Справа № 713/1246/23
Провадження №1-кс/713/102/24
іменем України
21.02.2024 м. Вижниця
Слідчий суддя Вижницького районного суду Чернівецької області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , за участі скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вижниця скаргу ОСОБА_3 , на бездіяльність дізнавача у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №1202326306000003 від 09.01.2023 року,-
ОСОБА_3 звернулася до суду з скаргою на бездіяльність дізнавача у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №1202326306000003 від 09.01.2023 року.
В скарзі вказує, що є потерпілою в кримінальному провадженні №1202326306000003 від 09.01.2023 року, яке розслідується Вижницьким РВП ГУ НП в Чернівецькій області.
Вона звернулася до дізнавача з клопотанням про проведення слідчого експерименту з її неповнолітнім сином не в приміщенні райвідділу поліції, а на тому місці, де її було побито. Мотивувала своє прохання тим, що дитина почуває себе в приміщенні поліції невпевнено, він не може зосередитися. Крім того, події, які потрібно відтворювати, відбулися вже давно і дитина на місці буде відчувати себе впевнено, їй буде простіше згадати та відтворити події.
Однак дізнавач відмовив їй в цьому клопотанні, не мотивуючи своє рішення проводити слідчий експеримент в приміщенні якимись доводами чи нормами закону.
Крім того, в постанові про відмову в задоволенні клопотання зазначено, що слідчий експеримент з малолітньою дитиною буде залучено законного представника із служби у справах дітей та практичного психолога.
Вважає таку відмову дізнавача незаконною виходячи з такого:
Чинне законодавство (ст. 240 КПК) не вимагає обов'язкового проведення слідчого експерименту за місцем, де сталися події, які відтворюються. Але важливою умовою проведення слідчого експерименту є його проведення в умовах, максимально наближених до тих, у яких у минулому відбувалася досліджувана дія чи подія. Відтворити події, які відбувалися при великому скупченні людей, спочатку в приміщенні а потім на подвір'ї, в умовах кабінету неможливо.
Тому рішення дізнавача про проведення слідчого експерименту в приміщені райвідділу не дасть змоги відтворити події та перевірити показання об'єктивно та неупереджено.
Відповідно до ст. 242 ЦК, законними представниками стосовно своїх малолітніх та неповнолітніх дітей є батьки або усиновлювачі. І лише в разі відсутності в дитини батьків (усиновлювачів) їхніми законними представниками можуть бути опікуни або піклувальники. Ніяких законних представників із служби у справах дітей законодавством не передбачено. В тому разі, коли дізнавач вважає, що я, як потерпіла, можу вплинути на сина під час слідчого експерименту, в якості законного представника має бути присутнім батько, який є у дитини.
Крім того, дізнавач, при допиті її малолітнього сина ОСОБА_4 24.07.2023 року, проводив зазначену слідчу дію з порушенням законодавства. Так, в якості законного представника дитини була присутній в.о. начальника служби у справах дітей Вижницької РДА ОСОБА_5 , як законний представник дитини. В силу чого зазначена особа є законним представником дитини, невідомо. Також допит не було зафіксовано на відеозапис.
Відповідно до ст. 227 КПК, при проведенні слідчих (розшукових) дій за участю малолітньої або неповнолітньої особи забезпечується участь законного представника, педагога або психолога, а за необхідності - лікаря. Верховний суд в постанові від 09 лютого 2021 року у справі № 265/4893/17 зазначив, що участь як законного представника так і педагога(психолога) є обов'язковою.
Тобто слідчий відомо порушує закон, що може призвести у подальшому до визнання свідчень свідка недопустимими доказами. Фактично, зазначені дії дізнавача з порушенням законодавства, є нездійсненням процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити.
Крім того, ухвалою слідчого судді Вижницького районного суду від 26.06.2023 року дізнавача було зобов'язано допитати свідків, в том числі, ОСОБА_6 . Однак, зазначена особа дотепер не допитана, що є бездіяльністю.
Просить визнати відмову дізнавача у проведенні слідчого експерименту з дитиною за місцем де відбувалася подія та за участю законного представника із служби у справах дітей, а також допит дитини у відсутність законного представника і без відео фіксації слідчої дії бездіяльністю, яка є протиправною та зобов'язати дізнавача; провести слідчий експеримент з малолітнім свідком ОСОБА_4 за місцем, де їй було завдано тілесних ушкоджень та за участю законного представника дитини - його батька; провести повторний допит малолітнього свідка ОСОБА_4 у присутності законного представника - його батька та з відео фіксацією слідчої дії.
