13 лютого 2024 року м. Харків Справа № 922/1026/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шевель О.В.
за участю секретаря судового засідання Дзюби А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Ідея Банк" (вх.№15 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.12.2023 у справі №922/1026/21, постановлену у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Яризьком В.О., повний текст складено 11.12.2023,
за заявою ОСОБА_1 , м.Харків
про неплатоспроможність
Постановою Господарського суду Харківської області від 10.11.2021 у справі №922/1026/21 визнано банкрутом ОСОБА_1 , введено процедуру погашення боргів боржника, призначено керуючим реалізацією майна боржника арбітражного керуючого Черкасова С.А.
13.11.2023 до Господарського суду Харківської області від арбітражного керуючого Черкасова С.А. надійшло клопотання про стягнення грошової винагороди за виконання обов'язків керуючого реалізацією у справі про банкрутство ОСОБА_1 .
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.12.2023 у справі №922/1026/21 клопотання арбітражного керуючого Черкасова А.С. про стягнення грошової винагороди за виконання обов'язків керуючого реалізацією задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства "Сенс Банк" (код 23494714) на користь керуючого реалізацією майна боржника ОСОБА_1 арбітражного керуючого Черкасова Станіслава Андрійовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) основну грошову винагороду у розмірі 3840,80 грн. Стягнуто з Акціонерного товариства "Ідея Банк" (код 19390819) на користь керуючого реалізацією майна боржника ОСОБА_1 арбітражного керуючого Черкасова Станіслава Андрійовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) основну грошову винагороду у розмірі 11056,20 грн. Стягнуто з Акціонерного товариства "Універсал Банк" (код 21133352) на користь керуючого реалізацією майна боржника ОСОБА_1 арбітражного керуючого Черкасова Станіслава Андрійовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) основну грошову винагороду у розмірі 6142,87 грн. Стягнуто з Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (код 14360570) на користь керуючого реалізацією майна боржника ОСОБА_1 арбітражного керуючого Черкасова Станіслава Андрійовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) основну грошову винагороду у розмірі 3116,13 грн.
Не погодившись з вказаною ухвалою місцевого господарського суду, Акціонерне товариство "Ідея Банк" звернулося засобами поштового зв'язку 21.12.2023 до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх.№15Х/2 від 01.01.2024), в якій просить зупинити дію ухвали Господарського суду Харківської області від 07.12.2023 по справі №922/1026/21 в частині стягнення з AT "Ідея Банк" грошової винагороди та витрат на користь арбітражного керуючого Черкасова С.А. у розмірі 11056,20 грн; зупинити виконання наказу Господарського суду Харківської області від 07.12.2023 по справі №922/1026/21 про стягнення з AT "Ідея Банк" грошової винагороди та витрат на користь арбітражного керуючого Черкасова С.А. у розмірі 11056,20 грн; прийняти постанову, якою скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.12.2023 по справі №922/1026/21 в частині стягнення з AT "Ідея Банк" основної грошової винагороди на користь керуючого реалізацією майна боржника ОСОБА_1 арбітражного керуючого Черкасова Станіслава Андрійовича основної грошової винагороди у розмірі 11056,20 грн та ухвалити нову постанову, якою відмовити у стягненні з AT "Ідея Банк" на користь арбітражного керуючого Черкасова С.А. основної грошової винагороди у розмірі 11056,20 грн за виконання повноважень керуючого реалізацією.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.01.2024, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Ідея Банк" (вх.№15 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.12.2023 у справі №922/1026/21; повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 13 лютого 2024 року о 10:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 104, доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов'язковою; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - до 29.01.2024, для подання заяв, клопотань, тощо - до 08.02.2024.
Крім того, в апеляційній скарзі представником Акціонерного товариства "Ідея Банк" Віктором Жовтонецьким заявлено клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції через Львівський апеляційний суд або Господарський суд Львівської області.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 задоволено заяву представника Акціонерного товариства "Ідея Банк" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №922/1026/21, яке відбудеться 13 лютого 2024 року о 10:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр.Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №104; доручено Львівському апеляційному суду (місцезнаходження: м.Львів пл.Соборна,7) забезпечити проведення судового засідання у 922/1026/21, яке відбудуться 13 лютого 2024 року о 10:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в залі судового засідання №104, в режимі відеоконференції.
Крім того, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/1026/21.
24.01.2024 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/1026/21.
31.01.2024 до суду апеляційної інстанції засобами поштового зв'язку від арбітражного керуючого Черкасова Станіслава Андрійовича надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № 1580), в якому заявник заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги Акціонерного товариства "Ідея Банк", просить залишити ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.12.2023 у справі №922/1026/21 про стягнення грошової винагороди на користь арбітражного керуючого Черкасова С.А. за виконання обов'язків керуючого реалізацією майна у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 без змін, а апеляційну скаргу АТ "Ідея Банк" - без задоволення.
