Справа № 947/37331/23
Провадження № 2-а/947/39/24
12.02.2024 року Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючий - суддя Васильків Олена Василівна,
секретар судового засідання - Бродецька Тетяна Вікторівна,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, адреса - 65114, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 5, електронна адреса - odesa@patrol.police.gov.ua) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
І. ПРОЦЕДУРА
25.11.2023 року до суду через систему "Електронний суд" звернувся ОСОБА_1 з позовом, в якому просить скасувати постанову інспектора 2-го взводу 1-ої роти 2-го батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області старшого лейтенанта поліції Кучеренка Миколи Миколайовича по справі про адміністративне правопорушення за ст. 183 КУпАП серії ЕГА №1239227 від 17.11.2023 року складену відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а справу закрити за відсутністю складу правопорушення.
Ухвалою судді від 01.12.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.
04.12.2023 року судом отримано заяву ОСОБА_1 , якою усунуті недоліки, що були підставою для залишення позову без руху.
Позовна заява подана з додержанням вимог статей 160, 161 КАС України.
Ухвалою судді від 11.12.2023 року відкрито провадження по справі.
18.12.2023 року від Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції до суду надійшов відзив на позовну заяву з додатками.
06.02.2024 року позивач ОСОБА_1 подав до суду відповідь на відзив.
До судового засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, подав заяву, в якій просить розглянути справу за відсутності позивача.
Представник відповідача Янголенко О.С. подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача.
ІІ. АРГУМЕНТИ (ДОВОДИ) УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В позовних вимогах ОСОБА_1 посилається на те, що оскаржувана постанова є протиправною та незаконною. Позивач зазначає, що 17.11.2023 року відносно позивача було співробітниками УПП в Одеській області було винесено постанову, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за здійснення завідомо неправдивого виклику поліції о 02.10. Позивач звертає увагу суду, що виклик поліції о 02.10 17.11.2023 року був другим, а саме раніше, приблизно о першій годині 17.11.2023 року ОСОБА_1 також викликав поліцію щодо поведінки його батька та за першим викликом співробітники поліції склали адміністративний протокол щодо дій батька позивача. В оскаржуваній постанові від 17.11.2023 року взагалі не зазначено на підставі яких доказів та обставин інспектор Кучеренко М.М. визначив склад адміністративного правопорушення в діях позивача ОСОБА_1 .
У відзиві на позов представник УПП в Одеській області ДПП посилається на те, що 17.11.2023 року в ході виконання службових обов'язків інспектор роти №1 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 виявив правопорушення, а саме о 02.10 ОСОБА_1 здійснив завідомо неправдивий виклик поліції, а саме зателефонував на спецлінію 102 та повідомив, що батько в стані сп'яніння бушує, вчиняє домашнє насильство, хоча цього факту під час встановлення обставин не підтвердилось, за що передбачено адміністративну відповідальність за ст. 183 КУпАП. Прибувши на місце події, поліцейськими було встановлено, що зазначені заявником в повідомленні обставини не підтверджуються. Батько заявника знаходився в своїй кімнаті, агресивної поведінки не проявляв. Громадянин ОСОБА_1 показав працівникам поліції відеозапис, на якому він сам неодноразово заходить до кімнати батька, чим провокує його, вчиняючи психологічний тиск, після чого останній бурно на це реагує. Поліцейські роз'яснили позивачу, що такі повідомлення дестабілізують роботу поліції, оскільки екіпажі патрульної поліції та слідчо-оперативні групи вимушені оперативно реагувати на такі виклики з метою недопущення домашнього насильства, яке по факту не підтверджується. Враховуючи встановлені обставини і той факт, що на момент приїзду екіпажу патрульної поліції вказані позивачем обставини не відбувались, чого під час спілкування з поліцейськими він сам не заперечував, поліцейські прийняли рішення притягнути позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 183 КУпАП. Щодо посилання позивача на те, що вказаний виклик поліції був другим та що раніше відносно його батька було складено протокол, представник відповідача зазначає, що вказаний виклик на лінію 102, який позивач здійснив о 01 год. 17.11.2023 року, працівники УПП в Одеській області ДПП не відпрацьовували, відповідно ніяких адміністративних матеріалів про притягнення батька позивача до адміністративної відповідальності не складали.
У відповіді на відзив та в заяві про розгляд справи без участі позивача, ОСОБА_1 посилається на те, що рішення про винесення оскаржуваної постанови принято через 1 хвилину 42 секунди після прибуття інспектора ОСОБА_2 на виклик позивача, не піднімаючись до помешкання позивача, до відкриття адміністративного провадження, вивчення всіх обставин, ознайомлення зі всіма доказами по справі, а саме на 02 хв. 52 сек. відеозапису з портативного нагрудного відеореєстратора №471516 видно, як перебуваючи у входа в під'їзд будинку, в якому мешкає позивач ОСОБА_1 , до інспектора ОСОБА_2 звертається його колега: "Що, взяти принтер, оформим "ложний" виклик?", на що інспектор Кучеренко М.М. відповідає: "Так".
