Справа № 761/1537/24
Провадження № 3/761/765/2024
22 лютого 2024 року
суддя Шевченківського районного суду м. Києва Бугіль Володимир Вячеславович, розглянувши матеріали, які надійшли від управління патрульної поліції у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, мешканку АДРЕСА_1 ,
за ч. 1, 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративне правопорушення
З протоколів про адміністративні правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 , виконуючи обов?язки директора Державного підприємства «Керуюча компанія зі створення президентського університету», будучи посадовою особою юридичної особи публічного права та відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону «Про запобігання корупції» № 1700-VII суб?єктом відповідальності за вчинення правопорушення, пов?язаного з корупцією, в порушення вимог статті 28 Закону, не повідомила безпосереднього керівника (Міністерство освіти і науки України) про наявність у неї реального конфлікту інтересів під час підписання наказу «Про надання премії (винагороди за підсумками роботи за рік)» від 19.12.2022 № 41-К, яким преміювала працівників Підприємства та себе особисто, встановивши премію у розмірі 100 %, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов?язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 172-7 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 , виконуючи обов?язки директора Державного підприємства «Керуюча компанія зі створення президентського університету», будучи посадовою особою юридичної особи публічного права та відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону «Про запобігання корупції» № 1700-VII суб?єктом відповідальності за вчинення правопорушення, пов?язаного з корупцією, в порушення вимог статті 28 Закону, під час виконання своїх службових повноважень не вжила заходів щодо недопущення виникнення конфлікту інтересів та 19.12.2022 в умовах реального конфлікту інтересів підписала наказ «Про надання премії (винагороди за підсумками роботи за рік)» від 19.12.2022 № 41-К, яким преміювала працівників Підприємства та себе особисто, встановивши премію у розмірі 100 %, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов?язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною другою статті 172-7 КУпАП.
Оскільки дії ОСОБА_1 носять ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, справу направлено для розгляду до суду.
Захисник в судовому засіданні зазначив що ОСОБА_1 повністю визнає фактичні обставини справи та щиро кається. Просив призначити ОСОБА_1 найменш суворе покарання.
ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердила фактичні обставини викладені в протоколах про адміністративні правопорушення, зазначила, що умислу на вчинення правопорушень вона не мала.
Прокурор в судовому засіданні просив визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, оскільки вина останньої повністю доведена матеріалами справи та поясненнями ОСОБА_1 отриманими в судовому засіданні.
Заслухавши думку учасників розгляду справи, дослідивши матеріали адміністративної справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1, 2 статті 172-7 КУпАП.
Так, з матеріалів адміністративної справи вбачається, що ОСОБА_1 відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 11.08.2015 № 358-К, призначена виконуючим обов?язки директора Державного підприємства «Виробничо-будівельне об?єднання» з 11 серпня 2015 року. Підставою для видання наказу є заява ОСОБА_1 .
Згідно з пунктом 1.2 розділу І (Загальні положення) Статуту Підприємства (далі - Статут), затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 04 лютого 2022 року № 118, Підприємство є правонаступником всього майна, прав і обов?язків Державного підприємства «Навчально-виробничий центр «Майстер-клас» (м. Нікополь) та Державного підприємства Дніпропетровського спеціального конструкторського бюро (м. Дніпропетровськ).
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 08 лютого 2022 року відбулась державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, а саме зміна найменування юридичної особи (повного та/або скороченого).
Наказом Міністерства освіти і науки України «Про деякі питання діяльності Державного підприємства «Виробничо-будівельне об?єднання» від 04 лютого 2022 року № 118 Державне підприємство «Виробничо-будівельне об?єднання» (далі - ДП «ВБО») перейменовано у Державне підприємство «Керуюча компанія зі створення президентського університету».
Частиною другою статті 81 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.
Пунктом 1.1 розділу І (Загальні положення) Статуту визначено, що Підприємство є державним комерційним підприємством, заснованим на державній формі власності, що належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України, яке здійснює повноваження щодо реалізації прав держави як власника майна, переданого Підприємству, відповідно до Закону України від 21 вересня 2006 року № 185-V «Про управління об?єктами державної власності», Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 630, інших нормативно-правових актів України та цього Статуту.
Відповідно до розділу IV (Юридичний статус підприємства) Статуту Підприємство є юридичною особою публічного права, заснованою на державній власності. Підприємство має самостійних баланс, поточний та інші рахунки в банках, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.
Міністерство освіти і науки України (МОН), відповідно до Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Управління Підприємством здійснюється відповідно до законодавства та Статуту директором, який підзвітний Уповноваженому органу управління та здійснює управління господарською діяльністю Підприємства і несе відповідальність у межах покладених на нього повноважень згідно із
законодавством.
