Справа № 455/176/24
Провадження № 1-кп/455/109/2024
Іменем України
21 лютого 2024 року м. Старий Самбір
у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Старосамбірського районного суду Львівської області кримінальне провадження №12023141320000538 від 13.11.2023 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Херсон, громадянин України, українець, з вищою освітою, одружений, раніше не судимий, солдат військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 (далі за текстом - Обвинувачений),
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 358 та частиною 4 статті 358 Кримінального кодексу України,
1. ФОРМУЛЮВАННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ, ВИЗНАНОГО СУДОМ ДОВЕДЕНИМ
В березні 2023 року (точний час досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_4 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи злочинні наслідки і бажаючи їх настання, маючи злочинний умисел, що посягає на встановлений порядок оформлення документів, які видаються державною установою, з метою перетину державного кордону, виступив пособником у вчиненні підробки «Пенсійного посвідчення», «Довідки військово-лікарської комісії» та «Тимчасового посвідчення військовозобов'язаного», а саме перебуваючи в м. Львів, надав невстановленій досудовим розслідуванням особі, персональні дані про себе та власне фотозображення, які були використані для підробки у невстановленому місці та невстановлений час: «Пенсійного посвідчення» серії НОМЕР_2 від 18.08.2016 виданого Пенсійним Фондом України в якому було використано реквізити «Пенсійного фонду України», яке підтверджує призначення особі пенсії як інваліду ІІ групи загального захворювання, а фактично, будь-які захворювання, що могли бути підставою для призначення йому пенсії по інвалідності відсутні, «Тимчасового посвідчення військовозобов'язаного» № НОМЕР_3 від 10.03.2023 виданого ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання його непридатним до військової служби в мирний та у воєнний час з виключенням з військового обліку та Довідки військово-лікарської комісії №8399 від 10.03.2023 про визнання його непридатним до військової служби виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 в яких були використані реквізити « ІНФОРМАЦІЯ_3 », код НОМЕР_4 , а фактично останній пройшовши військово-лікарську комісію був визнаний обмежено придатним до військової служби, та не визнавався непридатним до військової служби, отримав вищезазначені документи 20 квітня 2023 року за адресою: м. Львів, вул. Пасічна, 84, у відділенні НОВА ПОШТА №41.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статі 27, частиною 1 статті 358 Кримінального кодексу України - пособництво у підробленні посвідчення та іншого офіційного документа, яке видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і яке надає права, з метою його використання.
В подальшому, 12 листопада 2023 року приблизно о 22 годині 30 хвилин ОСОБА_4 , достовірно знаючи та усвідомлюючи, що «Пенсійне посвідчення» серії НОМЕР_2 від 18.08.2016 видане Пенсійним Фондом України в якому використано реквізити «Пенсійного фонду України», яке підтверджує призначення особі пенсії як інваліду ІІ групи загального захворювання, а фактично, будь-які захворювання, що могли бути підставою для призначення йому пенсії по інвалідності відсутні, «Тимчасове посвідчення військовозобов'язаного» № НОМЕР_3 від 10.03.2023 видане ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання його непридатним до військової служби в мирний та у воєнний час з виключенням з військового обліку та Довідки військово-лікарської комісії № 8399 від 10.03.2023 про визнання його непридатним до військової служби виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 в яких були використані реквізити « ІНФОРМАЦІЯ_3 », код НОМЕР_4 на його ім'я є підробленими та містять завідомо недостовірні відомості щодо його інвалідності, а саме призначення йому пенсії як інваліду II групи загального захворювання та визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, перебуваючи на пункті пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення «Смільниця-Кросценко», що розташований в с. Терло Самбірського району Львівської області використав вищевказаний, завідомо підроблений документ шляхом його пред'явлення та надання інспектору державної прикордонної служби.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 358 Кримінального кодексу України - використання завідомо підробленого документа.
2. ПОЗИЦІЯ СТОРОНИ ЗАХИСТУ
Обвинувачений в судовому засіданні пояснив, що розуміє зміст та характер пред'явленого йому обвинувачення, вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав повністю, погодився давати показання.
3. ОБСЯГ ДОСЛІДЖУВАНИХ СУДОМ ДОКАЗІВ
На підставі частини 3 статті 349 КПК України за згодою учасників процесу судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким з не оспорюються, обмежитись допитом Обвинуваченого, а також дослідженням документів, які характеризують його особу.
При цьому, судом з'ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності їх позицій немає. Також судом роз'яснено учасникам судового розгляду, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
4. ДОПИТ ОБВИНУВАЧЕНОГО
Допитаний в судовому засіданні Обвинувачений надав покази наступного змісту.
