вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
22.02.2024м. ДніпроСправа № 904/41/24
За позовом Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Кам'янська теплопостачальна компанія", м. Кам'янське Дніпропетровської області
до Фізичної особи-підприємця Шумакової Лариси Павлівни, м. Кам'янське Дніпропетровської області
про стягнення 17 096,54грн
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Без виклику (повідомлення) учасників
Комунальне підприємство Кам'янської міської ради "Кам'янська теплопостачальна компанія" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Шумакової Лариси Павлівни заборгованість у розмірі 17 096,54грн, з яких:
- основний борг у розмірі 11 348,12грн;
- пеня у розмірі 865,88грн;
- 3 % річних у розмірі 711,69грн;
- втрати від інфляції у розмірі 4170,85грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №458Л про надання послуги з постачання теплової енергії від 15 жовтня 2020 року в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.01.2024 справу №904/41/24 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.01.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у порядку письмового провадження.
Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявляв і про бажання надати власні пояснення по суті спору.
Про розгляд справи відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали суду) за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: просп. Івана Франка (колишній просп. Карла Маркса), буд.16, кв.59, м. Кам'янське, Дніпропетровська область, 51937.
Ухвала про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 15.01.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600242409601, яке повернулося до суду (а.с. 39).
Отже, відповідач вважається таким, що повідомлений про відкриття провадження у справі належним чином.
Згідно з частиною дев'ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.
Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -
15 жовтня 2020 року між Комунальним підприємством Кам'янської міської ради "Кам'янська теплопостачальна компанія" (виконавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Шумаковою Ларисою Павлівною (споживач, відповідач) укладено договір №458Л про надання послуги з постачання теплової енергії (а.с. 10-13).
За умовами пункту 1.1 договору виконавець зобов'язується надавати споживачеві послугу з постачання теплової енергії для потреб опалення/на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення (зазначити потрібне) (далі-послуга) відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки та на умовах, що визначені цим договором.
Виконавець забезпечує постачання теплової енергії в опалювальний період на будівлі/приміщення споживача безперервно з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску згідно адрес: пр. Перемоги,69-2 - по приладу обліку, джерело ЛБК:
а) опалювальна площа будівлі/приміщення 48,60м2;
в) планове проектне теплове навантаження на опалення будівлі/приміщення по вузлу комерційного обліку - 0,003294Гкал/год, 2,37Гкал/міс, 13,52Гкал/рік; планове проектне теплове навантаження на опалення будівлі/приміщення без приладу обліку - 0,001907Гкал/год; 1,373233Гкал/міс, 7,8732Гкал/рік (п. 2.1. договору).
Будівля обладнана вузлом (вузлами) комерційного обліку енергії: Sensug №34242422 в приміщенні будівлі (п. 2.3 договору).
Обсяг спожитої у будівлі/приміщенні послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будівлі/приміщенні за показаннями вузла (вузлів) комерційного/розподільного обліку/розрахунковим способом (п. 3.1 договору).
Згідно п. 4.1 договору споживач вносить плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу та обсягу спожитої послуги. Внески за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного/розподільного обліку послуги включаються до плати виконавцю і в рахунку відображаються окремо.
Ціною (вартістю) послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Станом на дату укладення цього договору згідно Рішення виконавчого комітету Кам'янської міської ради від 09.10.2020 №596 тариф на послугу становить 1380,00 гривень за 1Гкал без ПДВ (у т.ч. 889,83грн - виробництво, 460,46грн - транспортування, 29,71 - постачання), складає 1656,00грн (з ПДВ) - діє з 15.10.2020.
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на зазначену послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідних органів. У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Зміна тарифу не є підставою для переукладання договору (п. 4.2 договору).
Тривалість розрахункового періоду для визначення обсягу спожитої послуги, здійснення розподілу обсягу спожитих послуг, оплати послуги виконавцю становить з першого по останній день календарного місяця, але не може перевищувати 31 календарний день (п. 4.3 договору).
Відповідно до п. 4.4 виконавець формує та після 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, надає рахунок та акт про постачання теплової енергії на оплату послуги. Рахунок та акт про постачання теплової енергії надсилається на електронну пошту споживача зазначену в розділі "Реквізити та підписи сторін" даного договору, а також надається на паперовому носії.
Споживач зобов'язаний самостійно отримати у виконавця рахунок та акт про постачання теплової енергії на оплату спожитої послуги не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.
Споживач здійснює оплату за цим договором на підставі платіжних вимог та двостороннього акту про постачання теплової енергії щомісяця не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Двосторонній акт про постачання теплової енергії споживач підписує i один екземпляр повертає виконавцю в 5-ти денний термін. В разі не повернення акту в зазначений термін та відсутності мотивованої (письмової) відмови, кількість отриманої теплової енергії вважається беззаперечною та прийнятою до сплати (п. 4.5 договору)
За бажанням споживача оплата послуги може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів (п. 4.6 договору).
Споживач щомісячно зобов'язаний проводить звірку розрахунків за теплову енергію в бухгалтерії виконавця. У разі невиконання звірки на протязі кварталу сума боргу нараховується в безспірному порядку (п. 4.9 договору).
Споживач зобов'язаний, зокрема оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, що визначені встановленими відповідно до законодавства у строки, встановлені цим договором; у разі несвоєчасного здійснення платежів за послугу сплачувати пеню в розмірах, установлених цим договором (п. 5.2 договору).
Відповідно до п. 6.2 договору сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього договору відповідно до законодавства та цього договору.
У разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню, але не більше 0,01відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу (п. 6.3 договору).
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і з дати набрання чинності до 15.09.2021, в частині проведення розрахунків - до повного їх здійснення. Керуючись ст. 631 Цивільного кодексу України, сторони прийшли до згоди, що умови даного договору поширюють дію на відносини, що фактично склалися між сторони з 15.09.2020 (п. 7.1 договору).
Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк. Припинення дії цього договору не звільняє сторони від обов'язку виконання зобов'язань, які на дату такого припинення залишилися невиконаними (п. 7.2 договору).
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.
Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним в судовому порядку.
Так, жодна із сторін письмово не виявила бажання припинити дію договору. Відтак, договір №458Л про надання послуги з постачання теплової енергії від 15.10.2020 був чинним протягом спірного періоду.
На виконання умов договору, позивач у період з листопада 2020 року по лютий 2023 року поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 11 348,12грн.
На підтвердження зазначеного факту КП КМР "Кам'янська теплопостачальна компанія" суду надано підписані позивачем в односторонньому порядку акти про постачання теплової енергії:
№11-0000274 від 30.11.2020 у кількості 0,18Гкал теплової енергії на суму 298,08грн;
№12-0000421 від 31.12.2020 у кількості 0,74Гкал теплової енергії на суму 1225,44грн;
№2-00000720 від 28.02.2021 у кількості 1,39Гкал теплової енергії на суму 2746,67грн;
№3-00000865 від 31.03.2021 у кількості 0,445Гкал теплової енергії на суму 879,32грн;
№11-0001131 від 30.11.2021 у кількості 0,24Гкал теплової енергії на суму 933,29грн;
№12-0001416 від 31.12.2021 у кількості 0,26Гкал теплової енергії на суму 1011,07грн;
№1-00001598 від 31.01.2022 у кількості 0,49Гкал теплової енергії на суму 1905,47грн;
№2-00001877 від 28.02.2022 у кількості 0,063Гкал теплової енергії на суму 244,99грн;
№12-0000349 від 31.12.2022 у кількості 0,317Гкал теплової енергії на суму 1232,72грн;
№2-00000140 від 28.02.2023 у кількості 0,224Гкал теплової енергії на суму 871,07грн (а.с. 14-23).