Визнати не проведення слідчої дії - допит свідка ОСОБА_6 , бездіяльністю та зобов'язати дізнавача здійснити допит зазначеної особи.
В судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримала, посилаючись на обставини викладені в ній, просила її задовольнити.
Дізнавач СД Вижницького РВП ОСОБА_8 у судове засідання не з'явився, належно повідомлений про місце, день та годину слухання скарги, причини неявки суду не повідомив.
Прокурор ОСОБА_9 в адресованій суду заяві просила в скарзі відмовити за безпідставністю та розглядати скаргу у її відсутності.
Заслухавши доводи ОСОБА_3 , ознайомившись з клопотанням та доданими матеріалами, приходжу до наступного.
Так, відповідно до частини другої статті 91 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
За змістом частини другої статті 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
За змістом частини третьої, п'ятої статті 110 КПК України рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається, з: 1) вступної частини; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини.
Відповідно до пункту 7 часини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржене рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Слідчий суддя звертає увагу, що ініціювання потерпілим чи його представником проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, дізнавачу, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.
Так, слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень, який визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.
Правова природа оскарження рішень слідчого, дізнавача, прокурора передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й вмотивованості постановлених рішень, що може випливати із оцінки таких клопотань на предмет можливості і доцільності здійснення відповідних процесуальних дій.
Відповідно до ч. 3 ст. 223 КПК України, слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення слідчої (розшукової) дії осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені.
Слідчим суддею встановлено, що 09.01.2023 року до працівників поліції Вижницького РВП звернулася ОСОБА_3 про те, що 09.01.2022 року близько 09.01.2023 року близько 11.00 год. ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 їй спричинено тілесні ушкоження.
09.01.2023 року відомості про вказану подію було внесено в ЄРДР за №12023263060000003 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст.125 ч.1 КК України .
ОСОБА_3 звернулася до дізнавача сектору дізнання Вижницького РВП ГУ НП в Чернівецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_15 з клопотанням про проведення експерименту з її неповнолітнім сином не в приміщенні райвідділу поліції, а на тому місці, де її було побито. Мотивувала своє прохання тим, що дитина почуває себе в приміщенні поліції невпевнено, він не може зосередитися.
12 лютого 2024 року дізнавач СД Вижницького РВП ОСОБА_8 , виніс постанову про відмову у задоволенні її клопотання .
Відповідно до ч. 1, ч.3 ст. 240 КПК України, з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.
До участі в слідчому експерименті можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник.
Відповідно до ч.1 ст. 227 КПК України, при проведенні слідчих (розшукових) дій за участю малолітньої або неповнолітньої особи забезпечується участь законного представника, педагога або психолога, а за необхідності - лікаря.
Як вбачається з глави 20 КПК України, слідчий експеримент є слідчою (розшуковою) дією.
Вимогами ч. 1ст.91 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 1 ст.84 КПК України визначено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Таким чином слідчий суддя вважає, що необхідно зобов'язати дізнавача провести слідчий експеримент з малолітнім свідком ОСОБА_4 відповідно до вимог норм КПК України.
Крім того, ухвалою слідчого судді Вижницького районного суду від 26.06.2023 року дізнавача зобов'язано допитати в якості свідка ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ), жителя с. Чорногузи, Вижницького району, Чернівецької області. Однак допит даного свідка не проведено.
Що стосується вимоги скарги щодо проведення повторного допиту малолітнього свідка ОСОБА_4 у присутності законного представника - його батька та з відео фіксацією слідчої дії, слідчий суддя вважає, що дана вимога не підлягає задоволенню, оскільки потерпіла ОСОБА_3 з клопотанням про повторний допит малолітнього свідка ОСОБА_4 до дізнавача не зверталаяся, що підверджується матеріалми кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 214-216, 220, 303-307, 376 КПК України, слідчий суддя -
Скаргу ОСОБА_3 , на бездіяльність дізнавача у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №1202326306000003 від 09.01.2023 року,- задовольнити частково .
Зобов'язати дізнавача провести слідчий експеримент з малолітнім свідком ОСОБА_4 відповідно до вимог норм КПК України.
Зобов'язати дізнавача допитати свідка ОСОБА_6 , жителя с.Чорногузи. Вижницького району, Чернівецької області.
В іншій частині скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1