Справа № 487/67/24
Провадження № 2/487/1176/24
20.02.2024 року м.Миколаїв
Заводський районний суд міста Миколаєва у складі: головуючого судді - Притуляк І.О. вивчивши матеріали позовної заяви
ОСОБА_1 (місце реєстрації АДРЕСА_1 )
до
ОСОБА_2 (зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 )
про розірвання шлюбу, -
08.01.2024 року ОСОБА_1 звернулася до Заводського районного суду м.Миколаєва з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 09.04.2019 року Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, актовим записом 668.
15.01.2024 року, в порядку ч.6 ст.187 ЦПК України, судом було зроблено запит до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України у Одеській області №487/67/24/672/2024, щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 .
На вказаний запит відповідь до суду не надійшла.
19.02.2024 року, судом повторно було зроблено запит до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України у Одеській області №487/67/24/3707/2024, щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання ОСОБА_2
20.02.2024 року до суду надійшла відповідь від Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України у Одеській області про зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 .
Вивчивши матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного.
Так за приписами частини 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
З аналізу вказаних вище положень цивільного процесуального законодавства вбачається, що застосування альтернативної підсудності за місцем проживання позивача можливе лише у виключних випадках, а саме у разі: 1) якщо на утриманні позивача є малолітні або неповнолітні діти; 2) якщо позивач не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача; 3) за домовленістю подружжя.
Виходячи зі змісту відомостей з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Одеській області відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресоюдеська АДРЕСА_2 , що є територією Подільського району Одеської області.
Згідно наданого до позовної заяви витягу з реєстру територіальної громади позивач ОСОБА_1 зареєстрована в АДРЕСА_1 .
Звернувшись з даним позовом до Заводського районного суду м.Миколаєва, позивач посилалася на положення ч. 2 ст. 28 ЦПК України, вказуючи про факт проходження нею військової служби у Збройних Силах України, перебування у відряджені на території Заводського району м.Миколаєва та неможливості виїхати до місця проживання відповідача.
Однак, на переконання суду, таке посилання не є законною підставою для прийняття позовної заяви до розгляду..
За правилами, встановленими ч. 1 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Статтею 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що:
місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.
У відповідності до положень Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» місце перебування та проживання особи має бути зареєстровано (задекларовано) у встановленому законом порядку.
Відповідно до пункту 3, 4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. №265, декларування/реєстрація місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), зміна місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) особи здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради.
Особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Враховуючи наведене, законодавством чітко встановлений порядок реєстрації місця проживання (перебування) на території України.
Водночас, слід звернути увагу, що у відповідності до ч.2 ст.28 ЦПК України, для застосування підсудності за вибором позивача, позивачем не долучено доказів на підтвердження місця перебування на території Заводського району м.Миколаєва.
За вимогами ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Згідно з нормами Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04.11.1950, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини» інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Отже, підстави для застосування альтернативної підсудності до позовної заяви ОСОБА_3 відсутні, що виключає розгляд справи за вимогами ч.2 ст.28 ЦПК України.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що даний спір не підсудний Заводському районному суду м.Миколаєва.
Згідно ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Приймаючи до уваги вищевикладене, відповідно до положень п.1 ч.1 ст..31 ЦПК України, справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, слід передати на розгляд до Ананьївського районного суду Одеської області.
Керуючись ст.ст. 27,31,260, 261, 353 ЦПК України,-
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - направити до Ананьївського районного суду Одеської області, для розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Копію ухвали надіслати сторонам.
Головуючий суддя: І.О.Притуляк