Справа № 166/201/24 Провадження №33/802/170/24 Головуючий у 1 інстанції:Лях В. І.
Доповідач: Клок О. М.
21 лютого 2024 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О. М., з участю секретаря судового засідання Білоуса І. Л., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Ратнівського районного суду Волинської області від 01 лютого 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , пенсіонерку, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156, ч. 3 ст. 156 КУпАП,
Вказаною постановою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156, ч. 3 ст. 156 КУпАП та накладено на неї стягнення у виді штрафу в розмірі чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень з конфіскацією 2 (двох) пачок сигарет марки «Ротманс».
Визначено стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
Згідно з постановою судді ОСОБА_1 визнана винною за те, що вона 23 січня 2024 року, о 19 год. 15 хв., за місцем свого проживання, в АДРЕСА_1 , в місці забороненому законом, здійснила торгівлю з рук двох пачок сигарет «Ротманс» за ціною 50 гривень кожна, без марок акцизного збору, чим своїми умисними діями вчинила правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 156 КУпАП, ч. 3 ст. 156 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 в апеляційній скарзі вказує, що судом неповно та не об'єктивно з'ясовано обставини справи та вирішено її всупереч вимогам законодавства, а висновки, викладені у оскарженій постанові, не відповідають фактичним обставинам справи. ОСОБА_1 стверджує, що судом не взято до уваги вагому обставину справи, що в постанові та в матеріалах справи відсутня інформація про виручку від продажу тютюнових виробів, що, на її переконання, спростовує сам факт продажу цигарок. Крім того, апелянт акцентує увагу, що суб'єктом адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 156, ч. 3 ст. 156 КУпАП може бути лише суб'єкт господарювання, а в оскарженій постанові не наведені відповідні докази, які доводять той факт, що ОСОБА_1 є суб'єктом правопорушення, передбаченого ст. 156 КУпАП. Просить скасувати постанову Ратнівського районного суду Волинської області від 01 лютого 2024 року, а провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 156, ч. 3 ст. 156 КУпАП -закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 , яка підтримала апеляційну скаргу і просила скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, доходжу наступного висновку.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 252 КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
На переконання апеляційного суду вказаних вимог закону суд першої інстанції під час розгляду справи стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 та ч. 3 ст. 156 КУпАП не дотримався, розглянув справу поверхово та неповно, не надав всім зібраним по справі доказам належну правову оцінку та дійшов передчасного і помилкового висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованих їй адміністративних правопорушень, а тому постанова суду підлягає скасуванню, виходячи з наступного.
Отже, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 в місці забороненому законом, здійснила торгівлю з рук двох пачок сигарет «Ротманс» за ціною 50 гривень кожна, без марок акцизного збору.
Обґрунтовуючи свій висновок про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 156, ч. 3 ст. 156 КУпАП, суд першої інстанції фактично послався на наступні докази, а саме: протоколи про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 759299 від 24.01.2024, серії ВАВ № 963146 від 24.01.2024; рапорт старшого інспектора-чергового відділення поліції № 2 (смт Ратне) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області Михальчука В. від 23.01.2024; письмові пояснення та розписку ОСОБА_2 від 23.01.2024; рапорти працівників поліції Лахтюка Ю., Волоха О., Корецького А. від 24.01.2024; відеозапис.
Разом з тим, під час апеляційного розгляду встановлено, що приєднаний до матеріалів справи диск з відеозаписом не містить будь-яких даних для відтворення, а у відповідь на запит суду першої інстанції щодо отримання належної копії відеозаписів будь-якої інформації від ВП №2 (сел. Ратне) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області не отримано.
Подія адміністративного правопорушення та винність особи у його вчиненні доводиться доказами, вичерпний перелік джерел яких наведений у ст. 251 КУпАП, однак, на переконання апеляційного суду, матеріали справи не містять доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 3 ст. 156 КУпАП. При цьому, суд вважає, що наявність лише одних рапортів працівників поліції є не достатнім для притягнення особи до відповідальності із урахуванням того, що як у кримінальному процесі, так і у процесі у справах про адміністративні правопорушення діє принцип змагальності сторін та забезпечення доведеності вини, а сукупність доказів повинна оцінюватись з точки зору їх достатності та взаємозв'язку. За відсутності сукупності доказів є неможливим визнання доведеності вини у вчиненні відповідного правопорушення.
З огляду на те, що суд першої інстанції лише формально перерахував вказані вище докази, проте зовсім не розкрив їх зміст, не перевірив їх та не надав їм оцінки з метою встановлення об'єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення, то суд апеляційної інстанції доходить висновку, що в матеріалах справи відсутня сукупність доказів, які беззаперечно підтверджували б здійснення саме ОСОБА_1 торгівлі тютюновими виробами.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, неврахування наведених вище обставин призвело до постановлення суддею місцевого суду необґрунтованої постанови про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 156, ч. 3 ст. 156 КУпАП.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, оскаржена постанова суду першої інстанції - скасуванню, а провадження у справі стосовно ОСОБА_1 слід закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 156, ч. 3 ст. 156 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Ратнівського районного суду від 01 лютого 2024 року стосовно ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 156, ч. 3 ст. 156 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в її діях складу адміністративних правопорушень.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду О. М. Клок