21.02.2024 року м. Дніпро Справа № 904/4262/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)
суддів: Дарміна М.О., Чус О.В.
секретар судового засідання: Манець О.В.
представники сторін:
від позивача: Вагнер Д.В., посвідчення № 4996 від 28.02.2018 р., адвокат
від відповідача: не з'явився
від скаржника: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2023 р.
( суддя Бондарєв Е.М., м. Дніпро, повний текст рішення складено 22.05.2023 р.)
у справі
за позовом:
Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
( м. Київ )
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Вінкор"
( м. Дніпро )
про стягнення 5 424 657,53 грн. пені, 464 178,08 грн. 3% річних,
2 713 859,71 грн. інфляційних втрат
1. Короткий зміст позовних вимог.
Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом № 1001вих-22-4164 від 14.11.2022 р. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Вінкор" заборгованості на загальну суму 5 907 945,21 грн., з яких: 4 130 136,99 грн. пеня, за період з 15.06.2022 р. по 24.10.2022 р.; 247 808,22 грн. 3% річних, за період з 13.06.2022 р. по 15.07.2022 р.; 1 530 000,00 грн. інфляційні втрати, за період з червня по вересень 2022 року.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2023 р. позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Вінкор" на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" 10 000,00 грн. пені та 129 039,89 грн. витрат зі сплати судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулась ОСОБА_1 , в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2023 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у в позові. Одночасно, в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, ОСОБА_1 не погоджується з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2023 р. у справі № 904/4262/22 у зв'язку з неправильним застосування судом норм матеріального та процесуального права, без урахуванням фактичних обставин справи, оскільки підстави для стягнення пені, інфляційний витрат та 3 % річних - відсутні.
Водночас, на думку Скаржника, під час постановления рішення судом не було враховано, що вимога про сплату пені, інфляційних та річних процентів є додатковими вимогами до основної вимоги. Для стягнення пені, 3 % річних та інфляційних збитків повинна бути основна вимога про стягнення заборгованості з оплати товару та продовження виконання продавцем взятих на себе зобов'язань, однак в даному судовому спорі відсутня основна вимога ( Позивачем не заявлено вимоги про стягнення основної вимоги ні в цьому позові, ні раніше ). Стягується виключно додаткові вимоги, що є неефективним способом захисту та призводить до правової невизначеності.
При цьому Скаржник зазначає, що стягнення пені, інфляційних витрат, 3 % річних без з'ясування обставин щодо основної вимоги ( та по суті подальшого виконання продавцем умов договору ) є безпідставним та необгрунтованим, таким що суперечить правовим висновкам Верховного Суду щодо правової природи інфляційних витрат та 3 % річних.
Скаржник наголошує на тому, що обраний Позивачем спосіб захисту в даному випадку є неефективним та приводить до порушення прав та гарантій Відповідача. Адже, навіть у випадку сплати інфляційних витрат, 3 % річних та пені - Покупець може не набути товар, а Позивач просто отримає необгрунтовану вигоду у вигляді стягнутої суми з Відповідача та в подальшому може реалізувати вказаний товар - третій особі.
Скаржник вважає, що суд не дослідував обставини виконання Позивачем своїх зобов'язань по договору та поведінку Позивача на звернення Відповідача з приводу розстрочки або відстрочки оплати по д зговору купівлі-продажу та поставки товару. AT «Укртрансгаз» ігнорує звернення ТОВ «ВК Вінкор» та не надає жодних відповідей, що підтверджує відсутність прагнення у AT «Укртрансгаз» врегулювати дане питання та насправді реалізувати вживані труби.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Від Акціонерного товариства "Укртрансгаз" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.
Зокрема, Товариство посилається на те, що Скаржниця фактично оскаржує судове рішення, яке вже змінено судом апеляційної інстанції та яке вже набрало законної сили у редакції постанови від 21.09.2023 р., отже апеляційна скарга подана без урахування обставин, встановлених у справі № 904/4262/22 судом апеляційної інстанції. Відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання, встановлені п. 5.1 договору, в частині перерахування грошових коштів на поточних рахунок Продавця у розмірі 100% від ціни визначеної п. 4.1 договору, чим допустив порушення умов укладеного договору.
Крім того, у відзиві Товариство посилається на те, що Відповідач не мав правових підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення своєчасної попередньої оплати товару за договором, що зумовлює право Позивача у разі неповної та несвоєчасної оплати, на нарахування, у відповідності до пункту 8.3 договору, пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, а також здійснення нарахувань відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, АТ «Укртрансгаз» вважає, що нараховані суми пені, 3% річних, інфляційних нарахувань є такими, що нараховані у відповідності до умов Договору, норм чинного законодавства, а відтак є законними та обгрунтованими та є належним способом захисту своїх порушених прав.
