Миколаївської області
Справа №477/1748/23
Провадження №3/477/138/24
14 лютого 2024 року місто Миколаїв
Суддя Жовтневого районного суду Миколаївської області Саукова А. А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною першою статті 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 23 червня 2023 року о 22:00 год. водій ОСОБА_1 в Миколаївській області, Вітовський р-н, с. Калинівка, вул. Свободи, 31, керував транспортним засобом - мопедом Хонда Діо, державний номерний знак - б/з, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилися, в наданих суду письмових поямненнях зазначив, що зі складеним співробітниками поліції відносно нього протоколом серії ААБ № 088892 від 23.06.2023 року він не згоден, оскільки 23.06.2023 року о 22:00 год. транспортним засобом Хонда Діо він не керував. Мопед протягом дня стояв біля його будинку. Ввечері, коли він повернувся додому, вирішив закотити мопед додому, в цей час до його двору під'їхали працвники поліції та одразу почали залякувати його, що мопед буде в нього вилучено так як він не мав реєстрації та був без номерних знаків.
Вважає, що оскільки мопед він не заводив та не їхав на ньому, а лише штовхаючи котив його у двір, то він не був водієм у ситуації про яку йдеться в протоколі, оскільки він не здійснював керування мопедом.
Також зазначив, що огляд на стан алкогольного сп'яніння був проведений без жодної на те підстави, а лише на підставі неприязних до нього відносин. Вважає, що проведення відносно нього огляду на стан алкогольного сп'яніння, без повідомлення та відповідної фіксації хоч якоїсь ознаки алкогольного сп'яніння є протиправним та безпідставним.
Після повідомлення поліцейськими, що за отриманими результатами на нього буде складено протокол, він повідомив про незгоду з результатом та просив надати йому сертифікати та свідоцтво на даний прилад "Драгер". У зв'язку з відсутністю свідоцтва та сертифіката, просив поліцейських відвезти його в лікарню для проходження огляду, оскільки був впевнений що в нього не було стільки алкоголю в повітрі яке він видихав. Також посилався на похибку газоаналізатора, яка відповідно до технічних характеристик в інтервалі діапазону вимірювань від 0 до 0,84 проміле складає в межах ± 0,042 проміле.
На підставі вищевикладеного просив суд закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В своїх поясненнях адвокат Пірог С.В. зазначив, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що особа, відносно якої складено адміністративний протокол, взагалі керувала якимось транспортним засобом. ОСОБА_1 лише хотів закотити свій мопед до себе у двір, так як його мопед знаходився протягом дня на вулиці. Зазначив про відсутність в долученому акті огляду ОСОБА_1 посилань на будь-які наявні ознаки алкогольного сп'яніння, відсутність в матеріалах справи чеку "Драгеру", яким було зафіксовано результати проведення відповідного огляду. Зазначив про відсутність посилань на такі ознаки і в поясненнях свідків. Крім того, пояснення свідка ОСОБА_2 виконані поліцейським на власний розсуд навіть без застереження того, що вони хоча б були записані зі слів відповідного свідка, в поясненнях відсутні відомості стосовно того, чи погодилась особа з результатами проведеного огляду.
Відповідно до письмових пояснень свідка ОСОБА_3 , вони були надані та складені 22.06.2023 року, в той час як протокол був складений 23.06.2023 року. Крім того, в письмових поясненнях також зазначено, що відповідна подія відбулась також 22.06.2023 року. Отже, відповідні письмові пояснення жодного відношення до протоколу, який є предметом розгляду по даній справі, не має.
Стосовно начебто отриманих результатів в 0,22 проміле, про які йдеться в протоколі, сторона захисту зазначає про допустиму похибку газоаналізатора Drager Alcotest 6820, зазначену в керівництві з експлуатації приладу, яка в інтервалі діапазону вимірювань від 0 до 0,84 проміле складає ± 0,042 проміле. Отже, з урахуванням п. 7 Розділу 2 Інструкції максимальний вміст алкоголю, виявлений за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820, за який передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, повинен перевищувати 0,242 проміле, тоді як в протоколі серії ААБ № 088892 від 23.06.2023 року зазначено про 0.22 проміле.
На підставі вищевикладеного просив суд закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності суд приходить до наступного.
Згідно до статті 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно вимог статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення; поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків тощо.
