іменем України
Справа № 210/894/24
Провадження № 1-кп/210/375/24
16 лютого 2024 року
Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2
розглянувши у спрощеному порядку в залі Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024046710000042 від 06.02.2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Зеленодольськ Дніпропетровської обл., громадянка України, з середньою освітою, не заміжня, має на утриманні неповнолітніх/малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , офіційно не працевлаштована, зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 126 КК України,-
04 лютого 2024року приблизно о 13 годині 15 хвилин, ОСОБА_7 перебувала в приміщенні КНП «Криворізька інфекційна лікарня №1» Криворізької міської ради, що розташована за адресою: м. Кривий Ріг, Металургійний район, вул. Юрія Камінського, 5, де остання працює медичною сестрою, а саме перебувала на сходах між другим та третім поверхом, де зустріла раніше незнайому їй ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , котра в той час перебувала у закладі на стаціонарному лікуванні. Під час спілкування між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, виник словесний конфлікт, внаслідок чого у ОСОБА_3 виник умисел на вчинення інших насильницьких дій по відношенню до ОСОБА_7 , з метою завдання останній фізичного болю. Реалізуючи свій протиправний умисел ОСОБА_3 , підійшовши до ОСОБА_7 та стоячи обличчям до потерпілої, своїми руками схопила її за плечі, після чого штовхнула її руками у тулуб, внаслідок чого, остання впала та вдарилася спиною та сідницями об сходи та стіну, вчинивши тим самим по відношенню до ОСОБА_7 інші насильницькі дії, які завдали ОСОБА_7 фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
Таким чином, своїми протиправними діями ОСОБА_3 , завдала потерпілій ОСОБА_7 удар, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.
Дії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , кваліфікуються як кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.126 КК України за ознаками: «умисне вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень».
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області постановлено розглянути даний обвинувальний акт у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані матеріали кримінального провадження за №12024046710000042 від 06.02.2024 року, вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 126 КК України за ознаками - «умисне вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень».
Частиною 2 ст. 382 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Прокурором ОСОБА_8 в обвинувальному акті крім за все зазначено, що оскільки підозрювана ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодна з розглядом обвинувального акта за її відсутності, у відповідності до положень ст.ст. 381, 382 КПК України він просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Обвинувачена ОСОБА_3 , яка була представлений захисником - адвокатом ОСОБА_9 надала письмову заяву, в якій зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку беззастережно визнає в повному обсязі, згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, обвинуваченій роз'яснено зміст встановлених у результаті досудового розслідування обставин, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 302 КПК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які не заперечуються сторонами та учасниками кримінального провадження, та які перевірені судом шляхом дослідження письмових доказів, що у своїй сукупності підтверджують обставини, що в силу статті 91 КПК України підлягають доказуванню.
ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззастережно визнає в повному обсязі, її позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту матеріалами провадження підтверджено обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, дії обвинуваченої вірно кваліфіковані за 1 ст. 126 КК України, її вина у вчиненні кримінального правопорушення доведена в повному обсязі.
Дослідивши у сукупності матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 слід визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку за частиною 1 статті 126 КК України за ознаками «умисне вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень».
При призначенні покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком, особу ОСОБА_3 , яка раніше не судима, характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря - нарколога не перебуває, має на утриманні трьох малолітніх дітей, офіційно не працевлаштована, має постійне місце проживання.
Згідно з ст. 66 КК України, пом'якшуючою її відповідальність обставиною, суд визнає щире каяття. Обставини, які обтяжують покарання, згідно ст.67 КК України - в обвинувальному акті не заявлені.
Згідно зі ст.ст. 50, 65 КК України покарання на меті має не тільки кару, а й виправлення засуджених, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
З урахуванням вищевикладеного, відповідно до статей 50, 65 КК України з метою виправлення ОСОБА_3 також запобігання скоєння нових злочинів, суд, з урахуванням обставин та тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особи обвинуваченого та встановлених судом обставин, які пом'якшують покарання, вважає необхідним призначити покарання у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст. 126 КК України, яке, на думку суду, буде справедливим та достатнім для досягнення мети покарання.
Саме така міра покарання, на думку суду, відповідає загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання і є найбільш доцільною, достатньою для виправлення підсудного та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
З матеріалів справи встановлено, що процесуальні витрати та витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні. Цивільний позов: не заявлений.
Запобіжний захід не обирався. Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України
Керуючись ст. 374, 381-382, 394, 424, 473, 475 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , винуватою у скоєнні кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Запобіжний захід до набрання вироку законної сили не застосовувати.
Матеріали кримінального провадження №12024046710000042 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у справі №210/894/24, провадження №1-кп/210/375/24.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 діб з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з часу отримання копії вироку.
Суддя: ОСОБА_1