Також позивачем були виставлені відповідачу рахунки-фактури на оплату на загальну суму 11 348,12грн:
№11-0000274 від 08.12.2020 за листопад 2020 року на суму 298,08грн;
№12-0000421 від 06.01.2021 за грудень 2020 року на суму 1225,44грн;
№2-00000720 від 04.03.2021 за лютий 2021 року на суму 2746,67грн;
№3-00000865 від 08.04.2021 за березень 2021 року на суму 879,32грн;
№11-0001131 від 07.12.2021 за листопад 2021 року на суму 933,29грн;
№12-0001416 від 05.01.2022 за грудень 2021 року на суму 1011,07грн;
№1-00001598 від 09.02.2022 за січень 2022 року на суму 1905,47грн;
№2-00001877 від 09.03.2022 за лютий 2022 року на суму 244,99грн;
№12-0000532 від 11.01.2023 за грудень 2022 року на суму 1232,72грн;
№2-00000140 від 08.03.2023 за лютий 2023 року на суму 871,07грн (а.с. 14-23).
Рахунки-фактури містять підпис споживача про отримання, окрім рахунку - фактури №12-0001416 від 05.01.2022.
Заперечень щодо відомостей, викладених в рахунках та актах про постачання теплової енергії від відповідача не надходило.
Відповідач зобов'язання щодо оплати спожитої теплової енергії в повному обсязі не виконав, внаслідок чого за період з 01.11.2020 по 28.02.2023 утворилася заборгованість в розмірі 11 348,12грн.
У червні 2021 року позивачем на адресу відповідача направлена претензія №00.03.1060 від 18.06.2021 на суму 5149,51грн, яка залишена відповідачем без відповіді (а.с. 24, 25).
Станом на час звернення позивача з позовом до суду заборгованість за договором №458Л про надання послуги з постачання теплової енергії від 15.10.2020 у сумі 11 348,12грн відповідачем не сплачена.
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 11 348,12грн, пеню у розмірі 865,88грн, 3% річних у розмірі 711,69грн, інфляційні втрати у розмірі 4170,85грн, що і є причиною виникнення спору.
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з укладенням договору про надання послуги з постачання теплової енергії, строк дії договору, строк та порядок надання послуг, загальна вартість наданих за договором послуг, порядок оплати за надані послуги, наявність заборгованості за надані послуги, наявність оплати, наявність/ відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов'язань за договором.
Відповідно до статті 11 Цивільного Кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Однією із підстав виникнення цивільних права та обов'язків є договір.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського Кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч. 2 ст. 275 ГК України).
Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Частиною 6 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що в разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
Пунктом 4.5 договору сторони погодили, що споживач здійснює оплату за цим договором на підставі платіжних вимог та двостороннього акту про постачання теплової енергії щомісяця не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
З огляду на положення спірного договору відповідач повинен був оплатити вартість поставленої теплової енергії:
за листопад 2020 року не пізніше 21 грудня 2020 року (20.12.2020 - вихідний день (неділя), тож строк оплати переноситься на перший робочий день (ч.5 ст. 254 ЦК України), прострочка виконання настає з 22.12.2020;
за грудень 2020 року не пізніше 20 січня 2021 року, прострочка виконання настає з 21.01.2021;
за лютий 2021 року не пізніше 22 березня 2021 року (20.03.2021 - вихідний день (субота), тож строк оплати переноситься на перший робочий день (ч.5 ст. 254 ЦК України), прострочка виконання настає з 23.03.2021;
за березень 2021 року не пізніше 20 квітня 2021 року, прострочка виконання настає з 21.04.2021;
за листопад 2021 року не пізніше 20 грудня 2021 року, прострочка виконання настає з 21.12.2021;
за грудень 2021 року не пізніше 20 січня 2022 року, прострочка виконання настає з 21.01.2022;
за січень 2022 року не пізніше 21 лютого 2022 року (20.02.2022 - вихідний день (неділя), тож строк оплати переноситься на перший робочий день (ч.5 ст. 254 ЦК України), прострочка виконання настає з 22.02.2022;
за лютий 2022 року не пізніше 21 березня 2022 року (20.03.2022 - вихідний день (неділя), тож строк оплати переноситься на перший робочий день (ч.5 ст. 254 ЦК України), прострочка виконання настає з 22.03.2022;
за грудень 2022 року не пізніше 20 січня 2023 року, прострочка виконання настає з 21.01.2023;
за лютий 2023 року не пізніше 20 березня 2023 року, прострочка виконання настає з 21.03.2023.