Крім того, Товариство зазначає про те, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є такими ж доводами, які вже були розглянуті судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду даної справи, так як заявлялись Відповідачем у даній справі, тому відсутні підстави для її задоволення.
Також, від Позивача надійшла заява про закриття апеляційного провадження у справі № 904/4262/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , з тих підстав, що апеляційна скарга ОСОБА_1 , на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2023 р. у справі № 904/4262/22 порушує принцип правової визначеності судового рішення, а самим рішенням господарського суду не порушено хоч будь які права та обов'язки ОСОБА_1
АТ «Укртрансгаз» зазначає, що спір у справі № 904/4262/22 стосувався виключно цивільно-правових відносин сторін за Договором купівлі- продажу № 2205000032 від 16.05.2022 р., укладеного між Акціонерним товариством "Укртрансгаз" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВК Вінкор" і жодним чином не порушував прав та обов'язків будь яких третіх осіб, в т.ч. найманих працівників ТОВ «ВК Вінкор». Правовідносини юридичної особи ТОВ «ВК Вінкор» та її найманих працівників є виключно їх внутрішніми трудовими правовідносинами, які жодним чином не можуть витікати із господарської діяльності інших юридичних осіб, тим більше господарська діяльність інших юридичних осіб, що витікає із цивільно-правових відносин за господарськими договорами, не може порушувати права та обов'язки найманих працівників іншої юридичної особи. В мотивувальній частині рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2023 р. у справі № 904/4262/22 не містяться висновки суду про права та обов'язки ОСОБА_1 , як і у резолютивній частині цього рішення суд першої інстанції не вказує про її права та обов'язки. Більше того, сам Відповідач у справі - ТОВ «ВК ВІНКОР» не оскаржувало рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2023 р. у справі № 904/4262/22, а у відзиві на апеляційну скаргу АТ «Укртрансгаз» просило залишити його без змін, відповідно погоджуючись із ним.
ТОВ "ВК Вінкор" не скористалося своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надало суду відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.10.2023р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Дармін М.О., Чус О.В..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.10.2023 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2023 р. у справі № 904/4262/22 залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків, а саме для надання суду доказів сплати судового збору, у розмірі 132 928,76 грн. та доказів направлення копії апеляційної скарги і доданих до неї документів на адресу Позивача та Відповідача (Акціонерного товариства "Укртрансгаз" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Вінкор"), листом з описом вкладення.
Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.11.2023 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2023 р. у справі № 904/4262/22 та призначено до розгляду на 21.02.2024 р. о 16:00 год.
09.11.2023 р. до суду апеляційної інстанції надійшла ухвала Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 08.11.2023 р. у справі № 904/4262/22 якою витребувано з Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/4262/22 для розгляду касаційної скарги Акціонерного товариства “Укртрансгаз” на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.09.2023 р. та на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2023 р. у справі № 904/4262/22.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.11.2023 р. зупинено апеляційне провадження у справі № 904/4262/22 до розгляду Верховним Судом касаційної скарги Акціонерного товариства “Укртрансгаз” на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.09.2023 р. та на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2023 р. у справі № 904/4262/22 та повернення матеріалів справи з Верховного Суду.
Постановою Верховного Суду від 12.12.2024 р. касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишено без задоволення. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.09.2023 р. у справі № 904/4262/22 в оскаржуваній частині залишено без змін. Справу № 904/4262/22 повернуто Центральному апеляційному господарському суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.01.2024 р. поновлено апеляційне провадження відкрите за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2023 р. у справі № 904/4262/22. Повідомлено учасників справи, що розгляд справи відбудеться 21.02.2024 р..
Скаржниця та Відповідач не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку уповноважених представників, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Беручи до уваги, що неявка вказаних учасників провадження у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників Скаржника та Відповідача.
У судовому засіданні 21.02.2024 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
7. Встановлені судом обставини справи.
Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Вінкор" (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) 5 424 657,53 грн пені за період з 15.06.2022 по 07.12.2022, 464 178,08 грн 3% річних за період з 15.06.2022 по 20.02.2023 та 2 713 859,71 грн інфляційних втрат за період з червня 2022 року по січень 2023 року.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов договору № 2205000032 від 16.05.2022 р. купівлі-продажу, а саме п. 5.1 договору щодо своєчасного перерахування попередньої оплати на поточний рахунок позивача у розмірі 100% від ціни визначеної п. 4.1 договору - 22 500 000,00 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2023 р. позов задоволено частково. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 10 000,00 грн пені. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.09.2023 р. рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2023 р. змінено, викладено резолютивну частину в наступній редакції: "Позов Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Вінкор" про стягнення 5 424 657,53 грн пені, 464 178,08 грн 3% річних, 2 713 859,71 грн інфляційних втрат задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Вінкор" на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" 2 712 328,65 грн пені, 464 178,08 грн 3% річних, 2 713 859,71 грн інфляційних втрат. У задоволенні решти позовних вимог відмовити."
