так як не містить визначених законодавством обов'язкових відомостей, а саме: не містить марки, моделі, державного номерного знаку причепу, відсутня інформація щодо смуги руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, повна маса транспортного засобу, ширина, висота, довжина, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу, фактична міжосьова відстань, а також допустимі габаритно- вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги.
Однак, дані твердження представника позивача суперечать вимогам чинного законодавства та є наслідком невірного тлумачення норм права виходячи з наступного.
Згідно п. 12 Порядку № 1174 автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв'язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.
Відповідно до пункту 17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019р. №1174, у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.
При цьому, відповідно до пункту 3 Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 року №512, під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою в автоматичному режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.
Отже, вказане свідчить, що Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 року №512, передбачено лише форму, а не вимоги до змісту постанови. Дана форма визначає перелік інформаційних даних, які можуть міститися в постанові в залежності від обставин вчинення порушення.
Між тим, Інструкція з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 року №512, не містить імперативної вимоги щодо необхідності зазначення в постанові всього обсягу інформації.
За наслідками дослідження спірної постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місце знаходження юридичної особи) на території України серії АА № 00016422 від 10.01.2024 року, судом установлено, що даний акт індивідуальної дії містить: відомості про найменування органу та посадової особи, який її виніс; дату розгляду відомостей з матеріалів інформаційного файлу, створеного системою за допомогою технічного засобу; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак, технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу, адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності, а також дату та час фіксації здійснення вимірювання).
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що наведені у спірному рішенні суб'єкта владних повноважень відомості є цілком достатніми та вказують про обґрунтованість акта індивідуальної дії.
Крім того, виконання державного контролю за безпекою на автомобільному транспорті може здійснюватись, зокрема, шляхом встановлення на автомобільних дорогах автоматичних пунктів - комплексу технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі: вимірювати загальну масу транспортного засобу; визначати кількість осей транспортного засобу; вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь транспортного засобу тощо.
У подальшому, така інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді мета даних, які містять інформацію про засоби вимірювальної техніки, місце фіксації, найменування автомобільної дороги, дату і час фіксації здійснення вимірювання, фотографії транспортного засобу тощо.
У свою чергу, система забезпечує автоматизоване формування проекту постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичних пунктів - у відповідності до діючого законодавства.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Згідно ч.1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019р. №1174, згідно із п.2 якого автоматичний пункт фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті - комплекс технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначених пунктом 12 цього Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером; система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі - взаємопов'язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.
Відповідно до пунктів 7, 8, 11-13, 16 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019р. №1174, фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.
Автоматичними пунктами фіксуються правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Автоматичні пункти встановлюються в місцях (на ділянках) руху вантажних транспортних засобів на:
1) автомобільних дорогах загального користування державного значення - за рішенням органу управління таких доріг;
2) автомобільних дорогах загального користування місцевого значення - за рішенням облдержадміністрацій;
3) вулицях і дорогах у містах та інших населених пунктах - за рішенням органу місцевого самоврядування.
Місця встановлення автоматичних пунктів погоджуються з Укртрансбезпекою.
Вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 163 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 21, ст. 830).
Автоматичний пункт може забезпечувати:
- вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу;
- вимірювання загальної маси транспортного засобу;
- визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій;
- вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу;
- визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу;
- вимірювання габаритів транспортного засобу;
- фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу);
- фіксацію фронтального зображення транспортного засобу;
- фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей);
- первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв'язку із використанням наскрізного шифрування;
- автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.
Під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.
Посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли.
Рішення посадової особи Укртрансбезпеки, прийняті під час розгляду справ про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, підтверджуються шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки із використанням засобів кваліфікованого електронного підпису, що мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.
Таким чином, положення вищезазначених правових норм надають право посадовим особам Укртрансбезпеки використовувати зафіксовану технічним засобом інформацію як доказ при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Як установлено судом, перевищення нормативних параметрів, зазначених у пункті 22.5 ПДР України, транспортним засобом MAN TGA 28.480, ДНЗ НОМЕР_1 з напівпричепом марки SCHMITZ, ДНЗ НОМЕР_3 , які належать ОСОБА_1 , зафіксовано технічним засобом WIM 20, WAGA - WIM35, № 7.
Відповідно до сертифікатів відповідності, які наявні в матеріалах справи, прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі WAGA-WIM35 (у складі автоматичного пункту ваго-габаритного контролю «WAGA») відповідає затвердженому типу, описаному в сертифікаті перевірки типу та застосовним вимогам Технічного регламенту.
Зазначене підтверджується наявними у матеріалах справи копіями сертифікатів відповідності та сертифікатів перевірки типу.
З урахуванням наведеного, зафіксована технічним засобом WIM 20, WAGA - WIM35, № 7 інформація про перевищення транспортним засобом MAN TGA 28.480, ДНЗ НОМЕР_1 з напівпричепом марки SCHMITZ, ДНЗ НОМЕР_3 , нормативних параметрів, зазначених у пункті 22.5 ПДР України, у розумінні статті 251 КУпАП, є належним доказом підтвердження вчинення адміністративного правопорушення.
Так, постановою серії АА № 00016422 від 10.01.2024 року встановлено перевищення загальної маси транспортного засобу на 6,088% (2,435 тон), при дозволенній максимальній вазі 40 тон, відповідальність за що передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Відсоткове значення перевищення максимально допустимої маси транспортного засобу отримується з врахуванням допустимої похибки вимірювання вагового комплексу, яка складає до 10 % щодо визначення загальної маси транспортного засобу та 16 % щодо навантаження на осі.
Враховуючи можливу максимально дозволену похибку автоматичного комплексу габаритно-вагового контролю, відсоткове перевищення загальної маси та навантаження на одинарну вісь транспортного засобу здійснюється за формулою:
% перевищення = ((Хфакт - Хнорм - похибка пристрою)/Хнорм)*100%
Хфакт - фактично зафіксований параметр габариту або ваги відповідно натуральних одиницях (тонна або міліметр);
Хнорм - нормативно дозволений параметр габариту або ваги відповідно натуральних одиницях (тонна або міліметр) зазначений відповідно до пункту 22. Правил дорожнього руху.
Отже, відповідно до оскаржуваної постанови розрахунок відсоткового перевищення загальної маси транспортного засобу виглядає так: ((47150кг - 40000кг - 10%*47150кг)/40000кг)*100%=6,088 %.
Як зазначалось раніше, відповідальність згідно ч.2 ст.132-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян наступає за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм до 10 %, що, з огляду на зафіксовані параметри, мало місце у даному випадку.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» та п. 1.3. ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух;
Згідно з п. 2.3 б) ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП повністю доведена в ході судового розгляду та підтверджується наявними у справі письмовими доказами, а постанова головного спеціаліста відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Тимощук А.М., серії АА № 00016422 від 10.01.2024 року є правомірною та винесена з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 2, 159, 241, 242, 244 - 246, 250, 262 КАС України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування Постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованих в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА № 00016422 від 10.01.2024 року відмовити.
Повне судове рішення буде складено 28.02.2024 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до п'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Державна служба України з безпеки на транспорті, код ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження за адресою: вул. Фізкультури, 9 в м. Київ.
Відповідно до п. 14 Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
СУДДЯ: Т.Я. Літвіненко