Судова колегія зазначає, що відповідно до частин 1, 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження; відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Статтею 118 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 було встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 29.01.2024, проте арбітражним керуючим Черкасовим С.А. надіслано відзив засобами поштового зв'язку лише 31.01.2024 та заявник не просить поновити пропущений строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, у зв'язку з чим колегія суддів залишає відзив без розгляду.
Судове засідання Східного апеляційного господарського суду 13.02.2024 розпочалось в режимі відеоконференції за участю представника апелянта, який надав пояснення щодо обставин справи з урахуванням доводів та вимог апеляційної скарги, просив скасувати оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду в частині стягнення з AT "Ідея Банк" грошової винагороди на користь арбітражного керуючого Черкасова С.А. у розмірі 11056,20 грн та прийняти нове рішення, яким відмовити у стягненні грошової винагороди з AT "Ідея Банк". Присутній в судовому засіданні арбітражний керуючий Черкасов С.А. заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.12.2023 у справі №922/1026/21 про стягнення грошової винагороди без змін, а апеляційну скаргу AT "Ідея Банк" - без задоволення.
Інші учасники справи в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (ухвали суду апеляційної інстанції від 08.01.2024 про відкриття апеляційного провадження) до електронних кабінетів учасників справи, сформованими в програмі Діловодство спеціалізованого суду.
Таким чином, під час розгляду даної справи судом апеляційної інстанції, у відповідності до приписів пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого частиною 3 статті 273 цього Кодексу.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України).
Верховний Суд у постанові від 29.04.2020 у справі №910/6097/17 зазначив, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні за їх відсутності.
Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи та правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення учасників справи про час та місце розгляду справи, виходячи з того, що участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені частиною першою статтею 42 Господарського процесуального кодексу України) є правом, а не обов'язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників інших учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта та арбітражного керуючого, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах встановлених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у відповідності до вимог статті 282 Господарського процесуального кодексу України зазначає про такі обставини.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області із заявою про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства. На виконання вимог статті 116 КУзПБ заявником додано докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень, а саме: 17.03.2021 фізичною особою ОСОБА_1 внесено на депозитний рахунок Господарського суду Харківської області кошти в розмірі 34050,00 грн як авансування винагороди арбітражному керуючому у справі, що підтверджується квитанцією № 0.0.2054676516.1.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.04.2021 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Черкасова Станіслава Андрійовича; заборонено фізичній особі ОСОБА_1 відчужувати майно.
21.04.2021 на офіційному сайті оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1
25.05.2021 до суду першої інстанції від керуючого реструктуризацією надійшла заява про сплату основної грошової винагороди за період з 21.04.2021 до 21.05.2021 в сумі 11350,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.06.2021 задоволено клопотання арбітражного керуючого Черкасова Станіслава Андрійовича (свідоцтво № 979 від 23.05.2013) про оплату послуг керуючого реструктуризацією за період з 21.04.2021 по 21.05.2021; ухвалено виплатити з депозитного рахунку Господарського суду Харківської області за рахунок коштів, авансованих ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , згідно квитанції № 0.0.2054676516.1 від 17.03.2021, основну грошову винагороду арбітражному керуючому Черкасову Станіславу Андрійовичу (свідоцтво № 979 від 23.05.2013, ІПН НОМЕР_1 ) за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією у справі №922/1026/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 за період з 21.04.2021 по 21.05.2021 у сумі 11350,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.06.2021 за результатами попереднього засідання визнано вимоги Акціонерного товариства "Альфа-Банк" у загальному розмірі 84745,54 грн, з яких основний борг - 75898,49 грн, неустойка (штраф, пеня) - 4306,91 грн, судовий збір за подачу заяви з грошовими вимогами - 4540,00 грн; визнано вимоги Акціонерного товариства "Ідея Банк" у загальному розмірі 243954,71 грн, з яких основний борг - 239414,71 грн, судовий збір за подачу заяви з грошовими вимогами - 4540,00 грн; визнано вимоги Акціонерного товариства "Універсал Банк" у загальному розмірі 135594,65 грн, з яких основний борг - 131054,65 грн, судовий збір за подачу заяви з грошовими вимогами - 4540,00 грн.
14.07.2021 до суду першої інстанції від керуючого реструктуризацією надійшла заява про сплату основної грошової винагороди за період травень - червень 2021 в сумі 11350,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.07.2021 задоволено клопотання арбітражного керуючого Черкасова Станіслава Андрійовича (свідоцтво № 979 від 23.05.2013) про оплату послуг керуючого реструктуризацією за період з 22.05.2021 по 21.06.2021; ухвалено виплатити з депозитного рахунку Господарського суду Харківської області за рахунок коштів, авансованих ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , згідно квитанції № 0.0.2054676516.1 від 17.03.2021, основну грошову винагороду арбітражному керуючому Черкасову Станіславу Андрійовичу (свідоцтво № 979 від 23.05.2013, ІПН НОМЕР_1 ) за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією у справі № 922/1026/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 за період з 22.05.2021 по 21.06.2021 у сумі 11350,00 грн.
