ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
22 лютого 2024 року м. ОдесаСправа № 915/308/23
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нібулон» та Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»
на рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.11.2023 (суддя Е.М.Олейняш, м.Миколаїв, повний текст складено 24.11.2023)
у справі №915/308/23
за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південна залізниця»
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нібулон»
про стягнення коштів в сумі 73988,52 грн,
Короткий зміст позовних вимог та заперечень відповідача проти позову
У лютому 2023 року Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (надалі також - залізниця або АТ «Укрзалізниця») звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нібулон» (надалі також - ТОВ СП «Нібулон») про стягнення 73988,52 грн збору за зберігання вантажу.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що між сторонами існують договірні відносини на підставі договору про надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом №14291113/2020-001 та договору №П/М-2040 про подачу та забирання вагонів.
Як зазначив позивач, по станції Глобине Південної залізниці відповідач проводив навантаження 50 залізничних вагонів на під'їзній колії згідно договору №П/М-2040 про подачу та забирання вагонів.
Позивач вказав, що після навантаження кожна група вагонів виставлялась з під'їзної колії та була затримана на станційних коліях в очікуванні накопичення маршруту та оформлення накладної. Затримка вагонів засвідчена відповідними актами загальної форми ГУ-23.
Вищевказані вагони в подальшому слідували маршрутним поїздом №0012202 (станція відправлення Глобине - станція призначення Миколаїв-Вантажний) по перевізних документах (накладних) № 44954386, № 44954410, № 44954428, № 44954378.
З метою отримання перевізником належних платежів, пов'язаних із затримкою вагонів для накопичення власних вагонів перевізника з причин, що залежать від вантажовідправника, на підставі актів загальної форми ГУ-23 працівниками станції Глобино була сформована накопичувальна картка форми ФДУ-92 №01020023 від 01.02.2022 та нарахований збір за зберігання вантажу в розмірі 61657,10 грн без ПДВ.
Збір за зберігання вантажу на коліях загального користування по накопичувальній картці форми ФДУ-92 №01020023 від 01.02.2022 на суму 61657,10 грн без ПДВ (73988,52 грн з ПДВ) не сплачено у зв'язку із внесенням до накопичувальної картки заперечень, а саме: «Маршрут сформований відповідно розділу 17 пункту 2 Правил перевезення вантажів та накопичений на станції відповідно додатку 1-4 до договору про надання послуг з погодженням замовлення про окремі послуги, а саме, організація накопичення вагонів на станції накопичення, з залізницею погоджено від 30.09.2021, що не передбачає нарахування за зберігання вантажу».
Несплата відповідачем збору за зберігання вантажу на коліях загального користування по накопичувальній картці форми ФДУ-92 №01020023 від 01.02.2022 на суму 73988,52 грн з ПДВ стала підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
В позовній заяві позивач також зазначив, що строк для подання позовної заяви не пропущено.
Позивач зауважував, що послуги з накопичення вагонів та послуги зі зберігання вантажів не є тотожними, тому позивач правомірно нарахував відповідачу збір за зберігання вантажу на коліях загального користування.
Відповідач проти позову заперечував, вказуючи на неправомірність нарахування позивачем збору за зберігання вантажу, при цьому зазначаючи, що ним здійснювалося формування маршрутного поїзда довжиною 50 вагонів за окремо оплаченою послугою з накопичення вагонів на коліях загального користування відповідно до умов договору, а отже, його вини у затримці вагонів немає.
Також відповідач зазначив, що спірні правовідносини між сторонами виникли 18.01.2022, однак позивач із позовом звернувся лише 15.02.2023, що свідчить про пропуск строку позовної давності. З огляду на те, що подією, яка є підставою позову, є зайнятість місць загального користування на коліях станції відправлення вантажів більше 6 місяців назад, то строк позовної давності пропущено. Посилаючись на частини третю, четверту статті 267 Цивільного кодексу України, відповідач просив суд застосувати строки позовної давності.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 24.11.2023 у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості та підставності позовної вимоги про стягнення заборгованості (збору за зберігання вантажу) по накопичувальній картці форми ФДУ-92 № 01020023 від 01.02.2022 на загальну суму 61657,10 грн без ПДВ (73988, 52 грн з ПДВ).
При цьому суд вказав про недоведеність відповідачем відсутності його вини у затримці (простої) завантажених вагонів в очікуванні оформлення перевізних документів, а також про помилковість об'єднання відповідачем двох різних послуг в одну послугу: накопичення вагонів (формування маршрутного поїзду на станційних коліях, тобто коліях загального користування, на підставі укладеного із залізницею договору) та зберігання вантажу (матеріальна відповідальність за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення відповідно до Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644).
Разом з тим, Господарський суд Миколаївської області, проаналізувавши норми чинного законодавства та фактичні обставини справи, дійшов висновку, що позивач пропустив строк позовної давності, посилаючись на те, що в спірному випадку порядок та умови нарахування збору за зберігання вантажу врегульовані Правилами зберігання вантажів, затверджені наказом Мінтрансу від 21.11.2000 № 644. При застосуванні строків позовної давності до позовної вимоги в частині стягнення збору за зберігання вантажу суд виходив зі спеціальних норм законодавства (частини п'ятої статті 315 Господарського кодексу України, пункту 137 Статуту залізниць України). Судом також враховано, що зміни до статті 315 Господарського кодексу України та пункту 137 Статуту залізниць не вносились. В свою чергу, приписи пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та пункту 7 Прикінцевих положень Господарського кодексу України, якими внесено зміни та продовжено строки позовної давності під час дії карантину та/або воєнного стану, стосуються інших випадків (вимог), які передбачені безпосередньо у чітко вказаних законом нормах. Позивач дізнався про порушення права 19.01.2022, 20.01.2022, 21.01.2022 (дати складання актів форми ГУ-23 самим позивачем), у той час як звернувся до суду із даним позовом 15.02.2023, тобто поза межами строку позовної давності, без клопотання про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності. З огляду на пропуск позивачем строку позовної давності, суд першої інстанції на підставі частини четвертої статті 267 Цивільного кодексу України відмовив у задоволенні позову.
Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги ТОВ СП «Нібулон»
ТОВ СП «Нібулон» в апеляційній скарзі просило змінити мотивувальну частину рішення Господарського суду Миколаївській області від 24.11.2023 у справі № 915/308/23 в частині застосування матеріальної відповідальності за пунктом 9 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, під час надання спеціальної договірної послуги - накопичення вагонів з вантажем на коліях загального користування з метою формування маршрутного поїзду.
Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач послався на те, що предметом спору є правовідносини, які виникли під час «маршрутного перевезення», яке має спеціальні умови та відноситься до «окремих послуг» (додатки 1-4, 2-5 до договору), які є відмінними від загальних умов перевезень внаслідок своєї специфіки і сутті операцій - «накопичення вагонів з вантажем з метою формування маршрутного поїзду на коліях загального користування» (пункт 1 додатку 1-4). Відповідно до пункту 13.1. договору у випадку, якщо додатками до договору визначені умови інші, ніж в основному тексті договору, такі умови додатків мають переважну силу над умовами основного тексту договору. Тобто, сама по собі процедура накопичення вагонів передбачає перебування вагонів з вантажем певний час на коліях загального користування з метою формування маршрутного поїзда, на що залізниця надала свою згоду шляхом укладання з відповідачем спеціального договору та розробила спеціальний тариф, що кореспондується предмету послуги (пункт 9.1. додатку 1-4).
Таким чином, за доводами скаржника, ТОВ СП «Нібулон» заплатило спеціальний тариф за спеціально розроблену АТ «Українська залізниця» послугу - накопичення вагонів з вантажем на коліях загального користування з метою формування маршрутного поїзду, а тому перебування вантажу (в вагонах) вже оплачено на період накопичення спеціальним тарифом і вантаж там перебуває на підставі спеціального договору. В той же час, АТ «Українська залізниця» застосовує матеріальну відповідальність до вантажу за знаходження його на коліях загального користування в період часу, який співпадає з часом надання договірної спеціальної послуги - накопичення вагонів з вантажем.
Висновок суду першої інстанції про те, що договором надано право формувати маршрут, але відповідачем сформовано маршрут не на під'їзних коліях відповідача, а на коліях загального користування, де збір за зберігання вантажу нараховується - не відповідає фактичним умовам додатку 1-4 договору, в якому єдиним місцем накопичення вагонів з вантажем для формування маршрутного потягу є колії загального користування. Саме тому, що під'їзні колії відповідача вміщують виключно 12 вагонів, і був укладений спеціальний договір на накопичення вагонів з вантажем на коліях загального користування в 50 вагонів (спеціальна послуга).