В березні 2023 року він почав шукати шляхи залишити України, з метою пошуку роботи, оскільки не міг знайти роботи на території України. При цьому Обвинувачений прибував до реєстрації до ТЦК та СП, де йому повідомляли, що оскільки він є обмежено придатним до військової служби - наразі потреба у його мобілізації відсутня. В одному з Телеграм каналів знайшов інформацію про можливість виготовлення підробних документів для виїзду за кордон, після чого, передав особі, з якою спілкувався за допомогою месенджера Телеграм, свої персональні дані та фотокартку, які були використані для підробки документів, а згодом - у квітні 2023 отримав підроблені документи - пенсійного посвідчення про призначення пенсії у зв'язку з інвалідністю, тимчасове посвідчення військовозобов'язаного та про визнання його непридатним до військової служби в мирний та у воєнний час та довідки військово-лікарської комісії про визнання його непридатним до військової служби, за що сплатив 5000 гривень.
В подальшому, 12.11.2023 року Обвинувачений з метою виїзду за кордон прибув на пункт пропуску через державний кордон «Смільниця-Кросценко», де пред'явив підроблені документи інспектору прикордонної служби, однак останній виявив, що вказані документи є підробленими.
5. ВІДОМОСТІ ПРО ОСОБУ ОБВИНУВАЧЕНОГО
Обвинувачений раніше не судимий, під динамічним спостереженням лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Після вчинення кримінальних правопорушень вступив до лав Національної гвардії України, за місцем служби характеризується позитивно.
6. ВИСНОВКИ СУДУ
Судом встановлено, що діяння, у вчиненні яких обвинувачується Обвинувачений дійсно мали місце, ці діяння містять склад кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 358 та частиною 4 статті 358 Кримінального кодексу України. Обвинувачений винен у вчиненні кримінальних правопорушень та підлягає покаранню за їх вчинення.
Обставинами, що пом'якшують покарання Обвинуваченого є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставини, що обтяжують покарання Обвинуваченому - не встановлено.
7. ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАНЯ ОБВИНУВАЧЕНОМУ
7.1. Загальні засади призначення показання
Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами (частини 1 та 2 статті 50 КК України).
Суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання (частина 1 статті 65 КК України).
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень (2 статті 65 КК України).
При призначенні покарання співучасникам кримінального правопорушення суд, керуючись положеннями статей 65-67 цього Кодексу, враховує характер та ступінь участі кожного з них у вчиненні кримінального правопорушення (частина 5 статті 68 Кримінального кодексу України).
7.2. Призначення покарання Обвинуваченому за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 358 КК України
З урахуванням положень частини 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 358 КК України класифікується як кримінальний проступок.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характер та ступінь участі Обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, а саме - пособництво у вчиненні кримінального правопорушення, вищевикладені відомості про особу Обвинуваченого та обставини, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, які його обтяжують, суд дійшов висновку, що для досягнення мети, визначеної частиною 2 статті 50 КК України, Обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції частини 1 статті 358 КК України - штраф у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500,00 грн.
7.3. Призначення покарання Обвинуваченому за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 358 КК України
З урахуванням положень частини 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 358 КК України класифікується як кримінальний проступок.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, вищевикладені відомості про особу Обвинуваченого та обставини, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, які його обтяжують, суд дійшов висновку, що для досягнення мети, визначеної частиною 2 статті 50 КК України, Обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції частини 4 статті 358 КК України - штраф у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.
7.4. Призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень
При сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань (частина 1 статті 70 КК України).
Оскільки Обвинуваченим вчинено декілька кримінальних правопорушень, покарання обвинуваченому слід визначити за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням та остаточно призначити обвинуваченому покарання у виді - штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500,00 гривень.
8. ВИРІШЕННЯ ІНШИХ ПИТАНЬ ПРИ УХВАЛЕННІ ВИРОКУ
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, обвинуваченому не обирався, враховуючи положення статті 177 КПК України щодо мети і підстав для застосування запобіжних заходів, суд не вбачає підстав для його застосування.
Питання про долю речових доказів слід вирішити в порядку статті 100 КПК України, з урахуванням вимог пункту 7 частини 9 названої норми, про те, що документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
9. СУДОВЕ РІШЕННЯ
Керуючись статтями 373, 374, 376 КПК України, суд, -
1. ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 358, частиною 4 статті 358 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання:
- за частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 358 Кримінального кодексу України - штраф у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500,00 грн;
- за частиною 4 статті 358 Кримінального кодексу України - штраф у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.
2. З урахуванням положень статті 70 Кримінального кодексу України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання - штраф у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500,00 гривень.
3. Речові докази: (1) «Тимчасове посвідчення військовозобов'язаного» № НОМЕР_3 від 10.03.2023, видане ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім'я ОСОБА_4 ; (2) Довідку військово-лікарської комісії, видану ІНФОРМАЦІЯ_2 , № 8399 від 10.03.2023 на ім'я ОСОБА_4 ; (3) Пенсійне посвідчення серії НОМЕР_2 від 18.08.2016, видане Пенсійним фондом України на ім'я ОСОБА_4 - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Строк і порядок набрання вироком законної сили та його оскарження
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним.
Суддя ОСОБА_1