Відповідно до розділу 18 Роз?яснення Національного агентства з питань запобігання корупції від 03 лютого 2021 року № 1 під посадовими особами юридичних осіб публічного права, насамперед комунальних та державних установ і підприємств слід розуміти осіб, які мають повноваженнями здійснювати організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції.
Адміністративно-господарські функції (обов?язки) - це обов?язки з управління або розпорядження державним, комунальним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями тощо).
Організаційно-розпорядчі функції (обов?язки) - це обов?язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності.
Відповідно до пункту 4 роз?яснень Міністерства соціальної політики України «Щодо порядку оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 21 липня 2011 року N? 590/13/84-11 призначення працівника виконуючим обов?язки по вакантній посаді допускається тільки за посадою, призначення на яку робиться вищим органом управління. При призначенні працівника виконуючим обов?язки по вакантній посаді керівника оплата праці проводиться по цій посаді.
Тобто, особа призначена виконуючим обов'язки директора за вакантною посадою наділена всіма обов?язками, правами та повноваженнями за посадою директора (керівника).
Згідно з частиною третьою статті 65 Господарського кодексу України керівник підприємства є посадовою особою цього підприємства.
Відповідно до наказу від 11 серпня 2015 року № 358-К, ОСОБА_1 призначена виконуючим обов?язки директора Підприємства безстроково, з 11 серпня 2015 року. Обов?язки директора ОСОБА_1 виконує за вакантною посадою, приймає управлінські рішення, виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції в Підприємстві з 11 листопада 2015 року.
Отже, відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону № 1700-VII, ОСОБА_1 є посадовою особою юридичної особи публічного права, тобто суб?єктом відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов?язаного з корупцією, що передбачене частиною другою статті 172-7 КУПАП.
19 грудня 2022 року ОСОБА_1 , як керівник Підприємства підписала наказ «Про надання премії (винагороди за підсумками роботи за рік)» від 19.12.2022 № 41-К, яким преміювала працівників Підприємства та себе особисто, зважаючи на тривалість перебування у трудових відносинах із Підприємством, відсутність преміювання працівників Підприємства протягом
2022 року, а також враховуючи результати роботи за 2022 рік, встановивши премію у розмірі 100 %.
Розділом VIII (Управління Підприємством) Статуту визначено повноваження керівника Підприємства, згідно яких він: самостійно вирішує питання діяльності Підприємства, крім тих, що віднесені цим статутом і законодавством до компетенції Уповноваженого органу управління; діє без доручення від імені Підприємства та вчиняє від імені Підприємства правочини, укладає договори, контракти тощо; видає накази, розпорядження, доручення, довіреності та інші організаційно-розпорядчі документи, обов?язкові до виконання всіма підрозділами та працівниками Підприємства; забезпечує виконання завдань Підприємства, планів виробництва, показників ефективності використання державного майна і прибутку, майнового стану Підприємства; забезпечує ефективне та цільове використання державних коштів; приймає рішення про заохочення працівників та накладення дисциплінарних стягнень відповідно до вимог трудового законодавства; забезпечує виконання затвердженого річного фінансового плану Підприємства та подає в установленому порядку Уповноваженому органу управління звіти про виконання фінансового плану.
Відповідно до пункту 11.10 розділу ХІ (Трудовий колектив та соціальна діяльність) Статуту Підприємство може встановлювати додаткові (крім передбачених законодавством) трудові та соціально-побутові гарантії (пільги) для своїх працівників або їх окремих категорій відповідно до колективного договору.
Спрямування коштів Підприємства на таке матеріальне заохочення та соціальне забезпечення трудового колективу має бути передбачене у фінансовому плані Підприємства та колективному договорі.
Згідно з розділом IX (Компетенція уповноваженого органу управління) Статуту уповноважений орган управління відповідно до покладених на нього завдань погоджує директору Підприємства щорічні (основні, додаткові) відпустки, призначає виконуючого обов?язки директора Підприємства у разі його звільнення або відсторонення від посади та визначає умови його оплати праці.
Також, відповідно до пункту 1.6 Наказу № 308/519 від 05.10.2005, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.10.2005 за N? 1209/11489, преміювання керівників закладів, установ, встановлення їм надбавок та доплат до посадових окладів, надання матеріальної допомоги здійснюється за рішенням органу вищого рівня у межах наявних коштів на оплату праці.