Також апелянт зазначив, що у даному випадку правомірна поведінка, яка є предметом спеціального договору - «накопичення вагонів з вантажем на коліях загального користування» з метою формування маршрутного потягу, не може бути одночасно неправомірною поведінкою/матеріальною відповідальністю відносно вантажу в цих вагонах в період накопичення маршрутного потягу (50 вагонів з вантажем). Вантаж не може бути відправлений окремо від вагонів, так само як і партії вагонів з вантажем (12 шт) не можуть бути відправлені до моменту повного формування маршрутного потягу (50шт), навіть при наявності накладної на партію вагонів в 12 шт.
На переконання ТОВ СП «Нібулон», затримка вагонів під час накопичення останніх для формування маршрутного поїзду не може кваліфікуватись як одностороннє порушення зобов'язань з боку відповідача, оскільки цілком відповідає умовам укладеного договору, який передбачає надання спеціальних послуг, з огляду на що місцевим господарським судом неправильно застосовано пункти 8 та 9 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, адже зважаючи на вимоги вказаних пунктів наведених Правил №644, нарахування збору за зберігання вантажу на коліях загального користування відбувається у разі наявності вини відправника у затримці та у разі, коли простій відбувся в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі з причин, не залежних від залізниці).
Щодо актів загальної форми ГУ-23 відповідач вказав, що виходячи із умов договору, що регулює спеціальну послугу, у даному випадку вказані акти лише здійснюють роль документування часу перебування вагонів на коліях перевізника, та не є належним доказом вини замовника, оскільки у зв'язку із формуванням потягу замовник не може передбачити період такого формування.
Окрім того, відповідач наголосив на тому, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження повноважень Кузьменка М.В. та Нємцевої О.О., які видали представникам Акціонерного товариства «Укрзалізниця» в особі Регіональної філії «Південна залізниця» - адвокату Віталію Прядці та адвокату Марині Пономаренко довіреності, а тому у суду першої інстанції були відсутні підстави вважати, що вказані особи були наділені достатнім обсягом повноважень для того, щоб видавати за своїм підписом довіреності на представництво інтересів Акціонерного товариства «Українська залізниця». Отже, суд першої інстанції не встановив наявність процесуальної дієздатності у підписантів позову.
Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»
В апеляційній скарзі залізниця просила оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Позивач зазначив, що з ухваленим судовим рішенням в частині висновків суду щодо обґрунтованості та підставності позовної вимоги про стягнення заборгованості (збору за зберігання вантажу) по накопичувальній картці форми ФДУ-92 №01020023 від 01.02.2022 на загальну суму 73988, 52 грн з ПДВ погоджується в повному обсязі та в цій частині не оскаржує, але не погоджується з висновком суду про сплив позовної давності, як підстави для відмови у позові.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги залізниця послалась на те, що частина п'ята статті 315 Господарського кодексу України та стаття 137 Статуту залізниць України є спеціальними нормами, які встановлюють скорочений шестимісячний строк позовної давності та регулюють питання його перебігу відносно позову залізниці до вантажоодержувача, що випливають із перевезення. Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що перебіг позовної давності за вимогами залізниці до вантажоодержувача про стягнення збору за зберігання вантажу у зв'язку із затримкою, починається від дня настання події, що стала підставою для подання позову. З огляду на що подією, яка стала підставою для подання позову, є зайнятість фронтів навантаження відповідача, про що складені відповідні акти загальної форми протягом 19.01.2022 - 22.01.2022 та 03.02.2022, а тому строк позовної давності сплинув, відповідно, 19.07.2022 - 22.07.2022 та 03.08.2022.
У той же час, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (з подальшими змінами та доповненнями), з 12.03.2020 на всій території України установлено карантин, який неодноразово продовжувався.
Закінчення строку позовної давності та подання позовної заяви припало на строк періоду карантину, у зв'язку з чим, на думку позивача, строк позовної давності щодо вимог у даній справі не сплинув в силу пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Позиція позивача щодо апеляційної скарги відповідача
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу (вх. №3996/23/Д3 від 11.01.2024) просив у задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовити у повному обсязі, посилаючись на обґрунтованість і правомірність висновку суду першої інстанції про стягнення заборгованості (збору за зберігання вантажу).
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді апеляційної інстанції
ТОВ СП «Нібулон» 05.12.2023 звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою (вх.№3996/23 від 05.12.2023), подавши її через систему «Електронний суд».
Одночасно із поданням апеляційної скарги ТОВ СП «Нібулон» у її резолютивній частині заявлено клопотання про здійснення розгляду апеляційної скарги за участю сторін (вх.№4006/23 від 05.12.2023)
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2023 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В.Поліщук, суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран.
05.12.2023 від ТОВ СП «Нібулон» надійшов документ під назвою «апеляційна скарга», відповідно до якого подана ним апеляційна скарга доповнена додатком, а саме: квитанцією №363337 про доставку документів стороні. Цей документ зареєстровано 05.12.2023 за вх.№3996/23/Д4.
У зв'язку з тим, що на час надходження апеляційної скарги матеріали справи №915/308/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили, ухвалою суду від 11.12.2023 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ СП «Нібулон» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.11.2023 у справі №915/308/23 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Миколаївської області надіслати матеріали справи №915/308/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південна залізниця» також не погодилось з рішенням Господарського суду Миколаївської області від 24.11.2023 у справі №915/308/23, у зв'язку з чим подало на нього апеляційну скаргу, направивши її 13.12.2023 за допомогою засобів поштового зв'язку, яка надійшла на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду 18.12.2023 (вх.№4175/23 від 18.12.2023).
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду для розгляду апеляційної скарги (вх.№4175/23) від 18.12.2023 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів К.В. Богатиря, С.В. Таран.
19.12.2023 ТОВ СП «Нібулон» подано заперечення (вх.№№3996/23/Д2, 4175/23/Д1 від 19.12.2023) проти відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південна залізниця» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.11.2023 у справі № 915/308/23, з посиланням на те, що позивачем не надано доказів на підтвердження повноважень осіб - Уманця М.Г. та Островерха Р.М., що видали довіреності адвокатам залізниці, які підписали апеляційну скаргу, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що вказані особи були наділені достатнім обсягом повноважень для того, щоб видавати за своїм підписом довіреності на представництво інтересів Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південна залізниця».
19.12.2023 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ СП «Нібулон» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.11.2023 у справі №915/308/23. Розгляд вказаної апеляційної скарги постановлено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Встановлено позивачу строк до 12.01.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз'яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи. Відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ СП «Нібулон» про здійснення розгляду апеляційної скарги за участю сторін (вх.№4006/23 від 05.12.2023).
Іншою ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.12.2023 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південна залізниця» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.11.2023 у справі №915/308/23 залишено без руху. Встановлено скаржнику строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Залишаючи без руху апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південна залізниця», колегія суддів виходила з того, що апеляційну скаргу від імені скаржника підписали адвокат Віталій Прядка та адвокат Марина Пономаренко, на підтвердження повноважень яких надано копії відповідних свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю від 16.10.2018 та від 02.10.2018, а також копії нотаріально посвідчених довіреностей від 22.09.2023 за реєстровими №№1398, 1397, які видані вказаним представникам Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі директора виконавчого Регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» Уманця Миколи Григоровича та заступника директора виконавчого регіональної філії з управління персоналом та соціальної політики Регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» Островерха Романа Миколайовича, які діють на підставі Статуту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №735 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20.10.2021 №1094), Положення про Регіональну філію «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», затвердженого рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 15.06.2021 (протокол №Ц-56/71 Ком.т.), та довіреності, посвідченої 14.09.2023 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ісаєнко О.В., зареєстрованої в реєстрі за №4067. Водночас, до матеріалів апеляційної скарги не було долучено копії Положення про Регіональну філію «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» та копії нотаріально посвідченої довіреності від 14.09.2023, у зв'язку з чим у колегії суддів була відсутня можливість пересвідчитися у тому, що Уманець Микола Григорович та Островерх Роман Миколайович уповноважені діяти від імені позивача, у тому числі видавати за своїм підписом довіреності на представництво інтересів Акціонерного товариства «Українська залізниця» у суді.
