Справа № 620/9140/23
20 лютого 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Бужак Н. П.
Суддів: Костюк Л.О., Мельничука В.П.
За участю секретаря: Єжелі А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 та НОМЕР_1 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2023 року, суддя Заяць О.В., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до 105 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати йому збільшеної додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 №168 ''Питання виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану'', у розмірі до 100 000,00 грн, в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, за період з 01.08.2022 по 30.11.2022, з урахуванням фактично сплачених сум;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому збільшену додаткову грошову винагороду, передбачену постановою КМУ від 28.02.2022 №168 ''Питання виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану'', у розмірі до 100 000,00 грн, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, за період з 01.08.2022 по 30.11.2022, з урахуванням фактично сплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтувано тим, що позивач протягом спірного періоду приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області, у зв'язку з чим набув право на виплату додаткової винагороди на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану». Однак відповідачем не було нараховано та виплачено позивачу додаткову винагороду у розмірі 100 000,00 грн пропорційно часу участі.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2023 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100 000,00 грн, в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 01.09.2022 до 30.11.2022, з урахуванням фактично виплачених сум. Зобов'язано НОМЕР_1 прикордонний загін імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100000,00 грн, в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 01.09.2022 до 30.11.2022, з урахуванням фактично виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині незадоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення позову.
Окрім того, 105 прикордонний загін імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2023 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, апеляційна скарга 105 прикордонного загону імені князі Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу у складі НОМЕР_1 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ).
Як зазначив суд першої інстанції, із витягу з журналу службово-бойових дій відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) НОМЕР_1 прикордонного загону імені князя Володимира Великого від 01.01.2022 № 2/45 дск (том 2) та копії витягу журналу (службово-бойових) дій відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) НОМЕР_1 прикордонного загону імені князя Володимира Великого від 01.01.2022 № 2/45 дск (том 3) убачається, що позивач брав участь у бойових діях 30.08.2022, НОМЕР_3 , 23.09.2022, 01.09.2022-30.09.2022, 05.10.2022, НОМЕР_4 , а також 01.11.2022-30.11.2022 (а. с. 41-43).
Згідно з витягом з журналу бойових дій п'ятої прикордонної застави (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) другої прикордонної комендатури (з місцем дислокації АДРЕСА_2 (дск) т. 1 від 01.01.2023) та з витягом з журналу бойових дій п'ятої прикордонної застави (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) другої прикордонної комендатури (з місцем дислокації АДРЕСА_2 (дск) т. 3 від 01.04.2023) позивач приймав участь в стабілізаційній операції та веденні оборонних дій на підставі наказу (розпорядження АДПСУ) БР НЗ 105 ПРИКЗ від 29.11.2022 № 2126 дск (а. с. 44, 45).
Листом від 03.05.2023 відповідач повідомив, що довідка про безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії не видавалась, тому йому необхідно звернутися з відповідним рапортом встановленим порядком. Накази щодо залучення позивача до несення служби на блокпостах, тощо у 105 ПЗ відсутні у зв'язку з тим, що вони не передбачені вимогами керівних документів (а. с. 34-36).
У зв'язку із невиплатою відповідачем за спірний період додаткової грошової винагороди, збільшеної до 100 000,00 грн, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 16 Закону України від 3 квітня 2003 року №661-IV "Про Державну прикордонну службі України" умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.
Частинами 1-4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять:
- посадовий оклад, оклад за військовим званням;
- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
- одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
28 лютого 2022 року на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168).
Пункт 1 Постанови №168 діяв в декількох редакціях постанов Кабінету Міністрів України, зокрема:
З 27 липня 2022 по 25 жовтня 2022 в редакції в редакції постанови КМ України від 7 липня 2022 р. № 793:
- з 26 вересня по 17 жовтня 2022 року в редакції постанови №793 від 07 липня 2022 року "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168", опублікована в газеті "Урядовий кур'єр" №156 від 19.07.2022;
- з 18 жовтня по 31 грудня 2022 року в редакції постанови №1146 від 8 жовтня 2022 року "Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168", опублікована в газеті "Урядовий кур'єр" №223 від 18.10.2022.
У редакції від 07 липня 2022 року п.1 Постанови №168 діяв у наступній редакції:
« 1. Установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям ….Державної прикордонної служби, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах».
В період з 26 вересня по 17 жовтня 2022 року пункт 1 Постанови №168 діяв в наступній редакції:
"1. Установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям… Державної прикордонної служби, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників)".