30.09.2021 до суду першої інстанції від керуючого реструктуризацією надійшло клопотання про сплату основної грошової винагороди за період липень-серпень 2021 в сумі 11350,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.10.2021 задоволено клопотання арбітражного керуючого Черкасова Станіслава Андрійовича (свідоцтво № 979 від 23.05.2013) про оплату послуг керуючого реструктуризацією за період з 22.06.2021 по 22.07.2021; ухвалено виплатити з депозитного рахунку Господарського суду Харківської області за рахунок коштів, авансованих ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , згідно квитанції № 0.0.2054676516.1 від 17.03.2021, основну грошову винагороду арбітражному керуючому Черкасову Станіславу Андрійовичу (свідоцтво № 979 від 23.05.2013, ІПН НОМЕР_1 ) за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією у справі № 922/1026/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 за період з 22.06.2021 по 22.07.2021 у сумі 11350,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.10.2021 визнано вимоги Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" частково у загальному розмірі 68734,67 грн, з яких основний борг - 64194,97 грн, судовий збір за подачу заяви з грошовими вимогами - 4540,00 грн; відхилено решту грошових вимог Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" за заявою з грошовими вимогами до боржника (вх. № 23119 від 04.10.2021).
Інших заяв з кредиторськими вимогами до боржника на адресу суду та керуючого реалізацією майна боржника не надходило.
В подальшому, постановою Господарського суду Харківської області від 10.11.2021 припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 , припинено повноваження керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Черкасова Станіслава Андрійовича; визнано банкрутом ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ; введено процедуру погашення боргів ОСОБА_1 ; призначено керуючим реалізацією майна боржника ОСОБА_1 арбітражного керуючого Черкасова Станіслава Андрійовича.
16.10.2023 до місцевого господарського суду від арбітражного керуючого Черкасова С.А. надійшов підсумковий звіт із документами в його обґрунтування (вх. № 28002) та клопотання про затвердження звіту про нарахування основної грошової винагороди за виконання повноважень керуючого реалізацією майна боржника ОСОБА_1 за період з 01.07.2023 по 01.10.2023 (вх. №27998).
Як вбачається з поданого до матеріалів справи підсумкового звіту керуючого реалізацією майна боржника про завершення процедури погашення боргів станом на 16.10.2023 (далі - підсумковий звіт), керуючим реалізацією майна боржника встановлено, що після визнання банкрутом майновий стан боржника не змінився. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності належить комунальна квартира, загальною площею 94,5 кв.м, житловою площею 61,3 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Частка власності:19/100. Інше майно (рухоме та нерухоме) за боржником не зареєстроване.
Також керуючим реалізацією було встановлено, що у зв'язку із військовими діями боржник виїхав із м. Харкова, не мешкає за своїм місцем реєстрації та на теперішній час зареєстрований як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відповідною довідкою №6309-7001493499, яка додана до звіту.
У підсумковому звіті зазначено, що з метою встановлення актуального майнового стану боржника керуючим реалізацією були надіслані запити до наступних установ та організацій: РСЦ ГСЦ МВС в Харківській області, філії "Головного інформаційно-обчислювального центру" АТ "Українська залізниця", Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, Головного управління ДПС в Харківській області, Харківської митниці Державної митної служби України, НКЦПФР, Державного агентства водних ресурсів України, ДП "Агентство з ідентифікації та реєстрації тварин". На вказані запити керуючим реалізацією майна боржника ОСОБА_1 були отримані відповіді про відсутність зареєстрованого за боржником майна.
Також вказано про те, що керуючим реалізацією було встановлено, що в АТ "Ідея Банк" боржник має відкритий поточний рахунок, залишок коштів на якому становить 0,00 грн; в АТ "Універсал Банк" боржник має відкритий поточний рахунок, залишок коштів на якому становить 0,00 грн; в АТ КБ "ПриватБанк" боржник ОСОБА_1 має відкриті рахунки, заборгованість на одному з них становить 64194,67 грн, на інших рахунках залишок коштів становить 0,00 грн та 84,23 грн.
З метою перевірки майнового стану боржника керуючим реалізацією були зроблені відповідні запити до електронних реєстрів, а саме Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстру обтяжень рухомого майна.
Відтак, у підсумковому звіті зазначено про те, що у процедурі погашення боргів, майнових активів боржника, що підлягають включенню до ліквідаційної маси, керуючим реалізацією ОСОБА_2 виявлено не було. Таким чином, в межах процедури погашення боргів керуючим реалізацією майна боржника не встановлено належних боржнику активів, за рахунок яких можливо повністю або частково задовольнити вимоги кредиторів.
Як зазначено у підсумковому звіті та вбачається з матеріалів справи, з метою повідомлення про завершення процедури погашення боргів ОСОБА_1 08.10.2023 керуючим реалізацією були надіслані повідомлення про проведення 13.10.2023 зборів кредиторів боржника ОСОБА_1 . До повідомлення про проведення зборів кредиторів керуючим реалізацією були додані проєкт протоколу зборів кредиторів, звіти про проведену роботу та розрахунок основної грошової винагороди за період фактичного виконання обов'язків. Також, відповідно до п. 6 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства до відома кредиторів було доведено про право проголосувати заочно в письмовій формі щодо кожного питання порядку денного зборів кредиторів.
