печерський районний суд міста києва
Справа № 757/6811/24-к
13 лютого 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників підозрюваного ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_7 , розглянувши у судовому засіданні провадження за клопотанням слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
12.02.2024 слідчий Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 за погодженням з Генеральним прокурором України ОСОБА_9 звернувся з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному у кримінальному провадженні № 42022000000000425 ОСОБА_7 .
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінились, оскільки ризики, запобігти яким можливо виключно шляхом застосування до підозрюваного найтяжчого запобіжного заходу, жодним чином не зменшились.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.
Захисники підозрюваного у судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання, зазначивши, що підозра необґрунтована, ризики недоведені, підозрюваний має поганий стан здоров'я. Підозрюваний підтримав думку своїх захисників.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000425 від 05.04.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 111 КК України (у редакції Закону від 07.10.2014 № 1689-VII).
ОСОБА_7 24.07.2023 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, (у редакції Закону від 07.10.2014 № 1689-VII), тобто в державній зраді, а саме у діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, державній безпеці України шляхом переходу на бік ворога в умовах воєнного стану.
25.07.2023 підозрюваному ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 діб, а саме до 21.09.2023 включно.
14.09.2023 Генеральним прокурором строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000425 від 05.04.2023 продовжено до 3 місяців, тобто до 24.10.2023.
19.09.2023 строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 продовжено до 24.10.2023 включно.
24.10.2023 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000425 від 05.04.2023 продовжено до 10 місяців, тобто до 24.05.2024 року включно.
24.10.2023 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 продовжено до 22.12.2023 включно.
20.12.2023 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 продовжено на 60 днів, тобто до 17.02.2024 включно.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
У відповідності до положень ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.
Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть у сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено судами при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу та при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу.
Ухвалюючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри є наявними та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість злочину.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Даних про наявність підстав для скасування ОСОБА_7 запобіжного заходу або його зміни на менш м'який, ніж тримання під вартою, слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено та стороною захисту не доведено наявність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки не спростовано існування у кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, даними, які підтверджують обґрунтованість наявних ризиків, передбачених ст.177 КПК України є численні покази свідків, які можуть свідчити про діяльність ОСОБА_7 на тимчасово окупованій російською федерацією територіях.
Також, в матеріалах клопотання наявні неспростовані докази фізичного перебування ОСОБА_7 на тимчасово окупованих територіях, а також відсутність підтвердженого обґрунтування такого перебування.
Окрім цього, доказом можливості продовження здійснення злочинної діяльності є наявність фактів керування належними ОСОБА_7 підприємствами за допомогою засобів мобільного зв'язку, що може завдати державі України непоправної шкоди під час здійснення військової агресії з боку російської федерації.
Не менш важливою підставою вважати ризики, передбачені ст.177 КПК України обґрунтованими є і та обставина, що ОСОБА_7 вже після початку повномасштабного вторгнення виїжджав на тимчасово окуповану територію, що підвищує ризик втечі останнього.
Враховуючи обставини справи у сукупності, а також ту обставину, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину проти територіальної цілісності України, покаранням за яке може бути призначене у виді довічного позбавлення волі, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, може вчиняти дії, спрямовані на перешкоджання досягненню мети кримінального провадження.
Вивченням особи підозрюваного на даний час встановлено, що обставин, які б перешкоджали утриманню під вартою підозрюваного ОСОБА_7 слідчому судді не надано, а тому слід вважати, що таких перешкод немає.
Так, слідчий суддя у відповідність до положень ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_7 , за умови доведеності його вини у вчинені кримінальних правопорушень, характер та обставини вчинення злочинів, так як вони сформульовані у повідомлені про підозру та приходить висновку про доведеність ризиків.
За таких обставин, клопотання сторони обвинувачення про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 підлягає задоволенню, оскільки слідчий суддя також враховує обґрунтованість наведених у клопотанні ризиків та вважає, що для їх запобігання є недостатнім застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, як на тому наполягала сторона захисту.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_7 у вчиненні злочинів та правильності кваліфікації його дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. 177, 178, 183, 194, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах строку досудового розслідування, до 12.04.2024 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1