В період з 18 жовтня по 31 грудня 2022 року пункт 1 Постанови №168 діяв в такій редакції:
Державної прикордонної служби, … які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників)".
Отже, з аналізу пункту 1 Постанови №168 можна дійти висновку, що передбачена ним додаткова винагорода в розмірі до 100 000,00 гривень є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців. Тобто, така виплата не є постійною і не має систематичного характеру.
При цьому, виплата винагороди здійснюється тільки у період дії воєнного стану та залежить від певних умов: безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а її розмір залежить від днів участі у таких діях та заходах.
Таким чином, для нарахування та виплати додаткової винагороди збільшеної до 100 000,00 гривень, яка встановлена пунктом 1 Постанови №168, позивач мав надати належні, допустимі, достовірні та достатні докази
- безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії,
- безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах.
Пунктом 2-1 Постанови №168 було встановлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Про необхідність визначення керівниками відповідних міністерств та державних органів порядку і умов виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених постановою Кабінету Міністрів України №168, вказано і в пункті 21 цієї постанови, доповненому згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793.
Оскільки одночасно з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України №168 не було визначено порядку й умов виплати передбаченої нею додаткової винагороди, 17 квітня 2022 року Адміністрація Державної прикордонної служби України надіслала органам Держприкордонслужби лист №21-1215-2022 «Щодо однакового трактування положень» за підписом Голови Державної прикордонної служби України С.Дейнеко, в якому з метою упорядкування обліку особового складу, який має право на збільшення додаткової винагороди до 100 000 гривень, були визначені бойові завдання в районах ведення бойових дій, за умови виконання яких військовослужбовцям мала виплачуватися вказана додаткова винагорода.
30 липня 2022 року Адміністрація Держприкордонслужби, посилаючись на пункт 21 постанови №168, видала наказ №392-/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168», який був уведений в дію з 01 серпня 2022 року.
Пункт 2 цього наказу визначав вичерпний перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168, виконання яких у відповідні дні давало військовослужбовцю право на збільшення додаткової винагороди до 100 000 гривень пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Зокрема, підпунктом 7 пункту 2 цього наказу до таких заходів віднесено виконання бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу (контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави.
У пункті 4 наказу №392-/0/81-22-АГ встановлено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:
1) бойового наказу (бойового розпорядження);
2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад;
3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
З 01 грудня 2022 року був уведений в дію наказ Адміністрації Держприкордонслужби від 09.12.2022 №628/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168», в якому був дещо змінений перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168, проте залишився незмінним перелік документів для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців, у тому числі відряджених, у таких бойових діях або заходах.
Керуючись частиною третьою статті 117 Конституції України, Указом Президента України від 03.10.1992 №493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» і Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 №731, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що подібні накази центрального органу виконавчої влади підлягають обов'язковій державній реєстрації Міністерством юстиції України, оскільки містять норми, що зачіпають права, свободи та законні інтереси осіб і встановлюють організаційно-правовий механізм їх реалізації.
Колегія суддів вважає, що має місце недотримання Адміністрацією Держприкордонслужби зазначених вимог законодавства при прийнятті наказів від 30.07.2022 №392-/0/81-22-АГ і від 09.12.2022 №628/0/81-22-АГ, які не пройшли державну реєстрацію в Мін'юсті у встановленому порядку.
Водночас, колегія суддів зазначає, що відбулося фактичне виконання протягом 2022 року, в тому числі й у спірний період, органами Держприкордонслужби наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 №392-/0/81-22-АГ і від 09.12.2022 №628/0/81-22-АГ, зокрема, в частині визначення бойових дій та заходів, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168, а також документування безпосередньої участі військовослужбовців у таких діях і заходах.
Зокрема, суд зазначає, що у спірний період виключно зазначені накази Адміністрації Держприкордонслужби визначали механізм реалізації постанови Кабінету Міністрів України №168 щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби під час дії воєнного стану, адже наказ Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 №36 «Про затвердження Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України» (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.01.2023 за №196/39252) набрав чинності з дня його офіційного опублікування та застосовувався з 01 лютого 2023 року, тобто не підлягав ретроспективному застосуванню до спірних правовідносин.
Щодо Інструкції про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.03.2016 №188 (далі - Інструкція №188), то остання була прийнята на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 №18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських», та передбачала виплату військовослужбовцям винагороди в порядку і розмірах, визначених керівниками відповідних державних органів, за час участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи в антитерористичній операції, у воєнних конфліктах, інших заходах в умовах особливого періоду.