Кредитор АТ "Універсал Банк" утримався в частині схвалення звіту про нарахування та розрахунок грошової винагороди за період виконання арбітражним керуючим Черкасовим С.А повноважень керуючого реалізацією за період з 01.07.2023 по 01.10.2023 та проголосував проти в частині схвалення звіту керуючого реалізацією про погашення боргів боржника, обґрунтовуючи це тим, що керуючим реалізацією не проведено необхідну роботу щодо пошуку земельних ділянок боржника.
З цього приводу, у підсумковому звіті зазначено про те, що керуючим реалізацією надано підтверджуючи документи щодо відсутності зареєстрованого за боржником нерухомого майна, а саме Витяг з реєстру речових прав на нерухоме майно (в тому числі і на земельні ділянки) станом на 30.07.2023, а тому твердження представника АТ "Універсал Банк" про неповну інформацію щодо майнового стану боржника не відповідає дійсності.
Зауважень та заперечень щодо звіту про завершення процедури погашення боргів боржника ОСОБА_3 та звіту про нарахування основної грошової винагороди за виконання обов'язків керуючим реалізацією майна боржника ОСОБА_3 від інших кредиторів АТ "Сенс-Банк" (колишній АТ "Альфа-банк"), АТ "Ідея Банк", АТ КБ "Приватбанк" на адресу арбітражного керуючого Черкасова С.А. не надходило.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.11.2023 задоволено клопотання керуючого реалізацією про затвердження звіту про нарахування основної грошової винагороди; затверджено звіт арбітражного керуючого Черкасова С.А. про нарахування основної грошової винагороди за виконання повноважень керуючого реалізацією боржника ОСОБА_1 за період з 01.07.2023 по 01.10.2023 на загальну суму 24156,00 грн.
Зі змісту вказаної ухвали вбачається, що місцевим господарським судом було встановлено таке: документально підтверджений період виконання обов'язків керуючого реалізацією боржника охоплює три місяці з моменту його призначення судом в даній справі; фактично в цей період ним було вжито заходів щодо встановлення активів банкрута, направлено поточні звіти до суду про хід процедури погашення боргів із відповідними доказами, прийнято участь у судових засіданнях; звіт про нарахування грошової винагороди за період з 01.07.2023 по 01.10.2023 був доведений до відома усім кредиторам ОСОБА_1 разом із повідомленням про проведення зборів кредиторів; зауважень та заперечень щодо звіту про нарахування основної грошової винагороди за виконання обов'язків керуючим реалізацією майна боржника ОСОБА_3 від кредиторів АТ "Сенс-Банк" (колишній АТ "Альфа-банк"), АТ "Ідея Банк", АТ КБ "Приват банк" на адресу арбітражного керуючого Черкасова С.А. не надходило; кредитор АТ "Універсал Банк" утримався в частині схвалення звіту про нарахування та розрахунок грошової винагороди за період виконання арбітражним керуючим Черкасовим С.А повноважень керуючого реалізацією за період з 01.07.2023 по 01.10.2023, обґрунтовуючи це тим, що керуючим реалізацією не проведено необхідну роботу щодо пошуку земельних ділянок боржника; керуючим реалізацією надано підтверджуючи документи щодо відсутності зареєстрованого за боржником нерухомого майна, а саме витяг з реєстру речових прав на нерухоме майно (в тому числі і на земельні ділянки) станом на 30.07.2023, а отже, за висновками суду, твердження представника АТ "Універсал Банк" про неповну інформацію щодо майнового стану боржника не відповідає дійсності; нарахування грошової винагороди у розмірі 24156,00 грн арбітражним керуючим Черкасовим С.А. за виконання обов'язків керуючого реалізацією здійснено в розмірі, який відповідає положенням Кодексу України з процедур банкрутства та Закону України "Про Державний бюджет на 2023 рік" за період з 01.07.2023 по 01.10.2023, в який фактично була виконана робота керуючого реалізацією боржника ОСОБА_1 , скарг щодо неналежного виконання арбітражним керуючим Черкасовим С.А. обов'язків керуючого реалізацією в даній справі до суду не надходило.
З цих підстав, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення клопотання керуючого реалізацією про затвердження звіту про нарахування основної грошової винагороди за виконання повноважень керуючого реалізацією майна боржника ОСОБА_1 за період з 01.07.2023 по 01.10.2023 у розмірі 24156,00 грн.
Вказана ухвала набрала законної сили та не була оскаржена кредиторами у встановленому чинним законодавством порядку.
