Іменем України
07 лютого 2024 року м. Кропивницький
справа № 405/3980/23
провадження № 22-ц/4809/398/24
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Мурашка С. І., Чельник О. І.,
секретар судового засідання Діманова Н. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області, Державна казначейська служба України, в особі Головного управління Державної казначейської служби в Кіровоградській області,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21.11.2023 у складі головуючого судді Шевченко І. М.
Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.
06.06.2020 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (ГУНП у Кіровоградській області), Державної казначейської служби України в особі Головного управління Державної казначейської служби в Кіровоградській області (ГУ ДКС у Кіровоградській області), в якому просила стягнути заподіяну моральну шкоду у розмірі 500 000 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відділом розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Кіровоградській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019120020003703, від 17.05.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, де вона є потерпілою. Безпосередньо досудове розслідування здійснювалось старшим слідчим СВ Кропивницького РУН ГУНП в Кіровоградській області Яверницьким Сергієм Михайловичем, а у подальшому старшим слідчим СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області старшим лейтенантом поліції Ляшонком Романом Артуровичем.
Підставою відкриття цього кримінального провадження став рапорт інспектора-чергового Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області, який був зареєстрований в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку) Кропивницького відділу поліції за №24161 від 17.05.2019, щодо її госпіталізації до хірургічного відділення Кіровоградської обласної лікарні з діагнозом: закрита травма живота, розрив селезінки, закрита травма грудної клітини, перелом сідаліщної кістки. Дані тілесні ушкодження заподіяні їй внаслідок ДТП, яке мало місце 17.05.2019 в м. Кропивницькому. На підставі рапорту слідчим була винесена постанова про початок досудового розслідування від 17.05.2019 та сформований витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань з зазначенням номеру кримінального провадження №12019120020003703 від 17.05.2019.
24.05.2019 позивачка надала слідчому заяву про залучення її до провадження як потерпілої, їй була вручена пам'ятка про процесуальні права та обов'язки потерпілого, допитано в якості потерпілої. Її інтереси на підставі договору про надання правової допомоги представляє адвокат Харченко О. В.
Вказує, що слідчим безпідставно та протизаконно неодноразово закривалося кримінальне провадження.
Позивачка оскаржувала постанови слідчих у встановленому законом порядку, оскільки на її думку, обидва водії винні у скоєнні ДТП, і кримінальне провадження не може бути закрите взагалі.
Її скарги були задоволені слідчими суддями, скасовувались незаконні постанови слідчих, якими ігноруються експертизи, проведені в рамках кримінального провадження; під час досудового розслідування мали місце безліч звернень до органів прокуратури різних рівнів, адміністрації Президента, суду, а органи досудового розслідування самоусунулись від виконання своїх обов'язків.
Позивач як потерпіла звернулась до суду з цим позовом через стійке небажання Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області належним чином організувати та проводити досудове слідство у вказаному кримінальному провадженні.
Вважає встановленим той факт, що у зв'язку зі скоєнням відносно неї кримінального правопорушення, пов'язаного із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення, що в цілому має негативні наслідки як для неї, так і для її родини в цілому, їй заподіяна моральна шкода, тобто втрати немайнового характеру внаслідок моральних страждань, заподіяних незаконними, неправомірними діями слідчих: приниженні честі та честі родини в цілому, гідності під час скоєння кримінального правопорушення, великих моральних переживаннях у зв'язку із цим, подолання виниклих у сукупності негативних наслідків, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, численними доказами щодо неналежного розслідування, намаганням незаконного закриття кримінального провадження без належних на те підстав, по надуманим мотивам.
Внаслідок кримінального правопорушення відносно неї вона та її родина зазнали душевних мук; вона тривалий час неодноразово знаходилась на лікуванні для подолання заподіяних тілесних ушкоджень з операційним хірургічним втручанням; до цього часу порушено звичайний уклад життя. Маючи двох малолітніх дітей, які перебувають на її утриманні, вона відволікається від повсякденного життя з турботою про стан досудового розслідування, що призводить до психологічної напруги, вона стала дратівливою, надмірно емоційною.
Відповідачем не вживались та не вживаються заходи для розкриття злочину та якісного проведення досудового розслідування, незаконні постанови слідчих про закриття кримінального провадження скасовані, чим фактично визнавалась незаконною бездіяльність слідчих.
Моральну шкоду, пов'язану з таким станом досудового розслідування, що заподіяна їй, як потерплій, позивач вважає підтвердженою наданими нею документами, оцінює в розмірі 500 000 грн, посилаючись на вимоги ст. ст. 16, 23, 1167, 1174, 1176, 1177 ЦК України, просила стягнути з відповідачів.
