Справа № 182/4590/22
Провадження № 1-кп/0182/56/2024
Іменем України
20.02.2024 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні на стадії судового розгляду в залі суду в місті Нікополь Дніпропетровської області в режимі відеоконференції клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12019040340000001 від 01.01.2019 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Орджонікідзе Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
захисника - ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції)
1.У провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває вказане кримінальне провадження.
2.Прокурор ОСОБА_4 заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3 строком на два місяці, яке було підтримано в судовому засіданні. Клопотання мотивоване тим, що ризики передбачені ст.177 КПК, які були враховані при обранні запобіжного заходу, продовжують існувати, а саме ризики переховування від суду та незаконного впливу на свідків, оскільки обвинувачений після вчинення інкримінуємих подій був оголошений у розшук та може чинити тиск на свідків. Крім того, він обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину та повною мірою усвідомлює невідворотність покарання і настання для нього передбачених законом обмежень його прав та свобод. Вважає, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
3.Обвинувачений ОСОБА_3 заперечив проти заявленого клопотання прокурора та просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт .
4.Захисник - адвокат ОСОБА_5 також заперечила проти задоволення заявленого прокурором клопотання, подала до суду клопотання, яке підтримала в судовому засіданні, та просила змінити обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, зазначивши, що відсутні докази перелічених ризиків, обвинувачений раніше перебував під заставою і від суду не переховувався, свідки знаходяться в м. Нікополь, тому впливати на них не зможе, оскільки обвинувачений проживає в м. Дніпро, крім того ОСОБА_3 вже більше року тримається під вартою. Також послалася на те, що обвинувачений має міцні соціальні зв'язки, є фізичною особою - підприємцем, частково провину визнає та готовий відшкодувати шкоду потерпілій.
5.Прокурор проти заявленого клопотання сторони захисту заперечив та підтримав раніше заявлене клопотання.
6.Вислухавши думку сторін кримінального провадження суддя вважає, що клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню з огляду на таке.
7.Згідно з вимогами ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
8.Щодо обвинуваченого ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який продовжувався. Строк дії запобіжного заходу спливає 21 лютого 2024 року включно.
9.Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків.
10.Підставою застосування/продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Збереження обґрунтованої підозри є обов'язковою умовою правомірності продовження тримання під вартою.
11.У справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
12.Суд при обранні та продовженні запобіжного заходу повинен перевірити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
13.У даному випадку суд дійшов висновку про те, що повідомлена ОСОБА_3 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, не є вочевидь не обґрунтованою.
14.Крім того, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу (ч.1 ст.183 КПК України).
15.Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати, зокрема судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При цьому наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України»). Тому, суд оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
16.Водночас КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. При чому ризик кримінального провадження, як критерій застосування запобіжного заходу має прогностичний характер, спрямований на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому.
17.Щодо наявності обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, суддя звертає увагу, що на теперішній час ризики, які були підставою для застосування, а в подальшому продовження запобіжного заходу обвинуваченим, на даний час не зменшились та продовжують існувати, а саме: п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - можливість обвинуваченого переховуватися від суду з метою уникнення покарання, у разі доведеності його вини у вчиненні інкримінованого йому злочину, яке є особливо тяжким злочином; ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків.
18.Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
19.За таких обставин ризик впливу на відповідних учасників кримінального провадження існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом.
20.Отже ризик незаконного впливу обвинуваченого на свідків в даному кримінальному провадженні, які ще не допитані в судовому засіданні, продовжує існувати.
21.Також суд враховує сукупність обставин, передбачених ст.178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, його поведінку після інкримінуємих подій та обставини затримання обвинуваченого, його соціальні зв'язки, стан здоров'я, відомості, які характеризують особу обвинуваченого, та приходить до висновку про те, що ризик переховування від суду не змінився та не зменшився.
22.Цей ризик є реальним на переконання суду, адже наявність певного ризику/ризиків, зокрема ризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення Європейського суду з прав людини у справі Бекчиєв проти Молдови, Панченко проти Росії), у даному конкретному випадку, такий ризик є обґрунтованим з наведених вище підстав.
23.Крім того, стороною захисту не надано переконливих та документально підтверджених доказів, які б на теперішній час унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою.
24.Враховуючи наведене суддя вважає, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, тому приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню та обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно продовжити строк тримання під вартою на строк не більше ніж на два місяці, а в задоволенні клопотання сторони захисту, слід відмовити.
25.Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України застава не визначалась.
Керуючись статтями 177, 182, 183, 331, 369-372 КПК України, суд
1.Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
2.У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу - відмовити.
3.Продовжити щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою не більш ніж на два місяці, до 19 квітня 2024 року включно.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст ухвали оголошено 22.02.2024.
Суддя: ОСОБА_1