В подальшому, 13.11.2023 до суду першої інстанції від арбітражного керуючого Черкасова С.А. надійшло клопотання про стягнення грошової винагороди за виконання обов'язків керуючого реалізацією у справі про банкрутство ОСОБА_1 , в якому він просив:
- стягнути з АТ "Сенс Банк" на користь керуючого реалізацією майна боржника ОСОБА_1 арбітражного керуючого Черкасова А.С. основну грошову винагороду у розмірі 3840,80 грн та видати відповідний наказ;
- стягнути з АТ "Ідея Банк" на користь керуючого реалізацією майна боржника ОСОБА_1 арбітражного керуючого Черкасова А.С. основну грошову винагороду у розмірі 11056,20 грн та видати відповідний наказ;
- стягнути з АТ "Універсал Банк" на користь керуючого реалізацією майна боржника ОСОБА_1 арбітражного керуючого Черкасова А.С. основну грошову винагороду у розмірі 6142,87 грн. та видати відповідний наказ;
- стягнути з АТ КБ "ПриватБанк" на користь керуючого реалізацією майна боржника ОСОБА_1 арбітражного керуючого Черкасова А.С. основну грошову винагороду у розмірі 3116,13 грн. та видати відповідний наказ.
07.12.2023 місцевим господарським судом постановлено оскаржувану ухвалу про задоволення клопотання арбітражного керуючого Черкасова А.С. про стягнення грошової винагороди за виконання обов'язків керуючого реалізацією та стягнуто, зокрема, з Акціонерного товариства "Ідея Банк" (код 19390819) на користь керуючого реалізацією майна боржника ОСОБА_1 арбітражного керуючого Черкасова Станіслава Андрійовича основної грошової винагороди у розмірі 11056,20 грн.
Вказана ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що з урахуванням обставин щодо відсутності будь-яких активів банкрута, які можуть бути направлені на виплату грошової винагороди, а також обставин, що фонд для авансування грошової винагороди арбітражного керуючого кредиторами не створювався, суд першої інстанції, керуючись принципом пропорційності суми витрат кожного із кредиторів на оплату грошової винагороди арбітражного керуючого розміру визнаних їх кредиторських вимог у справі про банкрутство, дійшов висновку про задоволення клопотання арбітражного керуючого Черкасова Станіслава Андрійовича та покладення обов'язку з виплати грошової винагороди арбітражного керуючого на кредиторів банкрута. Висновки суду про необхідність оплати грошової винагороди арбітражного керуючого за рахунок кредиторів боржника зроблені із застосуванням положень ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, та гарантій на оплату праці згідно статті 43 Конституції України, принципу верховенства права згідно статті 8 Конституції України, що надає право суду прийняти рішення, яке б відповідало загальним засадам справедливості в межах тих правових регулювань, які передбачені законодавством.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається, зокрема, на таке:
- винагорода, яку просить стягнути арбітражний керуючий, це оплата його праці в період з 01.07.2023 по 01.10.2023 на загальну суму 24156,00 грн, що є поза межами строків ведення процедури погашення боргів боржника (абз. 2 ч. 1 ст. 58 КУзПБ) та строку встановленого судом у його постанові від 10.11.2021 та законом (ч. 2 ст. 130 КУзПБ).
- судом не враховано заперечення на клопотання арбітражного керуючого про стягнення грошової винагороди за виконання обов'язків керуючого реалізацією майна у справі про банкрутство ОСОБА_1 надіслані АТ "Ідея Банк" 05.12.2023;
- в оскаржуваній ухвалі зазначено про те, що 16.12.2023 до суду від керуючого реалізацією надійшли докази надсилання клопотання про стягнення грошової винагороди на адреси кредиторів, проте така ухвала постановлена 07.12.2023;
- у межах здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим Черкасовим С.А. зборами кредиторів не було створено фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого та такий не було затверджено ухвалою Господарського суду Харківської області у справі 922/1026/21;
- виходячи з норм Кодексу України з процедур банкрутства кредитори мають право, але не зобов'язані авансувати витрати арбітражного керуючого після закінчення коштів авансованих заявником на депозитний рахунок господарського суду. КУзПБ не передбачено джерело фінансування діяльності арбітражного керуючого, окрім, як авансування винагороди в порядку цього Кодексу України самим боржником, а також за рахунок реалізованого майна боржника, але ніяк не за рахунок фінансування кредиторами, окрім як створення фонду за власною ініціативою та бажанням самих кредиторів;
- з урахуванням положень КУзПБ повноваженнями арбітражного керуючого є активні дії спрямовані на проведення інвентаризації фінансового та майнового стану боржника та інших дій з метою подальшого задоволення вимог кредиторів, проте у заявлений період з 01.07.2023 по 01.10.2023 будь-які повноваження арбітражного керуючого щодо виявлення активів ОСОБА_1 не виконувалися, оскільки вся повнота відповідних заходів була здійснена до 10.11.2021;
- АТ "Ідея Банк" не ініціювало процедуру банкрутства фізичної особи ОСОБА_1 , це було здійснено самим ОСОБА_1 , а тому тягар покриття забезпечення процедури у примусовому порядку мав би лягати виключно на боржника - фізичну особу ( ОСОБА_1 ), як на особу, яка самостійно ініціювала справу про банкрутство. АТ "Ідея Банк" як кредитор не є споживачем та отримувачем послуг в даному процесі відповідно до норм чинного законодавства. У даному випадку кредитор фактично в примусовому порядку позбувається повернення власних коштів, запозичених боржником та фактично несе збитки, а тому не справедливим для нього є ще додатково сплачувати послуги арбітражного керуючого, надані в ініційованій боржником такої процедуру. Тому АТ "Ідея Банк" вважає, що стягнення грошової винагороди за виконання обов'язків керуючого реалізацією майна у справі про банкрутство ОСОБА_1 ОСОБА_2 є несправедливим, а також надмірним тягарем для кредиторів, які і так зазнали збитків.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, зазначає таке.