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21.11.2023 відмовлено у задоволенні позову.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що умовою застосування судом цивільно-правової відповідальності в цьому предметі спору, яка поширюється на недоговірні зобов'язання, що виникають із правопорушень (деліктні) правовідносини, є встановлення факту неправомірності рішення, дії чи бездіяльності службової або посадової особи зазначених органів. Позивачкою не надано жодних доказів, які б вказували на те, в чому ж полягає спричинена діями працівників ГУНП в Кіровоградській області моральна шкода, а також наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, вини останнього в її заподіянні.
Суд вважав, що саме по собі закриття кримінального провадження не є підставою для відшкодування моральної шкоди, факт задоволення судами скарг на слідчих та зобов'язання вчинити певні дії, не вказує жодним чином на неправомірність дій посадових чи службових осіб органів державної влади, не є безумовною підставою для відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставить питання про скасування судового рішення і ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.
Зазначає, що суд неповно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам.
Вважає беззаперечним факт того, що своїми незаконними рішеннями, діями (бездіяльністю) держава Україна в особі органу досудового слідства (Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області) завдала ОСОБА_1 значної моральної (немайнової) шкоди внаслідок неналежного розслідування кримінального провадження №12019120020003703 від 17.05.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, де позивачка є потерпілою, та повної відсутності як такого; що і потягнуло заподіяння останній моральної шкоди у розмірі 500 000,00 грн. Заподіяння шкоди підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
Кримінальне провадження, де позивачка є потерпілою у зв'язку з отриманням тяжких тілесних ушкоджень наслідок ДТП, неодноразово протиправно та незаконно закривалось слідчими.
Вказує, що моральна шкода пов'язана із станом досудового розслідування, яка заподіяна ОСОБА_1 як потерпілій від кримінального правопорушення, і повинна бути відшкодована у розмірі 500 000 грн за рахунок Головного Управління Національної поліції в Кіровоградській області.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
ГУНП у Кіровоградській області та ГУ ДКС у Кіровоградській області подали відзиви на апеляційну скаргу, просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.
Вважають рішення суду законним й обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги безпідставними.
Представник ГУ ДКС у Кіровоградській в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений відповідно до вимог ст. 128-131 ЦПК України.
Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Позиція апеляційного суду.
Відповідно до ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Заслухавши пояснення представника позивача адвоката Харченка О. В., який підтримав доводи апеляційної скарги, представника відповідача ГУНП у Кіровоградській області за довіреністю Стояновські Д. І., який заперечував проти задоволення скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.
Встановлені судом першої інстанції неоспорені обставини, а також обставини встановлені апеляційним судом.
Відділом розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Кіровоградській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019120020003703 від 17.05.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, де ОСОБА_1 є потерпілою (а.с.21).
Підставою відкриття кримінального провадження став рапорт інспектора-чергового Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області, який був зареєстрований в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку) Кропивницького відділу поліції за №24161 від 17.05.2019, щодо госпіталізації ОСОБА_1 до хірургічного відділення Кіровоградської обласної лікарні з діагнозом: закрита травма живота, розрив селезінки, закрита травма грудної клітини, перелом сідаліщної кістки. Дані тілесні ушкодження заподіяні ОСОБА_1 внаслідок ДТП, яке мало місце 17.05.2019 в м. Кропивницькому. На підставі рапорту слідчим була винесена постанова про початок досудового розслідування від 17.05.2019 та сформований витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань з зазначенням номеру кримінального провадження №12019120020003703 від 17.05.2019 (а.с.19-20,22-26).
Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні наразі триває, 20.06.2023 матеріали кримінального провадження №12019120020003703 від 07.05.2019 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України направленні до державного НДЕКЦ МВС України для проведення інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожнього транспортних пригод», матеріали кримінального провадження перебувають в експертному закладі.
Постановою слідчого від 12.08.2019 кримінальне провадження № 12019120020003703 від 17.05.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення (а.с. 27-31).
Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 23.08.2019 у справі № 404/3466/19 задоволено скаргу адвоката Харченка Олександра Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , постанову слідчого СВ Кропивницького відділу поліції ГУ НП в Кіровоградській області Яверницького С.М. від 12.08.2019 про закриття кримінального провадження №12019120020003703 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, у зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення, скасовано. Ухвалу направлено прокурору Кіровоградської місцевої прокуратури для організації подальшого досудового розслідування (а.с. 41-42).
