ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/3450/24
провадження № 3/753/1692/24
"21" лютого 2024 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Колесника О.М., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з патрульної поліції управління поліції в метрополітені ГУ НП у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 173 КУпАП
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №923148 від 06 лютого 2024 року, ОСОБА_1 , 04 лютого 2024 року близько 17 год. 10 хв., перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_2 висловлювалась нецензурною лайкою на адресу неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та долонею штовхнула її в голову і плюнула їй на спину, чим порушила громадський порядок та спокій громадян, тобто скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, визнала.
Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 252 КУпАП - орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 1 ст.173 КпАП України передбачене притягнення особи до адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , суддя приходить до висновку, що досліджені в судовому засіданні докази, що містяться в матеріалах справи, а саме: протокол про притягнення до адміністративної відповідальності, заява потерпілої, рапорт та письмові пояснення, повністю узгоджуються між собою. Їх аналіз дає суду підстави прийти до висновку про доведеність вини у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173 КУпАП.
Вирішуючи питання про вид адміністративного стягнення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, обставини, що пом'якшують відповідальність.
Відповідно до ст. 24-1 КУпАП, за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу: 1) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; 2) попередження; 3) догана або сувора догана; 4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.
На момент вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 виповнилося 16 років, а тому вона відноситься до категорії неповнолітніх осіб.
Згідно ст. 13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 173 КУпАП, можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене та те, що ОСОБА_1 є неповнолітньою особою, суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173 КУпАП та застосувати до неї, захід впливу у вигляді попередження.
Керуючись стст. 13, 33, 178, 276-284 КУпАП, суддя,
Визнати винною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173 КУпАП та на підставі п. 2 ч. 1 ст. 24-1 КУпАП застосувати до неї захід впливу у вигляді попередження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого для її оскарження.
СУДДЯ КОЛЕСНИК О.М.