Отже, Інструкція №188 визначала порядок та розміри виплати конкретно тієї винагороди, яка була встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 №18, тому відсутні правові підстави для застосування її положень при визначенні порядку та умов виплати додаткової винагороди, встановленої на період дії воєнного стану постановою Кабінету Міністрів України №168.
Таким чином, документування (фіксація) у спірний період органами Держприкордонслужби безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях і заходах та фактична виплата їм додаткової винагороди до 100 000 гривень відповідно до приписів наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 №392-/0/81-22-АГ і від 09.12.2022 №628/0/81-22-АГ унеможливлює застосування іншого механізму реалізації постанови Кабінету Міністрів України №168 до правовідносин, що вже відбулися.
За відсутності цих відомчих нормативно-правових актів не здійснювався би облік особового складу, який мав право на збільшену додаткову винагороду, що призвело б до невиплати цієї частини грошового забезпечення військовослужбовцям.
Отже, колегія суддів приходить до висновку про необхідність застосування для визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168, у спірний період наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 №392-/0/81-22-АГ і від 09.12.2022 №628/0/81-22-АГ.
Протилежний висновок поставив би питання необхідності повернення вже виплачених на підставі цих наказів сум додаткової винагороди.
Правову позицію у подібнівй справі було висловлено Верховним Судом у постанові від 21 грудня 2023 року у справі №200/193/23,
Колегія суддів також звертає увагу на наявні в матеріалах справи витяги на молодшого сержанта ОСОБА_1 за серпень, вересень, жовтень та листопад 2022 року робочого зошиту начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) обліковано за номенклатурою №2/46 дск т. 10 від 01.01.2022.
Дані, зазначені у вищевказаних витягах, вказують на те, що позивач не кожного дня місяця був задіяних у несенні служби, частково перебував у резерві, і у певні дні ніс службу.
Судом апеляційної інстанії були додатково витребувані від відповідача докази, зокрема рапорти, які складались НОМЕР_1 прикордонним загоном щодо виплати додаткової винагороди ОСОБА_1 у спірний період та розрахункові листи за спірний період.
Із наданих до матеріалів справи витягів із рапортів убачається наступне:
- згідно витягу з рапорту вз.№р-2/945 від 01.11.2022 зазначено, що начальник відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (типБ) клопоче перед вищим командуванням щодо виплати додаткової винагороди у розмірі до 70 000грн за безпосередню участь військовослужбовців відділу прикордонного загону « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (типБ) ІНФОРМАЦІЯ_2 у бойових діях або забезпеченні здійсннення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення байових дій за період з 01.10.2022 по 31.10.2022 молодший сержант ОСОБА_1 , період безпосередньої участі з 05.10.2022 по 05.10.2022:
Згідно аналогічного рапорту, проте який стосується виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 30 000 грн за період з 01.10.2022 по 31.10.2022, позивачу виплачено 25 161,29 грн за період з 01.10.2022 по 17.10.2022 та з 23.10.22 по 31.10.22.
- З витягу з рапорту від 03.10.2022 убачається, що начальник відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (типБ) клопоче перед вищим командуванням щодо виплати додаткової винагороди у розмірі до 70 000 грн за безпосередню участь військовослужбовців відділу прикордонного загону « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (типБ) ІНФОРМАЦІЯ_2 у бойових діях або забезпеченні здійсннення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення байових дій за період з 01.09.2022 по 30.09.2022 молодший сержант ОСОБА_1 , період безпосередньої участі з 23.09.2022 по 23.09.2022;
- Згідно аналогічного рапорту від 03.10.2022 мало місце клопотання про виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн за період з 01.09.2022 по 30.09.22, період проходження служби з 01.09.2022 по 30.09.2022 - 30 000 грн;
- З витягу з рапорту від 01.12.2022 убачається, що комендантом прикордонної комендатури « ІНФОРМАЦІЯ_1 » подано клопотання перед вищим керівництвом щодо виплати додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн за період з 01.11.2022 по 30.11.2022, у т.ч. щодо позивача, період служби 01.11.2022 по 30.11.2022, сума 30 000 грн;
- З рапорту від 02.09.2022 убачається, що начальник відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (типБ) клопоче перед вищим командуванням щодо виплати додаткової винагороди у розмірі до 70 000 грн за безпосередню участь військовослужбовців відділу прикордонного загону « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (типБ) ІНФОРМАЦІЯ_2 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення байових дій за період з 01.08.2022 по 31.08.2022 молодший сержант ОСОБА_1 , період безпосередньої участі з 30.08.2022 по 30.08.2022;
- Згідно аналогічного рапорту від 02.09.2022 мало місце клопотання про виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн за період з 01.08.2022 по 31.09.22, період проходження служби з 01.08.2022 по 31.08.2022 - 30 000 грн.