Встановивши наведені недоліки апеляційної скарги, колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду в ухвалі від 25.12.2023 запропоновано скаржнику усунути недоліки шляхом надання копії Положення про Регіональну філію «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», затвердженого рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 15.06.2021 (протокол №Ц-56/71 Ком.т.), та копії довіреності, посвідченої 14.09.2023 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ісаєнко О.В., зареєстрованої в реєстрі за №4067, на підставі якої діють директор виконавчий Регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» Уманець Микола Григорович та заступник директора виконавчого регіональної філії з управління персоналом та соціальної політики Регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» Островерх Роман Миколайович, що видали нотаріально посвідчені довіреності від 22.09.2023 за реєстровими №№1398, 1397 на уповноваження адвоката Віталія Прядки та адвоката Марини Пономаренко на представництво Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південна залізниця».
В межах встановленого ухвалою суду апеляційної інстанції від 25.12.2023 строку, від Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південна залізниця» надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги (вх.№4175/23 від 02.01.2024), до якої долучено: копію довіреності, посвідченої 14.09.2023 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ісаєнко О.В., зареєстрованої в реєстрі за №4067, на підставі якої діють директор виконавчий Регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» Уманець Микола Григорович та заступник директора виконавчого регіональної філії з управління персоналом та соціальної політики Регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» Островерх Роман Миколайович, що видали нотаріально посвідчені довіреності від 22.09.2023 за реєстровими №№1398, 1397 на уповноваження адвоката Віталія Прядки та адвоката Марини Пономаренко на представництво Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південна залізниця»; паперову версію електронного документа Положення про Регіональну філію «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», затвердженого рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 15.06.2021 (протокол №Ц-56/71 Ком.т.); копію витягу з протоколу №Ц-56/71 Ком.т. засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 15.06.2021.
Окрім того, 02.01.2024 від Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південна залізниця» надійшло клопотання (вх.№4175/23/Д4 від 02.01.2024), в якому залізниця, з посиланням на те, що при виготовленні тексту апеляційної скарги та заяви про усунення недоліків апеляційної скарги було допущено технічну помилку, а саме, зазначено номер справи « 915/308/22» замість правильного номеру справи « 915/308/23», просила вважати правильним у текстах вказаних процесуальних документів номер справи « 915/308/23».
11.01.2024 до суду апеляційної інстанції від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача (вх.№3996/23/Д3 від 11.01.2024).
У зв'язку з перебуванням головуючого судді Л.В. Поліщук у відпустці з 01.01.2024 по 12.01.2024, питання щодо апеляційної скарги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південна залізниця» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.11.2023 у справі №915/308/23 вирішувалося 15.01.2024.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південна залізниця» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.11.2023 у справі №915/308/23. Розгляд вказаної апеляційної скарги постановлено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Встановлено ТОВ СП «Нібулон» строк до 26.01.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південна залізниця» та роз'яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південна залізниця» об'єднано з апеляційним провадженням за апеляційною скаргою ТОВ СП «Нібулон». Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південна залізниця» вирішено розглянути одночасно з апеляційною скаргою ТОВ СП «Нібулон».
05.02.2024 ТОВ СП «Нібулон» через систему «Електронний суд» подало клопотання (вх.№3996/23/Д4 від 05.02.2024) про врахування висновків Верховного Суду у справі №915/305/22 під час розгляду даної справи.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, відзиву позивача на апеляційну скаргу відповідача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.
Фактичні обставини справи
27.04.2020 між ПАТ «Українська залізниця» (залізницею) та ТОВ СП «Нібулон» (власником) укладено договір №ПМ-2040 про подачу та забирання вагонів при станції Глобине Південної залізниці (надалі - договір №ПМ-2040).
Пунктом 1 договору №ПМ-2040 передбачено, що згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору здійснюється подача, розставлення на місця навантаження, вивантаження і забирання вагонів з пі'їзної колії, яка належить власнику, та примикає до під'їзної колії потокової лінії ПрАТ «Полтавське ХПП» стрілкою №13 і обслуговується локомотивом залізниці. Межею під'їзної колії є знак «Межа під'їзної колії», який встановлено на відстані 67,934 метри від стику рамної рейки стрілки №13.
Згідно із пунктом 6 договору №ПМ-2040 вагони на під'їзну колію подаються локомотивом залізниці із розставленням вагонів на місцях завантаження, вивантаження. Здача вагонів проводиться: на місцях завантаження/вивантаження. Загальна кількість вагонів, які передаються на під'їзну колію однією групою, не більше 24 вагонів.
Відповідно до пункту 8 договору №ПМ-2040 приймання вагонів при забиранні їх залізницею здійснюється на місцях завантаження/вивантаження.
У пункті 9 договору №ПМ-2040 сторони погодили максимальну переробну спроможність вантажних пунктів згідно пункту 1.2.3. додатку 6 до Правил обслуговувань залізничних під'їзних колій. Навантаження: колія №1 - 27 вагонів за добу зернових різних, колія №2 - 27 вагонів за добу зернових різних.
За умовами пункту 10 договору №ПМ-2040 час користування вагонами на під'їзній колії обчислюється з моменту подачі вагонів на під'їзну колію до моменту отримання залізницею повідомлення від власника колії про готовність вагонів до забирання.
Терміни виконання технологічних операцій з вагонами: навантаження - колія №1 зернові різні - 2 вагони х 0,67 год з одночасною подачею 12 вагонів; колія №2 зернові різні - 2 вагони х 0,67 год з одночасною подачею 12 вагонів (пункт 11 договору №ПМ-2040).
Відповідно до пункту 14 договору №ПМ-2040 власник сплачує залізниці плату:
-за подачу, забирання вагонів згідно з Тарифним керівництвом №1;
-за маневрову роботу за фактично виконану роботу згідно з Тарифним керівництвом №1;
-за користування вагонами (контейнерами) - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами;
-відшкодування витрат за утримання смуги відведення - згідно із розрахунком залізниці відповідно до витрат або на підставі договорів про встановлення земельних сервітутів;
-інші збори і плати - згідно з Тарифним керівництвом № 1.
Збори і плати вносяться: 100 % попередньою платою.
Згідно із абзацом 2 пункту 16 договору на під'їзній колії передбачається навантаження вагонів, які відправляються маршрутами. Порядок подачі та забирання вагонів, терміни виконання вантажних операцій, переробна спроможність вантажних фронтів визначаються цим договором. Формування маршруту здійснюється на коліях станції, маса та довжина маршруту встановлюється відповідно до Плану формування поїздів.
У пункті 20 договору №ПМ-2040 визначений строк його дії з 02.05.2020 по 01.05.2023 (включно).
Також матеріалами справи підтверджується, що 26.06.2020 ТОВ СП «Нібулон» направлено АТ «Українська залізниця» заяву про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №14291113/2020-001 від 24.03.2025.
Заява підписана шляхом накладення електронного цифрового підпису 26.06.2020.
26.06.2020 Акціонерним товариством «Українська залізниця» направлено відповідачу інформаційне повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 40-14291113/2020-001 від 26.06.2020, яким позивач засвідчив прийняття від ТОВ СП «Нібулон» пропозиції (акцепт) укладення договору та повідомив про присвоєння замовнику кодів відправника/одержувача 8496, платника 8211375 з відкриттям особового рахунку з ідентичним номером. Повідомлено, що код платника використовується для ідентифікації договірних відносин як номер договору.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020 (в редакції, яка оприлюднена 27.01.2022 та введена в дію 01.02.2022) (надалі - договір), предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування власним вагоном перевізника не є орендною платою (пункт 1.1. договору).
У пункті 1.2. договору визначено, що при його виконанні сторони використовують такі скорочені найменування нормативно-правових актів:
-Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (далі - Статут залізниць України);
-Правила перевезення вантажів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082 (далі - Правила перевезення вантажів);
-Правила планування перевезень вантажів (статті 17-21 Статуту), затверджені наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 №873, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2002 за №1030/7318 (далі - Правила планування перевезень вантажів);
-Правила користування вагонами і контейнерами, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за №165/3458 (далі - Правила користування вагонами);
-Збірник Тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги та Коефіцієнти, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 №317, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за №340/16356 (далі - Збірник Тарифів, Коефіцієнти, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів, відповідно);
-Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі - СМГС);
-Конвенція про міжнародні залізничні перевезення (далі - КОТІФ).