Постановою Верховного Суду від 12.12.2024 р. касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишено без задоволення. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.09.2023 р. у справі № 904/4262/22 в оскаржуваній частині залишено без змін.
До Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулась ОСОБА_1 , в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2023 р. у справі № 904/4262/22 та прийняти нове рішення, яким відмовити у в позові.
Скаржниця зазначає, що ОСОБА_1 є працівником ТОВ «ВК Вінкор». В результаті ухвалення даного рішення з підприємства будуть стягнуті грошові кошти, при цьому обставини щодо виконання Позивачем основного зобов'язання не визначені. У випадку безпідставного стягнення з ТОВ «ВК Вінкор» пені, за умови що основне зобов'язання не буде виконано по договору купівлі-продажу № 2205000032 від 16.05.2022 р., це може стати підставою для звільнення Скаржника з його посади та втрати заробітку, в цей складний час. В результаті, під час постановления рішення суду першої інстанції, не з'ясувавши всіх обставин справи, суд першої інстанції порушив права та інтереси працівників ТОВ «ВК Вінкор», яким є Апелянт.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Позивача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2023 р. у справі № 904/4262/22 підлягає закриттю, виходячи з наступного.
Ст. 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення ( пункт 8 частини 1 цієї статті).
Відповідно до частини першої ст. 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення
Згідно із частиною першою ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Зазначеною правовою нормою визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або міститься судження про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову. Якщо скаржник зазначає лише про те, що рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов'язки, або зазначає (констатує) лише, що рішенням вирішено про його права та/або обов'язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для відкриття апеляційного провадження.
Водночас судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб.
Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 17, 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов'язки і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов'язки, та про які саме.
Доведення цих обставин покладено на скаржників, що також випливає із загального правила, встановленого ст. 74 ГПК України.
Рішення є таким, що прийнято про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та обов'язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов'язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не приймається до уваги.
Такі правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 р. у справі № 921/730/13-г/3, Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.05.2020 р. у справі № 904/897/19, Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 26.05.2020 р. у справі № 910/9016/16, від 21.07.2020 р. у справі № 914/1971/18, від 22.03.2023 р. у справі № 905/1397/21 тощо.
Якщо ж після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 ст. 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, у зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.
Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з'ясувати, чи прийнято оскаржуване судове рішення про права, інтереси та/або обов'язки скаржника, про які саме, в якій саме частині судового рішення прямо вказано про таке, та після встановлення цих обставин вирішити питання про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права, інтереси та/або обов'язки заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про його права та/або обов'язки, та/або інтереси стосовно сторін у справі судом не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду (такий правовий висновок викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 910/22354/15, від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, від 04.10.2018 у справі № 5017/461/2012, від 29.11.2018 у справі № 918/115/16, від 04.12.2018 у справі № 906/1764/15, від 06.12.2018 у справі № 910/22354/15, від 16.04.2019 у справі № 12/91, від 11.04.2019 у справі № 8/71-НМ, від 11.09.2019 у справі № 4/2023-10).
Отже конструкція вказаної правової норми процесуального закону не передбачає подвійного тлумачення, її правильне застосування є очевидним і не викликає розумних сумнівів, а практика застосування Верховним Судом положень частини 1 ст. 264 в системному зв'язку зі статтями 17, 254 ГПК України є сталою та послідовною.
Слід зазначити, що основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи ( пункт 8 частини 1 ст. 129 Конституції України ), водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ) зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (рішення ЄСПЛ від 21.10.2010 р. у справі "Дія 97" проти України", § 47).
До того ж ЄСПЛ указав, що відповідно до пункту 1 ст. 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, у межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених ст. 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду. "Право на суд", одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ від 06.12.2007 р. у справі "Воловік проти України", § 53, 55).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що: зі змісту рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2023 р. вбачається, що спір у справі виник між суб'єктами господарювання, стороною яких Апелянт не є; жодних посилань на права чи обов'язки фізичної особи ОСОБА_1 зазначене рішення суду першої інстанції не містить; питання про права та обов'язки ОСОБА_1 судом першої інстанції при ухваленні рішення від 15.05.2023 р. у цій справі не вирішувалися.
У зв'язку з тим, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції не вирішувалися питання про права, інтереси і обов'язки ОСОБА_1 та з огляду на приписи пункту 3 частини 1 ст. 264 ГПК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про закриття апеляційного провадження у справі № 904/4262/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2023 р., що свідчить про обгрунтованість заяви Позивача про закриття апеляційного провадження у справі № 904/4262/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ..
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 233, 234, 235, 264 ГПК України, суд,-
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2023 р. у справі № 904/4262/22 закрити.
Матеріали справи №904/4262/22 повернути до Господарського суду Дніпропетровської області .
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 22.02.2024 р.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя М.О. Дармін
Суддя О.В. Чус