Між тим, в установлений договором строк, відповідач свої зобов'язання не виконав.
Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію у розмірі 11 348,12грн відповідачем відповідно до положень статей 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.
З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену теплову енергію у розмірі 11 348,12грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтями 216-217, 230-231 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Стаття 549 ЦК України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як зазначено в ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 6.3 договору визначено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню, але не більше 0,01відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу
Позивач нарахував пеню у розмірі 865,88грн за загальний період з 21.12.2020 до 15.12.2023 (а.с. 2-3).
Перевіркою наданого позивачем розрахунку пені встановлено, що пеня розрахована відповідно до умов п. 6.3 договору, не суперечить вимогам наведених вище положень діючого законодавства в частині її нарахування. Однак, при проведенні розрахунку не вірно визначено період прострочки виконання зобов'язання, не враховані положення ч.5 ст. 254 ЦК України.
Закон України "Про житлово-комунальні послуги" регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до статті Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Суд враховує, що 11.03.2020, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Cov-2, була прийнята постанова Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 (з подальшими змінами), якою з 12.03.2020 на усій території України встановлено карантин, який Постановою Кабінету Міністрів України "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 27.06.2023 № 651 був відмінений з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 на всій території України.
Також враховано, що 24.02.2022 Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан, який триває і на даний час.
Отже, оскільки у період за який нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню та до 01.07.2023 діяв карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та враховуючи норми Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року, приписи яких забороняють нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені не підлягають задоволенню, як такі, що нараховані позивачем за період з 21.12.2020 по 30.06.2023 задоволенню не підлягає.
Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" визначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні", до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
29.06.1994 проведено державну реєстрацію Фізичної-особи підприємця Шумакової Лариси Павлівни, про що 05.12.2005 в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис №22230170000005869, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 34-35). Види економічної діяльності: 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами (основний); 96.02 Надання послуг перукарнями та салонами краси; 47.82 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках текстильними виробами, одягом і взуттям. Місцезнаходження фізичної особи-підприємця: Україна, 51937, Дніпропетровська область, місто Кам'янське, просп. Карла Маркса, будинок 16, квартира 59.
За умовами пункту 2.1 укладеного між сторонами договору №458Л від 15.10.2020 послуги (теплова енергія) надаються за адресою: пр. Перемоги, 69-2.
Відповідач у даній справі є фізичною особою-підприємцем, яка здійснює господарську діяльність, а відтак не відноситься до категорії населення, на яку розповсюджується дія вищенаведеної постанови Кабінету Міністрів України.
З урахуванням викладеного, на суму боргу 11 348,12грн підлягає нарахуванню пеня за період прострочки з 01.07.2023 до 15.12.2023 (168дн) у розмірі 190,65грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З аналізу зазначеної норми випливає, що нарахування 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 711,69грн за період з 21.12.2020 до 15.12.2023 та інфляційні втрати за період з січня 2021 року до листопада 2023 року у розмірі 4170,85грн.
Перевіркою правильності нарахування 3% річних судом встановлено при проведенні розрахунку не вірно визначено період прострочки виконання зобов'язання, не враховані положення ч.5 ст. 254 ЦК України.
