Справа № 210/936/24
Провадження № 1-в/210/63/24
іменем України
22 лютого 2024 року
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання засудженого ОСОБА_3 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк відбуття покарання, -
До суду 13.02.2024 року надійшло клопотання засудженого ОСОБА_3 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк відбуття покарання. В клопотанні засуджений просить зарахувати строк з 19.06.2019 року по 26.07.2019 року в строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
До початку судового засідання прокурор ОСОБА_4 надав заяву про розгляд клопотання без його участі.
Представник ДУ «КВП (№80)» ОСОБА_5 надав заяву, згідно якої просив судове засідання провести без участі представника адміністрації.
Засуджений звернувся до суду з заявою про проведення судового засідання без його участі.
Згідно з ст. 107 КПК України, у зв'язку з неявкою всіх учасників процесу, фіксація судового засідання технічними засобами не здійснювалась.
Суд, дослідивши матеріали особової справи засудженого, вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.02.2018 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 121 КК України, і призначено йому покарання у виді п'яти років позбавлення волі. Строк відбуття покарання ОСОБА_3 відраховувати з моменту приведення вироку до виконання та затримання обвинуваченого.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 30.01.2019 року вирок Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.02.2018 року залишено без змін.
Вирок Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.02.2018 року набрав законної сили 30.01.2019 року.
19.06.2019 року ОСОБА_3 було затримано на виконання вироку Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.02.2018 року.
24.12.2015 року набрав чинності Закон України №838-VIII від 26.11.2015 року «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання)».
Згідно ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України № 838-VIII «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року, зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Відповідно до Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення», який набув чинності 21.06.2017 року, ч. 5 ст. 72 КК України викладено в такій редакції: «Попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув'язнення, може пом'якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування».
Згідно з ч. 2 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
Водночас за постановою Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2018 року в справі № 663/537/17, провадження №13-31кс18, якщо особа вчинила злочин до 20.06.2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21.06.2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII. В такому разі Закон № 838-VIII має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону № 2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону № 2046-VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України не допускається.
При цьому Європейський суд з прав людини вважає, що стаття 7 Конвенції є важливою складовою принципу верховенства права. ЄСПП також підтвердив, що зазначена стаття Конвенції допускає принцип ретроспективності більш м'якого кримінального закону. На цьому принципі ґрунтується правило, згідно з яким за наявності відмінностей між чинним на час вчинення злочину кримінальним законом та законом, який набрав чинності перед винесенням остаточного судового рішення, суди мають застосовувати той із них, положення якого є більш сприятливими для обвинуваченого (рішення у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року, заява № 10249/03).
Під час вирішення питання про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання при його призначенні, а також під час приведення судових рішень у відповідність до положень цього Закону суди зобов'язані забезпечувати точне й неухильне дотримання законодавства, своєчасний та якісний розгляд відповідних клопотань, керуватися Конституцією України, Кримінальним кодексом України, Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» та «Про попередні ув'язнення», міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У строк попереднього ув'язнення включається строк: а) затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; б) затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання; в) тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження; г) перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи; ґ) перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.
Попереднє ув'язнення у розумінні положень ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» закінчується з моменту набрання вироком законної сили.
З ухваленого вироку відносно ОСОБА_3 вбачається, що ним скоєно кримінальне правопорушення в 2011 році. Разом з тим, затримано його 19.06.2019 року на виконання вироку Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.02.2018 року. Таким чином, ОСОБА_3 не перебував у статусі попередньо ув'язненого, оскільки з моменту набрання вироком законної сили - 30.01.2019 року, останній набув процесуального статусу засудженого.
Таким чином, немає правових підстав для зарахування строку попереднього ув'язнення в строк покарання за правилами ч. 5 ст.72 КК України (в редакції Закону України №838-VIII від 26.11.2015 року)
Враховуючи зазначені обставини, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_3 .
Керуючись ст.ст.537,539 КПК України, суд,-
Клопотання засудженого ОСОБА_3 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк відбуття покарання залишити без задоволення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 7 днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1