Згідно статті 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно з пунктом 1.9 Правил дорожнього руху України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
За пунктом 2.9 а Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Такі ж положення щодо порядку огляду на стан сп'яніння містяться в пунктах 3, 4, 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103. та Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої наказом 09.11.2015 № 1452/735.
Відповідно до п. 10 розділу ІІ зазначеної Інструкції, результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Адміністративним правопорушенням, відповідно до частини першої статті 130 КУпАП, є зокрема, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивною стороною даного адміністративного правопорушення, серед іншого, є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння. Тобто, обов'язковим елементом об'єктивної сторони є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
З усталеної судової практики вбачається, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Для притягнення до відповідальності за статтею 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Таким чином, для притягнення особи до відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП необхідно встановити факт перебування особи в стані алкогольного сп'яніння, та /або наявність ознак такого сп'яніння та керування транспортними засобами такими особами. При цьому, визначальним для кваліфікації дій особи за статтею 130 КУпАП є саме факт керування транспортним засобом у стані сп'яніння та/або з ознаками такого сп'яніння.
На підтвердження стану сп'яніння до матеріалів справи додається відповідний акт огляду, результати показників технічного засобу та матеріали відеозапису.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 23 червня 2023 року серії ААБ № 088892 вбачається, що 23 червня 2023 року о 22:00 год. водій ОСОБА_1 в Миколаївській області, Вітовський р-н, с. Калинівка, вул. Свободи, 31, керував транспортним засобом - мопедом Хонда Діо, державний номерний знак - б/з перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку, в присутності двох свідків, із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820, результат: 0, 22 промилле.
З дослідженого в судовому засіданні відеозапису, долученого до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що працівниками поліції запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Alcotest Drager на що ОСОБА_1 погодився, результат склав 0,22 промиле. ОСОБА_1 повідомив працівнику поліції про те, що мопедом він не керував, а котив його.
На даному відеозаписі не відображено рух транспортного засобу, його зупинку працівниками поліції, факт керування таким ТЗ водієм ОСОБА_1 .
Крім того, ОСОБА_1 в своїх письмових поясненнях заперечує факт керування транспортним засобом.
Також, в матеріалах справи відсутній чек алкотестера "Драгер", яким би було зафіксовано результати проведення відповідного огляду, та про який зазначено у протоколі.
Свідки, викликані в судове засідання, до суду не з'явились.
Суд зазначає, що відповідно до статті 266 КУпАП, огляд проводиться у присутності свідків лише у разі неможливості проведення відеофіксації, однак до протоколу про адміністративне правопорушення долучений відеозапис.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що хоча в даному випадку присутність свідків не була обов'язкова, однак пояснення свідка ОСОБА_3 датовані 22.06.2023 року та стосуються подій 22.06.2023 року, що викликає сумнів у достовірності викладених у цих поясненнях обставинах, що разом з неповним відеозаписом ставить під сумнів і пояснення, викладені від імені свідка ОСОБА_2 .
Згідно статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Отже, сам по собі протокол не може бути доказом вчинення правопорушення, оскільки він містить опис обставин, які поліцейський вважав встановленими на час його складення. Вказаний протокол може підтверджувати вину порушника лише в сукупності з іншими матеріалами справи, перелік який визначено у статті 251 КУпАП.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Така позиція КСУ відповідає і правовій позиції ЄСПЛ, який у своєму рішенні «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998 року визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у виді позбавлення права керування транспортним засобом, що вимагає додержання процедурних гарантій, визначених Конвенцією і викладених у Рекомендації (91), зокрема: забезпечення права особи на захист, в тому числі: знати про можливість застосування адміністративної санкції та про факти, які ставляться їй у провину; мати достатньо часу для підготовки свого захисту; отримати інформацію про характер доказів, зібраних проти неї; обов'язок адміністративного органу нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
Згідно статті 255 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
У відповідності до частини третьої статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи викладене, з наданих на розгляд матеріалів, суд позбавлений можливості встановити "поза розумним сумнівом" наявність в діях ОСОБА_1 порушень пункту 2.9 а Правил дорожнього руху України, у зв'язку з чим на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження по справі підлягає закриттю.
Керуючись статтями 247, 283, 284, 294 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, через відсутність події і складу цього адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через Жовтневий районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя А. А. Саукова