2-з/754/24/24
Справа № 754/1278/24
Іменем України
22 лютого 2024 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Панченко О.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 подану його представником - адвокатом Зубко Анастасією Олександрівною про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння, -
Позивач ОСОБА_1 ( в особі представника - адвоката Зубко А.О.) звернувсядо суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2024 року справу передано судді Панченко О.М.
Ухвалою суду від 29.01.2024 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 02.02.2024 року відкрито провадження по цивільній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Позивач ОСОБА_1 разом із позовною заявою звернувся до суду із заявою про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 29.01.2024у задоволенні заяви ОСОБА_1 , подану до суду адвокатом Зубко Анастасією Олександрівною про забезпечення позову- відмовлено.
20.02.2024 року представник позивача повторно звернулася до Деснянського районного суду міста Києва суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить застосувати заходи забезпечення позову шляхом:
-шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 до розгляду справи по суті.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви та заяви про забезпечення позову дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною третьою статті 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.10.2019 у справі № 752/20385/18 (провадження № 61-5600св19) викладено правову позицію, відповідно до якої, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні відповідності заходів забезпечення позову позовним вимогам слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.
Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.
При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.
Як вбачається з поданої заяви і матеріалів, предметом спору є витребування майна з чужого незаконного володіння. Спірна квартира належала ОСОБА_1 на підставі договору дарування квартири від 21.12.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дерев'янко В.В. та зареєстрованого за №3068.
01.02.2024 року після ухвали про відкриття провадження у даній справі - 05.02.2024 року між відповідачем ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Приятельчук В.А. та зареєстрований за №341, на підставі якого власником квартири АДРЕСА_1 стала ОСОБА_4 .
Станом на сьогодні оголошено про продаж спірної квартири на сайтах ОЛХ та NEXT DOOR про що сторона позивача надала суду відповідні докази.
Суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що у випадку задоволення позову для відновлення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, необхідно буде докласти значних зусиль, позивач не зможе захистити свої права в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про можливість задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки заявником обґрунтовано необхідність застосування вибраного виду забезпечення позову та обґрунтовано співмірність виду забезпечення позову.
Керуючись статтями 149-153, 259-260, 353-355 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 подану його представником - адвокатом Зубко Анастасією Олександрівною про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння - задовольнити.
Накласти арешт на житлову квартиру АДРЕСА_1 , до набрання рішенням у цій справі законної сили.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Копію ухвали направити іншим учасникам справи для відома.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя О.М. Панченко