Договір є укладеним з дня надання замовнику перевізником інформаційного повідомлення про укладення договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до пункту 12.1. договору (пункт 1.10. договору).
За умовами договору замовник зобов'язаний, зокрема:
-сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника. Самостійно визначати розмір попередньої оплати та періодичність її внесення на підставі діючих тарифів та умов договору, при цьому зобов'язаний враховувати обсяг запланованих перевезень, вагонообіг, строк перебування вагону за межами України та інших послуг перевізника (пункт 2.1.4. договору);
-відшкодовувати перевізнику витрати, пов'язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від перевізника, які виникли на станціях залізниць України, зокрема з наступних причин: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника (пункт 2.1.5. договору);
-у строки, встановлені розділом 4 договору, підписувати акти звіряння розрахунків, зведені відомості. Підписувати не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) форми ФДУ-92, відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомості плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ-46а. А у випадку оформлення вказаних вище документів в паперовій формі на вимогу замовника - підписувати та надавати перевізнику не пізніше двох робочих днів від дня надання такої його вимоги (пункт 2.1.7. договору).
Відповідно до пункту 1 додатку №1-4 до договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом «Умови організації накопичення вагонів» на окреме замовлення перевізник надає послуги замовнику з накопичення порожніх та / або з вантажем власних вагонів перевізника та / або вагонів замовника на коліях загального користування станцій накопичення для відправлення їх групами, маршрутними поїздами або контейнерними поїздами на станції призначення (далі - накопичення вагонів).
Згідно із пунктом 2 додатку №1-4 до договору станціями накопичення можуть бути станції відправлення та /або станції на шляху прямування вагонів до станції призначення.
Як вбачається із пункту 3 додатку №1-4 до договору, для організації накопичення вагонів замовник направляє для погодження перевізником звернення із зазначенням бажаних станцій накопичення та максимальної кількості вагонів, що може бути накопичено на кожній з них. Строк розгляду перевізником такого звернення становить не більше ніж 15 робочих днів. За результатом розгляду звернення замовника, перевізник інформує про можливість накопичення вагонів із зазначенням станцій накопичення та кількості вагонів, що може бути накопичено на них, або надає обґрунтовану відмову.
Пунктом 4 додатку №1-4 до договору передбачено, що в межах узгоджених станцій накопичення та кількості вагонів, що може бути накопичено, замовник щомісячно надає перевізнику на такі станції накопичення заявки на накопичення вагонів із зазначенням: станції накопичення; граничної кількості вагонів для накопичення; розподілу для накопичення вагонів за їх видами, різновидом вантажу, станції призначення; періоду дії такої заявки.
За умовами пункту 5 додатку №1-4 до договору на станціях накопичення на шляху прямування перевізник контролює накопичення вагонів відповідно до заявки замовника для подальшого формування поїзду та відправлення на станцію призначення.
У пункті 6 додатку №1-4 до договору визначено, що початком накопичення вагонів є: на шляху прямування порожніх та/або з вантажем - прибуття вагонів на станцію накопичення; на станції відправлення - момент фактичної передачі замовником вагонів перевізнику.
Часом закінчення накопичення вагонів є: на шляху прямування порожніх та/або з вантажем - формування поїзду з таких вагонів; на станції відправлення - приймання останнього вагону перевізником (пункт 7 додатку №1-4).
Положеннями пункту 8 додатку №1-4 до договору передбачено, що час перебування вагонів на коліях загального користування станції накопичення відображається в акті загальної форми ГУ-23.
Відповідно до пункту 9 додатку №1-4 до договору за послугу з накопичення вагонів замовник сплачує:
-плату за вільним тарифом «Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу» відповідно до додатку 1-1 до договору. При нарахуванні такої плати 1 вагоно-доба розраховується з округленням неповної доби (24 години від початку накопичення) до повної (24 години до закінчення накопичення) (підпункт 9.1.);
-за затримку вагонів замовника: платежі пов'язані з затримкою вантажу на шляху прямування з вини замовника згідно з Збірником тарифів та Правилами перевезення вантажів (підпункт 9.2.);
-за затримку власних вагонів перевізника: платежі пов'язані з затримкою вантажу на шляху прямування з вини замовника згідно з Збірником тарифів та Правилами перевезення вантажів та пунктом 3.4. договору. Плата за маневрову роботу під час надання послуг з накопичення Замовнику не нараховується (підпункт 9.3).
Згідно із пунктом 10 додатку №1-4 до договору нарахування платежів відбувається на станції накопичення за накопичувальною карткою ФДУ-92, відомістю плати за користування вагонами ГУ-46 з коду платника замовника, яким замовлено надання такої послуги.
Матеріалами справи підтверджується, що протягом 18 - 22 січня 2022 року на станції Глобино Південної залізниці відповідач проводив навантаження 50 залізничних вагонів, які надалі слідували маршрутним поїздом №012202 (станція відправлення - Глобино Південної залізниці, станція призначення - Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці) по перевізних документах (накладних) №44954378, №44954386, №44954410, №44954428.
Так, на станцію Глобино Південної залізниці залізницею було подано відповідачу ТОВ СП «Нібулон» пусті вагони під навантаження, що підтверджується пам'ятками про подавання вагонів, а саме:
1)пам'ятка №6 про подавання 24 вагонів (час передачі вагонів при подаванні 18.01.2022 о 15:00);
2)пам'ятка №7 про подавання 12 вагонів (час передачі вагонів при подаванні 20.01.2022 о 02:50);
3)пам'ятка №8 про подавання 2 вагонів (час передачі вагонів при подаванні 20.01.2022 о 13:30);
4)пам'ятка №9 про подавання 12 вагонів (час передачі вагонів при подаванні 21.01.2022 о 16:40).
При цьому 19.01.2022 ТОВ СП «Нібулон» (замовник) фактично надало електронне замовлення про надання окремих послуг №14291113/2022-0004, а саме, послуги з організації накопичення вагонів на станції накопичення (427609) Глобине максимальною кількістю 54 вагонів на умовах, визначених додатком 1-4 договору. 20.01.2022 перевізник (АТ «Укрзалізниця») засвідчив прийняття від ТОВ СП «Нібулон» замовлення про надання окремих послуг №43-14291113/2022-0004 від 20.01.2022 та повідомив окремі умови їх надання, а саме: організація накопичення вагонів на станції накопичення (427609) Глобине максимальною кількістю 54 вагонів на умовах, визначених додатком 1-4 до договору.
Після закінчення відповідачем вантажних операцій з вагонами, було проведено забирання залізницею вагонів, що підтверджується пам'ятками про забирання вагонів, а саме:
1)пам'ятка №6 про забирання 12 вагонів (час фактичного забирання вагонів 19.01.2022 о 15:00);
2)пам'ятка №7 про забирання 12 вагонів (час фактичного забирання вагонів 20.01.2022 о 02:30);
3)пам'ятка №9 про забирання 14 вагонів (час фактичного забирання вагонів 21.01.2022 о 15:40);
4)пам'ятка №10 про забирання 12 вагонів (час фактичного забирання вагонів 22.01.2022 о 14:00).
