Справа №709/219/24
20 лютого 2024 року селище Чорнобай
Суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Кваша І.М., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Відділу поліцейської діяльності №2 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонер, РНОКПП НОМЕР_1 ,
- за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
ОСОБА_1 03 лютого 2024 року о 12-06 год в селищі Чорнобай по вул. Шмига керував автомобілем ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у медичному закладі у лікаря зі згоди водія у встановленому законом порядку. Стан алкогольного сп'яніння підтверджується висновком КНП "Чорнобаївська багатопрофільна лікарня Чорнобаївської селищної ради" щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, що знижують увагу та швидкість реакції №2 від 02.02.2024 о 12-30 год. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9А ПРД та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні даного адміністративного правопорушення визнав. Пояснив, що в той день, він був хворий. Лікувався гарячим пивом. Працював по господарству, але в нього зламався інструмент. Вирішив поїхати в магазин. Про те, що до цього пив пиво - забув. Щиро каявся. Зазначив, що така ситуація сталася вперше за 30 років його водійського стажу. Просив не позбавляти його права керування автомобілем, бо він йому потрібен для заняття бджолярством. В разі визнання його винуватим клопотав про розстрочення виконання штрафу на 12 місяців, оскільки в нього скрутне матеріальне становище, мала пенсія.
Суд, вислухавши водія, повно та всебічно вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, приходить до висновку, що вина водія у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п. 2.9А ПДР України та ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується достатніми даними, що містяться в матеріалах справи, доведена повністю, кваліфікація скоєного правильна.
Відповідно до ч. 1ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується зібраними по справі доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №495583 від 03 лютого 2024 року;
- роздруківкою щодо результатів проходження огляду на стан сп'яніння, алкотест "Драгер", результат 1,07 проміле;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
- висновком №2 від 03 лютого 2024 року щодо результатів медичного огляду за метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння чи перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, результат алкогольне сп'яніння, 0,83 проміле;
- свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу;
- посвідченням водія ОСОБА_1 ;
- актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу;
- відеозаписами, наданими до матеріалів поліцейськими.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується достатніми даними, доведена повністю, кваліфікація скоєного правильна.
Вирішуючи питання про накладення стягнення, відповідно до ст.ст 33-35 КУпАП, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення суд визнає щире розкаяння винного.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.
Суд застосовує до правопорушника стягнення в межах санкції статті 130 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Щодо клопотання ОСОБА_1 про незастосування позбавлення права керування транспортними засобами суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 25 КУпАП оплатне вилучення, конфіскація предметів та позбавлення права керування транспортними засобами можуть застосовуватися як основні, так і додаткові адміністративні стягнення; позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю - тільки як додаткове; інші адміністративні стягнення, зазначені в частині першій статті 24 цього Кодексу, можуть застосовуватися тільки як основні. За одне адміністративне правопорушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення.
Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено стягнення у виді штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, законом не передбачено альтернативні варіанти в частині призначення додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Крім того, за ч. 2 ст. 30 КУпАП позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.
Відповідно до ч. 4 ст. 30 КУпАП позбавлення права керування засобами транспорту не може застосовуватись до осіб, які користуються цими засобами в зв'язку з інвалідністю, за винятком випадків керування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також у разі невиконання вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, залишення на порушення вимог встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, учасниками якої вони є, ухилення від огляду на наявність алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 допустив грубе порушення порядку користування правом керування транспортними засобами. Інвалідність йому не встановлювалась. Тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для незастосування до нього вищевказаного додаткового покарання.
Відповідно до ст. 304 КУпАП, питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадою особою), який виніс постанову.
Згідно з ч. 2 ст. 301 КУпАП, відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу здійснюється в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 1ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Враховуючи майновий стан та відомості про особу правопорушника, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про розстрочку виконання постанови суду в частині сплати штрафу підлягає задоволенню.
З повідомлених обставин вбачається, що правопорушнику, в силу його майнового стану, дійсно складно здійснити оплату штрафу в розмірі 17000 гривень, тому є законні підстави для розстрочки виконання постанови про накладання адміністративного стягнення строком на 12 місяців по 1416,67 грн. щомісячно.
Згідно зі ст. 303 КУпАП у разі відстрочки виконання постанови відповідно до ст. 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
За таких обставин перебіг строку давності слід зупинити.
У зв'язку з накладенням адміністративного стягнення, на підставі статті 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
Керуючись ст.ст. ч. 1 ст. 130, 283, 284 КУпАП, суд,-
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 605,60 грн. судового збору в прибуток держави (стягувач Державна судова адміністрація України, реквізити: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106).
Розстрочити виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, розстрочивши сплату рівними частинами на дванадцять місяців по 1416,67 грн. щомісячно.
Зупинити перебіг строку давності виконання постанови в частині адміністративного стягнення у вигляді штрафу до закінчення строку розстрочки, а саме до 20 лютого 2025 року.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі несплати штрафу не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника для стягнення штрафу у подвійному розмірі.
Строк пред'явлення до виконання - три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя І.М. Кваша