Так, на суму боргу 298,08грн підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки з 22.12.2020 до 15.12.2023 (1089дн) у розмірі 26,68грн;
на суму боргу 2746,67грн підлягають нарахуванню та стягненню 3%річних за період прострочки з 23.03.2021 до 15.12.2023 (998дн) у розмірі 225,30грн;
на суму боргу 1905,47грн підлягають нарахуванню та стягненню 3%річних за період прострочки з 22.02.2022 до 15.12.2023 (662дн) у розмірі 103,68грн;
на суму боргу 244,99грн підлягають нарахуванню та стягненню 3%річних за період прострочки з 22.03.2022 до 15.12.2023 (634дн) у розмірі 12,77грн
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у сумі 711,06грн (26,68грн + 106,66грн + 225,30грн + 70,03грн + 55,61грн + 57,67грн + 103,68грн + 12,77грн + 33,33грн + 19,33грн)
Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку інфляційних втрат встановлено, що сума інфляційних втрат складає, зокрема:
на суму боргу 298,08грн*145,3% (сукупний індекс інфляції за січень 2021 року - листопад 2023 року) = 433,11грн - 298,08грн = 135,03грн;
на суму боргу 2746,67грн*139,7% (сукупний індекс інфляції за квітень 2021 року - листопад 2023 року) = 3837,10грн - 2746,67грн = 1090,43грн;
на суму боргу 879,32грн*138,7% (сукупний індекс інфляції за травень 2021 року - листопад 2023 року) = 1219,62грн - 879,32грн = 340,30грн;
на суму боргу 933,29грн*132,1% (сукупний індекс інфляції за січень 2022 року - листопад 2023 року) = 1232,88грн - 933,29грн = 299,59грн;
на суму боргу 1011,07грн*130,4% (сукупний індекс інфляції за лютий 2022 року - листопад 2023 року) = 1318,44грн - 1011,07грн = 307,37грн;
на суму боргу 244,99грн*122,8% (сукупний індекс інфляції за квітень 2022 року - листопад 2023 року) = 300,85грн - 244,99грн = 55,86грн;
на суму боргу 1232,72грн*103,5% (сукупний індекс інфляції за лютий - листопад 2023 року) = 1275,87грн - 1232,72грн = 43,15грн
Вимога про стягнення з інфляційних втрат задовольняється судом частково у розмірі 3 356,49грн (135,03грн + 532,84грн + 1090,43грн + 340,30грн + 299,59грн + 307,37грн + 540,49грн + 55,86грн + 43,15грн + 11,20грн), в решті заявлених вимог про стягнення інфляційних втрат (814,36грн) слід відмовити.
Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, стягненню з відповідача підлягає основний борг за поставлену теплову енергію у розмірі 11 348,12грн, пеня у розмірі 190,65грн, 3% річних у розмірі 711,06грн та втрати від інфляції у розмірі 3356,49грн, а всього 15606,32грн.
При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2684,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією №4760 від 15.12.2023 (а.с. 6). Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою.
Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що позовні вимоги задоволено судом частково, судовий збір покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог у сумі 2450,05грн (15606,32грн * 2684,00грн / 17096,54грн).
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Кам'янська теплопостачальна компанія" до Фізичної особи-підприємця Шумакової Лариси Павлівни про стягнення 17 096,54грн - задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шумакової Лариси Павлівни (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Кам'янська теплопостачальна компанія" (ідентифікаційний код 32130551; вул. Тритузна, буд. 168, м. Кам'янське, Дніпропетровська обл., 51914) основний борг за поставлену теплову енергію у розмірі 11 348,12грн (одинадцять тисяч триста сорок вісім гривень 12коп.), пеню у розмірі 190,65грн (сто дев'яносто гривень 65коп.), 3% річних у розмірі 711,06грн (сімсот одинадцять гривень 06коп), втрати від інфляції у розмірі 3356,49грн (три тисячі триста п'ятдесят шість гривень 49коп.) та витрати зі сплати судового збору у сумі 2450,05грн (дві тисячі чотириста п'ятдесят гривень 05коп.), видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення підписано - 22.02.2024
Суддя Н.М. Євстигнеєва