У зв'язку із затримкою вагонів, пов'язаною з оформленням вантажу після забирання їх з місць навантаження / вивантаження, на коліях станції Глобино Південної залізниці, позивачем складено акти загальної форми ГУ-23, а саме:
-акт загальної форми №87 від 19.01.2022 на вагони №№ 53202727, 58563339, 95313334, 95387247, 95614905, 95616686, 95618948, 95620183, 95649786, 95667200, 95755229, 95760047 (опис обставин, що викликали складання акта: затримка вагонів пов'язана з оформленням вантажу після забирання їх з місць навантаження/вивантаження; накопичення маршрутного поїзда; час початку затримки вагонів 19.01.2022 15:00);
-акт загальної форми №88 від 20.01.2022 на вагони №№ 958563842, 95352209, 95369583, 953887767, 95398814, 95454013, 95523171, 95615589, 95667107, 95750972, 95752044, 95829222 (опис обставин, що викликали складання акта: затримка вагонів пов'язана з оформленням вантажу після забирання їх з місць навантаження/вивантаження; накопичення маршрутного поїзда; час початку затримки вагонів 20.01.2022 02:30);
-акт загальної форми №111 від 21.01.2022 на вагони №№ 58563842, 95352209, 95369583, 95387767, 95398814, 95454013, 95523171, 95615589, 95667101, 95750972, 95752044, 95829222 (опис обставин, що викликали складання акта: затримка вагонів пов'язана з оформленням вантажу після забирання їх з місць навантаження/вивантаження; накопичення маршрутного поїзда; час початку затримки вагонів 20.01.2022 02:30 (акт №88 від 20.01.2022); час закінчення затримки вагонів 21.01.2022 00:05);
-акт загальної форми №112 від 21.01.2022 на вагони №№ 53202727, 58563339, 95313334, 95387247, 95614905, 95616686, 95618948, 95620183, 95649786, 95667200, 95755229, 95760047 (опис обставин, що викликали складання акта: затримка вагонів пов'язана з оформленням вантажу після забирання їх з місць навантаження/вивантаження; накопичення маршрутного поїзда; час початку затримки вагонів 19.01.2022 15:00 (акт №87 від 19.01.2022); час закінчення затримки вагонів 21.01.2022 00:05);
-акт загальної форми №114 від 21.01.2022 на вагони №№ 95309878, 95322046, 95353983, 95529020, 95639530, 95642468, 95645727, 95653457, 95668141, 95668984, 95713046, 95755278, 95755559, 95798203 (опис обставин, що викликали складання акта: інші обставини, що спричинили затримку вагона з вини клієнта після забирання їх з місць навантаження/вивантаження; накопичення маршрутного поїзда; час початку затримки вагонів 21.01.2022 15:40);
-акт загальної форми №117 від 21.01.2022 на вагони №№ 95309878, 95322046, 95353983, 95529020, 95639530, 95642468, 95645727, 95653457, 95668141, 95668984, 95713046, 95755278, 9575559, 95798203 (опис обставин, що викликали складання акта: інші обставини, що спричинили затримку вагона з вини клієнта після забирання їх з місць навантаження/вивантаження; накопичення маршрутного поїзда; час початку затримки вагонів 21.01.2022 15:40 (акт №114 від 21.01.2022); час закінчення затримки вагонів 21.01.2022 16:40);
-акт загальної форми №118 від 21.01.2022 на вагони №№ 53202727, 5856339, 58563842, 95309878, 95313334, 95322046, 95352209, 95353983, 95369583, 95387247, 95387767, 95398814, 95454013, 95523171, 95529020, 95614905, 95615589, 95616686, 95618948, 95620183, 95639530, 95642468, 95645727, 95649786, 95653457, 95667101, 95667200, 95668141, 95668984, 95713046, 95750972, 95752044, 95755229, 95755278, 95755559, 95760047, 95798203, 95829222 (опис обставин, що викликали складання акта: інші обставини, що спричинили затримку вагона з вини клієнта після забирання їх з місць навантаження/вивантаження; продовження затримки в очікуванні накопичення маршрутного поїзда; час початку затримки вагонів 21.01.2022 16:40);
-акт загальної форми №124 від 22.01.2022 на вагони №№ 53202727, 58563339, 58563842, 95309878, 95313334, 95322046, 95352209, 95353983, 95369583, 95387247, 95387767, 95398814, 95454013, 95523171, 95529020, 95653457, 95667101, 95667200, 95668141, 95668984, 95713046, 95750972, 95752044, 95755229, 95755278, 95755559, 95760047, 95798203, 95829222 (опис обставин, що викликали складання акта: інші обставини, що спричинили затримку вагона з вини клієнта після забирання їх з місць навантаження/вивантаження; продовження затримки в очікуванні накопичення маршрутного поїзда, час початку затримки вагонів 21.01.2022 16:40 (акт №118 від 21.01.2022); час закінчення затримки вагонів 22.01.2022 13:20).
Акти підписано представником відповідача без зауважень.
Крім того, залізницею складено акти на віднесення на відповідальності залізниці у зв'язку з обставинами, що спричинили затримку вагона з вини залізниці, а саме:
-акт загальної форми №113 від 21.01.2022 на вагони №№ 532002727, 58563339, 58563842, 95313334, 95352209, 95369583, 95387247, 95387767, 95398814, 95454013, 95523171, 95614905, 95615589, 95616686, 95618948, 95620183, 95649786, 95667101, 95667200, 95750972, 95752044, 95755229, 95760047, 95829222 (опис обставин, що викликали складання акта: інші обставини, що спричинили затримку вагона з вини залізниці після його забирання з місць навантаження/вивантаження, відсутність локомотива, відповідальна залізниця - 43 «Южная», відповідальна станція - « 427609 Глобино», час початку затримки вагонів 21.01.2022 00:05);
-акт загальної форми №116 від 21.01.2022 на вагони №№ 53202727, 58563339, 58563842, 95313334, 95352209, 95369583, 95387247, 95387767, 95398814, 95454013, 95523171, 95614905, 95615589, 95616686, 95618948, 95620183, 95649786, 95667107, 95667200, 95750972, 95752044, 95755229, 95760047, 95829222 (опис обставин, що викликали складання акта: інші обставини, що спричинили затримку вагона з вини залізниці після його забирання з місць навантаження/вивантаження, відсутність локомотива, відповідальна залізниця - 43 «Южная», відповідальна станція - « 427609 Глобино», час початку затримки вагонів 21.01.2022 00:05 (акт №113 від 21.01.2022), час закінчення затримки вагонів 21.01.2022 16:40 ).
22.01.2022 о 06:36 ТОВ СП «Нібулон» надано перевізний документ (накладну) №44954428 на 14 вагонів, а також відомість вагонів.
22.01.2022 о 06:39 ТОВ СП «Нібулон» надано перевізний документ (накладну) №44954410 на 12 вагонів, а також відомість вагонів.
22.01.2022 о 08:00 ТОВ СП «Нібулон» надано перевізний документ (накладну) №44954386 на 12 вагонів, а також відомість вагонів.
22.01.2022 о 13:19 ТОВ СП «Нібулон» надано перевізний документ (накладну) №44954378 на 12 вагонів, а також відомість вагонів.
У зв'язку із наданням перевізного документу на останню групу з 50 вагонів, позивач прийняв вагони до перевезення маршрутним поїздом №012202 (графа 7 накладних).
На підставі актів загальної форми №87, №88, №111, №112, №114, №117, №118, №124, які були складені на засвідчення затримки завантажених вагонів після забирання їх з місць навантаження/вивантаження, позивачем нараховано відповідачу плату за зберігання вантажів, що підтверджується накопичувальною карткою форми ФДУ-92 №01020023 від 01.02.2022 на загальну суму 61657, 10 грн без ПДВ.
Накопичувальну картку №01020023 від 01.02.2022 підписано вантажовласником ТОВ СП «Нібулон» із зауваженнями наступного змісту: «Маршрут був сформований відповідно розділу 17 пункту 2 Правил перевезення вантажів та накопичений на станції відповідно додатку 1-4 до Договору про надання послуг з погодженим замовленням про окремі послуги, а саме організація накопичення вагонів на станції накопичення залізницею погоджено від 30.09.2021, що не передбачає нарахування за зберігання вантажу».
03.02.2022 працівниками залізниці складено акт загальної форми ГУ-23 № 171. В якості обставини, що викликала складання акту, зазначено: «Вантажовласник відмовився від підпису накопичувальної картки ф. ФДУ-92 № 01020023 у зв'язку з укладанням договору накопичення».
Розрахунок заборгованості по накопичувальній картці форми ФДУ-92 №01020023 від 01.02.2022 на загальну суму 61657,10 грн без ПДВ (73988,52 грн з ПДВ) виконаний позивачем на підставі пункту 2.1 розділу 3, пункту 4 розділу 2 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 №317, виходячи зі ставки плати в розмірі 4 грн за одну тонну вантажу за кожну добу із застосуванням коефіцієнту 3,023 грн.
Нараховану плату за зберігання вантажів по накопичувальній картці форми ФДУ-92 №01020023 від 01.02.2022 на загальну суму 61657,10 грн без ПДВ відповідачем не сплачено, що і стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.
