Справа № 750/1154/24
Провадження № 1-кп/750/211/24
22 лютого 2024 року м.Чернігів
Деснянський районний суд м.Чернігова у складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12023270340004275 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Чернігова, громадянки України, не одруженої, з загальною середньою освітою, не працюючої, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України,-
05.11.2023 в період часу з «18» год. «00» хв. по «19» год. «10» хв. ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні магазину «Sinsay», який знаходиться на другому поверсі в торговому центрі «Hollywood», котрий розташований за адресою: вул. 77 Гвардійської дивізії, буд. 1 В, м. Чернігів, усвідомлюючи, що згідно указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІX на всій території України введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжено, востаннє Указом Президента України від 26.07.2023 № 451/2023, затверджений Законом України від 27.07.2023 №3275-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2022 року строком на 90 діб, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, діючи умисно, шляхом вільного доступу, намагалась таємно викрасти джемпер жіночий артикул «6360J», вартістю 399 грн. 20 коп. (без ПДВ), що належить дочірньому підприємству «ЛПП Україна», помістивши в приміщені роздягальні його до рюкзаку та не доводячи про це до відома ОСОБА_5 , передала вказаний рюкзак останньому, однак не довела свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна до кінця, з причин що не залежали від її волі, оскільки ОСОБА_5 був зупинений біля входу працівниками магазину.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні за ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України визнала повністю та підтвердила правильність обставин, що викладені у обвинуваченні. Щиро каялась у скоєному.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно викладених вище обставин справи, які ніким не оспорюються.
Враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорюються обставини справи, доведеність вини обвинуваченої та кваліфікацію її дій, суд вважає, що обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_4 , знайшло своє підтвердження у судовому засіданні у повному обсязі, а її дії правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), що належить потерпілому ДП «ЛПП Україна», вчинене в умовах воєнного стану.
Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченій, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідки, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням відшкодована, особу обвинуваченої - її вік, освіту, її сімейний стан, що вона не працює, стан її здоров'я відповідно до наявних даних, що раніше обвинувачена не притягувалась до кримінальної та адміністративної відповідальності.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченій, суд вважає: щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій, судом не встановлено.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченій необхідно призначити покарання у межах санкції частини статті КК України, якою передбачено покарання за вчинене обвинуваченою кримінальне правопорушення, та про можливість виправлення обвинуваченої без відбування покарання, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, що є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. У зв'язку зі звільненням ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням необхідно покласти на неї обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся. Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні. Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі і запобіжні заходи не застосовувалися.
Речові докази відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.370, 371, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч.4 ст. 185 КК України і призначити їй покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку у 2 (два) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов'язки.
Згідно ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляція до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий ОСОБА_1