Постановою слідчого від 11.11.2020 кримінальне провадження № 12019120020003703 від 17.05.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення (а.с. 43-48).
Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 30.11.2020 у справі № 404/3466/19 задоволено скаргу адвоката Харченка Олександра Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , постанову в.о.слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області капітана поліції Яверницького С.М. про закриття кримінального провадження від 11.11.2020, внесеного до ЄРДР за №12019120020003703 від 17.05.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, скасовано. Копію ухвали направлено прокурору Кіровоградської місцевої прокуратури для організації подальшого досудового розслідування (а.с. 58-59).
Постановою слідчого від 20.07.2021 кримінальне провадження № 12019120020003703 від 17.05.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення (а.с.60-66).
Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 24.09.2021 у справі № 404/3466/19 задоволено скаргу адвоката Харченка Олександра Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , постанову СВ розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Кіровоградській області Ляшонка Р. А. про закриття кримінального провадження від 20.07.2021 кримінального провадження №12019120020003703 від 17.05.2019, за ч. 2 ст. 286 КК України, скасовано. Ухвалу направлено прокурору Кропивницької окружної прокуратури для організації подальшого досудового розслідування (а.с.77-78).
Постановою слідчого від 30.12.2021 кримінальне провадження № 12019120020003703 від 17.05.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення (а.с.79-85).
Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 18.10.2022 у справі № 404/3466/19 задоволено скаргу адвоката Харченка Олександра Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , слідчого СВ Кропивницького РУП ГУ НП в Кіровоградській області від 30.12.2021 про закриття кримінального провадження № 12019120020003703, за ч. 2 ст. 286 КК України, скасовано. Ухвалу направлено прокурору Кропивницької окружної прокуратури для організації подальшого досудового розслідування (а.с.97-98).
Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.
Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).
Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (частини друга, четверта статті 77 ЦПК України).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема висновком експерта (ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 ЦПК).
Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом (частина друга статті 95 ЦПК України).
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 56 Конституції України визначено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень.
На підставі вказаної норми права відшкодуванню за рахунок держави підлягає шкода у випадку встановлення факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади.
Згідно з статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини шостої статті 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.
Відповідно до статті першої статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Частиною першою статті 1174 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
У пункті 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17 зроблений висновок про те, що застосовуючи статті 1173, 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.
Згідно із статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Однією із засад кримінального провадження є забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності, гарантоване
Статтею 24 КПК України, згідно з якою кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені зокрема рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження.
Згідно із частиною другою статті 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Слідчий суддя здійснює здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Суд встановив, що ОСОБА_1 не надала доказів на підтвердження заподіяння їй шкоди, наявності причинно-наслідкового зв'язку між діями заподіювача та шкодою, на яку посилається.
Сам по собі факт того, що постанови слідчих про закриття кримінального провадження № 12019120020003703 були скасовані слідчим суддею, не свідчить про заподіяння шкоди позивачці.
ОСОБА_1 скористалась своїм правом, передбаченим статтею 303 КПК України на оскарження постанов слідчого про закриття кримінального провадження № 12019120020003703 і в такий спосіб, через запроваджену державою систему судового контролю у кримінальному провадження, отримала захист своїх прав, які вважала порушеними.
Суди першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки позивачка не довела наявність обов'язкових складових цивільно-правової відповідальності, завдання їй шкоди, протиправності дій та факту наявності причинного зв'язку між шкодою та протиправними діями (бездіяльністю), на які вона посилається.
За встановлених у цій справі обставин, висновки суду першої інстанції узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 12 квітня 2021 року у справі № 686/32005/19, від 03 червня 2021 року у справі № 686/34047/19, від 22 вересня 2021 року у справі № 686/14607/20, від 06 березня 2023 року у справі № 686/14358/21-ц, від 18 січня 2024 року у справі № 686/13187/21.
Доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують, на законність ухваленого судового рішення не впливають, зводяться до переоцінки доказів у справі, що знайшли свою належну оцінку у мотивувальній частині оскарженого судового рішення.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Виходячи з викладеного, судом першої інстанції правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам, не порушено норми процесуального права.
Рішення суду першої інстанції є законним і обгрунтованим.
Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін із підстав, передбачених статтею ст. 375 ЦПК України.
Керуючись ст. 367, 368, 371, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21.11.2023 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий С. М. Єгорова
Судді С. І. Мурашко
О. І. Чельник