Справа № 640/5138/19 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:
Головенко О.Д.
Іменем України
20 лютого 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Сорочка Є.О.,
суддів Коротких А.Ю.,
Єгорової Н.М.,
за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЗЕТКА. УА" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЗЕТКА. УА" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.12.2018 №0007374402, яким застосовано штраф за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на загальну суму 2 868 852,41 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.08.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2019, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 17.07.2020 скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.08.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2019, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Скасовуючи рішення суду першої та апеляційної інстанції та направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд вказав, що судами попередніх інстанцій не витребувана та не досліджена жодна податкова накладна, що зазначені в додатку до акта перевірки, на предмет встановлення причин ненадання отримувачу (покупцю) податкової накладної, внаслідок несвоєчасної реєстрації яких відповідачем і були нараховані штрафні санкції, що унеможливлює встановлення наявності підстав застосування відповідальності за пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (далі - ПК). Також суд касаційної інстанції акцентував увагу на тому, що законодавство, яке підлягає застосуванню в спірних правовідносинах, було змінене законодавцем шляхом прийняття ретроактивної новели, якою змінено обсяг прав та обов'язків платника податків і контролюючих органів.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2020 ухваленим за результатами нового розгляду справи №640/5138/19 та залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2021, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 15.06.2021 Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2021 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Приймаючи таке рішення, суд касаційної інстанції вказав про те, що судами попередніх інстанцій не досліджувалося питання наявності/відсутності вини в діях позивача в частині несвоєчасності реєстрації податкових накладних, тобто фактично обставини застосування до позивача штрафних санкцій на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення залишилися не з'ясованими; судами в межах своєї компетенції не встановлено наявність/відсутність підстав для поширення наведеної вище ретроспективної правової норми на спірні правовідносини - зокрема судами не встановлено узгодженість/неузгодженість грошового зобов'язання, визначеного оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.
Представником позивача 02.03.2023 до суду першої інстанції подано клопотання про зміну предмета позову.
Протокольною ухвалою від 08.03.2023, Київський окружний адміністративний суд задовольнив заяву про зміну предмету позову представника позивача та ухвалив подальший розгляд справи здійснювати з уточненими позовними вимогами, а саме про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.09.2022 № 00541/040402.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 у задоволенні позову відмовлено.
Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що податкове повідомлення-рішення від 21.09.2022 № 00541/040402 є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що Офісом великих платників податків Державної податкової служби України, правонаступником якого є Центральне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків було проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації ТОВ «РОЗЕТКА.УА» код ЄДРПОУ 37193071 в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних з датою виписки, що припадає на січень та лютий 2017 року.
За результатами перевірки контролюючим органом складено акт № 3638/28-10-44-02/37193071 від 21.11.2018, відповідно до висновків якого за позивачем встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 ПК.
За результатами перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення - рішення № 0007374402 від 19.12.2018, згідно з яким до позивача був застосований штраф у розмірі 2 868 852,41 грн за порушення строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, складених за операціями з постачання товарів/послуг покупцям, які не зареєстровані як платники податку.
Не погодившись із таким рішенням, позивач звернувся до суду із позовом, що розглядався у даній справі.
Одночасно з розглядом справи позивач у жовтні 2021 звернувся до відповідача з адміністративним позовом про зобов'язання податкового органу здійснити перерахунок суми штрафів за податковим повідомленням-рішенням № 0007374402 від 19.12.2018.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.02.2021 у справі № 640/24817/20, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2021, визнано протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у непроведенні перерахунку грошового зобов'язання позивача, визначеного податковим повідомленням - рішенням № 0007374402 від 19.12.2018 та зобов'язано здійснити перерахунок суми штрафів позивачу за податковим повідомленням-рішенням № 0007374402 від 19.12.2018 виходячи зі ставки, що встановлена абзацом першим пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ ПК.
На виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.02.2021 у справі № 640/24817/20 контролюючий орган здійснив перерахунок суми штрафів надіслав позивачу нове податкове повідомлення-рішення № 00541/040402 від 21.09.2022 про визначення позивачу штрафу у розмірі 1 443 081 грн.
У зв'язку із виданням нового податкового повідомлення-рішення, позивачем було подано заяву про зміну предмету позову, протокольною ухвалою від 08.03.2023 Київський окружний адміністративний суд задовольнив та ухвалив подальший розгляд справи здійснювати з уточненими позовними вимогами, а саме про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.09.2022 № 00541/040402.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що відповідачем правомірно застосовано до позивача штраф за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 ПК, для реєстрації податкових накладних, перелік яких наведено в додатку до акта перевірки від 21.11.2018 № 3638/28-10-44-04/37193071.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.
Відповідно до пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
За змістом пункту 109.1. статті 109 ПК податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Отже, на продавця, який в межах даної справи є позивачем, покладено обов'язок здійснювати реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Норма пункту 120-1.1 статті 120 ПК встановлює юридичну відповідальність за порушення платником податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної. При цьому законодавець окреслює ряд виключень, а саме окреслює коло різновидів податкових накладних, за несвоєчасну реєстрацію яких, платник податків не підлягатиме юридичній відповідальності у порядку цієї норми.
Так, диспозиція пункту 120-1.1 статті 120 ПК передбачає, що штраф не застосовується за порушення граничних строків для реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
При цьому, для звільнення від відповідальності необхідна наявність двох обов'язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).
Вказана правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду у справах №816/1488/17, № 807/68/18, № 808/3250/17.
Дослідивши правомірність/неправомірність донарахування відповідних штрафних санкцій суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що визначені пунктом 120-1.1 статті 120 ПК виключення не підпадають під правовідносини, в межах яких до позивача спірним податковим повідомленням-рішенням було застосовано штрафні санкції, оскільки такі податкові накладні виписані на постачання товарів/послуг неплатникам податку.
Верховний Суд погодився із такими мотивами у постанові від 15.06.2021 по справі №640/5138/19.
Відтак, доводи скаржника про те, що наведені у пункті 120-1.1 статті 120 ПК норми виключають відповідальність позивача, відхиляються колегією суддів.
23.05.2020 набули чинності положення Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" від 16 січня 2020 року № 466-IX (далі - Закон № 466-ІХ).
Цим законодавчим актом доповнено підрозділ 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України пунктом 73.
Так, відповідно до змісту пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов'язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов'язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень.
Штрафи, застосовані через відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов'язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов'язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень.
Контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Пізніше, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців» від 14.07.2020 № 786-IX (далі - Закон № 786-IX; який набрав чинності 08.08.2020) у підрозділі 2 у пункті 73 Податкового кодексу України в абзацах першому і другому після слів та цифр "відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу" доповнено словами "та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної", а слова і цифри "до 31 грудня 2019 року" замінено словами "до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", строк сплати грошових зобов'язань за якими не настав або"; в абзаці першому цифри і слова "2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень" замінено цифрами і словами "1 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 510 гривень"; в абзаці другому цифри і слова "5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень" замінено цифрами і словами "2,5 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1700 гривень".
Виходячи зі змістовного та синтаксичного аналізу побудови наведених вище норм права, можна зробити висновок, що таким чином законодавець мав на меті не лише уточнити й розширити перелік випадків, за яких платник податків звільняється від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК, а й убезпечити платників податків від надмірного тягаря відповідальності, встановленого раніше чинними положеннями п. 120-1.2 ст. 120 ПК, у випадках та за умов, наведених у пункті 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК.
Тобто законодавець передбачив ретроспективну дію положень пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК в частині порядку застосування штрафів за порушення платниками податку на додану вартість порядку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, визначеними таким пунктом, яка проявляється в тому, що такі положення поширюють свою дію на всі штрафні санкції, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом №466-ІХ, у разі, якщо відповідні податкові повідомлення-рішення перебувають у процедурі адміністративного або судового оскарження (без обмеження інстанційності судового розгляду) та грошові зобов'язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності цим Законом.
