Справа № 172/188/24
Провадження № 3/172/90/24
Іменем України
22.02.2024 року суддя Васильківського районного суду Дніпропетровської області
Битяк І.Г., розглянувши справу про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , є водієм в/ч НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
З протоколу серії ААД № 273662 від 01.02.2024 року видно, що 01 лютого 2024 року о 15:40 год. ОСОБА_1 на 90 км автодороги Т0401 керував автомобілем «ВАЗ-2109» номерний знак НОМЕР_2 без посвідчення водія. Протягом року вже був притягнутий до адмінвідповідальності за аналогічне правопорушення.
Дії ОСОБА_1 уповноваженою особою кваліфіковані за ч. 5 ст. 126 КУпАП як керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, вчинене повторно протягом року.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що він є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_3 , перебував в с. Богданівка Синельниківського району Дніпропетровської області на відпочинку з передової лінії оборони. 02.02.2024 року разом з іншими військовими повинен був повертатись на передову лінію. За наказом командира поїхав 01.02.2024 року заправляти автомобіль, так як наступного дня потрібно було дуже рано виїжджати. Він служить на посаді водія хоча й не має посвідчення водія. У даний час у його підрозділі водіїв дуже мало, а тому фактично керують транспортними засобами всі хто вміє керувати автомобілем за наказом командира.
Вислухавши особу, яка притягається до адмінвідповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до такого.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дії, які інкримінуються ОСОБА_1 вчинені останнім під час воєнного стану в Україні, введеного на підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2023р. №64/2023, затвердженого відповідним Законом України від 24.02.2023р. №2102-ІХ, який продовжений до теперішнього часу.
Положеннями пункту 2 вищезазначеного Указу Президента України було зобов'язано військове командування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Як вбачається з правових норм статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок, до якого входить, у тому числі, проходження військової служб, полягає у захисті Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України. І це є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до ч.1 ст.2 цього Закону військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Приписами пункту 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України встановлено обов'язок військовослужбовця виконати наказ командира сумлінно, точно та у встановлений строк. У разі непокори чи опору підлеглого командир зобов'язаний для відновлення порядку вжити всіх передбачених статутами Збройних Сил України заходів примусу аж до притягнення його до кримінальної відповідальності.
Положеннями статті 17 КУпАП визначено, що особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.
Згідно зі ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Крайня необхідність - це випадок зіткнення двох інтересів, які рівною мірою охороняються законом, і при якій заради збереження більш важливого інтересу, заподіюється шкода меншому інтересові.
Крайню необхідність можна визнати правомірною лише при наступних обставинах (ознаках): небезпека не може бути усунена іншим шляхом, окрім як заподіяння шкоди, тобто крайня необхідність є єдиним засобом захисту від небезпечних дій; при крайній необхідності шкода завдається не джерелу небезпеки, а інтересам третіх осіб; шкода, яка заподіюється при крайній необхідності, повинна бути меншою, ніж та, яка попереджена.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: вчинення дії особою в стані крайньої необхідності.
Суд встановив і це підтверджується поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та матерілами справи, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, 01.02.2024 року керував автомобілем і рухався по автодорозі Т0401 90 км. При цьому виконував наказ свого безпосереднього командира, поїхавши заправляти транспортний засіб бензином з метою виїзду наступного дня на бойове завдання. Вказані обставини свідчать про підготовку до виконання бойового завдання на передовій лінії із захисту України від збройної агресії рф і не залежали від волі самого військовослужбовця, оскільки він виконував наказ свого командира. При цьому суд зважає, що захист вітчизни є значно важливішим інтересом суспільства ніж суворе дотримання правил дорожнього руху у даному випадку. При цьому, у зв'язку з відсутністю водіїв у підрозділі, у даному випадку завдання не могло бути виконане в інший спосіб.
Таким чином, хоча дії ОСОБА_1 і підпадають під адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, але суд вважає, що вони вчинені в стані крайньої необхідності, яким суд визнає виконання наказу безпосереднього командира військовослужбовцем ОСОБА_1 , вчинене в умовах воєнного стану.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 247, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 закрити у зв'язку з вчиненням дії, передбаченої ч. 5 ст. 126 КУпАП в стані крайньої необхідності.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя І.Г. Битяк