Справа № 726/397/24
Провадження №2/726/139/24
Категорія 8
про залишення позовної заяви без руху
22.02.2024 м. Чернівці
Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Асташев С. А., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник - адвокат Савка Наталія Володимирівна, до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про скасування запису про державну реєстрацію права власності,
21.02.2024 Садгірським районним судом м. Чернівці отримано позовну заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник - адвокат Савка Наталія Володимирівна, до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про скасування запису про державну реєстрацію права власності, у якій представник позивача просить суд скасувати державну реєстрацію прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 , проведену державним реєстратором Чернівецької міської ради Гайдей Т.А. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 49652780 від 13 листопада 2019 року 11:37:17 щодо житлового будинку літ. З загальною площею 62,90 кв.м та житловою площею 41,00 кв.м. (три кімнати) за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 551831473101 та припинити право власності ОСОБА_2 на цей житловий будинок. Також просить стягнути із відповідача судові витрати у справі.
Перевіряючи отриману позовну заяву на відповідність вимогам ЦПК України, приходжу до такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Подання позову має відбуватись з дотриманням певних умов, а тому порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України.
Відповідно до ч.1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно із п.4 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Також відповідно до п.5 п.8 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, а також зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
Так у своєму позові позивач просить суд скасувати запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ОСОБА_2 , аргументуючи це тим, що житловий будинок літ. З було побудовано на її кошти. Однак доказів підтвердження таких обставин не долучає, як і доказів на підтвердження прав ОСОБА_1 щодо цього майна.
Крім того просить суд скасувати державну реєстрацію житлового будинку літ. З загальною площею 62,90 кв.м та житловою площею 41,00 кв.м. (три кімнати) за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , однак відповідно до долученої Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за ОСОБА_2 зареєстровано право спільної часткової власності на 1/2 будинковолодіння, що складається з двох житлових будинків літ. «А» та літ «З» з належними до нього будівлями та спорудами. Право власності на іншу 1/2 частки зареєстровано за ОСОБА_3
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово вказує на те, що при розгляді справ слід встановлювати коло належних відповідачів у справі. При цьому належним відповідачем є особа, яка є суб'єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18) зроблено висновок, що «спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано».
Поряд із цим, право власності на спірний житловий буд. літ «З» зареєстровано не лише за ОСОБА_2 , а й за ОСОБА_3 , яка до участі у справі не залучена як відповідач.
Крім того, заявляючи вимогу про скасування державної реєстрації, проведеної на підставі рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 05.12.1984 у справі № 2-231, представник позивача не долучає копію цього рішення, що позбавляє суд можливості в подальшому перевірити законність такої реєстрації.
Відповідно до ч.5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
При цьому, відповідно до ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду, а позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч.4 ст. 83 ЦПК України).
Як зазначалося раніше, позовна заява повинна містити спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Відповідно до ч.3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України.
Державна реєстрація прав у випадках, передбачених цією частиною, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, крім випадку визнання її вчиненою з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора про державну реєстрацію на підставі рішення Міністерства юстиції України, що виконується посадовою особою Міністерства юстиції України відповідно до статті 37 цього Закону.
Тобто обов'язок суду скасовувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав пов'язується виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав (обтяжень), що слід розуміти як обов'язок суду вирішити наявний спір про право.
Позовна заява є документом на підставі, якого суд приходить до висновку про можливість відкриття провадження по справі із визначенням сторін та предмету позову, тому самостійне внесення судом змін, навіть за умов їх очевидності, може викликали сумніви щодо упередженості та зацікавленості у інших учасників процесу.
Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на вищевикладене, позивачу слід оформити позовну заяву, відповідно до вимог ст. 175 ЦПК України, виправити недоліки позову, викладені у цій ухвалі, уточнити заявлені вимоги (визначити спосіб захисту прав та інтересів, який не суперечить закону) визначитися із колом відповідачів у справі, а також долучити докази на підтвердження позовних вимог (рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 05.12.1984 у справі № 2-231 та прав позивача на це майно), а у разі неможливості їх отримання подати докази на підтвердження такої неможливості із клопотанням про їх витребування судом.
Ураховуючи вищевикладене, відповідно до ст. 185 ЦПК України позовну заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник - адвокат Савка Наталія Володимирівна, до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про скасування запису про державну реєстрацію права власності, - слід залишити без руху та надати представнику позивача строк для усунення виявлених недоліків 7 (сім) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити представнику позивача, що в разі невиконання вимог ухвали суду, позовна заява, відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, буде вважатися неподаною і повернута їй.
Відповідно до ч.1 ст.261 ЦПК України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст.261 ЦПК України, ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
На підставі викладеного, Закону України «Про судовий збір» та керуючись ст.ст. 95, 175 - 177, 185, 261, 354 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник - адвокат Савка Наталія Володимирівна, до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про скасування запису про державну реєстрацію права власності - залишити без руху.
Надати представниці позивачки ОСОБА_1 - адвокату Савці Наталії Володимирівні строк 7 (сім) днів для усунення зазначених в ухвалі недоліків, який рахувати з дня отримання нею копії даної ухвали.
Роз'яснити, що якщо у встановлений строк вказані в ухвалі недоліки не будуть усунені, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута їй.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. А. Асташев