Справа №522/8237/20
Провадження №2/522/895/24
21 лютого 2024 року м.Одеса
Приморський районний суд м.Одеси у складі:
головуючого судді - Домусчі Л.В.,
за участю секретаря судового засідання - Навроцької Є.І.,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» про захист прав споживача та стягнення страхового відшкодування,
У провадженні Приморського районного суду м.Одеси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» про захист прав споживача та стягнення страхового відшкодування.
24.10.2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Жердецька Л.В. надала суду клопотання, яким просила долучити до матеріалів справи Висновок експерта судової будівельно-технічної експертизи №50/23 від 02.10.2023 року.
13.12.2023 року представник ПАТ «СК «УНІКА» - Бортник Л.В. через систему Електронний суд надала клопотання, яким просила не приймати до розгляду та не брати до уваги Висновок експерта судової будівельно-технічної експертизи від 02.10.2023 року №50/23.
У судовому засіданні 21.02.2024 року була присутня представник ОСОБА_1 - адвокат Жердецька Л.В., яка підтримала клопотання про долучення до матеріалів справи письмових доказів, а саме, висновок експерта судової будівельно-технічної експертизи №50/23 від 02.10.2023 року, просила зазначене клопотання задовольнити, пояснивши, що разом з позовом не могли надати даний доказ. Це було обов'язком відповідача, але ухвала суду не була виконана, оскільки не було достатньо матеріалів.
Представник ПАТ «СК «УНІКА» - Бортник Л.В. просила відмовити у приєднанні до матеріалів справи висновку експерта, який було надано представником позивачки.
Протокольною ухвалою суду, враховуючи неможливість проведення судової експертизи, у зв'язку з ненаданням експертам доказів, які суд витребовував ухвалою суду від 28.03.2023 року, задоволено клопотання представника позивача, поновлено строк на подання доказів та приєднано до матеріалів справи висновок експерта Рапача К.В. від 02.10.2023 року.
В судовому засіданні представником ПАТ «СК «УНІКА» заявлено усне клопотання про відвід головуючій судді Домусчі Л.В., яке обґрунтоване посиланням на упереджене ставлення судді до цієї справи, оскільки суддя вийшла з нарадчої кімнати та приєднала новий доказ.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Жердецька Л.В. заперечувала проти задоволення клопотання представника відповідача, зазначивши, що вона користується своїм правом про витребування доказів, які суд розглядав, але ухвали суду так і не були виконані. Зазначене перешкоджало у проведенні експертизи.
Суд, виходячи з матеріалів справи, та пояснення учасників справи, вважає, що відвід судді є безпідставним.
За умовами ч.3 ст.39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді (п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України).
Відповідно ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Розглянувши питання, з точки зору національного закону - ст.36 ЦПК України, в контексті ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо безсторонності суд зазначає наступне:
- суд не повинен суб'єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне;
- слід застосувати об'єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву (див., «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia), рішення від 28 листопада 2002 року, а також рішення у справах проти України: «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року п.п.49,54; «Бочан проти України» від 03 травня 2007 року, п.66; «Агрокомплекс» проти України» від 06 жовтня 2011 року, п.136; «Олександр Волков проти України» від 09 січня 2013 року, п.п.103,107).
Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.
З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п.26).
Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії", від 28 жовтня 1998 року, п.45).
У справі "П'єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об'єктивному розгляді справи.
Суд не погоджується із доводами заявника з приводу упередженості судді та її негативного ставлення до нього, оскільки викладені обставини жодними доказами не підтвердженні.
З матеріалів справи вбачається, що позивач заявляв клопотання про призначення судової експертизи. Яке було судом задоволено. При цьому на ухвалу суду про призначення судової експертизи до суду надходили клопотання експертів щодо надання додаткових матеріалів, які суд також витребовував, оскільки сторони не могли їх надати самостійно. Проте, така ухвала не була виконана та у зв'язку з браком документів, судова експертиза не була проведена. Позивач після цього замовив самостійно у судового експерта судову будівельно-технічної експертизу, яка судом була прийнята, та яка підлягає оцінці, як і всі інші наявні в справі докази при вирішенні справи по суті.
Таким чином представник відповідача фактично не згодна з процесуальним рішенням суду щодо задоволення клопотання про прийняття доказу.
Згідно ч.4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу. Також рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Між тим, не вбачаючи об'єктивного критерію, а саме: наявності будь-якого правомірного сумніву в безсторонності суду при вирішенні процесуальних питань, суд вважає, що непогодження представника відповідача з процесуальною дією суду - не може бути підставою для відводу суддів - ч.4 ст.36 ЦПК України.
Отже, оскільки прийняття суддею відповідних процесуальних документів та вчинення інших процесуальних дій під час розгляду справи, не є підставою для відводу судді в контексті ст.36 ЦПК України та не можуть оціночно визначатись, як сумніви у її об'єктивності та упередженості при розгляді цивільної справи, а можуть бути вирішенні у визначеному процесуальним законодавством порядку шляхом оскарження винесених судом процесуальних документів.
Таким чином, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про відвід головуючого судді.
Суд зауважує, що перш за все суд керується Конституцією України та законами України із рішучим дотриманням правил верховенства права, а кожна особа має право в порядку, встановленому Законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Будь-яких інших належних та допустимих підстав для відводу судді заявником зазначено не було.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу(ч.3ст.40 ЦПК України).
Таким чином з огляду на положення ст.40 ЦПК України, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу та залишає його без задоволення, при цьому підстав для передачі даної заяви на розгляд іншому судді не вбачає, оскільки заява надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до засідання (а саме під час судового засідання ).
Керуючись ст.ст.36, 39, 40, 89, 126, 258-260 ЦПК України, суд,
Відмовити у задоволенні клопотання представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» - Бортник Лесі Вікторівни про відвід головуючого судді Домусчі Л.В.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили із моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали суду виготовлено 22.02.2024 року
Суддя Домусчі Л.В.