Справа № 736/818/23 Головуючий у 1 інстанції Пархомчук Т. В.
Провадження № 33/4823/146/24
Категорія -
19 лютого 2024 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі судді апеляційного суду Акуленко С.О., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та захисника-адвоката Загальця О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові (в режимі відеоконференції) справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Корюківського районного суду Чернігівської області від 11 травня 2023 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , працюючого військовослужбовцем ЗСУ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень 00 копійок без з позбавленням права керування транспортними засобами.
Стягнуто з нього на користь держави судовий збір в сумі 536 грн. 80 коп.
Судом встановлено, що 15 квітня 2023 року о 21 год. 59 хв. в смт. Холми по вул. Гагаріна, ОСОБА_1 керував мопедом марки SPARK, номер рами НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився зі згоди водія із застосуванням приладу «Драгер ARCE - 0175» у встановленому законом порядку при цьому велась безперервна відеофіксація. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 А ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування своїх вимог зазначив, що він не був належним чином повідомлений про день розгляду справи, оскільки він є військовослужбовцем і за домашньою адресою не проживає. Вказує, що працівники поліції не роз'яснили йому права, а також не відсторонили від керування транспортним засобом. Крім того відеозапис є не безперервним.
Оскарживши постанову суду поза строком апеляційного оскарження, просив поновити пропущений процесуальний строк, визнавши причини пропуску поважними.
В судовому засіданні апеляційного суду захисник-адвокат Загалець О.М. вказав, що відсутні докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані сп'яніння, відеозаписи працівників поліції не є безперервними, тому не можуть бути належним доказом, крім того розгляд справи відбувся у відсутності ОСОБА_1 , хоча він не знав про день розгляду справи.
ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційного суду вказав, що транспортним засобом не керував, а знаходився біля нього.
Заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити з вказаних в ній підстав, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Наведені апелянтом доводи щодо підстав для поновлення апеляційного строку є переконливими та з метою забезпечення апеляційного оскарження судового рішення, суд вважає за можливе задовольнити клопотання про поновлення апеляційного строку.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Протоколом про адміністративне правопорушення встановлено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що є порушенням вимог п 2.9 ПДР, згідно яких водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Огляд водія проводився із застосуванням приладу «Драгер ARCE - 0175».
Ці обставини підтверджуються даними «Драгер», за результатами якого наявність алкоголю у ОСОБА_1 становить 1.38%о, тобто, він перебував у стані алкогольного сп'яніння. Свою згоду з таким результатом ОСОБА_1 засвідчив своїм підписом на роздруківці до приладу «Драгер» (а.с.4). Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння (а.с.5), Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.3) з результатами якого ОСОБА_1 також погодився, що засвідчив своїм підписом. Тому доводи ОСОБА_1 апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.
З переглянутого відеозапису встановлено, що на ньому зафіксовано рух мопеда марки SPARK, номер рами НОМЕР_1 , який зупиняють працівники поліції, під керуванням ОСОБА_1 , повідомляють, що у нього наявні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, проведення працівниками поліції даного огляду водія ОСОБА_1 з використанням спеціальних технічних засобів, результат огляду на стан алкогольного сп'яніння - 1.38%о. Крім того, з відеозапису вбачається, що зауважень на дії працівників поліції ОСОБА_1 не висловлював, зокрема, не повідомляв, що він не керував транспортним засобом, а також те, що з результатами приладу він не погоджується. Тому твердження апелянта про те, що він не керував транспортним засобом, а знаходився біля нього, а також те, що у нього були відсутні ознаки алкогольного сп'яніння, є безпідставними.
Таким чином суд першої інстанції цим доказам дав належну оцінку і вірно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення складено з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735.
Доводи апелянта про те, що працівники поліції не роз'яснили його права, є безпідставними, оскільки згідно протоколу серії ААД № 159692 від 15.04.2023 року, який ОСОБА_1 підписав, йому роз'яснено його права та обов'язки передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що його не відсторонили від керування транспортним засобом, оскільки як вбачається з відеозапису, працівники поліції повідомляють ОСОБА_1 про те, що його відсторонено від керування транспортним засобом.
Доводи апелянта про те, що відеозапис працівників поліції є неналежним доказом через неповноту відображання події, є необґрунтованими, так як на ньому зафіксований факт проведення огляду ОСОБА_1 за допомогою приладу «Драгер» і при його огляді не виникає сумніву у його достовірності, тому відеозапис є належним та допустимим доказом.
Твердження ОСОБА_1 про те, що він не був належним чином повідомлений про час розгляду справи, однак суд розглянув справу без його участі, є необґрунтованими, оскільки згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 15.04.2023 року, ОСОБА_1 був повідомлений, що справа про притягнення його до адміністративної відповідальності буде розглядатися в Корюківському районному суді, який він підписав, вказав, що пояснення надам в суді.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи 04.05.2023 року в судове засідання суду першої інстанції ОСОБА_1 не з'явився, тому судове засідання було відкладено до 11.05.2023 року, про час слухання справи був повідомлений шляхом розміщення повідомлення на офіційному веб-сайті «Судова влада України».
В рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Також судом враховується практика Європейського суду з прав людини, яка визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Тому, порушень законних прав особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності по даній справі, передбачених ст.268 КУпАП, судом допущено не було. Окрім іншого, такі права ОСОБА_1 були поновлені судом апеляційної інстанції під час перегляду справи в апеляційному порядку.
Слід зазначити, що пункт 1.3 ПДР зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №1306 від 10.10.2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, окрім іншого, за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, та вони повністю відповідають фактичним обставинам справи.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступені його вини.
Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та необґрунтованість накладеного на нього адміністративного стягнення, не вбачається.
За таких обставин, постанова суду відповідає вимогам закону, і законних підстав для її скасування чи зміни не вбачається.
Керуючись ст. ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Корюківського районного суду Чернігівської області від 11 травня 2023 року стосовно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяС. О. Акуленко