Справа №953/18849/21 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-сс/818/197/24 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: запобіжний захід
20 лютого 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
-головуючого ОСОБА_2 ,
-суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
-за участю секретаря ОСОБА_5 ,
-представника власника майна ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 16 січня 2024 року -
Цією ухвалою слідчого судді відмовлено в задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_7 захисника ОСОБА_6 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню № 12021220490000243 від 30.01.2021 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.190 КК України.
В апеляційній скарзі представник власника майна ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді та задовольнити клопотання і скасувати арешт на майно. В обґрунтування апеляційної скарги захисник послався на те, що арешт на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 був накладений 17.05.2021 року, тобто вже майже три роки. Наголосив, що протягом цього часу жодних слідчих дій з арештованим майном проведено не було, а прокурором не було надано доказів того, що нерухоме майно ОСОБА_7 набуто протиправним шляхом.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, захисника, який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів судового провадження вбачається, що в провадженні СВ ХРУП №1 ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12021220490000243 від 30.01.2021 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.190 КК України.
Ухвалою слідчого судді від 17.05.2021 року накладено арешт на нерухоме майно-квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_7 , шляхом заборони її відчуження та розпорядження в будь-якій спосіб, в тому числі, передання в іпотеку, внесення до статутного капіталу - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.
З ухвали Київського районного суду м. Харкова від 17.05.2021 року вбачається, що арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_7 було накладено, як на об'єкт кримінально протиправних дій та визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Враховуючи зазначене, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що зазначене майно є доказом у кримінальному провадженні, для забезпечення мети досудового розслідування, встановлення істини у кримінальному провадженні, здобуття фактичних даних, на підставі яких можливо встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають суттєве значення та з метою запобігання можливості приховування, пошкодження псування, знищення, перетворення, відчуження майна, з чим погоджується й колегія суддів.
Відповідно до ст.98 КПК України матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом є речовими доказами по справі. Якщо документи містять зазначені вище ознаки, вони теж є речовими доказами.
Так, ч.2 ст.170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Доводи захисника про невідповідність вилученого майна вимогам ст.98 КПК України, є необґрунтованими та є лише обраним способом захисту.
Посилання захисника на відсутність слідчих дій з вищенаведеним майном, не можуть слугувати достатньою підставою для скасування арешту, оскільки досудове розслідування не завершено та триває.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді обґрунтованою та належним чином мотивованою і підстав для її скасування, за доводами апеляційної скарги не вбачає.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 16 січня 2024 року про відмову в задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню № 12021220490000243 від 30.01.2021 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.190 КК України, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 ,- без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді