Провадження № 22-ц/803/854/24 Справа № 207/3686/22 Суддя у 1-й інстанції - Подобєд О.К. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.
21 лютого 2024 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.
суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М.,
за участю секретаря - Лопакової А.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру та порядку стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, встановлених рішенням суду
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21 вересня 2023 року,-
20 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про зміну розміру та порядку стягнення аліментів , з твердої грошової суми у розмірі 2000 грн. на частини всіх видів заробітку (доходів) але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, і до досягнення дитиною повноліття. В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що рішенням Баглійського районного суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області №207/2689/19 від 31.10.2019 року стягнуто з відповідача ОСОБА_2 , аліменти на неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до її повноліття, щомісячно в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 гривень, починаючи з 8 серпня 2019 року, на її користь. За її заявою на підставі Рішення їй було видано виконавчий лист. На даний час їй відомо, що батько дитини тривалий час знаходиться в Латвії, має постійну роботу, та заробітна плата його становить не менше ніж 1500 євро на місяць. Відповідач сплачує аліменти, та більше ніяк не допомагає, аліментів не вистачає на всі потреби доньки, особливо зараз під час війни та перебування з дитиною за кордоном. Просить позовну заяву задовольнити (том 1 а.с.2-3).
Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21 вересня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру та порядку стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, встановлених рішенням суду - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше 50 % від щомісячного прожиткового мінімуму для відповідного віку дитини, щомісячно, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
У зв'язку зі зміною способу стягнення аліментів припинено з дня набрання рішенням суду законної сили стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліментів на підставі рішення Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 31.10.2019 року.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено, також вирішено питання щодо судових витрат (том 1 а.с.221-224).
Не погодившись з рішення суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі (том 1 а.с.2-5).
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступних підстав.
Судом 1 інстанції встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с.11)
Згідно рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області №207/2689/19 (2/207/1446/19) від 31.10.2019 року стягнуто аліменти з відповідача ОСОБА_2 , на неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до її повноліття , щомісячно в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 гривень, починаючи з 8 серпня 2019 року, на користь матері ОСОБА_1 .
На даний час дитина сторін - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає разом із матір'ю - позивачем у справі за кордоном у Румунії.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що обов'язок утримання дитини покладається на обох батьків, відповідач є здоровою, працездатною людиною, отримує дохід, а розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Однак із вказаними висновками суду 1 інстанції колегія суддів не погоджується виходячи з наступного.
Так, згідно з ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ч.1 ст. 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Отже, зміна способу стягнення аліментів (ч. 3 ст. 181 СК України) і зміна визначеного раніше розміру аліментів (ст. 192 ч. 1 СК України) є різними правовими інститутами. Водночас, ці інститути тісно пов'язані між собою. Зазвичай зміна способу стягнення аліментів тягне і зміну розміру (збільшення, зменшення) раніше обумовлених чи присуджених аліментів, зміна способу стягнення аліментів може слугувати засобом, методом зміни розміру стягуваних аліментів.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни способу стягнення або розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов'язаний з'ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і дитини та стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров'я.
Відповідно до ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1., 2 ст. 77 ЦПК України).
Таким чином, поставивши перед судом питання про зміну способу стягнення раніше присуджених аліментів з твердої грошової суми на частку від заробітної плати (доходу) платника, позивачу належало доводити передусім наявність у платника аліментів відповідного доходу як підставу для задоволення вимоги, для визначення розміру аліментів як частки відповідного доходу. Разом з тим, зважаючи на пред'явлення позову з метою збільшення розміру стягуваних аліментів, належало доводити й інші обставини, які мають значення в такому спорі та передбачені, зокрема, ч. 1 ст. 182 СК України.
Як вбачається із матеріалів справи, звертаючись до суду з позовом про зміну способу стягнення аліментів з твердої грошової суми, визначеної рішення суду у розмірі 2000 грн., на 1/2 частку від заробітку (доходу) платника аліментів ОСОБА_2 , позивач зазначила, що відповідач на даний час знаходиться в Республіці Латвія (м. Євглава), має постійну та добре оплачувану роботу, а саме більше 1 500 євро на місяць, а вона з дитиною наразі теж перебувають за кордом через війну, у зв'язку із чим аліментів, які платить відповідач - 2000,00 тисяч гривень вкрай не вистачає.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).
Згідно з ч. 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Однак, пред'являючи позов про зміну способу стягнення аліментів, при цьому посилаючись на необхідність збільшення розміру аліментів, визначених у твердій грошовій сумі, позивач не надала суду будь-яких доказів покращення матеріального стану відповідача з часу встановлення йому аліментних зобов'язань, а також інформації про щомісячні доходи як платника аліментів, так і одержувача аліментів, та зміни їх сімейного стану, хоча це є її процесуальним обов'язком, а тому зазначені у позовній заяві обставини не є підставою для зміни способу стягнення аліментів.
Крім того, в матеріалах справи наявна довідка №230216-23-izzI від 13 березня 2023 року, яка видана Єлгавською філією, Євглавського центру обслуговування клієнтів (переклад з латинської мови на українську мову здійснено бюро перекладів) відповідно до якої, ОСОБА_6 перебуває на обліку, як безробітній у Державній службі зайнятості, Єлгавської філієї, Євглавського центру обслуговування клієнтів та отримує допомогу відповідно до Закону “Про підтримку безробітних осіб, які шукають роботу ( том 1 а.с.166).
Враховуючи те, що позивачка не надала будь-яких доказів існування обставин, що у відповідності ст.192 СК України є підставою для зміни способу стягнення аліментів (збільшення їх розміру), визначених рішенням суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21 вересня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зміну розміру та порядку стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, встановлених рішенням суду
Згідно з ч.13 ст.141 ЦПК України- якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідачів на користь позивача підлягає судовий збір сплачений ним при подачі апеляційної скарги у розмірі 1073,60 грн.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21 вересня 2023 року - скасувати.
У задоволенні позовних вимог вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру та порядку стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, встановлених рішенням суду - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 1073,60 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.
Судді: