г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/367/24
Номер провадження 1-кс/213/117/24
Іменем України
22 лютого 2024 року слідчий суддя Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного, захисника адвоката ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №7 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , поданого в межах кримінального провадження №42024042060000002, за ознаками ч. 2 ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець селища Хурдалан Апшеронского района Азербайджан, громадянин України, освіта професійно-технічна, не одружений, офіційно не працює, доказів наявності на утриманні дітей не надано, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий: 10.04.2023 Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу за ч.1 ст.309 КК України, до 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75, п.п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України, звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік,
Слідчий звернувся до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу з клопотанням погодженим з прокурором про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зазначив, що існують ризики передбачені п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, та вважає що обрання більш м'яких запобіжних заходів неможливе.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, зазначив, що обгрунтованими є ризики за п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний та захисник просили відмовити у задоволенні клопотання.
Захисник адвокат ОСОБА_4 звертала увагу на допущені на досудовому слідстві процесуальні порушення. Вказувала на недопустимість та неналежність окремих доказів наданих стороною обвинувачення. Вважала підозру необгрунтованою. Звертала увагу суду на те, що дане клопотання стосується провадження за 2023 рік, хоча додатки до клопотання за 2024 рік. Вважала, що допущено порушення права на захист підозрюваного.
Заслухавши сторони, дослідивши клопотання та надані матеріали, слідчий суддя дійшов наступного. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше засудженим 10.04.2023 Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу за ч.1 ст.309 КК України, до 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75, п.п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України, звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову притягується до кримінальної відповідальності за вчинення умисного злочину.
Так, ОСОБА_7 , діючи умисно, незаконно, з корисливих мотивів, з метою подальшого збуту та отримання прибутку, в невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, при невстановлених обставинах, розуміючи та усвідомлюючи в повній мірі протиправність та караність своїх дій, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», придбав невстановлену кількість сліп-пакетиків, але у кількості не менше двох, в котрих знаходилась речовина рослинного походження зеленого кольору - особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс. Після чого, ОСОБА_7 почав незаконно зберігати при собі придбаний особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, та прослідував до приміщення буд. АДРЕСА_2 , таким чином продовжив їх незаконно зберігати з метою подальшого збуту. 19.02.2024 в період часу з 19:05 години до 20:00 години, під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, ОСОБА_7 , перебуваючи на сходах між першим та другим поверхом будинку АДРЕСА_2 , діючи умисно, незаконно збув ОСОБА_8 два сліп-пакетика, в котрих знаходилась речовина рослинного походження зеленого кольору за грошові кошти у сумі 300 гривень масою 0,431 г, 0,391 г, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабіс, який віднесений до наркотичних засобів, обіг яких заборонений відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів». Маса канабісу в перерахунку на суху речовину становить відповідно 0,367 г, 0,332 г.
19.02.2024 з метою припинення вчинення злочину ОСОБА_7 затримано в порядку ст.208 КПК України.
20.02.2024 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України за ознаками незаконного придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконного збуту наркотичних засобів, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні наркотичні засоби, вчиненого особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України.
Відповідно до ст. 194 КПК України судом встановлено обгрунтованість підозри ОСОБА_7 в інкримінованому злочині, що підтверджується: показаннями свідків, протоколами пред'явлення свідкам особи для впізнання; протоколами обшуків та оглядів; протоколом затримання; протоколами про визнання речовими доказами; висновком судової експертизи наркотичних засобів. З витягу ЄРДР №42024042060000002 видно, що відомості внесені 04.01.2024р., номер провадження в клопотанні вказано також №42024042060000002, тому суд вважає технічною помилкою в клопотанні зазначення 2023 року, та вказане не впливає на розгляд клопотання по суті.
Щодо зауважень висловлених стороною захисту стосовно недопустимості, неналежності доказів, суд зазначає, що оцінка доказів та винуватості в інкримінованому злочині буде надаватись судом при розгляді кримінального провадження по суті. На даний час розглядається лише клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному.
Згідно з п.5 ч.1 ст. 176 КПК України тримання під вартою є запобіжним заходом.