Крім того, підпунктом 12-1 частини другої статті 8 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» визначено, що Міністр призначає на посаду та звільняє з посади керівників підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління міністерства, приймає рішення щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про оплату праці» структура заробітної плати складається з основної заробітної плати та додаткової. Додаткова заробітна плата це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов?язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
До заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Листом Державного підприємства «Керуюча компанія зі створення президентського університету» від 29 листопада 2023 року N? 158 надіслано службові записки від 19 грудня 2022 року уповноваженого представника трудового колективу Підприємства Наталії Ковтун та бухгалтера Підприємства ОСОБА_2 , які стали підставою для видання наказу «Про надання премії (винагороди за підсумками роботи за рік)» від 19.12.2022 № 41-К.
Разом з тим, по-перше: службова записка уповноваженого представника трудового колективу Підприємства Наталії Ковтун адресована виконуючому обов?язки директора Підприємства ОСОБА_1 щодо надання премії окремим працівникам Підприємства, в тому числі самій ОСОБА_1
по-друге: наказом Підприємства від 19.12.2022 № 41-К було премійовано лише п?ять осіб Підприємства, серед яких бухгалтер ОСОБА_2 , радник директора з юридичних питань Наталія Ковтун та виконуюча обов?язки директора ОСОБА_1 . Крім того, у жодній службовій записці не вказано розмір премії, тобто премію у розмірі 100% посадового окладу було визначено керівником Підприємства особисто.
по-трете: бухгалтер та уповноважений представник трудового колективу, який обіймає посаду радника директора з юридичних питань Підприємства являються підпорядкованими директору (виконуючому обов?язки директора) працівниками та залежними від його управлінських та розпорядчих рішень відносно них самих, що впливає на їх об?єктивність під час прийняття рішень щодо його преміювання. Тобто, службові записки щодо преміювання окремих працівників Підприємства, в тому числі виконуючого обов?язки директора, не містять розмір премії та не впливають на рішення керівника.
Відповідно до частини другої статті 28 Закону № 1700-VII особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не можуть прямо чи опосередковано спонукати у будь-який спосіб підлеглих до прийняття рішень, вчинення дій або бездіяльності всупереч закону на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб.
Отже, враховуючи викладене, ОСОБА_1 , як виконуюча обов?язки директора Підприємства за вакантною посадою вчинила дії в умовах конфлікту інтересів, встановивши собі розмір премії та підписавши відповідний наказ.
Факт правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 підтверджується доданими до протоколу матеріалами, а саме:
- Лист Державного підприємства «Керуюча компанія зі створення президентського університету» від 29.11.2023 № 158;
- наказ Міністерства освіти і науки України від 11.08.2015 № 358-К «Про виконання обов?язків директора ОСОБА_1 »;
- наказ Державного підприємства «Виробничо-будівельне об?єднання» від 11.08.2015 № 11-К «Про виконання обов?язків директора Державного підприємства «Виробничо-будівельне об?єднання»;
- Статут Державного підприємства «Керуюча компанія 31 створення президентського університету», затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 04.02.2022 №118;
- Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
- наказ Міністерства освіти і науки України від 04.02.2022 № 118 «Про деякі питання діяльності Державного підприємства «Виробничо-будівельне об?єднання»;
- колективний договір Державного підприємства «Виробничо-будівельне об?єднання» на 2012-2016 роки з додатками, затверджений протоколом загальних зборів трудового колективу від 10.02.2012 № 1.
Таким чином, своїми діями, які виразились у не повідомленні безпосереднього керівника (Міністерство освіти і науки України) про наявність у неї реального конфлікту інтересів під час підписання наказу «Про надання премії (винагороди за підсумками роботи за рік)» від 19.12.2022 № 41-К, яким преміювала працівників Підприємства та себе особисто, встановивши премію у розмірі 100 % та у не вжитті заходів щодо недопущення виникнення конфлікту інтересів ОСОБА_1 вчинила правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено частиною першою та другою статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Враховуючи викладене, оцінивши у сукупності матеріали справ про адміністративні правопорушення та пояснення отримані в судовому засіданні, враховуючи положення ст. 68 Конституції України, відповідно до якої «Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності», суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 , у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.
Призначаючи ОСОБА_1 вид та міру адміністративного стягнення, судом враховується відсутність обставин, які обтяжують чи пом'якшують відповідальність, особу порушника, її майновий стан, відношення ОСОБА_1 до скоєного.
Наведені в матеріалах справи обставини свідчать про достатність підстав вважати, що застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу, з урахуванням особи правопорушника, буде визнано достатнім, а тому суд приходить до висновку про необхідність застосування адміністративного стягнення у виді штрафу у межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 36, 40-1, ч. 1, 2 ст. 172-7, 268 КУпАП, ЗУ «Про запобігання корупції», п. 5 ст. 4 ЗУ « Про судовий збір» суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100 (сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 200 (двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП остаточне стягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 200 (двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя В.В. Бугіль