Справа № 761/5509/24
Провадження № 1-кс/761/4192/2024
21 лютого 2024 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12024100100000478 від 29.01.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12024100100000478 від 29.01.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке вилучено 29.01.2024 під час затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку ст. 208 КПК України, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме, на: кросівки чорного кольору, які поміщено до спеціального пакету Національної поліції України № 3489249; мобільний телефон марки «Redmi Note 11» темно-синього кольору, IMEI: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з мобільними номерами телефонів НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , який поміщено до спеціального пакету Національної поліції України № KIV4107739.
Клопотання мотивоване тим, що Шевченківським УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100100000478 від 29.01.2024, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 29.01.2024, ОСОБА_5 , приблизно о 16 год. 35 хв., перебуваючи у відділенні № 99 «Нової Пошти», розташованої за адресою: м. Київ, вул. Салютна, 5-Б, знаючи вміст посилки, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел направлений на вчинення в умовах воєнного стану, таємного викрадення чоловічих кросівок моделі снікерс, чорного кольору, які належать ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій раптово виниклий прямий умисел, спрямований на вчинене в умовах воєнного стану, таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 , 29.01.2024, у період часу з 16 год. 35 хв. по 16 год. 55 хв., перебуваючи у приміщенні відділенні № 99 «Нової Пошти», розташованої за адресою: м. Київ, вул. Салютна, 5-Б, повідомивши представнику ТОВ «Нова Пошта» номер телефона на який прийшло замовлення, а саме НОМЕР_3 , отримав посилку згідно з експрес накладною №20450857775542 для огляду та одягнувши на себе чоловічі кросівки моделі снікерс, чорного кольору, вартістю 990 грн. 00 коп., скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є непомітними для оточуючих, діючи умисно, з корисливим мотивом, в умовах воєнного стану, таємно викрав чоловічі кросівки моделі снікерс, чорного кольору, вартістю 990 грн. 00 коп., що належать ОСОБА_6 .
Після чого, ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з вказаним товаром направився до виходу з відділення № 99 «Нової Пошти», розташованої за адресою: м. Київ, вул. Салютна, 5-Б, та не розрахувавшись за вищевказаний товар з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_6 майнової шкоди на суму 990 грн. 00 коп.
29.01.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано у порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та проведено особистий обшук останнього, в ході чого виявлено та вилучено майно на яке слідчий просить накласти арешт.
Постановою слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 від 30.01.2024 зазначене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
30.01.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Відтак, з метою збереження речових доказів, слідчий просить накласти арешт на вищезазначене майно.
Слідчий Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, на адресу суду подав заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримує.
Власник тимчасово вилученого майна в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини своєї неявки не повідомив.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, у провадженні Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження №12024100100000478 від 29.01.2024, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Звернення слідчого з клопотанням про арешт на вказане тимчасово вилучене майно зумовлено необхідністю збереження речових доказів, оскільки вилучені предмети мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.
Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.
Постановою слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 від 30.01.2024 майно, на яке сторона обвинувачення просить накласти арешт, визнано речовим доказом.
Згідно ч 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 31) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Крім того, при вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
За викладених обставин та відповідних норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до переконання, що матеріалами клопотання обґрунтовано та в судовому засіданні встановлено необхідність застосування на даній стадії досудового розслідування, такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, тимчасово вилученого під час проведення обшуку, з метою уникнення можливості його відчуження, забезпечення збереження речових доказів, що залишили на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що у випадку його незастосування, це може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, а тому це є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження.
Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Так, приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні постановою слідчого від 30.01.2024, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для часткового накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170-173, 309, 310, 392, 393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12024100100000478 від 29.01.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке вилучене 29.01.2024 під час затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку ст. 208 КПК України, за адресою: м. Київ, вул. Салютна, 29, а саме, на:
-кросівки чорного кольору, які поміщено до спеціального пакету Національної поліції України № 3489249;
-мобільний телефон марки «Redmi Note 11» темно-синього кольору, IMEI: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з мобільними номерами телефонів НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , який поміщено до спеціального пакету Національної поліції України № KIV4107739.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Слідчий суддя ОСОБА_1