Відповідачем подано суду висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи №02/07-23 від 17.07.2023, складеним на замовлення відповідача судовим експертом Машиніченком О.А., яким за результатами дослідження сформовано наступні висновки:
1)дослідженням наданих експерту документів встановлено, що додатком № 1-4 до договору про надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом №40-14291113/2020-001 від 26.06.2020, який укладено між ТОВ СП «Нібулон» та АТ «Українська залізниця», визначена та тарифікована спеціальна послуга з накопичення вагонів з вантажем на коліях загального користування станцій накопичення для відправлення їх маршрутними поїздами на станції призначення;
2)відповідно до додатку № 1-4 до договору про надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом №40-14291113/2020-001 від 26.06.2020, який укладено між ТОВ СП «Нібулон» та АТ «Українська залізниця», надання спеціальної послуги з накопичення вагонів маршрутного потягу (предмет додатку № 1-4) оформлюється актом загальної форми ГУ-23;
3)відповідно до Правил зберігання вантажу (ст. 12, 46 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності (п. 3 Правил). Таким чином, складання акту форми ГУ-23 також передбачено і в інших випадках, зокрема, у випадку протиправної поведінки;
4)складання акту форми ГУ-23 в рамках тарифікованої спеціальної послуги за договором не є обов'язковим підтвердженням обставин протиправної поведінки, внаслідок чого може бути виставлена плата за протиправну поведінку, зокрема за п. 8, 9 Правил зберігання вантажу (ст. 12, 46 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644;
5)наданими на дослідження документами на прикладі формування маршрутного поїзду №103047 встановлено документально та нормативно необгрунтований розрахунок часу умовної «затримки» вагонів, в актах ГУ-23 зазначений фактичний час накопичення вагонів, який у відповідності до додатку № 1-4 тарифікується перевізником та сплачується ТОВ СП «Нібулон» в рамках зазначеної спеціальної послуги - накопичення вагонів маршрутного поїзду (порожніх та/або з вантажем). В умовах договору, що регулює спеціальну послугу та відповідно наведеним вимогам Правил користування вагонами та контейнерами, актом форми ГУ-23 лише фіксується час перебування вагонів на коліях загального користування, що, в свою чергу, є предметом спеціальної послуги «накопичення вагонів з вантажем у кількості 50 вагонів - маршрутний поїзд», оскільки вказаний акт відображає час, за який сплачується договірний тариф - "Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу" (п. 9.1 додаток № 1-4). Отже, надані акти загальної форми ГУ-23 не є належним підтвердженням нарахування відповідачу зобов'язань збору за зберігання вантажу внаслідок протиправної поведінки за п. 8, 9 Правил зберігання вантажу (ст. 12, 46 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644.
Також експертом зазначено, що в умовах договору, що регулює спеціальну послугу та відповідно наведеним вимогам Правил користування вагонами та контейнерами, актом форми ГУ-23 лише фіксується час перебування вагонів на коліях загального користування, що, в свою чергу, є предметом спеціальної послуги «накопичення вагонів з вантажем у кількості 50 вагонів - маршрутний поїзд», оскільки вказаний акт відображає час, за який сплачується договірний тариф - «Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу» (пункт 9.1. додатку № 1-4). Отже, надані акти загальної форми ГУ-23 не є належним підтвердженням нарахування відповідачу зобов'язань Збору за зберігання вантажу внаслідок протиправної поведінки за пунктами 8, 9 Правил зберігання вантажу (ст. 12, 46 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.200- № 644.
Предметом спору у даній справі є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для стягнення з відповідача на користь позивача нарахованої останнім суми збору за зберігання вантажу у розмірі 73988,52 грн.
Позиція суду апеляційної інстанції
Частиною першою статті 306 Господарського кодексу України унормовано, що перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.
Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами (частина п'ята статті 306 Господарського кодексу України).
Відповідні положення містить також стаття 908 Цивільного кодексу України.
Згідно із частиною п'ятою статті 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити у договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Таким чином, права й обов'язки сторін виникають не лише з умов укладеного сторонами договору, а і на підставі норм, встановлених актами законодавства, в тому числі нормативно-правових актів, які регулюють взаємовідносини в певних випадках.
Відносини залізниці з відправниками та одержувачами вантажів, багажу, вантажобагажу і пошти з урахуванням специфіки функціонування цього виду транспорту як єдиного виробничо-технологічного комплексу регулюються Законом України «Про залізничний транспорт».
За змістом статей 2, 8 вказаного вище Закону умови та порядок організації перевезень за участю залізниць, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України та іншими актами законодавства України.
Умови перевезення вантажів залізничним транспортом регулюються Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 за № 457 (далі - Статут залізниць України), та іншими актами законодавства України, зокрема, Правилами оформлення перевізних документів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 р. за № 863/5084 (далі - Правила оформлення перевізних документів), Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 за № 334 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 8 липня 2002 р. за № 567/6855 (далі - Правила складання актів), Правилами зберігання вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 за № 644 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 р. за № 866/5087 (далі - Правила зберігання вантажів), Правилами розрахунків за перевезення вантажів, затвердженими Міністерством транспорту України та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 р. за № 864/5085 (далі - Правила розрахунків за перевезення), Правилами перевезення вантажів маршрутами відправника, затвердженими наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 № 334 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 8 липня 2002 р. за № 565/6853 (далі - Правила перевезення вантажів маршрутами відправника), Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України №113 від 25.02.1999 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 15 березня 1999 р. за №165/3458 (далі - Правила користування вагонами і контейнерами), Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги та Коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 за № 317 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15 квітня 2009 р. за № 340/16356.
Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту (стаття 2 Статуту залізниць України).
Відповідно до статті 6 Статуту залізниць України у цьому Статуті наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
вантаж - матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі;
вантажовідправник (відправник вантажу, вантажовласник) - зазначена у документі на перевезення вантажу (накладній) юридична чи фізична особа, яка довіряє вантаж залізниці для його перевезення;
накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення;
перевізні документи - накладна та інші залізничні документи на вантаж.
Згідно із пунктами 22, 23 Статуту залізниць України за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату. Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.
Оформлення накладної має здійснюватися відповідно до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2020 №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за №863/5084, відповідно до пункту 1.1. яких на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 року № 542, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10.09.2001 року за № 798/5989).
Відповідно до цих Правил накладна може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП)). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.
Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем. Накладна у паперовому вигляді є відображенням її електронної копії, яка обов'язково надається на станцію відправлення одночасно з накладною у паперовому вигляді.
Перевезення вантажів на особливих умовах здійснюються за окремими договорами. При цьому сторони вправі передбачати у договорах додаткову відповідальність за виконання зобов'язань щодо перевезень вантажів (пункт 63 Статуту залізниць України).
Згідно із пунктом 2 Правил перевезення вантажів маршрутами відправника, маршрутом відправника (далі - маршрут) уважається поїзд установленої маси або довжини, сформований відправником відповідно до Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Мінтрансу України від 20.12.96 № 411 та зареєстрованих у Мін'юсті України 25.02.97 за № 50/1854, та плану формування поїздів на залізничній під'їзній колії підприємства або за договором із залізницею - на коліях залізничної станції призначенням на одну станцію або з розпиленням на кількох станціях з обов'язковим зменшенням кількості його переробок на попутних технічних станціях.
Відповідно до пункту 1 Правил складання актів при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти (додаток 1) та акти загальної форми (додаток 6 до Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Мінтрансу від 25.02.99 № 113 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.03.99 за № 165/3458).
Пунктом 8 Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
У пункті 3 Правил складання актів визначено, що акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності:
утрати документів, прикладених відправником до накладної;
затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства;
неочищення вагонів від залишків вантажу та сміття після вивантаження засобами одержувача;
неочищення зовнішньої поверхні цистерн та бункерних напіввагонів після наливу і зливу;
подачі залізницею неочищених вагонів під завантаження засобами відправника, порту, пристані;
відсутності пломб, запірно-пломбувальних пристроїв (далі - ЗПП) на вагоні (контейнері), якщо в перевізних документах є відмітка про пломби (ЗПП), пошкодження пломб (ЗПП) або заміни їх, а також виявлення в процесі перевезення або на станції призначення пломб (ЗПП) на вагонах (контейнерах) з нечіткими відбитками; пошкодження або втрата наданих залізницею перевізних пристосувань;
відмови вантажовласника від підписання: облікової картки виконання плану перевезень вантажів, накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами (контейнерами);
самовільного зайняття залізницею вагонів і контейнерів, що належать підприємствам, організаціям, установам або орендовані ними;
затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням вантажу, а також затримки через недодання чи неналежне оформлення відправником документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил;
в інших випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.
Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.
Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала.
У пункті 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів зазначено, що усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику. У випадках, визначених чинним законодавством, на суми платежів і зборів, що підлягають сплаті, залізниця нараховує податок на додану вартість, сума якого відображається в особовому рахунку платника.
