Справа № 761/4663/23
Провадження № 2/761/1966/2024
21 лютого 2024 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Сіромашенко Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Дем'янчук С.Р.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,-
Позивач звернувся до суду з позовом відповідача, в якому просить стягнути заборгованість у розмірі 39075,00 грн, штрафні санкції у розмірі 155900,86 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.02.2023 вищевказана позовна заява надійшла в провадження судді Сіромашенко Н.В.
Ухвалою суду від 28.07.2023 відкрито провадження у даній справі та призначено справу для розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін по суті.
В подальшому, в ході розгляду справи, 21.02.2024 через канцелярію суду представник позивача подав заяву про відмову від позову в порядку п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, ст. 206 ЦПК України, наслідки відмови від позову та закриття провадження у справі йому відомі та зрозумілі.
В судовому засіданні представник позивача підтримав дану заяву, просив задовольнити.
Представник відповідача не заперечувала проти задоволення даної заяви.
Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши заяву про відмову від позову, дійшов висновку про прийняття відмови від позову та закриття провадження по справі, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Нормативне визначення принципу диспозитивності надає сторонам право вільно розпоряджатися предметом спору і процесу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
Відмова позивача від позову - це одностороннє вільне волевиявлення позивача, спрямоване на відмову від судового захисту своєї вимоги і на закриття порушеного позивачем процесу. Причини відмови від позову, з урахуванням принципу диспозитивності, не повинні оцінюватися судом.
Відповідно до частини 3 ст. 206 ЦПК України у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Виходячи з вимог п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
За таких обставин, оскільки позивач відповідно до положень ст. ст. 49, 255 ЦПК України відмовився від позову, відмова не суперечить вимогам чинного законодавства і не порушує права сторін, а також, враховуючи що відмова від позову є правом позивача, наслідки відмови від позову та закриття провадження у справі позивачу зрозумілі, підстави для неприйняття такої відмови не встановлені, суд дійшов висновку, що зазначену заяву слід задовольнити, а провадження у цій справі закрити.
Керуючись ст. 49, 206, 255, 256 ЦПК України, суд,-
Заяву позивача ОСОБА_3 про відмову від позову - задовольнити.
Прийняти відмову від позову у цивільній справі № 761/4663/23 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та закрити провадження у справі.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її оголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Суддя: Н.В. Сіромашенко