Положення частин першої, четвертої, сьомої статті 43 Конституції України визначають, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Так, згідно з пунктом 3 частини першої статті 12 КУзПБ арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.
Питання винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого врегульовано положеннями статті 30 КУзПБ.
Частиною першою статті 30 цього Кодексу передбачено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.
Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реалізацією становить три розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень (абз. 4 ч.2 ст. 30 КУзПБ).
Згідно з абзацами п'ять-шість частини другої статті 30 КУзПБ право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі. У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі, або коштів фонду, створеного кредиторами для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (у разі його створення).
Частиною п'ятою статті 30 КУзПБ передбачено, що кредитори можуть створювати фонд для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи) та затверджуються ухвалою господарського суду.
Як вже було встановлено вище, фізичною особою ОСОБА_1 внесено на депозитний рахунок Господарського суду Харківської області кошти в розмірі 34050,00 грн як авансування винагороди арбітражному керуючому у справі, що підтверджується квитанцією № 0.0.2054676516.1.
В подальшому, ухвалами Господарського суду Харківської області від 03.06.2021, 26.07.2021, 18.10.2023 задоволені клопотання арбітражного керуючого Черкасова Станіслава Андрійовича про оплату послуг та ухвалено виплатити з депозитного рахунку Господарського суду Харківської області за рахунок коштів, авансованих ОСОБА_1 , основну грошову винагороду арбітражному керуючому Черкасову Станіславу Андрійовичу за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією у справі № 922/1026/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 за період з 21.04.2021 по 21.05.2021 у сумі 11350,00 грн, за період з 22.05.2021 по 21.06.2021 у сумі 11350,00 грн, за період з 22.06.2021 по 22.07.2021 у сумі 11350,00 грн.
За результатами розгляду клопотання про затвердження звіту арбітражного керуючого Черкасова С.А. про нарахування основної грошової винагороди за виконання повноважень керуючого реалізацією майна боржника за період з 01.07.2023 по 01.10.2023 Господарським судом Харківської області постановлено ухвалу від 02.11.2023 про затвердження звіту арбітражного керуючого Черкасова С.А. про нарахування основної грошової винагороди за виконання повноважень керуючого реалізацією боржника ОСОБА_1 за період з 01.07.2023 по 01.10.2023 на загальну суму 24156,00 грн.
У вказаній ухвалі зазначено про те, що нарахування грошової винагороди у розмірі 24156,00 грн арбітражним керуючим Черкасовим С.А. за виконання обов'язків керуючого реалізацією здійснено в розмірі, який відповідає положенням Кодексу України з процедур банкрутства та Закону України "Про Державний бюджет на 2023 рік" за період з 01.07.2023 по 01.10.2023, в який фактично була виконана робота керуючого реалізацією боржника ОСОБА_1 , скарг щодо неналежного виконання арбітражним керуючим Черкасовим С.А. обов'язків керуючого реалізацією в даній справі до суду не надходило.
Враховуючи, що ухвала господарського суду від 02.11.2023 про затвердження грошової винагороди за вказаний період у зазначеному розмірі набрала законної сили та не оскаржувалось в апеляційному порядку, а також не є предметом даного апеляційного провадження, колегія суддів відхиляє доводи скаржника стосовно періоду нарахування такої винагороди та вжиття/невжиття арбітражним керуючим заходів на виконання повноважень керуючого реалізацією у заявлений період. Тобто питання стосовно обґрунтованості та підставності нарахування арбітражним керуючим грошової винагороди за виконання повноважень керуючого реалізацією боржника ОСОБА_1 за період з 01.07.2023 по 01.10.2023 у розмірі 24156,00 грн не може бути предметом оцінки в цьому апеляційному провадженні.
Разом з тим, судова колегія зазначає, що заявлена до оплати арбітражним керуючим сума становить передбачений та встановлений статтею 30 КУзПБ розмір оплати послуг арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реалізацією у справі № 922/1026/21.
Боржником було авансовано на депозитний рахунок суду кошти в сумі 34050,00 грн, які підлягали сплаті арбітражному керуючому в якості оплати його послуг, проте авансованої боржником суми виявилось не достатньо для покриття в повному обсязі розрахованої грошової винагороди, тоді як кредиторами фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого не створювався.
Під час проведення процедури погашення боргів боржника керуючим реалізацією не було виявлено майнових активів боржника, про що свідчить підсумковий звіт арбітражного керуючого Черкасова С.А.