Як вже зазначалось, 27.04.2020 між ПАТ «Українська залізниця» (залізницею) та ТОВ СП «Нібулон» (власником) укладено договір №ПМ-2040 про подачу та забирання вагонів при станції Глобине Південної залізниці, відповідно до пункту 1 якого згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору здійснюється подача, розставлення на місця навантаження, вивантаження і забирання вагонів з під'їзної колії, яка належить власнику, та примикає до під'їзної колії потокової лінії ПрАТ «Полтавське ХПП» стрілкою №13 і обслуговується локомотивом залізниці.
Згідно із пунктом 6 договору №ПМ-2040 загальна кількість вагонів, які передаються на під'їзну колію однією групою, не більше 24 вагонів.
ТОВ СП «Нібулон» у відзиві на позов зазначало, що з метою отримання послуги «накопичення вагонів» 26.06.2020 ТОВ СП «Нібулон» в порядку, встановленому статтею 634 Цивільного кодексу України, було направлено заяву про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом.
При цьому відповідач акцентував на тому, що метою укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом було саме накопичення вагонів з вантажем для формування маршрутного поїзда в 50 вагонів.
Відповідно до пункту 1.1. договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №14291113/2020-001, предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.
Судовою колегією встановлено, що договір №14291113/2020-001 має спеціальні умови, що відносяться до «окремих послуг», що унормовано, зокрема, додатком №1-4 до договору, і які є відмінними від загальних умов перевезень внаслідок своєї специфіки і сутті операцій - «накопичення вагонів з вантажем».
Згідно із пунктом 1 додатку №1-4 до договору «Умови організації накопичення вагонів» на окреме замовлення перевізник надає послуги замовнику з накопичення порожніх та/або з вантажем власних вагонів перевізника та/або вагонів замовника на коліях загального користування станцій накопичення для відправлення їх групами (маршрутами) на станції призначення.
З урахуванням приписів додатку №1-4 до договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом та умов договору №ПМ-2040, у даному випадку метою відповідача при замовленні спеціальної послуги, було саме накопичення вагонів для формування маршрутного поїзда в 50 вагонів.
Відтак, процедура накопичення вагонів фактично передбачає затримку окремих вагонів на певний час з метою формування маршрутного поїзда.
З матеріалів справи вбачається, що протягом 18 - 22 січня 2022 року на станції Глобино Південної залізниці відповідач проводив навантаження 50 залізничних вагонів.
Так, першу та другу партію вагонів залізницею подано відповідачу 18.01.2022 о 15:00, друга та третя партії вагонів подана 20.01.2022 о 02:50 та 13:30, остання партія - 21.01.2022 о 16:40, що підтверджується пам'ятками про подавання вагонів №6, №7, №8, №9
Після закінчення відповідачем вантажних операцій з вагонами, залізницею було проведено забирання вагонів, а саме: 19.01.2022 о 15:00, 20.01.2022 о 02:30, 21.01.2022 о 15:40, 22.01.2022 о 14:00, що підтверджується пам'ятками про забирання вагонів №6, №7, №9, №10.
Отже, після навантаження кожна група вагонів виставлялась з під'їзної колії на колії станції, тобто колії загального користування, в очікуванні накопичення маршруту та оформлення накладної.
Накопичення вагонів 18 - 22 січня 2022 року на станції Глобино підтверджується актами загальної форми ГУ-23, а саме: №№87, 88, 111, 112, 114, 117, 118, 124.
У подальшому вагони слідували маршрутним поїздом №012202 (станція відправлення - Глобино Південної залізниці, станція призначення - Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці) по перевізних документах (накладних) №44954378, №44954386, №44954410, №44954428.
Перевізні документи (накладні) №44954428, №44954410, №44954386, №44954378 надано перевізнику 22.01.2022 о 06:36, 06:39, 08:00, 13:19, що підтверджується електронним підписом відповідальної особи відправника в графі № 55 накладних.
Отже, матеріалами справи підтверджується, що перевізник надав, а замовник отримав послугу з накопичення вагонів, оскільки в період з 18 - 22 січня 2022 року фактично сформовано маршрутний поїзд, проведено навантаження вагонів та оформлено перевізні документи.
Позивач вказував, що неспроможність відповідача швидко сформувати маршрутну відправку стала причиною тривалого перебування вантажу на станційних коліях і, як наслідок, проведених позивачем нарахувань за надані послуги зберігання вантажу на коліях загального користування.
Відповідач не сплатив нарахований позивачем збір за зберігання вантажів у сумі 73988,52 з ПДВ по накопичувальній картці форми ФДУ-92 №01020023 від 01.02.2022, посилаючись на відсутність у нього обов'язку з оплати цього збору з огляду на те, що ним проведено оплату за послугу з накопичення вагонів на коліях загального користування відповідно до умов додатку 1-4 до договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом з метою навантаження та формування усіх вагонів та оформлення їх як маршрутної відправки, натомість сама по собі процедура «накопичення вагонів» передбачає затримку окремих вагонів (порожніх/з вантажем) на певний час, обумовлений обома сторонами з метою формування маршрутного поїзда (50 вагонів), на що залізниця надала свою згоду шляхом укладання з відповідачем договору і розробила кореспондуючий цій послузі тариф.
Утім, позивач посилаючись на пункти 8, 9 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, у редакції від 28.11.2014, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №866/5087, вважав, що відповідач мав сплатити перевізнику збір за зберігання вантажу внаслідок прострочення строку накопичення вагонів.
Пунктом 8 наведених Правил зберігання вантажів передбачено, що збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Відповідно до пункту 9 зазначених Правил зберігання вантажів за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки. Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми. Якщо вантаж для відправлення завозиться на місця загального користування частинами і в день завезення першої частини не був зданий повністю, то збір за зберігання нараховується за кожну ввезену частину вантажу. Збір у таких випадках визначається як сума зборів за ввезені частини вантажу. Час зберігання кожної частини завезеного вантажу визначається від моменту ввезення цієї частини до моменту оформлення перевізних документів. У такому самому порядку визначається збір за зберігання вантажу на складі станції відправлення, поверненого на вимогу відправника.
Положення наведених пунктів правил свідчать про те, що нарахування збору за зберігання вантажу на коліях загального користування відбувається у разі наявності вини відправника у затримці та у разі, коли простій відбувся в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі з причин, не залежних від залізниці).
Із встановлених судами обставин справи вбачається, що позивач наполягаючи на задоволенні позову, вказував на те, що існує затримка вагонів саме з вини відповідача, яка пов'язана з оформленням вантажу після забирання їх з місць навантаження/вивантаження, зокрема, при забиранні залізницею вагонів накладні на перевезення вантажу відповідачем надано не було, і лише 22.01.2022 о 06:36, 06:39, 08:00, 13:19 відповідачем надано перевізнику перевізні документи (накладні) №44954428, №44954410, №44954386, №44954378, що дало змогу позивачу відправити вагони згідно маршрутної відправки. Вказане накопичення вагонів засвідчено актами загальної форми ГУ-23, що повністю узгоджується з вимогами пунктів 5-8 Додатку №1-4 до договору.
З урахуванням встановлених обставин стосовно того, що сторони домовились про перевезення вантажів на особливих умовах - за розкладом руху маршрутних поїздів та погодили специфічні умови перевезення вантажів, які є визначальними щодо порядку надання відповідних послуг та особливостей їх оплати з урахуванням характеру укладеного між сторонами договору, апеляційний суд дійшов висновку про те, що накопичення вагонів проводилось за попередньо погодженим планом, який мав ознаку маршрутний та за попередньою заявкою, і відповідачем не було допущено порушення умов договору, а також нормативних актів при оформленні маршрутного потягу.
Судова колегія відхиляє доводи залізниці, що затримка вагонів на станційних коліях станції Глобино (коліях загального користування) відбулась саме з вини відповідача, який не надав основний для перевезення документ - накладну відразу після забирання вагонів з вантажем з під'їзної колії відповідача, а продовжував формувати маршрутний поїзд на коліях загального користування, а тому простій вагонів відбувся в очікуванні оформлення документів перевезення відправником, оскільки статтею 23 Статуту залізниць України надано право оформлення однієї накладної на маршрут або групу вагонів, при перевезенні масових вантажів, на зворотному боці якої зазначаються для кожного вагона маса вантажу і кількість місць; пунктом 1.1. Правил оформлення перевізних документів встановлено, що на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 №542, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за №798/5989); якщо вантажі мають одне найменування, приймаються до перевезення від одного відправника з однієї станції відправлення і адресуються на одну станцію призначення одному одержувачу, то такі вантажі маршрутом або групою вагонів приймаються до перевезення за одним перевізним документом (п.6.1. Правил оформлення перевізних документів). Натомість зі змісту накладних №44954428, №44954410, №44954386, №44954378 вбачається: вид відправки: групова/маршрутна, пакування: насипом, пшениця.