Відповідно до ст. 177 цього Кодексу метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу судом враховуються вимоги ст.178 КПК України, а саме: тяжкість покарання за інкримінований злочин, а саме за ст. 307 ч.2 КК України караються позбавленням волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна. Злочин відноситься до тяжких злочинів. Підозрюваний не одружений, доказів наявності на утриманні дитини не надано, не працює офіційно, офіційно не працює, на даний час не перебуває на обліку лікаря нарколога, у психіатра на обліку не перебував. Суд враховує вік та стан здоров'я підозрюваного, який раніше судимий, інкримінований злочин вчинено в період іспитового строку.
Судом встановлені ризики за ст. 177 КПК України: підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Ризик переховування обґрунтовується тим, що підозрюваний офіційно ніде не працює, не одружений, що свідчить про відсутність в нього будь-яких соціальних зв'язків, та можливість зміни ним місцезнаходження з метою переховування від органів досудового розслідування та суду, і тим самим ухилення від кримінальної відповідальності. Інкримінований злочин вчинено в період відбування іспитового строку. Розуміючи, що може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, може ухилитись від слідства та суду, крім того в країні воєнний стан, що збільшує таку ймовірність. Доказів наявності на утриманні неповнолітньої дитини суду не надано, також не надано підтверджень неофіційної праці підозрюваного та отримання доходу.
З правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в справі «W проти Швеції» від 26 січня 1993 року, слідує, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпеки цієї особи та не дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірність її поведінки, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитися від суду.
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, підтверджується тим, що підозрюваний будучи судимим, в період іспитового строку,- знову підозрюється у вчиненні умисного злочину; крім того ніде офіційно не працевлаштований, підтвердження наявності доходів, постійного законного заробітку суду не надав; тому є висока імовірність, що може вчинити чи продовжити кримінальне правопорушення для відшукання засобів для існування.
Ризик незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, суду не доведений. Жодний зі свідків не повідомляв про занепокоєння з цього приводу, характеризуючи матеріали на підозрюваного не вказують на схильність підозрюваного на такі дії. Сам лише факт наявності свідків не свідчить про ризик впливу на них.
З практики ЄСПЛ вбачаються, принципи конвенційного прецедентного права, як підстави для відмови в звільненні особи з-під варти, а саме ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСППЛ «Штегмюллер проти Австрії» від 10.11.1969 року; ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя ( рішення ЄСППЛ «Вемгофф проти Німеччини» від 27.06.1968 року).
Стороною захисту не спростовано вказані ризики. Доказів наявності тісних соціальних зв'язків, що б спростували або зменшили зазначені ризики, суду не надано.
Відповідно до п.5 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Таран проти України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою повинен бути необхідним за конкретних обставин. Тримання під вартою відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 5 Конвенції має втілювати вимогу пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, яким здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ Тимошенко проти України, для того, щоб позбавлення свободи вважалося несвавільним - запобіжний захід повинен бути необхідним за даних обставин.
Суд зазначає, що на даний час, коли по справі не зібрані всі докази, не проведено всі слідчі дії, та за існування вказаних ризиків, наявні аргументи тільки "проти" звільнення, тобто "за" обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки даний захід є необхідним за вказаних обставин.
Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і особистого зобов'язання не зможуть запобігти ризикам переховування, оскільки він матиме змогу ухилитись від слідства та суду, та зможе вчиняти кримінальні правопорушення, що посилюється введенням в країні воєнного стану. Особиста порука не може бути застосована, оскільки суду не повідомлено про наявність осіб, які б заслуговували на довіру та поручились за підозрюваного.
Згідно з п.5 ч.1 ст. 176 КПК України тримання під вартою є запобіжним заходом, який у відповідності до ч.1 ст. 183 КПК України є винятковим, та застосовується лише в разі неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Враховуючи вказане, суд вважає клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню та слід визначити альтернативний запобіжний захід - заставу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.107,131,176-178,182, 183-187,193-194.196-197 КПК України, -
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах кримінального провадження № 42024042060000002, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Криворізька установа виконання покарань №3» строком на 60 (шістдесят) днів.
Визначити часом закінчення строку дії даної ухвали 19.04.2024р. о 22:41 годині.
Визначити розмір застави 242240 гривень, в разі сплати якого вважати обраним ОСОБА_7 запобіжний захід - заставу.
В разі внесення застави суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язок повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця свого проживання; не відлучатися із м. Кривого Рогу без дозволу слідчого, прокурора; з'являтись на виклики суду та слідчого, прокурора.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з під варти внаслідок внесення застави, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Виконання ухвали покласти на ВП № 7 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти діб з моменту її проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1