Єдиний унікальний номер 205/12326/23
Номер провадження3/205/346/24
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська
Провадження № 3/205/346/24 Справа № 205/12326/24
01 лютого 2024 року м. Дніпро
Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Калініченко Г. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1
у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №014517 від 02 листопада 2024 року ОСОБА_1 керував автомобілем КАМАЗ 5511, реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. Київська, буд. 54, який мав технічну несправність, а саме: відсутня гайка-кріплення колеса та тріщина вітрового скла в зоні дії склоочисників. Правопорушення вчинено повторно протягом року.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані, як порушення п. 31.1, 31.4.5 (є) ПДР України, за що відповідальність передбачена за ч. 4 ст. 121 КУпАП.
Будучи неодноразово належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи ОСОБА_1 до суду не з'явився, в останнє судове засідання причин своєї неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи або про поважність причин неприбуття до суду не надходило.
Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
Таким чином, враховуючи що дана категорія справ до вичерпаного переліку за якими обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не відноситься, дотримуючись розумних строків розгляду справи, суд проводить розгляд справи у відсутність особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до змісту ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Так, на підтвердження провини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення на адресу суду надійшли протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №014517 від 02.11.2023, рапорт працівника поліції від 02.11.2023 з фототаблицею до нього та картка обліку адміністративних правопорушень. Будь-яких інших доказів до матеріалів справи не додано.
Дослідивши зазначені докази, суд доходить висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП з огляду на таке.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Відповідно до п. 31.1 ПДР України, технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Відповідно до п. 31.4.5 (є) ПДР України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, зокрема якщо відсутній болт (гайка) кріплення або є тріщини диска та ободів коліс.
Відповідальність за ст. 121 КУпАП настає за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, полягає у керуванні водіями транспортними засобами, що мають несправності гальмівної системи або рульового управління, або переобладнаними з порушенням відповідних правил, нормативів і стандартів.
З урахуванням того, що диспозиція ч. 1 ст. 121 КУпАП є бланкетною, тобто передбачає застосування інших норм права, у даному випадку ОСОБА_1 ставиться в порушення п. 31.1 ПДР України.
В той же час, п. 31.1 ПДР України не містить заборони експлуатації транспортного засобу, а вказує лише на те, що технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п. 1.1 ДСТУ 3649:2010, цей стандарт поширюється на колісні транспортні засоби (далі по тексту - КТЗ) категорій M, MG, N, NG, O, призначені для перевезення вантажів та (або) пасажирів, а також на КТЗ, які за своєю конструкцією та обладнанням призначені для виконання спеціальних робочих функцій, або призначені для перевезення пасажирів чи вантажів певних категорій, на дорогах загального користування.
Підпунктом 6.8.5 пункту 6.8 ДСТУ 3649:2010 визначено, що на вітровому склі КТЗ не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників.
Одночасно з цим, приписами ДСТУ 3649:2010 такі пошкодження не віднесено до технічної несправності автомобіля, яке б забороняло його експлуатацію.
Варто зазначити, що перелік законодавчих випадків, якими визначено заборону експлуатації транспортного засобу міститься у п.п. 31.3 - 31.4 ПДР України.
Проте вказані переліки не передбачають такої несправності, як тріщина на вітровому склі в зоні роботи склоочисників.
Таким чином, у розумінні Правил дорожнього руху тріщина на склі автомобіля не віднесена до технічної несправності автомобіля, за наявності якої забороняється його експлуатація. Фактично наявність вказаного дефекту скла свідчить про його пошкодження, а не про технічну несправність транспортного засобу.
Відтак, оскільки положення ст. 121 КУпАП не передбачають відповідальність за керування транспортним засобом, який має тріщину на вітровому склі, суд приходить до обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 порушень ПДР України в цій частині.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Всупереч зазначеного положення закону, до матеріалів справи про адміністративне правопорушення не додано жодних доказів, які б підтверджували обставини, що входять до предмету доказування у даній категорії справ, а направлено виключно протокол про адміністративне правопорушення, який за своїм юридичним змістом є обвинуваченням особи та рапорт працівника поліції, який не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення (Постанова КАС ВС від 20.05.2020 р. у справі № 524/5741/16-а).
Відтак, будь-яких належних та допустимих доказів порушення ОСОБА_1 п. 31.1, 31.4.5 (є) ПДР України до матеріалів справи не додано, у зв'язку з чим та на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суд доходить висновку про необхідність закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, яке ставиться йому в провину.
Керуючись ст. ст. 245, 247, 251, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 121 КУпАП стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя Г. П. Калініченко