Таким чином, у боржника ОСОБА_1 відсутнє будь-яке майно, за рахунок якого можливе погашення грошової винагороди ОСОБА_2 за період виконання ним повноважень керуючого реалізацією з 01.07.2023 по 01.10.2023 на загальну суму 24156,00 грн, яка затверджена ухвалою суду.
Вказані обставини також не спростовуються в апеляційній скарзі.
Колегія суддів зауважує на тому, що відмову від оплати винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов'язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України.
Судом не встановлено наявність поданих чи задоволених скарг чи заперечень щодо дій (бездіяльності) арбітражного керуючого Черкасова С.А. або інших обставин, які б свідчили про неналежне виконання ним своїх повноважень з метою затягування розгляду справи про неплатоспроможність боржника.
Водночас, кредитори за умови непогодження з роботою арбітражного керуючого, з належним виконанням покладених на нього функцій, з розміром оплати праці арбітражного керуючого вправі були подавати скарги на дії арбітражного керуючого, ставити питання про відсторонення його від виконання повноважень, оскаржувати ухвали суду про затвердження звітів про нарахування і виплату грошової винагороди, чого у цій справі здійснено не було.
Крім того, пункт 14.1.226. статті 14 Податкового кодексу України визначає: самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Отже, відповідно до приписів Податкового кодексу України поняття незалежна професійна діяльність визначене через термін "самозайнята особа".
Надання послуг арбітражного керуючого, як суб'єкта незалежної професійної діяльності, повинно відбуватися на платній основі.
У цій частині колегія суддів звертається до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах від 14.12.2021 у справі № 902/626/20, від 22.08.2023 у справі № 903/160/22, за якою:
Кредитори як споживачі послуг арбітражного керуючого, які очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий в свою чергу правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв'язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, оплата грошової винагороди у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.
При цьому, можливість покладення на кредиторів передбаченої законом грошової винагороди арбітражного керуючого у зв'язку із належним здійсненням ним повноважень керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, у разі якщо провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи триває після закінчення авансованих заявником коштів, повинна стимулювати кредиторів боржника здійснювати належний контроль за діяльністю арбітражного керуючого, приймати активну участь у такому провадженні та ухилятися від зловживання своїми правами і нехтування обов'язками, що, зокрема, може мати наслідком недопущення безпідставного затягування розгляду справи.
З огляду на викладене, відмінність боржників яка виражається у різному статусі юридичних та фізичних осіб і застосування до них різних процедур передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, жодним чином не може нівелювати право арбітражного керуючого на отримання передбаченої законом винагороди та на відшкодування його витрат, що й підкреслено у правових висновках Верховного Суду викладених в постановах від 24.04.2018 у справі № 910/2923115-г, від 01.08.2018 у справі № 912/1783/16, від 16.04.2019 у справі № 914/2458/16, від 30.01.2019 у справі № 910/32824/15.
Вказані висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 14.12.2021 у справі № 902/626/20, від 22.08.2023 у справі № 903/160/22 під час вирішення питання щодо оплати послуг арбітражного керуючого за рахунок кредиторів у справах про неплатоспроможність за заявою фізичної особи, що в свою чергу спростовує посилання апелянта на відсутність передбачених підстав для відшкодування грошової винагороди арбітражного керуючого в даному випадку за рахунок кредитора з огляду на відмінність процедур банкрутства.
У випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, вона повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи з принципу пропорційності їх грошовим вимогам (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 01.08.2018 у справі № 912/1783/16, від 30.01.2019 у справі №910/32824/15, від 26.01.2021 у справі № 10/Б-5022/1359/2011).
За відсутності у боржника будь-яких майнових активів, покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого та його витрат у справі на кредиторів боржника є правильним, як у разі створення ними фонду для авансування таких витрат відповідно до частини п'ятої статті 30 КУзПБ, так і за ухвалою суду пропорційно сумам визнаних вимог, адже залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого у відповідності до приписів статті 43 Конституції України та статті 30 КУзПБ.
У цих висновках суд апеляційної інстанції звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 23.09.2021 у справі №5002-17/1718-2011 та від 10.08.2022 у справі № 916/956/13, від 07.03.2023 у справі № 908/1946/15-г.
Наведене спростовує твердження апелянта стосовно можливості покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого та його витрат у справі на кредиторів боржника виключно у разі створення кредиторами фонду для авансування таких витрат.
До того ж, під час вирішення питання щодо виплати грошової винагороди арбітражному керуючому судом першої інстанції правильно враховано наявність судового рішення про затвердження основної грошової винагороди (ухвали Господарського суду Харківської області від 02.11.2023 у даній справі), що набрало законної сили.
Однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення (пункт 9 частини першої статті 129 Конституції України). Аналогічне положення міститься у пункті 7 частини третьої статті 2 ГПК України.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з положеннями статей 18, 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (пункт 43 рішення у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 червня 2004 року у справі "Півень проти України" вказано, що право на судовий розгляд, гарантований статтею 6 Конвенції, захищає також виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін (параграф 35).