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, серія ЕГА № 1239227 від 17.11.2023 року о 02:24:57 позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. З вказаної постанови вбачається, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 17.11.2023 року о 02.10 в АДРЕСА_2 , здійснив завідомо неправдивий виклик поліції, а саме зателефонував на спецлінію 102 та повідомив, що батько буянить, вчиняє домашнє насильство, хоча цього факту не було.
З відеоматеріалів, зафіксованих на портативні відеореєстратори поліцейських, вбачається, що прибувши на місце події, поліцейські спочатку спілкувались з позивачем біля дверей в під'їзд, де ОСОБА_1 пояснював, чому здійснив виклик поліції, зазначаючи, що батько п'яний і кидається, та показував відеозапис з телефону, з якого видно, що позивач заходив до кімнати батька, вони сперечалися і батько кричав, щоб він вийшов. Після розмови з позивачем, поліцейські піднялись до квартири, де ніяких подій, що свідчили б про вчинення домашнього насильства, не відбувалось. При цьому до того, як піднятись в квартиру, один з поліцейських повернувся до машини за принтером для друкування постанови.
IV. ПРАВОВІ НОРМИ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
Статтею 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
V. ОЦІНКА ДОВОДІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ СУДУ
Суд зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. А притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Постановою Верховного Суду від 14.03.2018 року у справі №760/2846/17 зроблено висновок, що обов'язок доказування в адміністративному судочинстві, визначений ст. 71 КАС України (у редакції до 15.12.2017 року) розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.
Оскільки частинами 1,2 ст. 77 КАС України (у чинній редакції) передбачено аналогічні положення, що й в ч. 1, 2 ст. 71 КАС України (у редакції до 15.12.2017 року), то вищезазначений висновок Верховного Суду з приводу обов'язку доказування в адміністративному судочинстві підлягає застосуванню й до положень частин 1, 2 ст. 77 КАС України (у чинній редакції).
Тож, обов'язок доказування в адміністративному судочинстві, визначений статтею 77 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.
Такої ж позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові №520/2261/19 від 25.06.2020 року, в якій зазначено, що обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою статті 77 КАС України обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Судом досліджені надані стороною відповідача матеріали відеофіксації, які підтверджують факти, викладені у відзиві на позовну заяву та не підтверджують обставин, на які посилається позивач ОСОБА_1 в своїй позовній заяві, зокрема щодо вчинення домашнього насильства та агресивних дій. На момент прибуття поліцейських батько заявника знаходився в своїй кімнаті, агресивної поведінки не проявляв. Присутня в квартирі мати заявника за допомогою до поліцейських не зверталась.
Доводи позивача ОСОБА_1 щодо того, що батько вчиняв домашнє насильство, що зафіксовано на відеозаписі з телефону позивача, суд відхиляє, оскільки сам відеозапис позивачем суду не надано, а з тієї частини, яку видно на відеозаписі з бодікамер поліцейських таких дій не вбачається.
У відповіді на відзив на позов ОСОБА_1 наголошував на тому, що інспектор Кучеренко М.М. прийняв рішення про винесення постанови ще до розгляду справи. До вказаних пояснень позивача суд ставиться критично та зазначає наступне. Так, дійсно, на питання свого колеги про те, чи взяти принтер для оформлення "ложного виклику", інспектор відповів: "Так", що вбачається з матеріалів відеофіксації, наданих до відзиву. Однак, піднявшись з позивачем до квартири, поліцейськими спочатку було проведено огляд, було встановлено відсутність обставин, про які зазначав позивач при здійсненні виклику поліції, після чого був проведений розгляд справи та винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Тобто сам по собі факт погодження інспектора зі своїм колегою щодо необхідності взяти з собою принтер не впливає на встановлені у справі обставини щодо відсутності події вчинення домашнього насильства батьком позивача.
Доводи сторони ОСОБА_1 щодо того, що він ще раніше звертався до поліції та щодо батька був складений протокол, в ході судового розгляду справи не знайшли свого підтвердження.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності. В той час, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог. Сама незгода позивача ОСОБА_1 щодо його притягнення до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, так як не обґрунтовані та не доведені.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 77, 160,162 255, 295, 297 КАС України, ст. ст. 251, 283 КпАП України, суд,-
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, адреса - 65114, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 5, електронна адреса - odesa@patrol.police.gov.ua) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення суду складено 22.02.2024 року.
Суддя Васильків О.В.