Справа № 573/74/24
Провадження №1-кп/573/40/24
21 лютого 2024 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області у складі:
головуючої судді: ОСОБА_1 ,
з участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білопілля кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 08 грудня 2023 за № 12023200570000653 по обвинуваченню
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та фактично проживаючого в АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , не одруженого, із середньою освітою, працюючого працівником з благоустрою Куянівського старостату, перебуваючому на військовому обліку, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуваючого, не особа з інвалідністю, раніше не судимого
за ч. 3 ст. 246 КК України,
08 грудня 2023 близько 11:00 год. ОСОБА_4 , маючи злочинний умисел направлений на незаконну порубку дерев на території та об'єкті природо-заповідного фонду - комплексна пам'ятка природи «Парк», прибув на територію вказаного парку, який розташований в межах с. Куянівка Білопільської ТГ Сумського району, Сумської області, де діючі умисно, достовірно знаючи, що вказана територія відноситься до природо-заповідного фонду України, всупереч вимогам ст. ст. 67, 69 Лісового кодексу України, ч. 3 ст. 7, ч. 1 ст. 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд», без передбачуваного законом дозволу, не маючи лісорубного квитка (ордера), з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, за допомогою власної сокири, здійснив незаконну порубку одного сироростучого дерева породи «клену американського» діаметром в шийці кореня 6x10 см, тобто повністю відокремив від кореня до ступеню припинення росту дерев, та в подальшому за допомогою власної сокири, зрубане ним дерево породи «клен американський» порубав на 7 частин: 1) довжиною 98,5 см, діаметром 6x4 см; 2) довжиною 112 см, діаметром 4x2 см; 3) довжиною 115 см, діаметром 10x5 см; 4) довжиною 136 см, діаметром 3,5x6 см; 5) довжиною 136,3 см, діаметром 8,5x2,5 см; 6) довжиною 92,1 см, діаметром 5x7 см; 7) довжиною 117 см, діаметром 5,6x7,2 см, чим завдав Білопільській ТГ майнову шкоду на суму 2 873,82 гривень.
Виконуючи вищевказані дії, ОСОБА_4 розумів суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачав настання суспільно - небезпечних наслідків від цих дій у вигляді завдання матеріальної шкоди власнику майна, тобто діяв з прямим умислом.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав, зокрема пояснив, що на початку грудня 2023 року близько обіду він прибув на територію об'єкту природо-заповідного фонду - комплексна пам'ятка природи «Парк», який розташований в межах с. Куянівка Білопільської ТГ Сумського району, для того, щоб вирубати собі держака для лопати. Перебуваючи на території "Парку", який розташований в межах с. Куянівка Білопільської ТГ без передбачуваного законом дозволу та не маючи лісорубного квитка він за допомогою власної сокири, зрубав одне не велике сироростуче дерево породи «клен американський», потім порубав на частини та поніс додому. На даний час він відшкодував завдані злочином матеріальні збитки, претензій до нього не має.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, відповідно до яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
При цьому встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, тому у суду немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій. Також судом учасникам судового провадження роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Враховуючи викладене, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, суд прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті та описовій частині вироку суду, доведена повністю.
Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 246 КК України, як незаконна порубка дерев вчинена на території та об'єкті природо-заповідного фонду.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.
Отже, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, з урахуванням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, спрямованих на виправлення, виховання та соціальну реабілітацію засудженого.
При обранні виду та міри покарання для ОСОБА_4 суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів.
У пункті 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено про те, що досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї, його матеріальний стан, тощо.
Згідно із статтею 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При цьому враховуються ступінь тяжкості вчиненого злочину, особа винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 виду та міри покарання суд враховує, що згідно із класифікацією ст. 12 КК України вчинене останнім кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 246 КК України відноситься до нетяжких злочинів.
Дані про особу обвинуваченого зокрема те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, працюючого працівником благоустрою філії КЗ БМР "Білопільський ЦКіД "Україна" Куянівського СБК, не особа з інвалідністю (а. с. 24-37).
Суд враховує визначену пом'якшуючу покарання обвинуваченого ОСОБА_4 обставину, передбачену ст. 66 КК України, якою є щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого злочином матеріального збитку.
Обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, у судовому засіданні, не встановлено.