Європейським судом з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Відповідно, відмова судом у задоволенні клопотання арбітражного керуючого про стягнення грошової винагороди за рахунок кредиторів за умови потенційної можливості виявлення майнових активів боржника у майбутньому, а також за умови попереднього затвердження звіту арбітражного керуючого про оплату послуг нівелює стадію виконання судових рішень, в даному випадку ухвали Господарського суду Харківської області від 02.11.2023.
Наведені висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 26.02.2019 у справі №12/23-Б.
Отже, у зв'язку з відсутністю у банкрута майнових активів, які можуть бути направлені на сплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого Черкасова С.А., суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про покладення оплати грошової винагороди арбітражного керуючого за період з 01.07.2023 по 01.10.2023 виконання повноважень керуючого реалізацією у справі про банкрутство фізичної особи ОСОБА_1 на кредиторів.
З урахуванням викладеного, перевіривши проведений арбітражним керуючим Черкасовим С.А. розрахунок зобов'язань зі сплати кредиторами основної грошової винагороди, суд першої інстанції дійшов висновку про його обґрунтованість, зазначивши, що в ході розгляду справи про неплатоспроможність ОСОБА_1 у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства було складено реєстр вимог кредиторів боржника на загальну суму 533029,57 грн, з яких вимоги АТ "Альфа-Банк" складають 15,90 % від загальної суми визнаних суди грошових вимог, АТ "Ідея Банк" - 45,77 % від загальної суми визнаних суди грошових вимог; АТ "Універсал Банк" - 25,43 % від загальної суми визнаних суди грошових вимог; АТ КБ "ПриватБанк" - 12,90 % від загальної суми визнаних суди грошових вимог, а отже, до сплати кожним кредитором підлягають такі суми: АТ "Альфа-Банк" - 3840,80 грн (24156,00 грн х 15,90%), АТ "Ідея Банк" - 11056,20 грн (24156,00 грн х 45,77%), АТ "Універсал Банк" - 6142,87 грн (24156,00 грн х 25,43%), АТ КБ "ПриватБанк" - 3116,13 грн (24156,00 грн х 12,90%).
В частині здійсненого розрахунку та визначення сум, які підлягають сплаті кредиторами, судове рішення не оскаржується, правильність здійснення таких нарахувань скаржником не заперечується, оскільки фактично доводи апелянта зводяться до відсутності визначених законом підстав для покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого та його витрат у справі на кредиторів, які спростовані вище.
З огляду на встановлене та взявши до уваги обставини відсутності будь-яких активів банкрута, які можуть бути направлені на виплату грошової винагороди, а також обставини, що фонд для авансування грошової винагороди арбітражного керуючого кредиторами не створювався, суд першої інстанції, керуючись принципом пропорційності суми витрат кожного із кредиторів на оплату грошової винагороди арбітражного керуючого розміру визнаних їх кредиторських вимог у справі про банкрутство, дійшов правильного висновку про задоволення клопотання арбітражного керуючого Черкасова Станіслава Андрійовича та покладення обов'язку з виплати грошової винагороди арбітражного керуючого на кредиторів банкрута.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення клопотання арбітражного керуючого Черкасова А.С. про стягнення грошової винагороди за виконання обов'язків керуючого реалізацією та стягнення, зокрема, з Акціонерного товариства "Ідея Банк" (код 19390819) на користь керуючого реалізацією майна боржника ОСОБА_1 арбітражного керуючого Черкасова Станіслава Андрійовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) основної грошової винагороди у розмірі 11056,20 грн.
Посилання скаржника на неврахування під час постановлення оскаржуваної ухвали заперечень АТ "Ідея Банк" є необґрунтованими, оскільки матеріалами справи підтверджується, що надіслані кредитором заперечення засобами поштового зв'язку надійшли до суду після постановлення оскаржуваної ухвали, а відтак не могли бути враховані судом.
Водночас, матеріали справи місять докази надсилання 15.11.2023 клопотання про стягнення грошової винагороди на адреси кредиторів, які надійшли до суду першої інстанції 16.11.2023, а тому допущена в оскаржуваній ухвалі від 07.12.2023 описка стосовно подання цих доказів 16.12.2023 не впливає на правильність висновків суду першої інстанції.
Крім того, колегія суддів виходить із того, що вказана ухвала суду першої інстанції переглядалась судом апеляційної інстанції, який має право щодо перегляду справи, ураховуючи статті 269, 275 ГПК України. Відтак доступ до правосуддя скаржника не було обмежено, сторона була почута в межах її доводів, з урахуванням принципу змагальності.
Таким чином, доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного судового рішення не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оскаржуване рішення відповідає вимогам статті 236 ГПК України, а тому відсутні підстави для його скасування в оскарженій частині.
Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги Акціонерного товариства "Ідея Банк" без задоволення, а ухвали Господарського суду Харківської області від 07.12.2023 у справі №922/1026/21 - без змін.
Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Ідея Банк" залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.12.2023 у справі №922/1026/21 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 22.02.2024.
Головуючий суддя В.О. Фоміна
Суддя О.О. Крестьянінов
Суддя О.В. Шевель