Більш того, накопичення вагонів з вантажем (маршрут) відбувалося на підставі договірних відносин, предметом яких є послуги, за які сплачується тариф, що вказує на відсутність такого елементу складу правопорушення, як вина відповідача.
За таких обставин, колегія суддів зазначає, що пункти 8, 9 Правил зберігання вантажів не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, так як затримка вагонів відбулась за обставин, що залежали від позивача, а саме, наявність договірних відносин з накопичення вагонів на коліях позивача з метою формування маршрутного потягу, про що також було вказано відповідачем у зауваженнях до накопичувальної картки, яка долучена позивачем до позову.
Отже, позивач не довів існування обставин, з якими законодавець пов'язує можливість застосування до спірних правовідносин приписів, передбачених пунктами 8, 9 Правил зберігання вантажів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.02.2024 у справі №915/305/22, яку Південно-західний апеляційний господарський суд враховує при розгляді справи №915/308/23.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги ТОВ СП «Нібулон» стосовно того, що затримка вагонів під час накопичення останніх для формування маршрутного поїзда не може кваліфікуватись як одностороннє порушення зобов'язань з боку відповідача, оскільки такі дії цілком відповідають умовам укладеного сторонами договору, що, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для нарахування збору за зберігання вантажу, знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи, у зв'язку з чим у позові слід відмовити у зв'язку з його необґрунтованістю та недоведеністю.
При цьому колегія суддів відхиляє висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи № 02/07-23 від 17.07.2023, складеного на замовлення відповідача судовим експертом Машиніченком О.А., адже в порушення частини другої статті 98 Господарського процесуального кодексу України у висновку експерта надано правову оцінку нормативно-правовим актам та умовам договору.
У цій справі відповідачем заявлено про сплив строку позовної давності.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Отже, позовна давність - це строк, протягом якого особа може реалізувати належне їй право на отримання судового захисту порушеного цивільного права чи інтересу шляхом пред'явлення в належному порядку нею чи іншою уповноваженою особою позову до суду. Схожі правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справах №369/6892/15-ц (провадження № 14-96цс18) та № 469/1203/15-ц (провадження № 14-95цс18).
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позову. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушено право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушено, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Якщо ж суд встановить, що право або охоронюваний законом інтерес позивача дійсно порушено, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору (сторона спірних правовідносин за конкретною позовною вимогою), суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за неповажності причин її пропущення, наведених позивачем (див., зокрема, постанови Великої Палати Верхового Суду від 22 травня 2018 року у справі №369/6892/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц, від 7 листопада 2018 року у справі № 575/476/16-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункт 73), від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 80), від 5 грудня 2018 року у справах № 522/2202/15-ц (пункт 61), № 522/2201/15-ц (пункт 62) та № 522/2110/15-ц (пункт 61), від 7 серпня 2019 року у справі № 2004/1979/12 (пункт 71), від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18 (пункт 134), від 16 червня 2020 року у справі № 372/266/15-ц (пункт 51), від 7 липня 2020 року у справі № 712/8916/17-ц (пункт 28), від 29 червня 2021 року у справі № 904/3405/19 (пункт 57), від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17 (пункт 129)).
Беручи до уваги наведене та зроблений у цій постанові висновок про відмову у позові у зв'язку з його необґрунтованістю та недоведеністю, Південно-західний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для надання оцінки доводам апеляційної скарги залізниці стосовно того, що нею не було пропущено строк позовної давності.
Стосовно доводів скаржника ТОВ СП «Нібулон» про те, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження повноважень Кузьменка М. В. та Нємцевої О.О., які видали представникам Акціонерного товариства «Укрзалізниця» в особі Регіональної філії «Південна залізниця» - адвокату Віталію Прядці та адвокату Марині Пономаренко довіреності, а тому у суду першої інстанції були відсутні підстави вважати, що вказані особи були наділені достатнім обсягом повноважень для того, щоб видавати за своїм підписом довіреності на представництво інтересів Акціонерного товариства «Українська залізниця», колегія суддів зазначає таке.
На підтвердження повноважень Віталія Прядки надано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (серії ПТ №2392), виданим на підставі рішення Ради адвокатів Полтавської області від 16.10.2018 №17, та копію довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Манерко Л.М. 09.01.2023, зареєстрованої в реєстрі за №9.
На підтвердження повноважень адвоката Марини Пономаренко на підписання позовної заяви від імені Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до матеріалів справи додано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (серії ПТ №2324), виданим на підставі рішення Ради адвокатів Полтавської області від 02.10.2018 №15, та копію довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Манерко Л.М. 09.01.2023, зареєстрованої в реєстрі за №8.
Зазначені довіреності надають представникам Віталію Прядці та Марині Пономаренко повноваження вчиняти дії в інтересах Акціонерного товариства «Українська залізниця», пов'язані з діяльністю Регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (згідно наведеного переліку, у тому числі подавати позовні заяви та інші процесуальні документи), та видані вказаним представникам Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі першого заступника директора виконавчого регіональної філії «Південна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» Кузьменка Михайла Вікторовича та заступника директора виконавчого регіональної філії з фінансово економічних питань регіональної філії «Південна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» Нємцевої Олени Олексіївни, які діють на підставі Статуту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 735 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20.10.2021 №1094), Положення про регіональну філію «Південна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», затвердженого рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 15.06.2021 (протокол № Ц-56/71 Ком.т) та довіреності, посвідченої 26.12.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ісаєнко Оксаною Василівною, зареєстрованої в реєстрі за №5277.
Колегія суддів зауважує, що суд має залишити позовну заяву/заяву/скаргу без руху, відповідно до частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі наявності у суду сумніву у достовірності, достатності та належності доказів стосовно повноважень особи, що її підписала, надавши заявнику строк для усунення відповідних недоліків. У Господарського суду Миколаївської області таких сумнівів не виникло, а відповідач під час розгляду справи в суді першої інстанції не наводив свої заперечення з приводу недостатності доказів на підтвердження повноважень представників позивача, з огляду на що у колегії суддів відсутні підстави вважати, що представники позивача представляли інтереси останнього за відсутності належних повноважень.
Висновки суду апеляційної інстанції
Вирішуючи спір суд першої інстанції дійшов загалом правильних висновків про відмову в задоволенні позову, проте у цьому випадку в задоволенні позову необхідно було відмовити у зв'язку з необґрунтованістю позовних вимог, а не у зв'язку зі спливом позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Згідно із частиною першою статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Частиною четвертою статті 277 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
За наведених обставин Південно-західний апеляційний господарський суд, користуючись наданими процесуальним законом повноваженнями, вважає за необхідне змінити оскаржуване судове рішення, тому мотивувальну частину рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.11.2023 у даній справі слід змінити з урахуванням висновків, викладених у мотивувальній частині даної постанови.
З огляду на висновок апеляційного суду про зміну мотивувальної частини оскаржуваного рішення із залишенням без змін його резолютивної частини, апеляційну скаргу відповідача слід задовольнити, а у задоволенні апеляційної скарги позивача - відмовити.
Розподіл судових витрат
Враховуючи задоволення апеляційної скарги відповідача, судовий збір за апеляційний перегляд справи покладається на позивача.
У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги позивача, витрати зі сплати судового збору за її подання та розгляд покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 281, 282, 284 ГПК України,
Південно-західний апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нібулон» задовольнити. У задоволенні апеляційної скарги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» відмовити.
2.Рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.11.2023 у справі №915/308/23 змінити з урахуванням висновків, викладених у мотивувальній частині даної постанови.
3.Резолютивну частину рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.11.2023 у справі №915/308/23 залишити без змін.
4.Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» покласти на скаржника.
5.Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нібулон» 4026 /чотири тисячі двадцять шість/ гривень 00 копійок судового збору за подання апеляційної скарги.
6.Доручити Господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ із зазначенням всіх необхідних реквізитів.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя К.В. Богатир
Суддя С.В. Таран