Номер провадження: 33/813/409/24
Номер справи місцевого суду: 522/19390/23
Головуючий у першій інстанції Донцов Д. Ю.
Доповідач Журавльов О. Г.
12.02.2024 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду - Журавльов О.Г., за участі - секретаря судового засідання Хангельдян К.С., представника ОСОБА_1 - Калугіна Д.О., розглянувши в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Калугіна Д.О. на постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 20.12.2023, відносно:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.
Постановою судді Приморського районного суду м. Одеси від 20.12.2023 провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_2 , за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 09.09.2023 року о 17:00 год. в м. Одеса вул. Педагогічна, 58, гр. ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом Audi A6 Quattro д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу державного знаку 2.1 «Дати дорогу» та здійснив зіткнення з транспортним засобом BMW 740 д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , в результаті чого транспортний засіб BMW 740 д.н.з. НОМЕР_2 здійснив зіткнення з транспортним засобом Renault Logan д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_4 . В результаті ДТП транспортні засоби отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала.
На дану постанову представник ОСОБА_1 - Калугін Д.О. подав апеляційну скаргу в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Доводи обґрунтовує тим, що транспортний засіб «BMW 740» державний номер НОМЕР_2 на праві власності належить ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 09.09.2023 року. Вказує, що наявні в матеріалах справи докази, в тому числі протокол про адміністративне правопорушення зі схемою місця ДТП є належними, допустимим, достовірними та достатніми для висновку про винність ОСОБА_5 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Зазначає, що суд першої інстанції передчасно та необґрунтовано дійшов до висновку про закриття провадження у справі за спливом строку адміністративного стягнення без встановлення вини ОСОБА_5 у скоєнні ДТП. Крім того, вказує, що ОСОБА_5 , свідомо ігноруючи ухвали суду про привід, не з'являвся до суду для участі у розгляді справи і сплив строку притягнення ОСОБА_5 до відповідальності закінчився саме через це.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно з ч. 6 ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Враховуючи те, що ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, у судове засідання не з'явився, звернувся до суду з заявою про розгляд апеляційної скарги за його відсутності, вважаю, що розгляд апеляційної скарги має бути проведений без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши представника ОСОБА_1 - Калугіна Д.О., який підтримав апеляційну скаргу, прихожу до наступних висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції вірно виходив із того, що згідно до вимог п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Як вбачається із матеріалів справи, правопорушник ОСОБА_2 здійснив дії, відповідальність за які, передбачена ст. 124 КУпАП, та мали місце 09.09.2023 року. Таким чином на час розгляду справи судом першої інстанції закінчилися визначені ч. 2 ст. 38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення з причин, не залежних від суду, у зв'язку із чим суд вірно закрив провадження по справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд мав встановити наявність вини ОСОБА_2 у скоєнні ДТП, не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки визначення на законодавчому рівні у ст. 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов'язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб'єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто, з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.
При вирішенні питання щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням на момент розгляду такої справи строків накладення адміністративного стягнення, визначених ст. 38 КУпАП, необхідно враховувати положення ст. 6 Конституції України, згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно ст. 19 Конституції України суди при здійсненні правосуддя повинні діяти у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.
Разом з тим, п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП не містить положень щодо обов'язку суду встановлювати обставини вчинення адміністративного правопорушення та наявність вини особи у його вчиненні у разі спливу строків притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Тлумачення вказаної норми дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (ст. 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається.
Крім того, згідно узагальненого науково-консультативного висновку Науково-консультативної ради при Вищому адміністративному суді України від 07.11.2017 року, під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 38 КУпАП вина особи не встановлюється. Вказаний висновок обґрунтовано тим, що поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття їх в одній постанові свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції. За правилами ст. 284 КУпАП, рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Грабчук проти України» від 26 вересня 2006 року вказано, що у разі закриття провадження по справі, питання про доведеність вини особи не вирішується.
При цьому апеляційний суд зазначає, що закриття провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП не позбавляє учасників ДТП можливості звернутися за захистом своїх прав в порядку цивільного судочинства, оскільки закриття провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП є нереабілітуючою ознакою, інакше провадження у справі відносно ОСОБА_2 підлягало б закриттю за п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Посилання апеляційної скарги на те, що сплив строку притягнення до адміністративної відповідальності закінчився через те, що ОСОБА_5 ігнорував ухвали про привід та не з'являвся до суду для участі у розгляді справи, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки неявка особи яка притягається до адміністративної відповідальності не призупиняє провадження у справі та строки притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Керуючись статтями 7, 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргупредставника ОСОБА_1 - Калугіна Д.О. - залишити без задоволення.
Постановусудді Приморського районного суду м. Одеси від 20.12.2023, відносно ОСОБА_2 провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.Г. Журавльов