Справа № 175/2716/24
Провадження № 1-кс/175/784/24
Ухвала
Іменем України
22 лютого 2024 року смт. Слобожанське
Слідчий суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 розглянувши скаргу військової частини НОМЕР_1 в особі командира полковника ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого, стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
встановив:
До суду зі скаргою на рішення ТУ ДБР у м. Краматорську (з дислокацією у м. Краматорську) на бездіяльність слідчого, стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань звернулась військова частина НОМЕР_1 в особі командира полковника ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого, стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В тексті скарги зазначено, що Військовою частиною НОМЕР_1 , у порядку статті 214 КПК України, на адресу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську, засобами поштового зв'язку було направлено повідомлення про вчинення військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 408 КК України, а саме щодо наявності в діях вищевказаної особи ознак кримінального правопорушення.
Слідчий суддя дослідивши матеріали скарги приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 304 КПК України строк оскарження дій чи бездіяльності слідчого становить десять днів з моменту вчинення дії або бездіяльності.
Зі скарги вбачається, що ТУ ДБР у м. Краматорську отримало повідомлення про вчинення кримінального правопорушення №692/858 від 23.01.2024 року військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 408 КК України, а саме щодо наявності в діях вищевказаної особи ознак кримінального правопорушення - 25.01.2024 року, що підтверджується експрес-накладною «Нова Пошта» № 20450856575151.
Частина 1 статті 214 КПК України зазначає, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Отже, відповідно до ст. 214 КПК України, бездіяльність слідчого розпочалася після невнесення відомостей до ЄДРДР 29 січня 2024 року (понеділок). Строк на оскарження бездіяльності слідчого, яка полягає у невнесені відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення закінчився 06 лютого 2024 року.
Як встановлено судом, що скарга подана до суду 13 лютого 2024 року засобами поштового зв'язку «Укрпошта».
Крім того, відповідно до ст. 304 КПК України вбачається, що законодавець не пов'язує момент настання бездіяльності та початок строку на її оскарження з отриманням відповіді щодо невнесення відомостей в ЄРДР.
Тобто, строк початку бездіяльності відраховується саме з моменту її настання.
Згідно п.3 ч.2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Скаржник, відповідно до змісту скарги, не надав до суду обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження бездіяльності.
Крім того, необхідно зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України», яке прийняте палатою ЄСПЛ, право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Щодо пропорційності між використаними засобами та досягнутими цілями, то КПК України передбачає інший порядок вирішення вказаного питання, що дає можливість досягнути необхідну ціль.
Також, згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не може бути обмежено таким чином чи у такій мірі, що буде порушена сама його сутність.
Так, відповідно до ч.7 ст. 304 КПК України повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України.
Слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що скаржником не надано доказів поважності причин пропуску строку та не обґрунтовано об'єктивних обставин у зв'язку з якими такий строк пропущено.
Зважаючи на викладене приходжу до переконання, що строк оскарження дій та бездіяльність посадових осіб щодо зобов'язання внесення відомостей до ЄРДР, пропущено без поважних причин, тому скаргу слід повернути скаржнику.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
ухвалив:
Скаргу військової частини НОМЕР_1 в особі командира полковника ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого, стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - повернути.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її отримання до Дніпровського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1