Таким чином, беручи до уваги, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, одночасно враховуючи зазначені вище обставини, з урахуванням особи обвинуваченого, принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, спрямованих на виправлення, виховання та соціальну реабілітацію засудженого, суд дійшов висновку, що за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України, необхідно призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу на користь держави.
Обвинувачений ОСОБА_4 просив суд зменшити розмір штрафу, який просила прокурор при призначенні покарання, оскільки отримує мінімальну заробітню плату.
Відповідно до ч.2 ст.69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
Згідно із ч.1 ст. 53 КК України штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цього Кодексу, з урахуванням положень частини другої цієї статті.
Частиною 2 статті 53 КК України визначено, що розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями Особливої частини цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу.
Санкція ч.3 ст. 246 КК України передбачає покарання у виді штрафу від тисячі п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.
Також суд враховує думку представника потерпілого Білопільської міської ради ОСОБА_6 , яка зазначила, що претензій матеріального характеру до обвинуваченого ОСОБА_4 не мають, оскільки останній відшкодував збитки повністю, про що надано відповідну письмову заяву (а. с. 15). Цивільний позов в кримінальному провадженні відсутній.
Таким чином враховуючи обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , а саме щире каяття, повне визнання вини, відшкодування завданої шкоди, яка значно менша ніж сума мінімального розміру штрафу, офіційне працевлаштування, особу винного, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, має стійкі соціальні зв'язки, його майновий стан, керуючись принципом справедливості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання за ч.3 ст.246 КК України із застосуванням положень ст.69 КК України у виді штрафу, що складає 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 8500 грн.
Призначення обвинуваченому зазначеного покарання забезпечить виконання завдань кримінального судочинства та слугуватиме цілям його застосування, встановленим ст. 2 КПК України.
В ході досудового розслідування проводилась судова інженерно-екологічна експертиза №СЕ-19/119-23/18349-ФХЕД від 03.01.2024, витрати за яку становлять 3 786,40 грн. (а. с. 36). Відповідно до ст. 124 КПК України вказана сума процесуальних витрат підлягає стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Долю речових доказів у кримінальному провадженні необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України (а. с. 32-34).
Ухвалою слідчого судді Білопільського районного суду від 13.12.2023 накладено арешт на майно, який необхідно скасувати, оскільки необхідність у ньому відпала (а. с. 35).
Під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у рамках даного кримінального провадження не обирався. За результатами судового розгляду кримінального провадження підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу, суд також не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України і призначити йому покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України у виді штрафу на користь держави в розмірі п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян , що становить 8 500 ( вісім тисяч п"ятсот ) гривень.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 3786 (три тисячі сімсот вісімдесят шість) гривень 40 копійок процесуальних витрат.
Скасувати арешт, накладений 13.12.2023 ухвалою слідчого судді Білопільського районного суду Сумської області на вилучені під час огляду 08.12.2023 сім дерев'яних палиць дерева породи «клен», розмірами: №1 - довжина 98,5 см, діаметр 6х4 см; №2 - довжина 112 см, діаметр 4х2 см; №3 - довжина 115 см, діаметр 10х5 см; №4 - довжина 136 см, діаметр 3,5х6 см; №5 - довжина 136,3 см, діаметр 8,5х2,5 см; №6 - довжина 92,1 см, діаметр 5х7 см; №7 - довжина 117 см, діаметр 5,6х7,2 см, які належать Білопільській міській раді, а також на сокиру з дерев'яною рукояткою, без маркування, яка належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцю АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази:
- 7 (сім) дерев'яних палиць дерева породи «Клен», розмірами: 1) довжиною 98,5 см, діаметром 6x4 см; 2) довжиною 112 см, діаметром 4x2 см; 3) довжиною 115 см, діаметром 10x5 см; 4) довжиною 136 см, діаметром 3,5x6 см; 5) довжиною 136,3 см, діаметром 8,5x2,5 см; 6) довжиною 92,1 см, діаметром 5x7 см; 7)довжиною 117 см, діаметром 5,6x7,2 см, запаковані до пакету №1, та поміщені на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області, за адресою: м. Білопілля, вул. Соборна, буд. 76 Сумського району, Сумської області, - повернути Білопільській міській раді Сумського району Сумської області;
- сокиру з дерев'яною рукояткою, без маркування, запаковану до пакету №2, яка поміщена на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області, за адресою: м. Білопілля, вул. Соборна, буд. 76 Сумського району, Сумської області, - конфіскувати в дохід держави .
Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя