Справа № 560/19687/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гнап Д.Д.
Суддя-доповідач - Біла Л.М.
20 лютого 2024 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Матохнюка Д.Б. Гонтарука В. М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулось до суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просило скасувати постанову від 26.09.2023 ВП №71702775 про накладення штрафу в розмірі 10200 грн.
Водночас позивачем було подано клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке за результатами його розгляду судом визнано таким, що не містить поважних причин пропуску пенсійним органом строку звернення до суду.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання письмової заяви, в якій вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду із цим позовом та надати докази поважності причин його пропуску та докази зарахування судового збору в розмірі 2684,00 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України та сплати його за платіжними реквізитами Хмельницького окружного адміністративного суду.
В подальшому, Хмельницький окружний адміністративний суд, визнавши ухвалою від 22 листопада 2023 року неповажними причини пропуску строку звернення до суду, вказані в заяві Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, яка була подана на виконання вимог ухвали від 13 листопада 2023 року, позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови - повернув позивачеві.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Заслухавши суддю доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів встановила наступні обставини справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною 1 ст. 118 КАС України визначено, що процесуальні строки-це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені-встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 3 ст. 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст. 287 КАС України у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду-це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Отже, законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною першою статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
При вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Так, як встановлено з матеріалів справи, постановою державного виконавця від 26.09.2023 ВП № 71702775, яка надійшла на адресу позивача 09.10.2023, накладено на Головне управління Пенсійного фонд України в Хмельницькій області штраф в розмірі 10200,00 грн. за невиконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.03.2022 по справі № 560/11561/21.
16.10.2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в межах строку встановленого ст. 287 КАС України, за допомогою підсистеми "Електронний суд" подано до Хмельницького окружного адміністративного суду позовну заяву про скасування постанови державного виконавця від 26.09.2023 ВП № 71702775.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.10.2023 позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повернуто заявнику з підстав того, що до адміністративного позову додана копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, з якого встановлено, що Крупа Олександр Володимирович, зазначений як керівник Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. Однак, суд звернув увагу на те, що вказаний витяг сформований в системі «Електронний суд» 21.01.2022, тоді як позов поданий 16.10.2023.
20.10.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно подано позовну заяву про скасування постанови від 26.09.2023 ВП №71702775 про накладення штрафу в розмірі 10200,00 грн з клопотанням про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.10.2023 позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишено без руху у зв'язку із тим, що платіжна інструкція подана як пітвердження сплати судового збору вже була раніше подана при зверненні до Хмельницького окружного адміністративного суду разом з аналогічною позовною заявою у справі №560/18675/23 та надано десятиденний строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви.
31.10.2023 року головним управлінням направлено лист на виконання ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду, де відзначено, що оскільки позивач вже двічі звертався до суду із позовною заявою аналогічного змісту, які по суті розглянуті не були, тому при поданні даної позовної заяви слід врахувати первинний документ про сплату судового збору, який попередньо було долучено до позовної заяви у справі № 560/18675/23.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.11.2023 року позовну заяву пенсійного органу повернуто заявнику в зв'язку з невиконанням вимог ухвали суду від 26.10.2023 року.
10.11.2023 року Головне управління Пенсійного фонд України в Хмельницькій області втретє звернулось до суду з позовною заявою до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просило скасувати постанову від 26.09.2023 ВП №71702775 про накладення штрафу в розмірі 10200 грн.
Одночасно з позовною заявою позивач подав клопотання, в якому просив поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду, яке мотивоване тим, що позивач вже двічі звертався до суду із позовною заявою аналогічного змісту. Разом з тим, ухвалами Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.10.2023 у справі №560/18382/23 та від 06.11.2023 у справі №560/18675/23 повернено позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Водночас, позивачем було відзначено, що при поданні первинного позову внаслідок допущеної помилки не було підтягнуто у системі "Електронний суд" відомостей щодо представника позивача, а при повторному подані позову судом першої інстанції помилково не враховано долучений до позову платіжний документ про сплату судового збору, який попередньо долучався до позовної заяви в іншій справі між тими ж сторонами та з аналогічного предмету спору, яка вважається неподаною.
При цьому, позивач просив врахувати факт вчасного подання первинної позовної заяви у строки, встановлені чинним законодавством та факт сплати 07.11.2023 року судового збору за подання позовної заяви в межах даної справи.
Оцінивши наведені підстави для поновлення строку звернення до суду, Хмельницький окружний адміністративний дійшов висновку, що обставини якими позивач обґрунтовує поважність пропуску строку звернення до суду є неповажними.
Ухвалою від 13.11.2023 року позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишено без руху та запропоновано скаржнику в десятиденний строк надати письмову заяву, в якій вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду із цим позовом, якщо вони є, та надати суду докази поважності причин його пропуску, а також надати докази зарахування судового збору в розмірі 2684,00 грн до спеціального фонду Державного бюджету України або доказів сплати судового збору в розмірі 2684,00 грн за платіжними реквізитами Хмельницького окружного адміністративного суду.
На виконання вимог ухвали суду від 13.11.2023 позивачем подану заяву про поновлення процесуального строку, в якій відзначено про добросовісне використання позивачем права на оскарження постанови від 26.09.2023 ВП №71702775 про накладення штрафу в розмірі 10200 грн. та про запровадження воєнного стану на всій території України.
Встановивши, що заява, подана на виконання вимог ухвали від 13.11.2023 року, містить аналогічні причини пропуску строку, які були зазначені в клопотанні від 10.11.2023, Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалою від 22.11.2023 року позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови, повернув позивачеві.
Суд апеляційної інстанції, надаючи оцінку спірним правовідносинам, виходить з наступного.
Згідно з частиною 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Судова колегія, надавши оцінку доводам апелянта про поновлення строку на подання позовної заяви, відзначає, що останні жодних обставин в підтвердження наявності поважних причин, які об'єктивно перешкоджали вчасному поданню позовної заяви не містять.
Наразі, судова колегія відзначає, що апелянт є суб'єктом владних повноважень і неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з його боку, виникнення організаційних складнощів для своєчасного подання позовної заяви є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Відтак, з огляду на викладене, суд зазначає, що скаржником не зазначено обставин, які перешкоджали подати належним чином оформлену позовну заяву вчасно та які є об'єктивно непереборними чи є істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що подане на підтвердження сплати судового збору платіжне доручення № 3992 від 12.10.2023, не може вважатися належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку у справі №560/19687/23.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції у даній справі правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
У контексті забезпечення реалізації права на звернення до суду та вирішення питання поновлення строків на таке звернення, поновлення строків може бути виправданим, якщо пропуск строку є поважний, об'єктивно незалежний від волі та поведінки особи. Заявляючи клопотання про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом, позивач несе тягар доказування існування таких обставин, що передбачено ч. 1 ст. 77 КАС України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції про відсутність поважних причин пропуску строку звернення до суду, а відтак наявності підстав для повернення позовної заяви позивача, оскільки ним не виконано вимоги ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року та не надано суду доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Згідно із п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу (якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними).
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а відтак, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Згідно з ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Біла Л.М.
Судді Матохнюк Д.Б. Гонтарук В. М.