При цьому, відповідно до вказаних змін, контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним) без вчинення будь-яких додаткових дій з боку контролюючого органу, тобто в силу закону.
Аналогічну позицію висловив Верховний Суд у постанові від 15.06.2021 у даній справі.
На підставі викладених норм, на виконання рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.02.2021 у справі № 640/24817/20, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2021, відповідачем видано нове податкове повідомлення-рішення від 21.09.2022 № 00541/040402, яке наразі є предметом даного спору.
З матеріалів справи вбачається, що розмір застосованих штрафних санкцій за порушення граничного строку реєстрації податкових накладних визначений у розмірі 1% обсягу постачання та не перевищує 510 грн. Тому, оскаржуване податкове-рішення відповідає вимогам пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК, про що вірно вказав суд першої інстанції.
Посилання позивача на те, що у спірних правовідносинах мала бути застосована одна штрафна санкція за порушення строку реєстрації всіх податкових накладених є безпідставними, оскільки порушення строку реєстрації кожної податкової накладної створює свій індивідуальний склад правопорушення. Норми чинного законодавства не містять складу такого триваючого правопорушення як порушення строків реєстрації групи податкових накладних.
Щодо доводів про відсутність у діях позивача вини, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до пункту 109.1. статті 109 ПК податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Так, позивач наполягає, що на відсутності у його діях вини, як необхідної складової податкового правопорушення. Позивач що про отримання рішення про зміну основного місця обліку та переведення на облік до контролюючого органу, що здійснює супроводження великих платників податків, чи іншого контролюючого органу він дізнався лише 06.01.2017 а тому лише із цієї дати змін здійснювати реєстрацію податкових накладних за іншим місцем обліку.
У відповідності до частини першої статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Таким чином, здійснюючи підприємницьку діяльність на власний ризик позивач зобов'язаний забезпечити дотримання встановлених законом вимог до здійснення такої діяльності. Неможливість організувати підприємницьку діяльність у спосіб, який забезпечуватиме дотримання вимог закону, не звільняє підприємство від відповідальності за порушення таких вимог.
Колегія суддів наголошує на тому, що визначення структури бухгалтерської служби, забезпечення технічної та фізичної можливості виконання покладених на підприємство законом обов'язків належить до виключної компетенції позивача та охоплюється поняттям свободи підприємницької діяльності.
Саме позивач мав організувати свою бухгалтерську службу таким чином, аби забезпечити технічну та фізичну можливість реєстрації спірних накладних у встановлені строки. У таку внутрішню організаційну діяльність ні відповідач, ні будь-який інший орган державної влади не мав права втручатись.
Зміна місця обліку саме по собі не може бути визнана поважною причиною порушення встановлених законом строків. Матеріали справи не містять відомостей про те, що змінюючи місце обліку позивача податковий орган діяв неправомірно або ж допустив протиправну бездіяльність у повідомленні позивача про такі зміни.
Також матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач після зміни місця обліку до 06.01.2017 добросовісно вживав всіх залежних від нього дій для з'ясування відповідних причин та/або вчиняв дії для реєстрації накладних за новим місцем обліку.
З огляду на зазначене, дослідивши питання наявності/відсутності вини в діях позивача в частині несвоєчасності реєстрації податкових накладних, тобто фактично обставини застосування до позивача штрафних санкцій на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів дійшла висновку, що вказані позивачем причини не виключають його вини у порушенні встановлених законом строків реєстрації податкових накладних.
Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та не підлягає скасуванню.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 34, 243, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЗЕТКА. УА" залишити без задоволення, а на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Є.О. Сорочко
Суддя А.Ю. Коротких
Суддя Н.М. Єгорова
Повний текст постанови складений 20.02.2024.