Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 33/4809/127/24 Головуючий у суді І-ї інстанції Берднікова Г. В.
Категорія - 155-1 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Широкоряд Р. В.
22.02.2024 року м. Кропивницький
Суддя Кропивницького апеляційного суду Широкоряд Р.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою адвоката Деркаченка Ю.О., в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 січня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, яка є керуючою магазином «Файномаркет" № НОМЕР_2 », проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності протягом року не притягувалася,
визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 5 (п'яти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп., який підлягає стягненню в дохід держави.
Постановою Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 січня 2024 року, ОСОБА_1 , визнано винною в тому, що вона будучи керуючою магазином «Файномаркет» №197, який знаходиться по вулиці Центральна, 18, в селі Суботці Кропивницького району Кіровоградської області, 08 грудня 2023 року об 11:20 год порушила встановлений законом порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, а саме проведення розрахункових операцій з видачею розрахункових документів не встановленої форми, відсутній обов'язковий реквізит фіскального чека - дані щодо розміру ставки ПДВ у відсотках і загальної суми ПДВ, чим порушено п.2 ст.3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями). Зазначеними діями керуюча магазином ОСОБА_1 вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.155-1 КУпАП.
Не погоджуючись з рішенням суду, адвокат Деркаченко Ю.О., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, яка зареєстрована на пошті згідно штемпелю 08.02.2024, зареєстрована в суді 13.02.2024, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову суду першої інстанції скасувати, провадження у справі закрити.
Поважність пропущення строку на апеляційне оскарження постанови суду апелянт мотивує тим, що ОСОБА_1 , та її представник 23.01.2024 були відсутні під час проголошення постанови суду, вказана постанова направлена та отримана адвокатом Деркаченком Ю.О., 29.01.2024 через електронний кабінет ЄСІТС.
За таких обставин, апелянт вважає, що строк на подання апеляційної скарги пропущений з поважних причин.
Дослідивши матеріали справи, зваживши та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вважаю, що строк на апеляційне оскарження поновленню не підлягає виходячи з таких підстав.
Згідно із ч.2 ст.294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Згідно з положеннями КУпАП строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин.
Свою правову позицію щодо тлумачення поняття поважності причин, які можуть бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження неодноразово висловив у своїх рішеннях Верховний Суд.
Зокрема у Постанові Першої судової палати ККС ВС від 30.10.2018 року (справа № 299/2987/15-к провадження № 51-4594 км18) зазначено наступне : «Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності) (п. 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року; п. 47 рішення у справі «Устименко проти України» від 29.10.2015 року).
При цьому Суд визначив, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали можливість своєчасного звернення до суду у вищезазначений законом строк. Суд не може зобов'язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючі всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення».
Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що причини пропуску строку апеляційного оскарження не є поважними, оскільки ОСОБА_1 , та її адвокат були повідомлені про місце та час розгляду справи, що підтверджується довідкою (а.с. 22,23). Крім того, адвокат Деркаченко Ю.О., 23.01.2024, надіслав до суду клопотання в якому просив провести судове засідання 23.01.2024 об 14:30 год., без участі ОСОБА_1 , та її представника.
Отже, ОСОБА_1 , та її адвокат були достовірно обізнані, що справа стосовно ОСОБА_1 , призначена та розглядається в Знам'янському міськрайонному суді Кіровоградської області, а тому мали можливість з'ясувати наслідки розгляду справи, проте не скористалися своїми процесуальними правами.
Відповідно строки на апеляційне оскарження постанови суду, почали відраховуватися з 23.01.2024, та закінчилися 02.02.2024.
Посилання апелянта, як на підставу поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження на те, що він лише 29 січня 2024 року отримав копію судового рішення, є непереконливими, адже діючим КУпАП початок строку апеляційного оскарження постанови судді обраховується з дня винесення постанови і цей строк ніяким чином не пов'язаний з отриманням чи ознайомленням з копією судового рішення.
Відповідно до п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Оскільки, вказані апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 січня 2024 року не можна визнати поважними, а інших об'єктивних причин, які б перешкоджали апелянту реалізувати своє право на апеляційне оскарження постанови судді у визначений законом строк апелянтом не наведено, апеляційний суд вважає за необхідне відмовити у поновленні пропущеного строку.
Враховуючи, що з апеляційною скаргою на постанову судді від 23.01.2024 апелянт звернувся лише 08 лютого 2024 року, тобто з пропуском встановленого законом десятиденного строку на її оскарження, апеляційний суд, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП, у зв'язку з відмовою у поновленні цього строку, приходить до висновку про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Відмовити адвокату Деркаченку Ю.О., у поновленні строку на оскарження постанови Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 січня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП, та призначено стягнення у виді штрафу в розмірі 5 (п'яти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 85 (вісімдесят п'ять) грн.
Апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами повернути апелянту.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду Р.В. Широкоряд