Справа № 194/294/24
Номер провадження 1-кс/194/71/24
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
22 лютого 2024 року Слідчий суддя Тернівського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Тернівського міського суду Дніпропетровської області клопотання слідчого СВ ВП № 1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернівка Дніпропетровської області, громадянина України, з базовою середньою освітою, не працюючого, не одруженого, без зареєстрованого місця проживання, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останні судимості:
-09.04.2019 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років 1 місяць позбавлення волі;
-09.07.2019 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст.309, ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 310, ч. 1, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнився з місць позбавлення волі 29.11.2023 по відбуттю строку покарання;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та додані до клопотання матеріали, -
Слідчий СВ ВП № 1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням, узгодженим з прокурором Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Своє клопотання мотивує тим, що ОСОБА_6 , достовірно знаючи що на території України з 05:30 год. 24.02.2022 року введений воєнний стан, 28.01.2024 року близько о 21.23 год., більш точного часу досудовим розслідуванням встановити не надалось можливим, маючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, повторно, в умовах воєнного стану, скориставшись частковою відсутністю будь-якої огорожі, проник на охоронювану територію міської котельні, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Тернівка, мікрорайон 3/4, що належить Комунальному підприємству “Тернівське житлово комунальне підприємство”, яка знаходиться під охороною та охороняється сторожем. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, знаходячись на території міської котельні, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Тернівка, мікрорайон 3/4, що належить КП “ТЖКП”, шляхом вільного доступу, діючи таємно, умисно, повторно, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом незаконного збагачення за рахунок чужого майна, таємно викрав майно, а саме вугілля кам'яне ДГ(0-200) код УДК ВЭД:2701, загальною вагою 419 кг., вартість якого складає 2023,77 гривень, які помістив до поліпропіленових мішків, білого кольору та з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Своїми умисними злочинними діями ОСОБА_6 , спричинив Комунальному підприємству “Тернівське житлово комунальне підприємство” матеріальну шкоду на загальну суму 2023,77 гривень.
Під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення. У зв'язку з чим, слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого щодо обрання у відношенні підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на обставини, викладені в клопотанні. Просить суд застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні щодо обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою не заперечував, відмовився надавати показання.
Захисник ОСОБА_4 не заперечував щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 .
Вислухавши прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши доводи клопотання та надані письмові докази, приходжу до наступного висновку.
Розглядаючи питання щодо обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_6 , слідчий суддя враховує ст.ст. 177, 178 КПК України та вимоги ст. 194 КПК України, якою передбачено, що під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність підстав для застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Матеріали досудового розслідування внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 29.01.2024 року за №12024041400000061 за ч. 4 ст. 185 КК України.
09.02.2024 року ОСОБА_6 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_6 інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 28.01.2024 року; постановами про визнання речових доказів від 29.01.2024 року, від 07.02.2024 року; протоколом огляду предмету від 31.01.2024 року; протоколом допиту представника потерпілого від 01.02.2024 року; висновком експерта №СЕ-19/104-24/5386-ТВ від 08.02.2024 року; протоколами допиту свідків ОСОБА_7 від 07.02.2024 року, ОСОБА_8 від 07.02.2024 року, ОСОБА_9 від 20.02.2024 року; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_7 від 07.02.2024 року, за участі свідка ОСОБА_8 від 22.02.2024 року; протоколом проведення слідчого експерименту від 22.02.2024 року.
Слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами. Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Крім того, слідчий суддя приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Слідчий суддя враховує вимоги ст.ст. 177, 178, 183 КПК України та те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке у відповідності зі ст. 12 КК України, є тяжким злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років.
Під острахом отримання можливого покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від суду, що унеможливить виконання завдань кримінального провадження, визначених у ст. 2 КПК України. Запобігання ризикам переховування підозрюваного від суду становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні відправлення судочинства.
Також слідчий суддя враховує, що підозрюваний на утриманні нікого не має, не одружений, не має місця реєстрації, а отже не має міцних соціальних зв'язків, а тому перебуваючи на свободі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Зважаючи на те, що кримінальне правопорушення вчинено в умовах воєнного стану, слідчий суддя вважає, що в даному випадку суворість покарання, передбаченого за кримінальне правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_6 є достатньо суттєвим елементом при оцінюванні ризику його переховування, оскільки на сьогодні в Україні продовжує діяти правовий режим воєнного стану.
Слідчий суддя враховує особу підозрюваного, який раніше судимий, має судимість за вчинення корисливих майнових злочинів, та те, що в суді перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 за ст. 395 КК України розгляд якого ще продовжується, а також те, що підозрюваний ОСОБА_6 та знову вчинив нове умисне корисливе кримінальне правопорушення, що у сукупності свідчить про його стійку кримінальну поведінку, та небажання підозрюваного ставати на шлях виправлення.
Також слідчий суддя бере до уваги, що підозрюваний не працює, а отже не має стабільного джерела доходу, свідчить про те, що ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, слідчим суддею враховується, що ОСОБА_6 за місцем проживання охарактеризований бути не може, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.
Враховуючи, що ОСОБА_6 , захворювань, які б перешкоджали йому перебувати в місцях попереднього ув'язнення не має, характеру, обставин та тяжкості кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється, менш суворий запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість підозри не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте така підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Також, як слідує з практики ЄСПЛ допустимими підставами для взяття й утримання особи під вартою є наявність з боку підозрюваного (обвинуваченого) таких загроз, як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину (рішення ЄСПЛ від 02.10.2014 у справі «Воляник проти України»). Крім цього, у рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України» зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Крім того, згідно зі статтями 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки він свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє «прогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства».
Отже є всі підстави вважати, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, та вчинити інше кримінальне правопорушення, отже менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.
Все вищевикладене в сукупності свідчить, що обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного та обмеження його конституційних прав, у даному випадку є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.
Слідчий суддя наголошує, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є превентивним заходом та має на меті припинити та запобігти ймовірним ризикам у майбутньому.
Таким чином, з урахуванням наведеного, враховуючи КПК України, тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, та відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам запобігти наявним ризикам, та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя вважає доцільним обрати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 60 днів в межах строку досудового розслідування з одночасним визначенням застави за правилами ч.ч. 4, 5 ст. 182 КПК України в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 242 240 грн., а також покладенням на підозрюваного відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, визначених обов'язків.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Відповідно до положень глави 18 КПК України, запобіжні заходи під час досудового розслідування застосовуються в межах строку досудового розслідування.
У зв'язку з чим обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно бути з урахуванням вищевказаної статті та терміном в межах строку досудового розслідування кримінального правопорушення. Таким чином, оскільки ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - 09.02.2024 року, тому строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має бути визначений в межах строку досудового розслідування, тобто до 09.04.2024 року.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 32, 131, 132, 176, ч. 1 ст. 177, 178, 183- 184, 193-194, 196-197, 369, 372 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23-59 годин 09 квітня 2024 року.
Ухвала слідчого судді діє до 23-59 годин 09 квітня 2024 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Для утримання під вартою підозрюваний ОСОБА_6 підлягає направленню до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4» м. Дніпро у Дніпропетровській області.
Відповідно до ст. 183 КПК України визначити ОСОБА_6 розмір застави, достатньої для виконання підозрюваного обов'язків, передбачених КПК України в розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 242 240,00 грн.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на р/р UA158201720355229002000017442 в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820172, ЄДРПОУ 26239738, одержувач платежу: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області.
Призначення платежу: застава згідно КПК по справі 194/294/24 (провадження № 1-кс/194/71/24).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави на ОСОБА_6 , покласти такі обов'язки: прибувати до слідчого із встановленою періодичністю; не відлучатися з м. Тернівка Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення, а особою, що утримується під вартою - протягом того ж строку з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1