З витягу з журналу службово-бойових дій відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_1 прикордонного загону від 01.01.2022 року убачається, що в ньому зазначені дні, опис бойових дій в яких приймав участь ОСОБА_1 , зокрема: 30.08.2022, 23.09.2022, 05.10.2022, 30.11.2022, а також зазначено періоди в яких позивач брав участь в стабілізаційних операціях та ведення оборонних дій (а.с.83-87).
Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача, спочатку вносяться дані до журналу бойовиї дій, після чого керівник оформляє рапорт щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям у розмірі до 70 000 грн за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони.
Із вищезазначених рапортів убачається, що вони складались по закінченню місяця, за який можуть бути проведені відповідні виплати.
У витягу з журналу бойових дій відсутня дата внесення відповідних записів.
Водночас, із витягу з журналу бойових дій убачається, що мають місце записи: дата ведення бойових дій та час та вказано які саме велись бойові дії та місце їх проведення. Це зокрема 30.08.2022, 23.09.2022, 05.10.2022, 30.11.2022.
Окрім того, з даного журналу також убачається, що з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022 та з 01.11.2022 по 30.11.2022 відповідно до бойового розпорядження ОСОБА_1 перебуваючи в зоні відповідальності приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії.
Як зазначив представник відповідача за всі дні, коли велись бойові дії позивачу відповідно до кількості днів було нараховано та виплачено суму в розмірі до 70000 грн. За інші дні розмір додаткової винагороди становив до 30 000 грн.
Відповідно до "Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією", який затверджений Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами), Чернігівська область віднесена до територій можливих бойових дій.
Проте, дана територія у спірний період часу не відносилась до лінії бойового зіткнення.
Отже, дослідженими в ході апеляційного розгляду справи доказами підтверджуються дні, в яких позивач брав безпосередню участь у бойових діях та час в яких брав участь в стабілізаційних операціях та ведення оборонних дій
Для повного та всебічного розгляду справи та розуміння за який період часу позивач отримав спірні кошти, судом було витребувано розрахункові листи за період серпень-грудень 2022 року з яких убачається, що виплата позивачу коштів в розмірі 30 000 грн та 70 000 грн відповідно до постанови КМ України № 168 відбулася відповідно до вищезазначених рапортів та журналу бойових дій у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, який перебуває безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
Колегія суддів зазначає, що визначення участь підрозділів в стабілізаційних діях полягає у виконанні таких завдань, як: участь у посиленні охорони ділянок державного кордону - шляхом виставлення постів спостереження, секретів, засідок, організації загороджувальних, сторожових і патрульних дій; блокування (очеплення) певних ділянок місцевості, проведення пошуку у відповідності до поставлених завдань старшим командиром ДПС; у прикритті визначених ділянок Державного кордону - шляхом облаштування окремих опорних пунктів і позицій у відповідності до організації оборонного бою, при цьому особлива увага звертається на організацію тісної взаємодії з відділами прикордонного контролю прикордонних загонів ДПС, тощо.
В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили, що позивач протягом серпня-листопада 2022 року приймав протягом кожного повного місяця участь безпосередньо в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, який перебуває безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
Разом з тим, з розрахункових листків за серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2022 року убачається, що позивачу нараховувалась додаткова винагорода щомісячно 30 000 грн та до 70 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу його безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів.
За таких підстав, колегія суддів приходить до висновку, що лише сам факт виконання позивачем бойових завдань на підставі бойових розпоряджень (наказів) на ділянці державного кордону не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі до 100 000,00 гривень, яка передбачена пунктом 1 Постанови №168.
Судова колегія звертає увагу на те, що у листі 105 Прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України) від 03.05.2023 було зазначено, що позивач не звертався з відповідним рапортом у встановленому порядку за отриманням довідки про безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони.
Більше того, відсутні докази, які б свідчили, що позивач у спірний період у складі підрозділу Держприкордонслужби України, що знаходяться в межах Чернігівської та Сумської областей, виконував бойові завдання на лінії бойового зіткнення,
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З огляду на вищевикладені доводи та обґрунтування, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до хибного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному розмірі.
При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції прийняте з неправильним застосуванням норм матеріально права або норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового судово рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Згідно з п.2 ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити його.
Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Апеляційну скаргу 105 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) задовольнити.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2023 року скасувати та ухвалити у справі нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог повністю.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О
Мельничук В.П.
Повний текст рішення виготовлено: 21 лютого 2024 року.