Тарутинський районний суд Одеської області
Справа № 514/36/24
Провадження по справі № 3/514/46/24
21 лютого 2024 року смт Тарутине
Суддя Тарутинського районного суду Одеської області Кравченко П.А., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 2 Болградського районного ВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого в будинку АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
З відділення поліції №2 Болградського районного ВП ГУНП в Одеській області на розгляд до Тарутинського районного суду Одеської області надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 202589 від 02 січня 2024 року вбачається, що 02 січня 2024 року о 00 годині 40 хвилин, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки FAW BESTURN B50 державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах з порожнини рота, нестійка хода. Від огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився у встановленому законом порядку.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, проти зазначеного протоколу надав письмове заперечення та пояснив, що 02.01.2024 року о 00:40, керуючи автомобілем марки FAW BESTURN B50 державний номерний знак НОМЕР_1 , він був зупинений працівниками поліції. На його думку причиною зупинки було те, що він їхав на автомобілі на початку комендантської години. Однак, під час проведення перевірки документів, та автомобіля йому було запропоновано пройти медичний огляд за допомогою приладу Драгер та повідомлено про право відмовитися від огляду. Зазначив, що у нього не було ознак алкогольного сп'яніння, з ним в авто були інщі особи, які могли б пітвердити, не було опитано даних осіб, які знаходилися в автомобілі під час зупинки. Після чого, поліцейським було запропоновано проїхати до відділу поліції. Він сів за кермо і проіїав за поліцейськими до відділу. Так, протокол складався не на місці зупинки, а у відділі поліції. У відділі склали протоколи на всіх пасажирів та на нього за поушення комендантської години і склали протокол за ст.130 КУпАП. Крім того, та посвідчення водія не вилучалось, право керування не передавалось, що відображено у матеріалах справи. Після того як вони вйшли з відділу поліціі, він разом з пасажирами поїхали до дому. Також зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення складений з грубим порушенням його прав та нормативних актів, які мають застосовуватися під час встановлення правопорушення.
Судом були викликані свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які в судовому засіданні пояснили, що у водія не було ознак спяніння, їх зупинили поліцейські, оскільки настав час комендантської години, після зупинки вони поїхали за поліцейськими у відділ поліціі, де були складені протоколи за порушення комендантської години. На місці зупинки будь які протоколи не складались. Водій ОСОБА_4 продовжив керувати транспортним та відвіз їх додому.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Стаття 9 КУпАП регламентує, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Обов'язковими ознаками, за наявності сукупності яких діяння визнається правопорушенням, є: об'єкт правопорушення, об'єктивна сторона правопорушення, суб'єкт правопорушення та суб'єктивна сторона правопорушення.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст.130 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно особа, відносно якої складено протокол, керувала транспортним засобом, чи є відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Згідно п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосудця» № 9 від 01.11.1996 року - докази повинні визнаватися здобутими незаконним шляхом, тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини, встановленого кримінально - процесуального законодавства або не уповноваженою на те особою, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного). Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного).
Відповідно до п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Відповідно до умов статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за внутрішнім переконанням, заснованому на всебічному, повному та об'єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Однак, належних та допустимих доказів факту перебування ОСОБА_1 , у стані алкогольного сп'яніння, матеріали справи не містять. Протокол не складався на місці зупинки транспортного засобу, посвідчення водія не вилучалось, відсторонення від керування та право керування не передааволось. Свідки які були на місці подіі не залучались.
Виходячи з положень ст. 8, ст. 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У рішенні по справі "Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії" ЄСПЛ зазначив, що п. 2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.
Тож, з урахуванням наведеного, можна зробити висновок, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП з кваліфікуючими ознаками: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції через недоведеність обставин і відсутність належних і достатніх доказів для набуття беззаперечного висновку.
Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до висновку що в судовому засіданні не знайшло підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУПАП, оскільки не надано допустимих та належних доказів його вини в скоєнні адміністративного правопорушення.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи зазначені обставини, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, вважаю за необхідне адміністративну справу відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.130, 247, 252, 283, 284 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Тарутинський районний суд Одеської області протягом 10 днів з дня винесення.
Суддя П.А. Кравченко