Справа № 182/7264/23
Провадження № 3/0182/4/2024
Іменем України
20.02.2024 року м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Ступак Т.С. розглянувши матеріали, які надійшли з Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Азербайджан, паспорт НОМЕР_1 від 15.10.2002, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , потерпілої - ОСОБА_2 , представника потерпілої - адвоката - Алмамедова М.А.
Опис обставин, установлених під час розгляду справи
1.11.12.2023 о 17-30 гр. ОСОБА_1 зателефонувавши на номер телефону колишній дружині ОСОБА_3 та влаштував сварку, погрожував фізичною розправою. Чим скоїв моральний та психологічний тиск на останню. Чим скоїв насильство в сім'ї.
2.Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Пояснення осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення
3.Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 вину за зазначених у протоколі обставин не визнав у повному обсязі, пояснив, що 11.12.2023 він колишній дружині не телефонував, не ображав, нічого поганого їй не говорив. Пояснив, що нинішній чоловік потерпілої налаштовує усіх проти нього. На нього постійно наговорюють, несправедливо говорять по нього погані речі. У них тримає конфлікт з приводу виховання сина, що вирішується у суді.
4.Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила, що ОСОБА_1 у той день телефонував їй, сину, ображав її нецензурною лайкою, принижував, погрожував. У той день, ОСОБА_1 взагалі зателефонував до поліції та повідомив, що його сина викрали та йому невідомо де він перебуває на протягом 20 днів. Їй відомо що на нього було складено протокол про завідомо неправдиве повідомлення до поліції.Такі конфлікти у них трапляються систематично, після 11.12.2023 вона приблизно вісім разів викликала поліцію, колишній чоловік тероризує її систематично, ображає, чіпляється, через що вона втратила спокій та перебуває у пригніченому стані, а оскільки вона вагітна, це негативно впливає на стан її майбутньої дитини. Підтвердила, що між ними дійсно існує спір з приводу виховання сина, ОСОБА_1 не замається ним, забирає виплати, що призначені для дитини. Син не бажає з ним спілкуватись, постійно проживає з матір'ю, відчуває сильний тиск з боку батька. Просила ОСОБА_1 притягнути до відповідальності.
5.Позиція потерпілої також була підтримана адвокатом Алмамедовим М.А., який просив притягнути кривдника до відповідальності.
Оцінка та мотиви Суду
6.Згідно з ч.2 ст.7, ст.245, ст.280 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення. При цьому суддя зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші, що мають значення для правильного вирішення справи.
7.Положеннями ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
8.Отже, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
9.Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
10.Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.173-2 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
11.Згідно із п.3 ч.1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
12.Пунктами 4 та 7 частини 2 статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); батьки (мати, батько) і дитина (діти).
13.З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
14.Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
15.Дослідивши протокол та додані до нього матеріали, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП за кваліфікуючими ознаками: домашнє насильство, що виражалось у вчинені дій психологічного характеру (образи, чіпляння, погрози застосування фізичної сили), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
16.Доказами вини правопорушника є дані протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 724418 від 11.12.2023; копія електронного рапортом про отримання та реєстрацію ЄО за № 29074 від 11.12.2023, згідно якого заявниця ОСОБА_4 повідомила, що колишній чоловік ОСОБА_1 телефонує кожен день, погрожує їй та її чоловіку, ображає, телефонує сину та навіть через нього ображає її, погрожує фізичною розправою, обіцяє приїхати до них та продовжити конфлікт; копія протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 11.12.2023, відповідно до якого ОСОБА_1 скоїв психологічне насильство, що виражалось у образах, погрозах фізичною розправою; письмовими поясненнями потерпілої, котрі мають аналогічні відомості, що і у заяві; формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 11.12.2023, де правоохоронцем визначено низький рівень небезпеки; усними показами потерпілої та свідка ОСОБА_5 наданими у судовому засіданні (див.п.4,17).
17.У судовому засіданні був допитаний в якості свідка ОСОБА_5 , який є чоловіком потерпілої, пояснив, що 11.12.2023 ОСОБА_1 телефонував ОСОБА_2 , погрожував, з'ясовував відносини, говорив, що потерпіла викрала їх спільного сина та він не знає де він. Зазначив, що ОСОБА_1 телефонував на «102» та повідомляв завідомо неправдиву інформацію щодо викрадення дитини. Приїжджали правоохоронці та все з'ясовували, робили фотознімки. ОСОБА_1 систематично погрожує їм, приходить до них, влаштовує сварки, кидається битися.
18.Суд зазначає, що позиція ОСОБА_1 про не визнання винуватості та заперечення факту вчинення домашнього насильства є способом уникнення відповідальності, оскільки суд прийшов до висновку, що дії та висловлювання ОСОБА_1 потерпіла сприймала як реальну загрозу своїй безпеці та пов'язувала їх з настанням шкоди своєму психічному здоров'ю.
19.Зазначені докази є чіткими, узгоджуються між собою та не викликають сумніву.
20.Докази надані стороною захисту (аудіозаписи розмов) суд не приймає до уваги у зв'язку з тим, що вони не стосуються подій, які інкримінуються ОСОБА_1 .
21.Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, повністю доведена сукупністю вказаних доказів.
Накладення адміністративного стягнення
22.Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України, поваги та правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, відповідно до ст. 23 КУпАП.
23.При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність згідно ч.2 ст. 33 КУпАП.
24.Обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП - не встановлено.
25.Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП - не встановлено.
26.Враховуючи вищевикладене, та суб'єктивне ставлення особи до скоєного, суд вважає за доцільне застосувати до громадянина ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу, що є достатнім для виховання правопорушника, а також запобіганню вчинення нових правопорушень.
27.Підстави для застосування іншого, більш м'якого або суворого стягнення, відсутні.
28.Відповідно до ст.40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі встановленому законом.
Керуючись ст. 7, 9, 33, 173-2, 245, 283, 284 КУпАП, суддя
1. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 170 (сто сімдесят) грн. 00 коп.
2.Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
3. Роз'яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
4.На підставі ст.308 КУпАП України, у разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова буде направлена до органу державної виконавчої служби для примусового виконання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом 3-х місяців.
Суддя: Т. С. Ступак