СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-о/759/293/24
ун. № 759/3307/24
22 лютого 2024 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Бабич Н.Д., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,-
Заявник звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з заявою про встановлення факту смерті військовослужбовця, зазначаючи, що останній загинув на тимчасово окупованій території та є неповнорідним його братом. Метою встановлення даного факту, зазначає підставу звільнення з війської сллужби на підставі аб. 14 підпп "г" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Вивчивши матеріали, які знаходяться в даному провадженні, вважаю, що заява підлягає залишенню без руху для усунення недоліків із наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
Дана заява не відповідає вимогам передбаченим ст. 318 ЦПК України, відповідно до положень якої у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Заявником зазначених вимог при оформленні заяви дотримано не в повному обсязі, зокрема, не надано доказів, що підтверджують факт загибелі військовослужбовця. Доказами на підтвердження факту смерті військовослужбовця може бути довідка про загибель, видана командуванням військової частини, повідомлення про смерть, видане, територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, колективний акт про настання смерті, складений на місці загибелі, та ін.
Подана до суду заява жодних доказів не містить на підтвердження факту, який заявник просить встановити.
Відповідно до аб. 14 підпп "г" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: під час дії воєнного стану: через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
Заявником надано докази, що він перебуває на строковій військовій службі.
Доказів проте, що заявник є військовослужбовцем, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період під час дії воєнного стану чи проходить військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, під час дії воєнного стану, які б давали підстави для звільнення з військової служби, суду не надано.
Встановлення факту на майбутнє законом не передбачено.
Окрім того, заявником не зазначено коло заінтересованих осіб, в даному випадку Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, за місце перебування заявника на військовому обліку.
Оскільки, без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, суддя вважає за необхідне заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи вищенаведене, приходжу до висновку, що заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом 5 (п'яти) днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 16, 44, 175, 177, 185, 293, 294 ЦПК України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,- залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків терміном у 5 (п'ять) календарних днів з моменту отримання копії ухвали суду.
У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Роз'яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя: Бабич Н.Д.