Справа № ЗПП/320/18/23 Суддя (судді) першої інстанції: Лиска І.Г.
21 лютого 2024 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви,
Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив зупинити дію рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні від 16.05.2022 № НОМЕР_1 , до набрання законної сили рішенням у справі за позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Білорусь до Київського окружного адміністративного суду до відповідача - ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області про визнання дії протиправною, про визнання протиправним та скасування рішення, що буде поданий позов протягом десяти днів з дня постановлення судом ухвали про забезпечення позову.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року повернуто без розгляду заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Не погодившись із такою ухвалою, заявник подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та передати заяву про забезпечення на розгляд до суду першої інстанції. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що подана ОСОБА_1 заява про забезпечення позову повністю відповідає вимогам процесуального законодавства.
Згідно з ч.2 ст.312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5 - 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Беручи до уваги, що заявником в апеляційному порядку оскаржується ухвала про повернення заяви, яка зазначена в п.3 ч.1 ст.294 КАС України, введення в Україні воєнного стану, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст.311-312 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
В силу ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про повернення без розгляду заяви про забезпечення позову, дійшов висновку, що заявником не зазначено обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
За наслідком перегляду ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку колегія суддів доходить наступних висновків.
Відповідно до ч.1, 2 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
В силу ст.152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити:
1) найменування суду;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також відомі заявнику: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.
До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
В силу вимог ч.7 ст.154 КАС України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
З аналізу наведених положень процесуального законодавства вбачається, що недотримання заявником вимог ст.152 КАС України є підставою для повернення заяви про забезпечення позову без розгляду.
Суд першої інстанції, повертаючи подану ОСОБА_1 заяву зазначив, що в ній не зазначено:
- обґрунтування необхідності забезпечення позову;
- захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
- інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Разом з тим, з тексту заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви вбачається, що в обґрунтування необхідності забезпечення позову заявник вказав на виникнення в нього обов'язку у семиденний строк зняти з реєстрації місце проживання, виїхати за межі України та здати до територіального органу ДМС посвідку і у ЦМУ ДМС у м.Києві та Київській області виникає право вчиняти дії щодо вилучення вказаної посвідки, визнання її недійсною та знищення з внесенням до бази даних Реєстру інформації про вилучення, визнання недійсною і знищення посвідки, внаслідок прийняття ЦМУ ДМС у м.Києві та Київській області рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні від 16.05.2022 № НОМЕР_1 .
Крім того, в прохальній частині заяви про забезпечення позову прямо зазначено захід забезпечення позову, який заявник просить застосувати - зупинити дію рішення ЦМУ ДМС у м.Києві та Київській області про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні від 16.05.2022 № НОМЕР_1 , до набрання законної сили рішенням у справі за позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Білорусь до Київського окружного адміністративного суду до відповідача - ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області про визнання дії протиправною, про визнання протиправним та скасування рішення, що буде поданий позов протягом десяти днів з дня постановлення судом ухвали про забезпечення позову.
Також, оскільки заяву про забезпечення позову подано до подання позовної заяви, ОСОБА_1 вказав повне найменування іншої особи, яка може отримати статус учасника справи, її місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також відомі заявнику номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса та адреса електронної пошти - ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, 02152, м.Київ, вул.Березняківська, 4-А, ідентифікаційний код 42552598, тел. (044) 550-31-88, ел.пошта kyiv@dmsu.gov.ua. Крім того, заявник зазначив, що протягом десяти днів з дня постановлення судом ухвали про забезпечення позову ним буде подано позов про оскарження рішення ЦМУ ДМС у м.Києві та Київській області про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні від 16.05.2022 № НОМЕР_1 .
Жодний інших додаткових відомостей, які б підлягали зазначенню в заяві про забезпечення позову, нормами процесуального законодавства не передбачено.
Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо не зазначення заявником обґрунтування необхідності забезпечення позову, заходу забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності та інших відомостей, потрібних для забезпечення позову, не відповідають фактичним обставинам, оскільки така інформація в повному обсязі міститься в заяві ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Право на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією, яка забезпечується реальною можливістю усякій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку про захист прав, свобод та інтересів та можливістю обирати спосіб захисту, використовуючи при цьому всі дозволені законодавством інструменти та засоби.
Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для вирішення питання, в частині дотримання заявником вимог процесуального законодавства при подання заяви про забезпечення позову до подачі позовної заяви, що свідчить про безпідставність висновку щодо наявності підстав для повернення без розгляду заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм процесуального права призвело до неправильного вирішення питання, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції про повернення без розгляду заяви про забезпечення позову підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 320, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року про повернення без розгляду заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви скасувати, направити заяву для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Текст постанови виготовлено 21 лютого 2024 року.
Головуючий суддя Н.В.Безименна
Судді Л.В.Бєлова
А.Ю.Кучма