Справа №629/5747/23 Головуючий 1 інстанції: Цендра Н.В.
Провадження №33/818/270/24 Доповідач: Люшня А.І.
Категорія: ч.2 ст.130 КУпАП
21 лютого 2024 року Харківський апеляційний суд у складі:
- головуючого судді Люшні А.І.,
- за участі секретаря Мацегори О.В.,
- особи, яку притягнуто
до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові, в режимі відеоконференції, клопотання особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 27 листопада 2023 року,-
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
На підставі ч.2 ст.30 КУпАП до стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на три роки призначеного за цією постановою приєднано невідбуту частину стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, призначене постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.
Також стягнено зі ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536 грн. 80 коп.
На зазначену постанову суду особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 15 грудня 2023 року подав апеляційну скаргу, в якій міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивуючи його тим, що 30 листопада 2023 року не міг отримати копію оскаржуваної постанови в електронному вигляді, у зв'язку з виконанням службових обов'язків військового, копію вказаної постанови отримав лише 06 грудня 2023 року в приміщенні суду.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , який підтримав клопотання, дослідивши матеріали справи, вважаю, що підстави для задоволення клопотання відсутні, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративні правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Отже, закон пов'язує строк внесення апеляційної скарги на постанову судді у справі про адміністративне правопорушення не з датою отримання постанови суду, а лише з датою ухвалення судового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 був присутній у судовому засіданні 27 листопада 2023 року, надавав пояснення (а.с.35-38).
Звернувшись 15 грудня 2023 року з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 27 листопада 2023 року, ОСОБА_1 пропустив десятиденний строк на апеляційне оскарження.
Посилання ОСОБА_1 на дату отримання повного тексту постанови, як на підставу вважати поважним пропуск строку на апеляційне оскарження, є необґрунтованими. Копія оскаржуваної постанови отримана ОСОБА_1 06 грудня 2023 року в межах строку апеляційного оскарження. Резолютивна частина постанови містить роз'яснення строку та порядку її оскарження.
Зазначене свідчить про обізнаність особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності щодо наявності судового рішення та результату розгляду матеріалу про адміністративне правопорушення, останній не був позбавлений можливості звернутися з апеляційною скаргою у визначений законом строк, після чого доповнити її.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі "Мельник проти України", норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження і перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. (Рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" п.27, рішення від 26 квітня 2007 року).
Подаючи апеляційну скаргу після пропуску строку на апеляційне оскарження, сторона справи повинна навести достатні поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, які б об'єктивно перешкоджали звернутися до суду у визначений КУпАП строк, а отже вплинули на право сторони реалізувати конституційні засади, які визначають право на оскарження судового рішення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський суд з прав людини у п.41 зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є обмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.
Крім того, відповідно до правових висновків ЄСПЛ, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, заява №23436/03).
Таким чином, твердження ОСОБА_1 про те, що строк на апеляційне оскарження пропущено із поважних причин, не підтверджено відповідними обставинами та належними доказами, клопотання не містить посилання на обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто такими, які не залежать від волевиявлення апелянта, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
Відповідно до ч.2 ст. 294 КУпАП, апеляційна скарга, подана після закінчення строку апеляційного оскарження, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
За вищенаведених обставин підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції - відсутні, оскільки відсутні поважні причини його пропуску.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Відмовити особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в поновленні процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 27 листопада 2023 року щодо ОСОБА_1 , а апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду А.І. Люшня